Постанова № 69385862, 03.10.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2017 року м.Житомир справа № 806/2499/17

категорія 6.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черноліхова С.В.,

секретар судового засідання Ясинська К.В.,

за участю: представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ЛЕНД.СЛАВУТА" до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2. СЛАВУТА" звернулось до суду з позовом у якому просить визнати неправомірними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області надати дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 1,1 га та 0,0453 га за рахунок земель державної власності, розташованої на території Топорищенської сільської ради Хорошівського району Житомирської області для іншого сільськогосподарського призначення

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що з метою належного оформлення земельних ділянок під його будівлями позивачем неодноразово були наданні клопотання до відповідача про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок. Однак, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області безпідставно відмовило у задоволенні цих клопотань з надуманих причин, які кардинально різняться між собою. Вважає такі дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області незаконними та протиправними, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Представник позивача до суду надіслав клопотання в якому просив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. В обґрунтування зазначив, що при розгляді клопотань позивача було виявлено, що у пакетах документів містяться копії документів, які належним чином не завірені, що в свою чергу порушує ст.75 Закону України "Про нотаріат" та ст.1 Указу Президії Верховної ОСОБА_3 СРСР від 04.08.1983 року "Про порядок видачі та засвідчення підприємствами, установами, організаціями копій документів, що стосуються прав громадян". Таким чином, відмовляючи позивачу у видачі дозволів на розроблення проектів землеустрою Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області при розгляді звернення діяло в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. Також заперечує щодо задоволення вимоги позивача видати наказ про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на підставі поданих документів, оскільки суб'єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь - якій формі своїх дій з іншими суб'єктами, а втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства. На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні позову за безпідставністю.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2. СЛАВУТА" (далі ТОВ "ОСОБА_2. СЛАВУТА") звернулося до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з клопотаннями за вих. №11/07-1 №11/07-2 від 11 липня 2017 року про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 1,1 га та 0,0453 га за рахунок земель державної власності, розташованих на території Топорищенської сільської ради Хорошівського району Житомирської області для іншого сільськогосподарського призначення, а саме для експлуатації, обслуговування та реконструкції об'єктів нерухомого майна (а.с.21 -22, 25-26).

За результатами розгляду вказаних клопотань Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області листами за вих. №28-6-0.334-8114/2-17 та №28-6-0.334-8113/2-17 від 16.08.2017 року відмовило позивачу у наданні дозволів на розроблення проекту землеустрою. Відмови відповідача мотивовані тим, що у поданих пакетах документів містяться незавірені копії документів у зв'язку з чим усунувши вказані недоліки, пропонує повторно звернутись з клопотанням до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області ( а.с. 19-20, 23 - 24).

Приписами частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За приписами частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Частина 2 статті 123 Земельного кодексу України передбачає, що особа зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.123 Земельного кодексу України у клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної лілянки). ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 нього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування я межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, що передбачено ч.3 ст.123 Земельного кодексу України).

З аналізу наведених правових норм вбачається, що з метою належного оформлення прав на земельні особа має звернутися з відповідною заявою чи клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування та надати графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування розглянувши вказане клопотання або дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою або надає мотивовану відмову у його наданні.

З матеріалів справи видно, що позивачем неодноразово були подані клопотання до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду площею 0,4530 га та 1,1 га для іншого сільськогосподарського призначення, ні які позивач отримував відмови від 04.07.2017, 21.04.2017 ( а.с. 27-32).

Додатками до останніх клопотань від 11.07.2017 року були: копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців; копія статуту ТОВ "ОСОБА_2. Славута"; копія інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ( індексний номер 54069913); копія інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер 54808612); схема розташування земельної ділянки.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що позивачем до клопотань поданий вичерпний перелік документів, встановлений Земельним кодексом України.

При цьому суд зазначає, що обґрунтовуючи свою відмову відповідач зазначив про відсутність завірених копій документів, хоча не вказав, які саме на його думку документи мають бути завірені відповідно до вимог Закону України "Про нотаріат" та Указу Президента Верховної ради СРСР від 04.08.1983 року "Про порядок видачі та засвідчення підприємствами, установами, організаціями, копій документів, що стосуються прав громадян".

