Ухвала суду № 69388464, 04.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" жовтня 2017 р. м. Київ К/800/21407/17

Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Веденяпіна О.А., Приходько І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Приазовкурорт»

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017

за заявою приватного акціонерного товариства «Приазовкурорт»

про відстрочення виконання

постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 12.07.2016

у справі № 808/1480/16

за позовом Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач, Бердянська ОДПІ)

до приватного акціонерного товариства «Приазовкурорт» (далі - відповідач, ПрАТ «Приазовкурорт»)

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.07.2016 задоволено позов Бердянської ОДПІ до ПрАТ «Приазовкурорт» про стягнення податкового боргу, стягнуто з рахунків ПрАТ «Приазовкурорт» у всіх банках, обслуговуючих такого платника податків, податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 13 665 312,41 гривень.

21.07.2016 на адресу Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява ПрАТ «Приазовкурорт» про відстрочення виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 12.07.2016, в якій заявник просить суд відстрочити виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 12.07.2016 строком на три роки.

В обґрунтування заявленого клопотання заявник зазначає, що сума податкового боргу, яка стягнута за вказаним судовим рішенням, відповідачем повністю визнається та буде сплачуватись в добровільному порядку, разом з тим, на даний час відповідач не має змоги погасити заборгованість у повному обсязі. Заявник зазначає, що основним видом господарської діяльності ПрАТ «Приазовкурорт» є медична практика з застосування санаторно-курортного лікування, реабілітації і оздоровлення, організації ефективного спеціалізованого, відновлювального і реабілітаційного лікування і відпочинку громадян, проте, у зв'язку зі зниження платоспроможності населення обсяг запланованих для реалізації путівок виконується лише на 50 відсотків, що зумовлює недостатність грошових надходжень від продажу путівок. Крім того, заявник вказує на те, що на даний час грошові кошти отримані від провадження господарської діяльності відповідачем спрямовуються на виплату заробітної плати співробітникам та підтримання господарської діяльності підприємства. Вказує, що податковий борг виник у зв'язку з несвоєчасною сплатою грошового зобов'язання з орендної плати за землю, у зв'язку з чим на даний час відповідачем вживаються заходи по розірванню договорів оренди по тим земельним ділянкам, які є збитковими, що в свою чергу зменшить податкове навантаження на ПрАТ «Приазовкурорт», дозволить належним чином здійснювати господарську діяльність з оздоровлення населення та погасити податкову заборгованість минулих податкових періодів. Зазначає, що на даний час стягнення податкового боргу в розмірі більше 13 мільйонів гривень є неможливим через брак коштів та призведе виключно до повного зупинення господарської діяльності підприємства - відповідача.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.08.2016 заяву ПрАТ «Приазовкурорт» про відстрочку виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 12.07.2016 задоволено частково: відстрочено виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 12.07.2016 про стягнення з ПрАТ «Приазовкурорт» податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 13 665 312,41 гривень строком на два роки від дати винесення даної ухвали суду. В задоволенні заяви в іншій частині відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 скасовано ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 08.08.2016, в задоволенні заяви про відстрочення виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 12.07.2016 відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції від 07.06.2017 та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції від 08.08.2016, як таку, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Частково задовольняючи заяву заяви ПрАТ «Приазовкурорт» про відстрочення виконання постанови, суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи підтверджується неможливість відповідача на даний час погасити заборгованість в розмірі 13 665 312,41 гривень, проте, враховуючи те, що ПрАТ «Приазовкурорт» вживаються поступові заходи для відновлення фінансової стабільності підприємства, зменшуються витрати пов'язані з господарською діяльністю, а також планується надходження грошових коштів від реалізації основних фондів, які не використовуються у господарській діяльності, суд вважає за доцільне, для недопущення зупинення господарської діяльності підприємства, відстрочити виконання рішення суду.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні заяви відповідача, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення тим, що вказані судом першої інстанції обставини не є об'єктивними обставинами, що ускладнюють виконання рішення. Збитковість діяльності підприємства є результатом провадження господарської діяльності відповідачем як самостійним суб'єктом господарювання, а тому вказані факти не мають об'єктивного характеру.

Суд касаційної інстанції з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитись не може, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

При вирішенні питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення суд задовольняє таку заяву лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення.

Відстрочка та розстрочка виконання застосовується на захист інтересів боржника.

З матеріалів справи вбачається, що заявник в обґрунтування підстав для відстрочення виконання судового рішення посилається, серед іншого, на те, що на даний час на підприємстві склалися несприятливі фінансові умови у зв'язку з підвищенням розміру орендної плати за землю з 11,1% до 20,9%, значне підвищення вартості на енергоносії, медикаменти та продукти харчування, втрати грошових коштів на індексацію заробітної плати, відмови орендарів від продовження термінів дії договорів та припинення таких договорів достроково, у зв'язку з економічною ситуацією в регіоні та наближенням до зони проведення антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей, відсутністю фінансування від акціонерів відповідача, а саме ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» та Запорізька обласна рада професійних спілок.

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що заявник має грошові кошти в розмірі 2 946 537,36 гривень на рахунку в ПАТ «БГ Банк», разом з тим, постановою Національного банку України від 26.02.2015 № 134 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «БГ Банк», а тому на даний час ПрАТ «Приазовкурорт» не має змоги розпоряджатися вказаними грошовими коштами, оскільки відповідача включено до сьомої черги кредиторів та виплати на даний час не здійснюються.

При цьому, як встановлено з пояснень представника заявника, на даний час ПрАТ «Приазовкурот» вживаються заходи по поліпшенню фінансово-господарської діяльності підприємства, зокрема, укладаються нові договори щодо реалізації санітарно-курортних путівок на лікування з туристичними фірмами та Управліннями соціального захисту населення. Також, з наданих до матеріалів справи документів вбачається, що на даний час заявником вживаються заходи щодо реалізації основних фондів, які не використовуються у господарській діяльності ПрАТ «Приазовкурорт», а кошти отримані від такого продажу будуть направлені на погашення податкового боргу минулих періодів.

Крім того, з наданих до матеріалів справи документів встановлено, що на даний час триває процедура розірвання договорів оренди земельних ділянок з Бердянською міською радою, у зв'язку з чим буде значно заощаджено грошові кошти, які сплачуються як поточні платежі з орендної плати за землю.

Зазначене дозволяє погодитись з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 12.07.2016.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 - скасуванню, а хвала Запорізького окружного адміністративного суду від 08.08.2016 - залишенню в силі.

Керуючись статтями 222-231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Приазовкурорт» - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 у справі № 808/1480/16 - скасувати.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 08.08.2016 у справі № 808/1480/16 - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: О.А. Веденяпін

І.В. Приходько