
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 жовтня 2017 р. Справа №235/827/17
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
час прийняття постанови: 10:20
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., суддів Олішевської В.В., Христофорова А.Б., при секретарі Зикун Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Донецького обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними зобовязати вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
16 лютого 2017 року позивач звернувся до Красноармійського міськрайонного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України, Донецького обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними зобовязати вчинити певні дії.
Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 30.06.2017 справа передана на розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
З урахуванням наданих уточнень просив визнати дії Міністерства оборони України протиправними щодо не вчинення дій по призначенню і виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1; визнати дії Донецького обласного військового комісаріату протиправними щодо не вчинення дій по призначенню і виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1; зобовязати Міністерство оборони України вчинити дії щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у відповідності з Порядком та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що звертаючись до відповідача 01.12.2016 із заявою про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності, отриманої внаслідок виконання обов'язків військової служби, Донецький обласний військовий комісаріат неправомірно відмовив у її виплаті.
Представник позивача до суду не зявився, через службу діловодства суду надав заяву про розгляд справи без його участі, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник Міністерства оборони України до суду не зявився, через відділ діловодства суду надав заперечення, в якому зазначив, що на день встановлення позивачу інвалідності ІІІ групи (1985 року) не існувало норми, яка б давала право на отримання одноразової грошової допомоги, а отже ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядок №975 до ОСОБА_1 застосовуватися не може. Крім того, зазначив, що відповідачем не приймалося жодного рішення щодо відмови у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги. Просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Представник Донецького обласного військового комісаріату до судового засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заперечень щодо позовних вимог до суду не надано.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проходив військову строкову службу з 10 листопада 1983 року по 24 травня 1985 року в Республіці Афганістан та отримав статус учасника бойових дій, що підтверджується військовим квитком НУ №9149276, довідкою Покровсько-Селидівського міського військового комісаріату №196 від 18.08.2016, копією посвідченням інваліда війни №020850 від 18.02.2010, довідкою (випискою із акту огляду) ДОН-Р-82 №141965. (а.с 44, 48, 60-62, 66)
При виконанні обов'язків військової служби в Республіці Афганістан отримав мінно-вибухове поранення, травматичний відрив першого пальця правої стопи, вогнепальний осколковий перелом 1,2,3,4,5 плеснових кісток зі зміщенням уламків, лабдевідной кістки правої стопи, осколкові, точкові поранення мяких тканин лівого стегна лівої сідничної області, правої кисті, що підтверджується свідоцтвом про хворобу №386 від 25.03.1985 виданим Воєнно-лікарською комісією 1602 окружного воєнного госпіталю, хірургічного профілю (а.с.46).
Цим свідоцтвом також підтверджено причинний зв'язок поранення, контузії та каліцтва внаслідок виконанням обов'язків військової служби в Республіці Афганістан.
27 серпня 1985 року комісією МСЕК позивачу довічно встановлена третя група інвалідності у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велися бойові дії, що підтверджується копією довідки до акта огляду МСЕК. (а.с.66)
18 лютого 2010 року позивач отримав посвідчення інваліда війни третьої групи серії ААБ№020850, що підтверджується копією вказаного посвідчення.
01 грудня 2016 року позивач звернувся із заявою до Донецького обласного комісаріату про виплату одноразової грошової допомоги, що підтверджується його заявою. (а.с.19) Згідно додатків до заяви додані наступні документи: копія паспорта ОСОБА_1, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру ОСОБА_1, посвідчення інваліда війни, свідоцтво про захворювання №386 від 25.03.1985, лист керівника медчастини 162 ОВГ СКВО до Военкому Красноармійського ГВК, довідка видана Покровсько-Селідовським ОМВК 18.08.2016, прохідне свідоцтво.
10 січня 2017 року листом № 19 Донецький обласний військовий комісаріат відмовив у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, посилаючись на те, що постанова Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» вступила в дію 01.01.2014, а інвалідність встановлена ще в 1985 році. (а.с.22)
24 травня 2017 року за результатом звернення ОСОБА_1 від 28.04.2017, листом №248/3/6/1777 Міністерство оборони України повідомило позивача про те, що Порядком №975 визначений перелік документів, які подаються для призначення допомоги до Донецького обласного військового комісаріату, який в свою чергу готує необхідний пакет документів та надсилає його в Департамент фінансів Міністерства оборони України. (а.с.80)
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 16 Закону № 2011-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року «…допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги…».
