Ухвала суду № 69387620, 04.10.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/286/17

Категорія: 8.3.5 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Федусика А.Г.,

суддів Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,

при секретарі Пальоній І.М.,

за участю: представника апелянта ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_2 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Доминант Сервис» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Доминант Сервис» до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Доминант Сервис» (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0000322206 від 29 лютого 2016 року.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року позовні вимоги було залишено без задоволення.

Не погоджуючись з постановою суду ТОВ подало апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 19 лютого 2016 року контролюючим органом на підставі ст.19-1, 20, 80.2.5 ПК України та Положення про ДФС України та наказу ГУ ДФС у Херсонській області від 02 лютого 2016 року №41, проведено фактичну перевірку ТОВ з питань дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу та з метою дотримання суб'єктами господарювання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, партнерів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За результатами даної перевірки складено акт фактичної перевірки від 19 лютого 2016 року №047/21/22/22/38480781, в якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії.

На підставі вищенаведеного акта перевірки позивача, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0000322206 від 29 лютого 2016 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 17000,00 грн..

Винесення вказаного рішення та застосування до ТОВ штрафних санкцій і стали підставою для звернення з позовом до суду.

Вирішуючи спірне питання та відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що в акті фактичної перевірки ревізор - інспектором було встановлено факт здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії шляхом дослідження вищевказаних Z-звітів. Крім того, дане порушення підтверджується витягом із АІС «Податковий блок». Також, судом було зазначено, що документи, передбачені п.80.2 ст. 80 ПК України, були вручені співробітнику позивача - адміністратору кафе, що підтверджується її підписом.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, вважає їх правильними з огляду на наступне.

Положеннями ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі Закон) передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ТОВ отримано в органах ДФС ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями: АЕ 489274 терміном дії з 16 травня 2014 року до 16 травня 2015 року та АЕ 600900 терміном дії з 21 травня 2015 року до 21 травня 2016 року.

Разом з тим, згідно фіскальних звітних чеків (Z-звіт №0713 від 16 травня 2015 року реалізовано алкогольних напоїв на суму 563,80 грн.; Z-звіт №0714 від 17 травня 2015 року реалізовано алкогольних напоїв на суму 424,80 грн.; Z-звіт №0715 від 18 травня 2015 року реалізовано алкогольних напоїв на суму 442,00 грн.; Z-звіт №0716 від 20 травня 2015 року реалізовано алкогольних напоїв на суму 362,00 грн.), складених за період з 16 травня 2015 року по 20 травня 2015 року, підприємством здійснювалась торгівля алкогольними напоями, отже, позивачем здійснювалась торгівля алкогольними напоями в період часу, коли дія однієї ліцензії вже скінчилась, а інша ліцензія ще не набрала чинності, тобто, ТОВ фактично здійснювалась торгівля алкогольними товарами без наявності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, що суперечить положенням Закону.

Відповідно до абз.5 ч.2 ст.17 Закону за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи Імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000,00 гривень.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання ТОВ щодо порушення податковим органом порядку проведення перевірки, що, на думку позивача, свідчить про протиправність спірного рішення ДФС, оскільки із наказу №41 від 02 лютого 2016 року «Про проведення фактичних перевірок» вбачається, що він містить обов'язкові реквізити для такого наказу та відповідає вимогам ч.2 п.81.1 ст.81 ПК України. Також, як було встановлено судом першої інстанції та не спростовано позивачем, документи передбачені п.80.2 ст.80 ПК України, були вручені адміністратору, що підтверджується її підписом.

Більше того, колегія суддів зазначає, що представником ТОВ фактично було допущено фахівців відповідача до перевірки, про що свідчить надання представником ТОВ КОРО для перевірки працівникам ДФС та не було реалізовано права на не допуск фахівців податкового органу до перевірки, яке передбачено ПК України в разі якщо, зокрема, податковим органом вчинено дії по проведенню незаконної (на думку платника податків) перевірки або в разі не дотримання ДФС інших вимог податкового законодавства, які передують проведенню перевірки.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на те, що спірна перевірка у них взагалі не проводилася, а ОСОБА_3, яка зазначена в акті перевірки як адміністратор кафе, їм невідома та не має будь-якого відношення до ТОВ, оскільки зазначені доводи спростовуються самим актом перевірки (яка проводилася саме за адресою належного ТОВ кафе, яка зазначена в ліцензіях на право торгівлі алкогольними напоями (а.с. 26-27)), з якого вбачається, що в ході її проведення перевіряючими було зроблено запис у журналі проведення перевірок та отримано КОРО від адміністратора Рудницької М.А., яка, як вбачається з матеріалів справи, зареєстрована за місцем реєстрації юридичної особи - позивача по справі ТОВ (а.с.54).

Також, слід наголосити, що обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ посилалось виключно на допущення ДФС процедурних порушень, а саме: порушення порядку проведення перевірки та жодним чином не спростовано висновків ДФС щодо порушення ТОВ ст.15 Закону по суті, що також не дає підстав для скасування спірного рішення ДФС.

Таким чином, враховуючи все вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0000322206 від 29 лютого 2016 року є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Отже, постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Також, колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Доминант Сервис» залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: ОСОБА_4 Суддя: Суддя: ОСОБА_5 ОСОБА_2