Ухвала суду № 69388481, 04.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" жовтня 2017 р. м. Київ К/800/16926/17

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Веденяпіна О.А.

при секретарі судового засідання Бовкуні В.В.

за участю представників сторін: від позивача - не з'явився,

від відповідача - Ткачук М.П.

від третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство»

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.04.2017

у справі № 822/2701/16

за позовом публічного акціонерного товариства «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство»

до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС (Волочиське відділення) у Хмельницькій області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Наркевицька селищна рада Волочиського району Хмельницької області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2016 року публічне акціонерне товариство «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство» (далі - позивач, ПАТ «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство») звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС (Волочиське відділення) у Хмельницькій області (далі - відповідач, Красилівська ОДПІ), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.10.2016 № 0005551202, № 0005561202.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.01.2017 позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 06.10.2016 № 0005551202, № 0005561202; вирішено питання про судові витрати.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.04.2017 постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.01.2017 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.04.2017 та залишити в силі постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.01.2017.

Відповідач у письмових запереченнях та в судовому засіданні проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржуване судове рішення законним, обґрунтованим та прийнятим у відповідності до норм діючого законодавства, а тому просив суд касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 05.09.2016 по 09.09.2016 посадовою особою Красилівської ОДПІ, згідно із статтею 20, підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, статтею 79, пунктом 82.2 статті 82 Податкового кодексу України та на підставі наказу від 30.08.2016 № 470, було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство» з питань дотримання вимог податкового законодавства по платі за землю (орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної форми власності) за період з 01.01.2013 по 31.08.2016, за результатами якої складено акт від 16.09.2016 № 153/22-04-13-02/00476808 та зроблено висновок про порушення позивачем вимог пунктів 288.1, 288.4 статті 288 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено орендну плату за землю за період з 01.01.2013 по 30.07.2016 (по строку сплати 30.08.2016) на загальну суму 329 747,24 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем 06.10.2016 винесені податкові повідомлення-рішення: № 0005551202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у загальному розмірі 239 063,35 грн., з яких 191 250,68 грн. - за основним платежем та 47 812,67 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0005561202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у загальному розмірі 173 120,70 грн., з яких 138 496,56 грн. - за основним платежем та 34 624,14 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що висновки податкового органу викладені в акті перевірки щодо порушення позивачем положень податкового законодавства є обґрунтованими, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення не підлягають скасуванню.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказані висновки судів не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи.

Згідно статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до частин другої та третьої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

У зв'язку із наведеними процесуальними приписами суди повинні неухильно додержуватись вимог про законність і обґрунтованість рішення у справі.

Судами попередніх інстанції не були враховані приписи частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно, частин четвертої та п'ятої цієї статті на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Вказані вимоги чинного законодавства зобов'язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин, з метою з'ясування об'єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника податків негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту. При цьому, з урахуванням вимог чинного процесуального законодавства, суди повинні перевірити відповідність рішення контролюючого органу вимогам, зокрема, принципу обґрунтованості, справедливості та співрозмірності заподіяної платником шкоди державним інтересам та настання відповідальності останнього за такі дії.

В даному випадку відповідні висновки судами попередніх інстанцій були зроблені без належного дослідження обставин, що слугували підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Судом апеляційної інстанції висновки про правомірність винесених відповідачем податкових повідомлень-рішень було зроблено без врахування доводів позивача, з посиланням лише на обставини зазначені перевіряючим в акті перевірки.

Обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 7, частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, суди обох інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Відповідно до статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи неповноту дослідження судами обставин справи, що виключає можливість перевірки правильності ухвалених у справі рішень, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство» - задовольнити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.01.2017 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.04.2017 у справі № 822/2701/16 - скасувати.

Справу № 822/2701/16 направити на новий судовий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) О.А. Веденяпін