Постанова № 69387391, 02.10.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/8931/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді:Запотічного І.І.,

суддів:Довгої О.І., Матковської З.М..,

при секретарі судового засідання:Бедрій Х.П.,

з участю представників апелянтів:ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Прикарпаття" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 липня 2017 року у справі № 809/981/17 за адміністративним позовом Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області до Публічного акціонерного товариства "Прикарпаття" про стягнення заборгованості в сумі 3637,76 грн,-

ВСТАНОВИВ:

В липні 2017р. Коломийське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області звернулося в суд з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Прикарпаття" про стягнення заборгованості по сумах виплачених пільгових пенсій по Списку №2 в розмірі 3637,76 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 липня 2017 року позов задоволено, стягнуто з Публічного акціонерного товариства Прикарпаття ( код ЄДРПОУ 02970197) на користь Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 37904176) заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за травень - червень 2017 року в розмірі 3637 (три тисячі шістсот тридцять сім) гривень 76 копійок.

Не погоджуючись з даною постановою відповідач оскаржив її подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій покликаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення, норм матеріального права та неповне зясування всіх обставин справи просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 липня 2017 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представники апелянта вимоги апеляційної скарги підтримали, просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Позивач будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи явки представника в судове засідання не забезпечив, що відповідно до ч.4 ст.196 КАС України не перешкоджає розгляду справи без його участі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників апелянта, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Прикарпаття" зареєстроване як юридична особа Коломийською міською радою, що підтверджується витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних та фізичних осіб, взятий на облік управлінням Пенсійного фонду України в м. Коломия і є платником збору на обовязкове державне пенсійне страхування.

Працівникам, які здобули відповідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці та досягли визначеного віку, а саме ОСОБА_3 з 08.02.2015 року та ОСОБА_4 з 21.06.2015 року призначено та виплачується пенсія на пільгових умовах по списку №2 відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", витрати на виплату та доставку яких за період з 01.05.2017 року по 30.06.2017 року позивачем понесено в розмірі 3637,76 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що Коломийським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області направлялися відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з травня 2017 року від 13.05.2017 року за № 5598/04 та від 16.05.2017 року за №4975/04. Відповідачем у передбачені строки не здійснено відшкодування сум понесених позивачем витрат.

Задовольняючи позов суд першої інстанції зробив висновок, що пенсійним органом доведено той факт, що заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за травень та червень 2017 року становить 3637,76 грн. і підлягає стягненню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Статтею 2 Закону України "Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування" визначено, що обєктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (а це суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування".

Згідно із пунктом 6.3 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та зареєстрованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 64/8663 від 16.01.2004 року у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Відповідно до частини четвертої статті 59 Господарського кодексу України у разі поділу субєкта господарювання усі його майнові права й обовязки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових субєктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових субєктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обовязки реорганізованого субєкта.

У разі поділу субєкта господарювання усі його майнові права й обовязки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових субєктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових субєктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обовязки реорганізованого субєкта.

Відтак, відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій проводиться відповідно до роздільного акта (балансу).

Як встановлено судом, 1 березня 1994 року на конференції орендарів Коломийського орендного підприємства Прикарпаття прийнято рішення про відєднання Ковалівської філії в окреме підприємство та розподіл майна.

На підставі наказу № 12 від 27.04.1994 Про розподіл майна між Коломийським орендним підприємством Прикарпаття і Ковалівським колективним підприємством Меткабель та акту прийому-передачі від 31.05.1994 ЗАТ Прикарпаття передало, а Ковалівське колективне підприємство Меткабель прийняло основні засоби, виробничі запаси, малоцінні і швидкозношуючі предмети, незавершене будівництво, готову продукцію тощо на загальну суму НОМЕР_1 карбованців та статутний фонд на загальну суму НОМЕР_2 карбованців.

Згідно із пунктом 3.5 Статуту Ковалівського колективного підприємства Меткабель останнє є власником майна, переданого йому Коломийським орендним підприємством Прикарпаття.

Відповідно до наказу Коломийського закритого акціонерного товариства Прикарпання № 67-К від 29.04.1994 Про звільнення працівників Ковалівського філіалу по переводу в Ковалівське колективне підприємство Меткабель ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були звільнені з 30.04.1994 по переводу в Ковалівське колективне підприємство Меткабель.

Встановлено, що ці особи набули трудового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах під час роботи на Ковалівському колективному підприємстві Меткабель.

Вказане також підтверджується рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 01.04.2008 у справі № 14/30 та ухвалами Вищого адміністративного суду України від 19.04.2016 у справі № К/800/7764/15 і від 27.05.2015 у справі № К/800/7157/15.

Враховуючи викладене колегія суддів апеляційного суду вважає, що ПАТ Прикарпаття не може відповідати за зобовязаннями Ковалівського колективного підприємства Меткабель, під час роботи на якому ОСОБА_3, ОСОБА_4 набули трудового стажу, що дає право на призначення та виплату пенсій за віком на пільгових умовах, у відповідності до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, оскільки саме підприємство, на якому працювали зазначені особи, зобовязане здійснювати відшкодування понесених позивачем витрат на виплату та доставку таких пенсій.

Дані обставини встановлені також постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017р. справа №809/148/17 (апеляційне провадження №876/3764/17) яка набрала законної сили, а відповідно до ч.2 ст.255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відтак, позовні вимоги Коломийського ОУПФУ про відшкодування відповідачем витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в сумі 3637,76грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З врахуванням того, що суд першої інстанції неповно зясував обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, порушив норми матеріального права, то постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 липня 2017 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою в задоволенні позову Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про стягнення заборгованості слід відмовити.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Прикарпаття" задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 липня 2017 року у справі № 809/981/17 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_5 судді ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст постанови складено 05.10.2017р.