Постанова № 69386696, 02.10.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 жовтня 2017 року № 826/10755/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянув у порядку адміністративного оскарження об'єднану адміністративну справу за позовами товариства з обмеженою відповідальністю «Лайфселл» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшли позови:

- товариства з обмеженою відповідальністю «Лайфселл» (далі - позивач, ТОВ «Лайфселл») до Київської міської митниці ДФС (далі - відповідач, Митниця) про визнання протиправними та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 15.06.2016 року №100270004/2016/000036/2 (далі - оскаржуване рішення №100270004/2016/000036/2) та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.06.2016 року №100270004/2016/00050 (далі - оскаржувана картка відмови №100270004/2016/00050). Відповідною ухвалою судді Данилишина В.М. відкрито провадження в адміністративній справі №826/10755/16 (далі - справа №826/10755/16), яку призначено до розгляду у судовому засіданні;

- ТОВ «Лайфселл» (далі - позивач) до Митниці (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 21.06.2016 року №100270004/2016/000038/2 (далі - оскаржуване рішення №100270004/2016/000038/2) та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.06.2016 року №100270004/2016/00052 (далі - оскаржувана картка відмови №100270004/2016/00052). Відповідною ухвалою судді Данилишина В.М. відкрито провадження в адміністративній справі №826/10924/16 (далі - справа №826/10924/16), яку призначено до розгляду у судовому засіданні;

- ТОВ "Лайфселл" (далі - позивач) до Митниці (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 21.06.2016 року №100270004/2016/000043/2 (далі - оскаржуване рішення №100270004/2016/000043/2) та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.06.2016 року №100270004/2016/00057 (далі - оскаржувана картка відмови №100270004/2016/00057). Відповідною ухвалою судді Данилишина В.М. відкрито провадження в адміністративній справі №826/10927/16 (далі - справа №826/10927/16), яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач неправомірно застосував резервний метод визначення митної вартості товару, оскільки, відповідно до положень чинного законодавства, повинен був застосовуватись основний метод визначення митної вартості товару - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Позивачем надано відповідачу для митного оформлення товару документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (далі - МК України). Подані документи чітко ідентифікували товар та містили об'єктивні та достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, згідно з вимогами ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України.

Ухвалою суду, постановленою у відповідному судовому засіданні, об'єднано в одне провадження адміністративні справи №826/10755/16, №826/10924/16 та №826/10927/16. Об'єднаній адміністративній справі за позовами ТОВ "Лайфселл" (далі - позивач) до Митниці (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень №100270004/2016/000036/2, №100270004/2016/000038/2, №100270004/2016/000043/2 та оскаржуваних карток відмови №100270004/2016/00050, №100270004/2016/00052, №100270004/2016/00057, присвоєно загальний №826/10755/16 (далі - справа).

У звязку із припинення повноважень судді Данилишина В.М. щодо здійснення ним правосуддя, у провадженні якого перебувала справа, певним розпорядженням суду справу передано на повторний автоматичний розподіл справ між суддями.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду та вирішення її передано іншому складу суду.

В подальшому відповідною ухвалою суду справу прийнято до провадження та призначено її до судового розгляду.

Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивача підтримав позови та просив задовольнити їх повністю з підстав, зазначених у них та наданих на їх обґрунтування доказах.

Представник відповідача у відповідне судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи сторона відповідача повідомлена належним чином, заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача до суду не надійшла.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та Хуавей Інтернейшнл ПТІ. ЛТД, Сінгапур (постачальник) укладено договір поставки №АTM15FSU249/00F8041500000Е від 19.03.2015 року.

З метою здійснення митного оформлення товару, позивачем подано відповідачу електронні митні декларації:

- від 06.06.2016 року №10027004/2016/305832, відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною договору і становила 9747,42 доларів США. Для підтвердження митної вартості товару разом із ВМД позивачем надано наступні товаросупровідні документи: договір поставки №АTM15FSU249/00F8041500000Е від 19.03.2015 року; додаткову угоду №3/1 від 15.02.2016 року до договору; додаткову угоду №4 від 15.03.2016 року до договору; додаток №1 Перелік цін до договору; додаток №5 до договору від 19.03.2015 року; додаткову угоду №2 від 02.02.2016 року; договір на митно-брокерські послуги №АТМ5USE1700 від 12.01.2015 року; декларацію відповідності № б/н від 22.07.2014 року; декларацію відповідності №519/14 від 25.12.2014 року; декларацію відповідності №520/14 від 25.02.2014 року; інвойс НWESCBIA160405664094 від 05.04.2016 року; специфікацію до інвойсу; ТІR №RХ.77031761 від 04.06.2016 року; СМR №64094 від 01.06.2016 року; пакувальний лист №0008041500070NІHC41Q від 11.05.2016 року; сертифікат про походження №16С4403В5001/05994 від 20.05.2016 року; висновок СБУ №18/В-1462 від 26.05.2016 року;

