Постанова № 69386145, 06.10.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2612/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2017 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого - судді Єфіменка К.С., розглянувши у приміщенні суду в порядку письмового провадження справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними дії Одеської митниці ДФС щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ФОП ОСОБА_2 за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060702/2016/00344, визнати протиправним та скасувати рішення про корегування митної вартості товарів №500060702/2016/00153/2 від 21.10.2016 року,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулась Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними дії Одеської митниці ДФС щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ФОП ОСОБА_2 за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060702/2016/00344, визнати протиправним та скасувати рішення про корегування митної вартості товарів №500060702/2016/00153/2 від 21.10.2016 року.

В судовому засіданні 20.09.2017 року позивач подав заяву про розгляд справу за його відсутності, в якій були підтримані заявлені позовні вимоги з підстав, визначених у позовній заяві. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог та не заявив клопотань про витребування додаткових письмових доказів, допиту свідків і експертів по цій справі, а тому на підставі положень ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України, судом було ухвалено рішення розглянути цю справу в порядку письмового провадження 06.10.2017 року за наявними в справі письмовими доказами та запереченнями.

Дослідивши наявні письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Відповідач Одеська митниця ДФС на підставі ст.12-15 Митного кодексу України є місцевим и підрозділами центрального органу державної виконавчої влади в галузі здійснення митного контролю за переміщеннями вантажів через митний кордон та згідно ст.ст.30,31,70,71 цього ж Кодексу здійснюють митне оформлення вантажів, надають роз`яснення суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності з питань митного оформлення вантажів, наявності або відсутності пільг щодо сплати податків та зборів за переміщення вантажів через митний кордон, а тому його рішення, дії або бездіяльність з цього приводу на підставі ст.55 Конституції України, п.1 ч.2 ст.17, ст.104 КАС України можуть бути оскаржені до суду в порядку адміністративного судочинства.

04.07.2016 року між ФОП ОСОБА_2 (Покупець) та «QINGDAO TONYIN INDUSTRIAL СО., LTD. Китай (Продавець) укладено зовнішньоекономічний договір №NVP-TI, відповідно до умов якого Продавець відвантажує , а Покупець приймає та оплачує СТАЛЕВІ ДИСКИ в асортименті, у кількості та по цінам, вказаним у Комерційному Інвойсах, що є невід'ємною частиною договору. Ціна за товар визначена у Доларах США за одиницю товару та вказана у Інвойс. Сума контракту визначається згідно Інвойс, умови поставки визначаються на умовах FОВ(Qingbao) Інкотермс 2010.

На підставі проформи №16WMYUA0101 від 04.07.2016 року відповідно до умов договору ФОП ОСОБА_2 здійснив 100% попередню оплату, платіжне доручення б/н від 15.07.2016 року та платіжне доручення б/н від 22.08.2016 року.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом позивача разом з МД № 500060702/2016/014640 подано наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 04.07.2016 №NVP-TI, рахунок-фактура (інвойс) від 25.08.2016 № 6WMYUA0101, коносамент від 29.08.2016 № 2ХЗМ0136445, та інші товарно-супровідні документи.

Частиною першою статті 265 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI визначено, що декларантом має право виступати при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України резидент, яким або від імені якого укладено цей договір.

Також відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, передбачено, що об'явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 1 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів визначений у частині другій статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI.

Відповідно до Порядку застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками під час митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Держмитслужби від 13.12.2010 року № 467, програмним комплексом АСАУР "Інспектор-2006" на митну декларацію від 21.10.2016 року №500060702/2016/014640 сформовано форму контролю "105-2", відповідно до якої 1.Можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів ".

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів було встановлено, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності, а саме: подані документи, зокрема поданий шляхом інформаційних технологій зовнішньоекономічний договір містить ознаки підробки. Так, є можливим скопіювати зображення печатки підприємства нерезидента у контракті, та вставити її у іншому місці, або навіть у іншому документі.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-УІ, встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, до яких, зокрема, відносяться виписка з бухгалтерської документації, каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Крім того, частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-УІ передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

У відповідності до пункту 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 року за №984/21296) запис щодо рішення, яке прийняте посадовою особою митного органу за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів, учиняється таким чином: якщо за результатами аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадовою особою митного органу встановлено ризик заявления неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість, у тому числі невірне визначення митної вартості, або якщо за результатом розгляду поданих декларантом або уповноваженою ним особою документів, які підтверджують митну вартість товарів, встановлені підстави для запиту документів, перелік яких визначений частинами третьою та/або четвертою статті 53 Кодексу, посадова особа митного органу у графі "Для відміток митного органу" ДМВ на паперовому носії робить запис про необхідність подання документів для підтвердження митної вартості товарів із складенням переліку таких документів, зазначає час, дату і прізвище, ставить свій підпис та проставляє відбиток особистої номерної печатки.

При електронному декларуванні посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин третьої та/або четвертої статті 53 Кодексу для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку.

Для підтвердження митної вартості товару, заявленої в МД №500060702/2016/014640 декларанта позивача зобов'язано на вимогу митниці протягом встановлених Митним кодексом України 10-ти календарних днів надати додаткові документи, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення з перекладом українською у відповідності до положень ст. 254 Митного кодексу України).

Крім того, декларанту повідомлено, що згідно з положеннями ч.6 ст.53 Митного кодексу України він або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

21.10.2016 року декларантом позивача були подані до митниці належним чином засвідчена копія зовнішньоекономічного контракту, витяги з каталогу постачальника та висновок експерта про ціну товару.

Згідно частини 6 статті 53 Кодексу декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Вимоги Одеської митниці щодо надання додаткових документів відповідають положенням статті 56 Кодексу та не порушують прав декларанта, оскільки затребувана інформація не розголошується та не передається третім особам.

Відповідно до п.6 частини 2 статті 255 Кодексу перебіг строку подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 Кодексу припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданні.

Частиною 1 статті 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Пунктами 2,3 частини 6 статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

У зв'язку з вищевикладеним встановлені передбачені ч.6 статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI підстави для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VIдекларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Згідно з ч.4 статті 57 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VI застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, які затверджені наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за № 883/21195) у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів.

Між митним органом та декларантом була проведена консультація з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості та відповідно до статей 54, 55 та 57 Кодексу, органом доходів і зборів прийнято рішення про необхідність коригування заявленої декларантом митної вартості вищезазначеного товару та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості №500060702/2016/00153/2 від 21.10.2016 року.

Відповідно до розділу 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 року № 362 під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовуються такі джерела інформації як спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (ЄАІС ДМСУ); інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю та інші.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частиною першою статті 57 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VI встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною дев'ятою статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2) у даному випадку, не може бути використаний, у зв'язку з відсутністю у митного органу інформації щодо вартості операцій з ідентичними товарами - даних стосовно фізичних характеристик товару та якості та репутації на ринку.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті (ст.59 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI). При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна походження; виробник.

Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3) - у даному випадку, не може бути використаний, у зв'язку з відсутністю у митного органу інформації щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами - даних стосовно схожих складових компонентів товару.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ст.60 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI).

Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості (метод 4), не може бути використаний, у зв'язку з відсутністю в митного органу інформації щодо обчисленої вартості наданої виробником

Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (метод 5) - не може бути використаний, у зв'язку з відсутністю в митного органу інформації щодо обчисленої вартості наданої виробником товарів

Частинами 1, 2 ст. 64 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 -63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість оцінюваних товарів визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями" Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - резервний

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ПІК "Інспектор-2006" та ЄАІС ДФС, та встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим (МД від 05.10.2016 року №500060702/2016/013722), тому митну вартість товару позивача визнано на рівні 0,8814 доларів США за кг нетто товарів.

Отже, у зв'язку з викладеним та у відповідності до положень ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №500060702/2016/00153/2 від 21.10.2016 року.

Частиною другою статті 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598 у графі 33 рішення зазначаються обставини його прийняття та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості.

Враховуючи вищевикладені причини, та положення частини 6 статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-УІ, Південною митницею були видані Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060702/2016/00344 від 25.10.2016 року та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Суд не погоджується з позицією представника відповідача про наявність ґрунтовних сумнівів у митного органу щодо відповідності наданих до розмитнення документів фактичним обставинам з огляду на наступне.

Частиною другою статті 53 Кодексу передбачено подання документів, які підтверджують митну вартість, серед яких, зазначені пакувальні листи, дані яких повинні відповідати супровідним документам на вантаж, які надані до розмитнення разом із МД.

Під час проведення перевірки документів було встановлено, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності, а саме: а саме: подані документи, зокрема поданий шляхом інформаційних технологій зовнішньоекономічний договір містить ознаки підробки. Так, є можливим скопіювати зображення печатки підприємства нерезидента у контракті, та вставити її у іншому місці, або навіть у іншому документі.

Суд звертає увагу, що Митним кодексом України чітко встановлено умови, за наявності яких у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребовування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів. Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Одеською митницею ДФС не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості до митної вартості товару, зокрема які саме складові митної вартості є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом неможливим є встановлення даних складових.

