Рішення № 69388528, 29.09.2017, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/9036/16-ц

Провадження № 2/520/2490/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2017 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді Васильків О.В.

секретар судового засідання – Дідур Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Варненська 7-А» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2 Нодарія Олександровича, ОСОБА_3, ОСОБА_4 міського господарства ОМР, третя особа – Одеська міська рада, про визнання свідоцтва недійсним, скасування приватизації та витребування майна, суд, -

в с т а н о в и в :

28.07.2016 року позивач ОСББ "Варненська 7-А" звернулося до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1, до якого 08.06.2017 року представники надали уточнення та просять визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло від 01.11.1993 року № 15-1584 на ім’я ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3, видане Управлінням житлового комунального господарства м. Одеси та скасувати в частині приватизації приміщення колясочної, площею 9,6 кв.м., розташованої на І поверсі 1го під’їзду будинку № 7-А по вул. Варненська в м. Одесі; витребувати приміщення колясочної, площею 9,6 кв.м., розташованої на І поверсі 1го під’їзду будинку № 7-А по вул. Варненська в м. Одесі із власності ОСОБА_1, та передати його мешканцям будинку № 7-А по вул. Варненська в м. Одесі. При цьому позивач посилається на те, що при приватизації спірної колясочної були допущені порушення, оскільки законними власниками колясочної, площею 9,6 кв.м. є мешканці будинку, в якому вона знаходиться. У зв’язку із чим, ОСББ "Варненська 7-А" змушене звертатися до суду із позовом.

Ухвалою суду від 25.08.2016 року провадження по справі відкрито.

В зв'язку із закінченням терміну повноважень судді Прохорова П.А. справу передано до авторозподілу.

За результатами реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду зазначену справу передано на розгляд судді Васильків О.В. та ухвалою суду від 11.04.2017 року справу прийнято до провадження.

У ході розгляду справи судом у порядку ст. 10 ЦПК України залучено до участі у справі відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 міського господарства ОМР.

У судовому засіданні представники позивача ОСББ "Варненська 7-А" – ОСОБА_6 та ОСОБА_7уточнені позовні вимоги підтримали та просять позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з’явилася, повідомлялася належним чином. Представник відповідача ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримав надані письмові заперечення та просить відмовити у задоволенні позову. При цьому представник пояснив, що відповідач є законним власником спірної колясочної, площею 9,6 кв.м. на підставі договору дарування, що є чинним. Також представник вказав, що приватизація квартири була проведена понад 20 років тому попередніми власниками, а тому вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3 до судового засідання повторно не з’явилися, повідомлялися належним чином, причини неявки суду невідомі.

Представник відповідача ОСОБА_4 міського господарства Одеської міської ради до судового засідання не з’явилася, повідомлялася належним чином, причини неявки суду невідомі.

Представник третьої особи Одеської міської ради до судового засідання не з’явилася, повідомлялася належним чином, причини неявки суду невідомі. У судовому засіданні 17.05.2017 року представник Одеської міської ради – ОСОБА_9 вирішення справи залишила на розсуд суду.

Вислухавши представників позивача та представника відповідача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, відповідач ОСОБА_1 на теперішній час на підставі нотаріально посвідченого договору дарування № 895 від 08.02.2006 року отримала у дар від ОСОБА_10 35/100 частин квартири АДРЕСА_1, яка в цілому складається з двох кімнат житловою площею 27,1 кв.м., загальною площею – 43,3 кв.м. /а.с 16/. Право власності на квартиру зареєстровано у КП «ОМБТІ та РОН» номер запису 233 в книзі 597пр-72 /а.с. 15/.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 02.11.2015 року у справі № 1512/16631/2012 виділено ОСОБА_11 із спільної часткової власності 65/100 частин квартири АДРЕСА_2 та визнано за ОСОБА_11 право власності на вказаний окремий виділений в натурі об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3; припинено право спільної часткової власності між ОСОБА_11, з однієї сторони та ОСОБА_12, з іншої сторони, на квартиру №3 за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, буд. №7-а. Рішення набрало законної сили № 13.11.2015 року /а.с. 19-21/.

Судом досліджено технічний паспорт на будинок № 7-а по вул. Варненська в м. Одесі, виготовлений 17.03.2016 року /а.с. 5-8/ та технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1, виготовлений 25.07.1996 року /а.с. 9-10/.

