Постанова № 69387938, 02.10.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/522/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

02 жовтня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П.

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

представника третьої особи - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_5Ем.Джі." до Жмеринського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, третьої особи без самостійних вимог на премет спору на стороні відповідача - управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області про встановлення відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень,

В С Т А Н О В И В :

31 березня 2017 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_5Ем.Джі", звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Жмеринського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 Укртрансбезпеки у Вінницькій області про встановлення відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року адміністративний позов задоволено:

-встановлено відсутність компетенції (повноважень) Жмеринського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області щодо примусового виконання постанов ОСОБА_6 Укртрансбезпеки у Вінницькій області № 002309, № 002310, № 002311, № 002312, № 002313 від 27.12.2016 року, № 002330 від 03.01.2017 року, № 002346, № 002347, № 002349 від 17.01.2017 року, № 002363, № 002364, № 002365 від 24.01.2017 року, № 002398 від 07.02.2017 року, № 002421, № 002422, № 002423, № 002424, № 002425, № 002426, № 002427, № 002428, № 002429, № 002430, № 002431, № 002432 від 14.02.2017 року про накладення штрафів на товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_5Ем.Джі";

-стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_5Ем.Джі" (код ЄДРПОУ 38328431) сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 1600 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Жмеринського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, третя особа подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник позивача в судовому засідання заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, тоді як представник відповідача залишила вирішення питання про задоволення чи відмову у задоволенні апеляційної скарги на розсуд суду.

Представник третьої особи підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити з підстав, викладених в ній.

В якості представника третьої особи судом першої інстанції допущено представника Держаної служби України з безпеки на транспорті, у звязку з чим суд апеляційної інстанції допускає до участі в справі в суді апеляційної інстанції представника Державної служби України з безпеки на транспорті ОСОБА_4 в якості третьої особи.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду скасувати, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, управлінням Укртрансбезпеки у Вінницькій області винесено постанови № 002309, № 002310, № 002311, № 002312, № 002313 від 27.12.2016 року, № 002330 від 03.01.2017 року, № 002346, № 002347, № 002349 від 17.01.2017 року, № 002363, № 002364, № 002365 від 24.01.2017 року, № 002398 від 07.02.2017 року, № 002421, № 002422, № 002423, № 002424, № 002425, № 002426, № 002427, № 002428, № 002429, № 002430, № 002431, № 002432 від 14.02.2017 року про накладення штрафів на товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_5Ем.Джі".

Не погоджуючись із винесеними відповідачем рішеннями позивач в період з 05.01.2017 по 20.02.2017 року оскаржив їх до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки).

ОСОБА_6 Укртрансбезпеки у Вінницькій області звернулось до Жмеринського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області із заявами про прийняття до виконання винесених ним постанов про накладення штрафів на товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_5Ем.Джі"

20.03.2017 року старшим державним виконавцем Жмеринського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень.

Не погоджується із діями Жмеринського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, позивач звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що постанови посадових осіб Укртрансбезпеки не є виконавчими документами відповідно до чинного законодавства, а тому адміністративно-господарські штрафи, застосовані до суб'єктів господарювання, повинні стягуватись на підставі виконавчих документів, виданих судом, відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Законом України «Про автомобільний транспорт» визначено засади організації та діяльності автомобільного транспорту.

Статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до Державного бюджету України.

Згідно ст. 1 Положення № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Відповідно до п. 3 Положення №103 Укртрансбезпека у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Згідно з п. 8 Положення № 103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 № 592 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи її апарату.

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення (п.29 ст.5 Положення № 103 ).

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, яка через своїх посадових осіб у передбаченому чинним законодавством порядку, застосовує до автомобільних перевізників адміністративно-господарські штрафи та згідно ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» стягує їх в примусовому порядку через органи державної виконавчої служби.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню( ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»)

Відповідно до ст. 5 вказаного Закону, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно п. 6 та 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом та рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» визначено вимоги до виконавчих документів. Пунктами 9 та 10 частини 4 вказаної статті визначено підстави, коли виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його предявлення а саме: у разі якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем та виконавчий документ предявлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Частиною 5 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до Державного бюджету України.

Зі змісту Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567, слідує, що адміністративно-господарські штрафи за порушення, передбачені ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», накладаються шляхом винесення керівником (або його заступником) органу державного контролю (Укртрансбезпеки чи її територіального органу) відповідної постанови, яка є обов'язковою для виконання правопорушником.

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що примусове виконання постанови Укртрансбезпеки чи її територіального органу про накладення адміністративно-господарського штрафу віднесене до компетенції Державної виконавчої служби. Тобто, за умови відсутності факту добровільного виконання такого рішення органу державного контролю, воно підлягає виконанню на підставі Закону України «Про виконавче провадження» та фактично відноситься до категорії виконавчих документів: рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу (п. 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

В даному випадку центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) є Жмеринський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що адміністративно-господарські санкції, які визначені статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», згідно якої адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до Державного бюджету України, що спростовують твердження позивача про те, що постанови Державної служби України з безпеки на транспорті не є виконавчим документом в розумінні чинного законодавства.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що адміністративно-господарські штрафи, застосовані до субєктів господарювання, повинні стягуватись на підставі виконавчих документів виданих судом, оскільки в такому випадку, підставою для стягнення адміністративно-господарського штрафу становила не постанова посадових осіб Укртрансбезпеки, а виконавчий лист по рішенню суду.

Представник відповідача в судовому засіданні поклалась на розсуд суду щодо задоволення чи відмови у задоволенні апеляційної скарги, та зазначила, що згідно листа Міністерства Юстиції України від 06.06.2017 року №21322/І-10990/11, рішення Укртрансбезпеки про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, визначені ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», зазначеним законом не визнані виконавчим докуметом, у зв'язку з чим не підлягають примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Колегія суддів критично ставиться до наданих пояснень та звертає увагу, що лист Міністерства Юстиції України від 06.06.2017 року №21322/І-10990/11 не є нормативно-правовим актом та носить рекомендаційний характер.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем надано суду достатньо належних доказів, які свідчать про необґрунтованість заявлених позовних вимог, а тому доводи апеляційної скарги викликають сумніви щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

У відповідності із ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області задовольнити повністю.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_5Ем.Джі." відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 06 жовтня 2017 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_7 ОСОБА_8