Представником відповідача не надано до суду доказів проведеного експертного дослідження поданої до митного оформлення засвідченої копії зовнішньоекономічного контракту на предмет підробки печатки підприємства постачальника. За таких обставин, суд не може прийняти вказане твердження митного органу, як встановлений факт, а розцінює його як припущення митного органу щодо підробки контракту, шо не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

На підставі викладеного, із врахуванням принципу презумпції правомірності дій платника податків, колегія суддів доходить висновку, що зазначені відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів №500060702/2016/00153/2 від 21.10.2016 року підстави для такого коригування є необґрунтованими, а надані позивачем до митного органу документи, на підтвердження митної вартості задекларованого товару, за своїм змістом та обсягом не виключають можливість визначити митну вартість цього товару за основним методом - за ціною договору.

Встановлена судом відсутність підстав у митного органу витребування додаткових до поданих декларантом документів до митного оформлення вантажу, а визначені ним підстави безпосередньо не впливає на визначення митної вартості товару, що не може бути підставою для прийняття митним органом рішення про корегування митної вартості товару та видання картки відмови у митному оформленні за цінами декларанта, в зв'язку із чим, на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України позовні вимоги щодо визнання протиправним дій митного органу, визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №500060702/2016/00153/2 від 21.10.2016 року Одеської митниці, визнати заявлену позивачем митну вартість товару, визнати неправомірною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060702/2016/00344 від 25.10.2016 року підлягають задоволенню в повному обсязі.

Представником відповідача Одеської митниці ДФС заявлене клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду від 03.08.2017 року №2215/15-70-10 у зв'язку із пропуском строку звернення до суду, посилаючись на те, що позивачем оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці ДФС: №500060702/2016/00153/2 від 21.10.2016 року, тоді як до суду позивач звернувся лише 05.05.2017 року з пропущенням встановленого ч.2 ст.99 КАС України шестимісячного строку.

Розглянувши вказане клопотання суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.99 КАС України встановлений загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду. Цей строк повинен обраховуватись з дати коли особа дізналась, або повинна була дізнатись про порушення свого права чи охоронюваного законом інтересу.

Згідно положень ч.1 ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути поданий в межах строку звернення до суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Позивачем по справі оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці ДФС: №500060702/2016/00153/2 від 21.10.2016 року митного органу - Одеської митниці ДФС України, п.30 яких позивачу донараховані митні платежі.

Відповідно до положень п.14.1.113 ПК України митні платежі - це податки, що відповідно до цього Кодексу або митного законодавства справляються під час переміщення або у зв'язку із переміщенням товарів через митний кордон України та контроль за справляння яких покладено на контролюючи органі.

Відповідно до положень п.41.1 ст.41 ПК України встановлено, що контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства тощо.

Таким чином, у розумінні положень ПК України митний орган - це є контролюючим органом, який здійснює контроль щодо правильності справляння митних платежів, в тому числі шляхом прийняття рішень про їх донарахування платникам у п.30 рішень про корегування митної вартості товарів.

Спеціальним законом - Митним кодексом України не перебрані строки щодо оскарження такого роду рішень митного органу.

Згідно загальної норми - Податкового кодексу України, а саме ст.56.18 ст.56 ПК України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно п.102.1 ст.102 ПК України визначено, що контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошового зобов'язання платника податків, у випадках визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня.

Навіть, якщо припустити, що представник позивача отримав оскаржене рішення Одеської митниці ДФС від 21.10.2016 у день його винесення, строк на його оскарження спливає лише 21.10.2019 року.

Адміністративний позов по цій справі надійшов до Одеського окружного адміністративного суду 05.05.2017 року за вхідним №2617/17 (а.с.7), тобто в межах строку звернення до суду, встановленого спеціальним законом - п.56.18 ст.56 ПК України.

Позовні вимоги про скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці ДФС є похідними від позовних вимог про скасування рішень про корегування митної вартості товарів, не можуть бути окремо розглянуті від основної позовної вимоги та є формою поновлення порушеного права особи, яка звернулась за судовим захистом, а тому за вказаними позовними вимогами позивач також не пропустив строк звернення до суду.

За таких обставин, позивач не пропустив строк звернення до суду, а тому у суду відсутні підстави для застосування до заявлених ним позовних вимог наслідків, передбачених ст.100 КАС України.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Одеської митниці ДФС щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ФОП ОСОБА_2 за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №500060702/2016/00153/2 від 21.10.2016 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060702/2016/00344 від 25.10.2016 року Одеської митниці ДФС.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання повного тексту постанови.

Суддя Єфіменко К.С.