- від 09.06.2016 року №100270004/2016/305986, відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною договору і становила 5269,52 доларів США. Для підтвердження митної вартості товару разом із ВМД позивачем надано наступні товаросупровідні документи: договір поставки №АTM15FSU249/00F8041500000Е від 19.03.2015 року; додаткову угоду №3/1 від 15.02.2016 року до договору; додаткову угоду №4 від 15.03.2016 року до договору; додаток №1 Перелік цін до договору; додаток №5 до договору від 19.03.2015 року; додаткову угоду №2 від 02.02.2016 року; договір на митно-брокерські послуги №АТМ15USE1700 від 12.01.2015 року; декларацію відповідності № б/н від 22.07.2014 року; декларацію відповідності №519/14 від 25.12.2014 року; декларацію відповідності №520/14 від 25.02.2014 року; інвойс НWESCBIA160405664100 від 05.04.2016 року; специфікацію до інвойсу; ТІR №RХ.79095045 від 08.06.2016 року; СМR №4097 від 31.05.2016 року; пакувальний лист №0008041500070NІHC30Q від 18.05.2016 року; сертифікат про походження №16С4403В5001/05998 від 20.05.2016 року; висновок СБУ №18/В-1472 від 27.05.2016 року;

- від 09.06.2016 року №100270004/2016/305984, відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною договору і становила 14768,89 доларів США. Для підтвердження митної вартості товару разом із ВМД позивачем надано наступні товаросупровідні документи: договір поставки №АTM15FSU249/00F8041500000Е від 19.03.2015 року; додаткову угоду №3/1 від 15.02.2016 року до договору; додаткову угоду №4 від 15.03.2016 року до договору; додаток №1 Перелік цін до договору; додаток №5 до договору від 19.03.2015 року; додаткову угоду №2 від 02.02.2016 року; договір на митно-брокерські послуги №АТМ15USE1700 від 12.01.2015 року; декларацію відповідності № б/н від 22.07.2014 року; декларацію відповідності №519/14 від 25.12.2014 року; декларацію відповідності №520/14 від 25.02.2014 року; інвойс НWESCBIA160405664091 від 05.04.2016 року; специфікацію до інвойсу; ТІR №UХ.79095046 від 07.06.2016 року; СМR №4091 від 31.05.2016 року; пакувальний лист №0008041500070NІHC39Q від 12.05.2016 року; сертифікат про походження №16С4403В5001/05996 від 20.05.2016 року; висновок СБУ №18/В-1449 від 25.05.2016 року.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, відповідач, посилаючись на ст. 53 МК України, дійшов висновку, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; встановлено наявність значної знижки, числове значення якої по кожній окремій позиції не встановлено. У зв'язку з чим, відповідач для підтвердження складових митної вартості, на підставі ст. 53 МК України запропонував позивачу протягом 10 календарних днів надати такі документи:

документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких провадився розрахунок митної вартості;

якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що підтверджують вартість товарів;

копію митної декларації країни відправлення;

каталоги прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів;

виписку з бухгалтерської документації;

висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

На вимогу відповідача, позивачем надані наступні документи:

- по митній декларації від 06.06.2016 року №10027004/2016/305832: лист-виписку з бухгалтерської документації №2197 від 07.06.2016 року; лист щодо переліку наданих документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості №2198 від 07.06.2016 року; лист-повідомлення щодо платіжних документів №2199 від 07.06.2016 року; лист інформаційний №2245 від 08.06.2016 року; експортну декларацію країни відправлення №16HU81100022919E82 від 02.06.2016 року; експортну декларацію країни відправлення №16HU81101012919E41 від 02.06.2016 року; прайс-лист виробника б/н від 15.02.2016 року; експертний висновок Черкаської ТПП №0-349 від 06.06.2016 року; лист-роз'яснення від виробника б/н від 15.02.2016 року; замовлення на постачання №15/4530057470; додаткову угоду №1 до замовлення на постачання №15/4530057470;

- по митній декларації від 09.06.2016 року №100270004/2016/305986: лист-виписку з бухгалтерської документації №2293 від 13.06.2016 року; лист щодо переліку наданих документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості №2294 від 13.06.2016 року; лист-повідомлення щодо платіжних документів №2292 від 13.06.2016 року; лист інформаційний №2308 від 13.06.2016 року; лист щодо винесення рішення з оцінки митної вартості №2386 від 16.06.2016 року; експортну декларацію країни відправлення №16HU81101012906748 від 31.05.2016 року; прайс-лист виробника б/н від 15.02.2016 року; експертний висновок Черкаської ТПП №0-349 від 06.06.2016 року; лист-роз'яснення від виробника б/н від 15.02.2016 року; замовлення на постачання №15/4530057470; додаткову угоду №1 до замовлення на постачання №15/4530057470;

- по митній декларації від 09.06.2016 року №100270004/2016/305984: лист-виписку з бухгалтерської документації від 13.06.2016 року №2303; лист щодо переліку наданих документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості №2302 від 13.06.2016 року; лист-повідомлення щодо платіжних документів №2304 від 13.06.2016 року; лист інформаційний №2306 від 13.06.2016 року; лист щодо винесення рішення з оцінки митної вартості №2386 від 16.06.2016 року; експортну декларацію країни відправлення №16HU811010129007В6 від 31.05.2016 року; прайс-лист виробника б/н від 15.02.2016 року; експертний висновок Черкаської ТПП №0-349 від 06.06.2016 року; лист-роз'яснення від виробника б/н від 15.02.2016 року; замовлення на постачання №15/4530057470; додаткова угода №1 до замовлення на постачання №15/4530057470.

Зазначеними документами позивач пояснив відповідачу, в яких саме уже наданих документах містяться відомості про числові значення складовихвартості товарів; відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари; та звернув увагу відповідача, що знижки встановлені по кожній окремій позиції товару, що поставляється.

Однак, 15.06.2016 року та 21.06.2016 року відповідачем прийнято оскаржувані рішення №100270004/2016/000036/2, №100270004/2016/000038/2, №100270004/2016/000043/2, які обґрунтовані тим, що заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана, оскільки декларантом не надано в повному обсязі додаткові документи згідно ч. 3 ст. 53 МК України, а саме не надані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості (а саме формування розміру знижки); ліцензійний чи авторський договір покупця; банківські платіжні документи, що підтверджують вартість товарів; виписку з бухгалтерської документації; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Також, відповідачем заповнено оскаржувані картки відмови №100270004/2016/00050, №100270004/2016/00052, №100270004/2016/00057.

Незгода позивача із прийнятими відповідачем рішеннями про коригування митної вартості товару та картками відмови обумовила його звернення до суду із позовами.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями МК України, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Так, ст. 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (частина 1); митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно д глави 9 цього Кодексу (частина 2).

Згідно зі ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3).

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено в статті 58 Митного кодексу України.

Частиною 4 ст. 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 58 МК України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина 1). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу (частина 2).

За змістом ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості виходив з того, що позивачем не надано в повному обсязі додаткові документи згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

Відповідно до ст. 57 МК України, методами визначення митної вартості товарів є: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У ході судового розгляду справи з'ясовано, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем, оскільки позивачем не надано у повному обсязі додаткових документів згідно ч. 3 ст. 53 МК України, а саме не надано документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості (а саме формування розміру знижки); ліцензійний чи авторський договір покупця; в якості виписки з бухгалтерської документації, інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару надано листи - роз'яснення від начальника відділу логістики та управління складами позивача.

Разом з тим, суд не погоджується із даними висновками відповідача, адже на підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надано митному органу усі необхідні документи.

Відповідно до умов договору, зокрема, п. 1.1, постачальник в порядку та на умовах договору зобов'язується поставити та передати у власність позивача для використання в його господарській діяльності товари (обладнання), а покупець - прийняти та оплатити такі товари (обладнання) відповідно до окремих замовлень, за цінами, наведеними у додатку №1, який є невід'ємною частиною договору.

Технічні специфікації передбачені додатком №4 до договору (п. 1.2 договору), перелік, комплектність, кількість, вартість, строки поставки товару вказуються в окремих замовленнях на постачання - документах, які підписуються сторонами і є невід'ємною частиною договору (п. 1.3 договору).

Постачальник здійснює поставку товару на умовах DАР у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів ІНКОТЕРМС, у редакції 2010 року (п. 2.1 договору).

Додатковою угодою №3/1 від 15.02.2016 року до договору сторони домовилися внести зміни до договору, зокрема: п. 3.1 договору викладено в наступній редакції: «Ціни визначені в додатку №1 «Прайс-лист» (перелік цін) до цього договору та виражені в доларах США. До цін, визначених в додатку №1 до договору може бути застосована знижка на обладнання та програмне забезпечення від 1% до 99,99% з проведенням оплати за обладнання та програмне забезпечення по цінах з урахуванням наданих знижок у розмірі від 1% до 99.99% відповідно».; п. 3.2 договору доповнено другим абзацом наступного змісту: «Сторони застосовують ціни, визначені в додатку №1 «Прайс-лист» до цього договору із застосованими від 1% до 99,99% знижками на обладнання та програмне забезпечення, при проведенні оплати за обладнання та програмне забезпечення, яке буде поставлене».

Додатковою угодою №4 від 15.03.2016 року до договору сторони домовилися, що у зв'язку із замовленнями покупця на більш ніж 30 мільйонів доларів США, постачальник, відповідно до п. 3.1 договору, надає покупцеві знижки стосовно цін та кількості товару, у розмірі, визначеному у цій додатковій угоді. Сторони також домовилися внести зміни до додатку 1 «Прайс-лист» до договору та доповнити його: цінами та обсягом, зазначеними у додатковій угоді №1 до замовлення на постачання №15/4530057470 до договору та цінами та обсягом, зазначеними у додатковій угоді №1 до замовлення на постачання №16/4530057467 до договору.

Відповідно до додаткової угоди №1 до замовлення на постачання №15/4530057470, яким замовлення на постачання №15/4530057470 було викладено у новій редакції, покупець замовив у постачальника товар на умовах 100% постоплати, протягом 60 календарних днів з моменту митного оформлення товару, на умовах поставки DАР (Київська обл., с. Мартусовка, вул. Моісєєва 70).

В свою чергу, у інвойсах щодо замовлення на постачання №15/4530057470 постачальник визначив найменування обладнання, що підлягає поставці і його кількість та ціну; складові елементи такого обладнання із зазначенням, відносно кожного елемента складової: (і) кількість; (іі) ціна; (ііі) знижка; та (іv) ціна з урахуванням знижки.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що наданими до митного оформлення документами визначалися: предмет поставки, умови поставки, порядок розрахунків, ціни на товар, розмір знижки та умови її застосування та інші.

При цьому, такі документи як інвойси та додаткова угода №4 від 15.03.2016 року до договору, чітко визначали найменування обладнання, що підлягає поставці, його кількість та ціну; складові елементи такого обладнання із зазначенням відносно кожного елемента складової: кількості товару, ціни, знижки, ціни з урахуванням знижки.

Враховуючи зазначене, суд не погоджується із позицією митного органу стосовно того, що надані позивачем документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів містять неповні відомості (у наданих документах містяться розбіжності), а саме відсутні документи, що підтверджують умови оплати товару.

Крім того, як зазначено вище, ч. 3 ст. 53 МК України визначено, що у разі якщо зазначені у ч. 2 цієї статті документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язана протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Тобто, законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів. А саме, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналіз викладених статей свідчить про обов'язок митниці зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.06.2015 р. (справа №21-498а15).

Не наведення митницею в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.

А тому, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вказані відповідачем недоліки не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів, а отже, оскаржувані рішення є такими, що прийняті необґрунтовано, а тому є протиправними і підлягають скасуванню.

Вказані обставини також дають суду підстави для визнання протиправними та скасування карток відмови, заповнених Митницею.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позови товариства з обмеженою відповідальністю «Лайфселл» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позови задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від:

- 15.06.2016 року №100270004/2016/000036/2,

- 21.06.2016 року №100270004/2016/000038/2,

- 21.06.2016 року №100270004/2016/000043/2.

3. Визнати протиправними та скасувати заповнені Київською міською митницею ДФС картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від:

- 15.06.2016 року №100270004/2016/00050,

- 21.06.2016 року №100270004/2016/00052,

- 21.06.2016 року №100270004/2016/00057.

4. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лайфселл» (код ЄДРПОУ 22859846) здійснений ним судовий збір у розмірі 21378,00 грн. (двадцять одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39422888).

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.І. Келеберда