Ухвала суду № 69387847, 03.10.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Дудка О.А.

представника позивача ОСОБА_1

представник відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.04.2017р. по справі № 818/224/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго"

до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС

про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 03.04.2017р. задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго".

Визнано протиправною бездіяльність Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС, яка полягає у невиконанні вимог ст.43 Податкового кодексу України щодо підготовки та подання до органів Державної казначейської служби висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" надмірно сплачених сум податку на прибуток.

Зобов’язано Харківське управління Офісу великих платників податків ДФС підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" надмірно сплачених сум податку на прибуток у розмірі 5 728 482,26 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" 3200,0 грн. в рахунок відшкодування судового збору.

Харківське управління Офісу великих платників податків ДФС (далі – відповідач) подало апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ч. 3 ст. 159 КАС України, ст. 43 Податкового кодексу України, не повне з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду і прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення проти неї, рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" є платником податку на прибуток, позивачем сплачено до бюджету за період 2014-2015 роки 5 728 482,26 грн. авансових внесків, а саме: 4 911 816,00 грн. податкових зобов’язань з податку на прибуток за 2014 рік; 816 666,00 грн. податкових зобов’язань з податку на прибуток за 2015 рік, що підтверджується платіжними дорученнями. (а.с. 16-31)

Зазначені суми відображені в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств за 2014, 2015 та 2016 рік, які подані до податкового органу. (а.с. 10-15)

Станом на 08.02.2017р. в картці особового рахунку платника податку за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" обліковується переплата в розмірі 5 728 482,0 грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами про повернення переплати авансових внесків з податку на прибуток в сумі 5 728 482,26 грн., що підтверджується відповідними заявами від 18.03.2015р., 09.06.2015р., 09.03.2016р., 11.04.2016р., 06.05.2016р.13.07.2016р., проте податковим органом відмовлено в поверненні коштів (а.с.32-36).

Листами від 01.04.2015 р., від 19.06.2015 р., від 23.06.2015 р., від 01.04.2015 р. та від 14.03.2016 р. відповідач повідомляв позивача, що повернення/перерахування суми переплати з авансових внесків з податку на прибуток неможливо виконати (а.с.37-43).

Вважаючи такі дії неправомірними, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв неправомірно, не в межах повноважень та спосіб встановлений законом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстиав.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначені статтею 43 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 43.1, 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення.

Відповідно до п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Таким чином підставами для повернення надмірно сплачених грошових зобов'язань на час звернення з відповідною заявою до контролюючого органу є наявність переплати по податку та відсутність податкового боргу у платника податків.

Судом встановлено та визнається відповідачем по справі, що у позивача відсутній податковий борг та наявна надмірна сплата сум податку на прибуток у звітному (податковому) періоді (2014-2015 рік), що здійснена у вигляді авансових внесків з податку на прибуток протягом 2014-2015 років, що підтверджується відповідними платіжними документами.

Відповідачем не встановлено будь-які дані про невідповідність суми надміру сплаченого грошового зобов’язання з податку на прибуток (яка зазначається у заяві про повернення коштів) сумі, заявленій в податкових деклараціях.

Позивач у встановлений законом строк та спосіб звертався до відповідача з заявами про повернення надмірно сплачених коштів в сумі 5 728 482,26 грн., проте податковим органом не вчинено дій щодо повернення зазначених сум.

З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності у позивача, як платника податків права на повернення надміру сплаченого грошового зобов’язання з податку на прибуток.

Доводи апеляційної інстанції щодо подання заяв позивачем лише про повернення 4 910 000 ,00 грн., не на сумму 5 728 482,26 грн. , колегія суддів вважає такими, що спростовуються матеріалами справи, а саме заявами від 26.02.16р., 06.05.16р. , 13.07.2016р. про повернення надмірно сплачених коштів, які отримані відповідачем, проте доказів вчинення дій щодо повернення коштів у передбачений законом спосіб податковим органом не надано.

Також під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що 29.06.2017р. відповідачем повернуто ТОВ " Сумитеплоенерго" 4 910 000,00 грн. надмірно сплаченого податку на прибутком до 01.01.2015р., що визнається сторонами по справі визнано.

Таким чином, суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини по справі, прийняв рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а отже постанова суду підлягає залишенню без змін. а апеляційна скарга без задоволення.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.04.2017р. по справі № 818/224/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 06.10.2017 р.