З листа ОСОБА_4 міського господарства ОМР від 28.04.2016 року слідує, що ОСББ "Варненська 7-А" зверталося із заявою щодо надання інформації стосовно підстав передачі допоміжного приміщення колясочної площею 9,6 кв.м. у власність ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3 під час приватизації ними квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4. Листом повідомлено, що підготовка приватизаційної справи була здійснена кооперативом «Аргумент». Згідно з технічним паспортом від 25.01.1993 року приміщення площею 9,6 кв.м. є житловою кімнатою. Оригінал архівної справи на приватизацію зазначеної квартири кооперативом «Аргумент» до КП «Міське агентство приватизації житла» не передавалися /а.с. 11/.

Судом досліджено довідку-характеристику, видану 02.07.1996 року сім’ї ОСОБА_3, з якої слідує, що ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 01.11.1993 року № 15-1584 належить квартира квартирі АДРЕСА_1, яка складається із 2 кімнат, житловою площею 27,1 кв.м., загальною площею – 43,3 кв.м. /а.с. 12/.

Таким чином, судом встановлено, що первісним власником приміщення площею 9,6 кв.м. у квартирі АДРЕСА_1 була сім’я ОСОБА_3.

Як на підставу позовних вимог у частині визнання недійсним свідоцтво про право власності на житло від 01.11.1993 року № 15-1584 та часткового скасування приватизації, позивач ОСББ "Варненська 7-А" посилається на положення п. 4 ст. 8 та ч. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відповідно до п. 4 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства).

Частиною 2 ст. 10 Закону визначено, що власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Проаналізувавши встановлені обставини, суд зазначає, що позивач ОСББ "Варненська 7-А" на виконання положень ч. 1 ст. 60 ЦПК України не надано належних доказів неправомірності приватизації сім’єю ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1, та як наслідок відсутні підстави для визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло від 01.11.1993 року № 15-1584.

У ході розгляду справи представник відповідача ОСОБА_12 – ОСОБА_8 вказував, що приватизація квартири була проведена понад 20 років тому попередніми власниками, а тому вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Згідно з ст. 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд погоджується із доводами представника позивача ОСББ "Варненська 7-А" щодо заперечень проти пропуску позивачем строку позовної давності, так як ОСББ "Варненська 7-А" було створене лише у 2016 році, на підтвердження чого позивачем надано Статут ОСББ "Варненська 7-А".

Однак, приймаючи до уваги відсутність належних доказів на підтвердження неправомірності приватизації сім’єю ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1, та як наслідок відсутності підстав визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло від 01.11.1993 року № 15-158, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСББ "Варненська 7-А" в цій частині не підлягають задоволенню, так як необґрунтовані та недоведені.

Стосовно позовних вимог ОСББ "Варненська 7-А" про витребування майна у ОСОБА_12 та передання колясочної, площею 9,6 кв.м. жителям будинку будинку № 7-а по вул. Варненська в м. Одесі, суд зазначає наступне.

Як на підставу позовних вимог в цій частині ОСББ "Варненська 7-А" в уточненій позовній заяві посилається на положення ст. 387 ЦК України та п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Статтею 387 ЦК України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України визначено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Суд зазначає, що положення ст. 387 ЦК України та п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки власником квартири квартирі АДРЕСА_1 є саме відповідач ОСОБА_12 на підставі нотаріально посвідченого договору дарування № 895 від 08.02.2006 року, який є дійсним та чинним. Крім того, суд враховує, що відповідач ОСОБА_12 отримала у власність квартиру саме на підставі договору дарування, а не за відплатним договором, як передбачено п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Проаналізувавши встановлені обставини, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСББ "Варненська 7-А" не підлягають задоволенню, так як необґрунтовані, недоведені та заявлені безпідставно.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 79, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 321, 388, 391, 393 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Варненська 7-А» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2 Нодарія Олександровича, ОСОБА_3, ОСОБА_4 міського господарства ОМР, третя особа – Одеська міська рада, про визнання свідоцтва недійсним, скасування приватизації та витребування майна, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення або протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення особами, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення.

Суддя Васильків О. В.