За приписами Земельного кодексу підставою відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відтак суд наголошує, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

За таких обставини, зазначена у листах від 16 серпня 2017 року підстава відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою не відноситься ні до однієї з підстав, визначених Земельним кодексом України, крім того, згідно статті 123 цього кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи не передбачені цією статтею.

Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області протиправно відмовило позивачу у наданні дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а тому такі дії слід визнати неправомірними.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проектів землеустрою слід зазначити наступне.

Статтею 8 Конституції України закріплено що "в Україні визнається і діє принцип верховенство права". Принцип верховенства права сформувався як інструмент протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом.

Обмеження дискреційної влади як складова верховенства права і правової держави вимагає, насамперед, щоб діяльність як держави загалом, так і її органів, включаючи законодавчий, підпорядковувалася утвердженню і забезпеченню прав і свобод людини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача, що вимога про зобов'язання надати дозволи на розробку проектів землеустрою є втручанням в дискреційні повноваження Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області визначені відповідними законами України та зазначає наступне.

Саме по собі судове рішення про визнання відмови у наданні дозволу протиправною не відновлює порушеного права позивача на прийняття відповідачем вмотивованого рішення щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Варто вказати, що ОСОБА_3 Суд України у своїй постанові від 16.09.2015 року по справі №21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

Застосовуючи механізм захисту права та його відновлення, порушеного суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача надати позивачу дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, орієнтовною площею 1,1 га та 0,0453 га за рахунок земель державної власності розташованих на території Топорищенської сільської ради Хорошівського району Житомирської області на підставі поданих ним клопотань та пакету документів, оскільки будь-яких перешкод для надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою, крім тих, які вже розглянуті судом, відповідачем не зазначено та судом не встановлено.

Покладення такого обов'язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта та зобов'язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов'язковість ефективного механізму захисту порушеного права.

На підставі зазначеного, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2. СЛАВУТА" такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується клопотання позивача про зобов'язання встановити контроль за виконанням судового рішення, то суд з цього приводу зазначає наступне.

За приписами ст.267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення по адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Суд за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.

Тобто, виходячи із змісту вказаної норми, суд у своєму рішенні повинен покласти певний обов'язок на субєкта владних повноважень вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Зобов'язання суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правовим наслідком судового рішення.

Як вбачається з вищенаведених норм Кодексу адміністративного судочинства України, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду.

Виходячи з обставин даної справи, враховуючи той факт, що тривалий час позивач звертався до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з аналогічними клопотаннями, на які отримував постійно відмови, суд вбачає за необхідне зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання даного судового рішення, оскільки товариством подано достатньо доказів, які свідчать про те, що відповідач може ухилятись від виконання рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, відшкодуванню позивачу підлягає сплачена ним сума судового збору у розмірі 3200 грн.

Керуючись статтями 86, 94, 158-163, 167, 186, 254, 267 Кодексу адміністративного судочинства України

постановив:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо відмови у наданні Товариству з обмеженою відповідальністю "ГРІН ЛЕНД.СЛАВУТА" дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 1,1 га та 0,0453 га за рахунок земель державної власності, розташованих на території Топорищенської сільської ради Хорошівського району Житомирської області для іншого сільськогосподарського призначення.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області видати Товариству з обмеженою відповідальністю "ГРІН ЛЕНД.СЛАВУТА" дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 1,1 га та 0,0453 га за рахунок земель державної власності, розташованих на території Топорищенської сільської ради Хорошівського району Житомирської області для іншого сільськогосподарського призначення.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області подати звіт про виконання судового рішення протягом 30 днів з дня набрання рішення законної сили.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ЛЕНД.СЛАВУТА" 3200 грн. сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії повного тесту постанови.

Суддя С.В. Черноліхов

Повний текст постанови виготовлено: 06 жовтня 2017 р.