Третя група інвалідності була встановлена позивачу з 27 серпня 1985 року, а тому він має право на допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» (далі Постанова №499).
Пунктом 1 даної постанови затверджено порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги, а пунктом 2 постанови визначено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 року, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.
Пунктом 2 Постанови № 499 встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 року, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 Порядку одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, - у розмірі: 48-місячного грошового забезпечення - інвалідам I групи; 42-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи; 36-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи, а у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби - у розмірі: 60-місячного грошового забезпечення - інвалідам I групи; 54-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи; 48-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи.
Разом з цим, суд критично оцінює посилання представника відповідача на те, що дія даної постанови поширюється тільки на осіб, які отримали первинно інвалідність після 01.01.2014, так як Постанови № 975 та №499 не містять жодних обмежень щодо неможливості застосування Порядку до осіб, які отримали первину інвалідність до 01.01.2014.
Більш того, суд ураховує правову позицію Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 10.03.2015 (справа № 21-563-а-14), про те, що у разі встановлення військовослужбовцю більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у нього виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше суми обов'язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги.
Висновки цієї постанови Верховного Суду України, згідно із приписами статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковими для застосування до спірних правовідносин, що є предметом цього позову.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України щодо застосування зазначених норм матеріального права, яка була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 18 листопада 2014 року та 21 квітня 2015 року (справи № 21-446а14 та № 21-135а15 відповідно).
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки позивач отримав інвалідність внаслідок поранення під час виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, то він має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку № 499.
Разом з тим, згідно пункту 3 Порядку № 499, особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи в разі настання інвалідності, подають за місцем проходження служби (зборів) або до військкомату (далі - уповноважений орган) такі документи:
- заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) чи настанням інвалідності;
- довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка втрати працездатності та рішення відповідної військово-медичної установи щодо визнання поранення (контузії, травми або каліцтва);
- копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження;
- довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності;
- копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
- копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.
Колегія суддів зазначає, що подання ОСОБА_1 до Донецького обласного військового комісаріату заяви та доданих до неї документів повністю узгоджується із вимогами п. 3 Порядку № 499.
Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що керівник уповноваженого органу подає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 цього Порядку.
За приписами абзацу 2 п. 7 Порядку № 499, відповідач, Міністерство оборони України, як Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Разом з тим, як свідчать матеріали справи, рішення з питання призначення позивачу одноразової грошової допомоги уповноваженим на те органом не приймалося, натомість документи були повернуті без реалізації.
Крім того, слід зазначити, що прийняття рішення про виплату чи про відмову у виплаті одноразової допомоги є виключною компетенцією Міністерства оборони України.
Отже, не направлення висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 Донецьким обласним військовим комісаріатом до головного розпорядника бюджетних коштів є неправомірним.
При цьому, враховуючи те, що документи ОСОБА_2 разом із висновком Донецьким обласним військовим комісаріатом до Міністерства оборони України не направлялися, позовні вимоги в частині визнання дій Міністерства оборони України протиправними щодо не вчинення дій по призначенню і виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Водночас, Верховний Суд України у своїй постанові від 18.03.2014 у справі № 21-11а14, прийнятій у подібних правовідносинах, зазначив, що у разі якщо звернення позивача про виплату одноразової грошової допомоги відповідачем не розглянуто, та відповідного рішення не прийнято, то суд повинен зобов'язати останнього розглянути це звернення згідно з вимогами чинного законодавства України, а не підміняти орган, на який покладено вирішення цього питання.
Згідно із частиною другою статті 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Колегія суддів, враховуючи відсутність рішення відповідача, вважає, що порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом зобовязання Міністерства оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, як інваліду ІІІ групи, яка настала внаслідок поранення, пов'язаного з проходженням ним військової служби, відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Вищого адміністративного суду України від 18 квітня 2017 року по справі №806/5268/15 (К/800/7775/16).
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково.
Керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Донецького обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними зобовязати вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Донецького обласного військового комісаріату щодо не направлення висновку про можливість виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 до головного розпорядника бюджетних коштів.
Зобовязати Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, як інваліду ІІІ групи, яка настала внаслідок поранення, пов'язаного з проходженням ним військової служби, відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
У судовому засіданні 02 жовтня 2017 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови. Повний текст постанови складено 05 жовтня 2017 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особами, які беруть участь у справі, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Кошкош О.О.
Судді Олішевська В.В.
ОСОБА_3
Судове рішення № 69385741, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 02.10.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 235/827/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: