Постанова № 69385668, 22.09.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2017 р. Справа № 804/1225/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: позивача представника позивача представника відповідача третьої особи ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа- Первинна професійна спілка "Правозахисники країни" про визнання незаконними наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа - Первинна професійна спілка «Правозахисники країни», в якому з урахуванням уточненого адміністративного позову просила:

- визнати незаконним та скасувати наказ №122 від 26 січня 2017 року Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про звільнення інспектора роти №6 батальйону №4 Управління патрульної поліції у місті Дніпропетровську Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_3;

- визнати незаконним та скасувати наказ №51 о/с від 14 лютого 2017 року Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (по Управлінню патрульної поліції в місті Дніпрі) про звільнення інспектора роти №6 батальйону №4 Управління патрульної поліції у місті Дніпропетровську Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_3;

- поновити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на посаді інспектора роти № 6 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у місті Дніпрі Департаменту патрульної поліції з 26 січня 2017 року;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03151, м. Київ, вулиця Народного Ополчення, буд. 9, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з моменту звільнення, а саме з 26 січня 2017 року по дату набрання відповідного рішення суду законної сили.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що оскаржувані накази не відповідають нормам чинного законодавства. Так, зокрема, в них відсутнє посилання на конкретні обставини вчинення порушення трудової дисципліни, час вчинення та час виявлення порушення, відсутній склад дисциплінарного правопорушення. Крім того, будь-яких фактів та доказів неналежного виконання ОСОБА_3 службових обовязків оскаржувані накази не містять, а загальне посилання на вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразилося у порушені правових актів не може засвідчувати факт вчинення нею дисциплінарного проступку. При цьому, відповідачем порушено порядок проведення службового розслідування за результатами якого винесені спірні накази.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив його задовольнити.

Відповідач адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що при винесені оскаржуваних рішень останній діяв у межах та у спосіб, передбачених нормами чинного законодавства, та всебічно дослідив всі зібрані матеріали на позивача в ході службового розслідування.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього.

Представник третьої особи підтримав адміністративний позов, просив його задовольнити.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про те, що даний адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом ГУМВС в Дніпропетровській області від 28.10.2015р. №466 о/с ОСОБА_3 прийнята на службу в органи внутрішніх справ України.

Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 07.11.2015р. №1 о/с ОСОБА_3 прийнята на службу до Національної поліції України.

Наказом ДПП від 21.01.2016р. №9 о/с ОСОБА_3 призначена на посаду інспектора роти № 6 батальйону № 4 Управління патрульної поліції1 в місті Дніпрі ДПП (надалі - УПП в м. Дніпрі ДПП).

Згідно наказу №122 від 26 січня 2017 року на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.

На підставі вищевказаного наказу Національною поліцією України 14.02.2017р. видано наказ №510/с по Управлінню патрульної поліції в м. Дніпрі про звільнення ОСОБА_3 зі служби поліції.

Вирішуючи означений адміністративний позов, суд зважає на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Положеннями ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" визначено вичерпний перелік підстав для звільнення поліцейського.

Так, п. 6 ч. 1 вказаної статті визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до положень ст.2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (далі Статут), затвердженого Законом України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» дисциплінарний поступок це невиконання чи неналежне виконання особою службової дисципліни.

Статтями 1 та 7 Статуту визначено, що службова дисципліна це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобовязує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства.

Частиною 2 статті 7 Статуту визначено, що у разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності, особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Відповідно до ч.1, 2, 3, 4, 5 ст.14 Статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Згідно з ч.1 ст.15 Статуту у разі порушення дисципліни особами рядового і начальницького складу в період перебування у відрядженні, відпустці, на відпочинку або в період тимчасової непрацездатності начальник органу чи підрозділу, у межах відповідної території, де вчинено дисциплінарний проступок, уживає заходів щодо його припинення, збирає первинні матеріали та надсилає їх для розгляду за місцем проходження служби порушника.

Відповідно до ст.16 Статуту дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.

З матеріалів справи слідує, що 18.11.2016р. до Управління патрульної поліції в місті Дніпрі ДПП надійшов лист за вх.12262 з Дніпропетровської місцевої прокуратури №4, щодо виявлених фактів під час проведення досудового розслідування кримінального провадження №12016040680002533 від 15.09.2016р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України. Під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що 15.09.2016р. близько 03:20 год. невстановлена особа перебуваючи біля будинку №1 по пров. Архітектурний у місті Дніпро, шляхом розбиття скла проникла до автомобіля НОМЕР_2, звідки вчинила крадіжку квадрокоптера, що належить ОСОБА_7.

Так, зокрема, Дніпропетровською місцевою прокуратурою №4 порушено питання щодо неправомірних дій патрульних поліцейських лейтенанта поліції ОСОБА_3 та старшого сержанта поліції ОСОБА_8, а саме, під час чергування 15.09.2016р. близько 05:00год. на проспекті ОСОБА_9 в місті Дніпро неподалік будинку №48 було виявлено пакет білого кольору, в якому знаходився квадрокоптер, пульт керування до нього та запасні частини.

Проте в порушення ст.18 Закону України «Про національну поліцію» та ст.337 Цивільного кодексу України патрульними поліцейськими Управління патрульної поліції в місті Дніпрі ДПП старшим сержантом поліції ОСОБА_8 та лейтенантом поліції ОСОБА_10 причини появи майна на місці виявлення, умови та обставини його перебування там, з яких можна було визначити ознаки належності майна конкретній особі та простежити зв'язок з ним не встановлювались та в уповноважені органи про знахідку не повідомлялось.

При цьому, прокуратурою встановлено, що старший сержант поліції ОСОБА_8 намагався продати вказану знахідку та обернути отримані від продажу кошти на власну користь.

В подальшому, 08.11.2016р. (майже через 2 місяці після знахідки) ОСОБА_8А, дізнавшись що до ЄРДР внесено відомості по факту викрадення квадрокоптера, звернувся до СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області та добровільно видав знайдений квадрокоптер та комплектуючі до нього.

У звязку із надходженням листа за вх.12262 від Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 відповідачем проведено службове розслідування з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни інспектора роти №6 батальйону №4 Управління патрульної поліції в м. Дніпрі ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_3, що виразилося у порушенні вимог чинного законодавства України під час несення служби 15.09.2016р.

Так, в ході означеного службового розслідування, зокрема, було відібрано письмові пояснення від ОСОБА_3, яка пояснила, що 15.09.2016р. близько 04:30год., перебуваючи на патрулюванні спільно з старшим сержантом поліції ОСОБА_8 на пр. Героїв Сталінграду поблизу буд.45 поруч з проїзною частиною був помічений підозрілий пакет білого кольору, наблизившись до нього і оглянувши пакет в ньому знаходились невідомі предмети, які складались з іграшкового гелікоптера, шнурів та пульту, які зовнішньо були схожі на зламані іграшки. Старшим сержантом поліції ОСОБА_8, який був старший екіпажу було прийнято рішення відвезти речі до УПП в м. Дніпрі ДПП та повідомити про знахідку командира роти №6 батальйону №4 Управління патрульної поліції в м. Дніпрі ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_11, стосовно прийнятого рішення старшого екіпажу ОСОБА_3 не заперечувала. По закінченню зміни, прибувши до УПП в м. Дніпрі ДПП позивач направилася додому, бо дуже поспішала до своєї дитини, яка захворіла. Подальше перебування знайдених предметів ОСОБА_3 було не відомо, так як, зі слів ОСОБА_8, вищезазначені речі направленні на зберігання за вказівкою командира ОСОБА_11

Таким чином, твердження позивача, що останній не було відомо про службове розслідування відносно неї та про те, що відповідачем порушено порядок службового розслідування, оскільки не було відібрано письмові пояснення, спростовується наданими письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 28.12.2016р., які долучені до матеріалів справи.

При цьому, суд зазначає, що показання які надані позивачем в письмових поясненнях від 28.12.2016р. відрізняються від пояснень які зафіксовані в протоколі допиту свідка від 31.10.2016р., які були відібрані прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №4. Так, зокрема, в останніх позивач зазначала, що у вересні 2016 року близько 05:00год. під час несення служби, перебуваючи на вул. Б. Хмельницького неподалік від вул. Енергетична у м. Дніпро, на узбіччі біля дерева ОСОБА_8 помітив пакет білого кольору з якимось написом. Зупинившись біля вказаного пакету ОСОБА_8 вийшов з автомобілю та підійшов до пакету та заглянув до нього, після чого повернувся із ним до патрульної машини. На запитання позивача що саме знаходиться в пакеті ОСОБА_8 відкрив пакет та показав його зміст: пульт керування та якийсь предмет схожий на гелікоптер, а також інші дрібні частини. На думку позивача знайдені речі були схожі на зламані іграшки. В послідуючому ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_3 що він знає що роботи із знайденими речами та положив пакет із ними до багажника автомобіля, на що позивач не заперечував, оскільки ОСОБА_8 був старшим екіпажа. Подальша доля знайдених речей останній не відома.

З огляду на означене, в поясненнях від 31.10.2016р. позивач не був обізнаний чи повідомить ОСОБА_8 керівництво про знайдену знахідку та не мав намір особисто повідомити про це.

На запитання прокурора як працівник поліції повинен робити в разі знаходження матеріальних цінностей, позивача зазначив, що конкретної вказівки у таких випадках не має, та про всі незрозумілі випадки старший екіпажа повинний повідомляти командира роти.

Судом встановлено, що ОСОБА_8 в рамках вищевказаного службового розслідування не допитано, оскільки останнього було звільнено зі служби в поліції на підставі наказу Департаменту патрульної поліції від 03.11.2016р. №287 о/с.

Відповідно до пояснень ОСОБА_8 від 27.10.2016р. наданих в ході досудового слідства останній пояснив, що під час чергування 15.09.2016р. спільно з лейтенантом поліції ОСОБА_3 за адресою проспект Богдана Хмельницького біля будинку 48 під деревом, побачив білий пакет «Варуса», зупинившись підійшовши і оглянувши пакет, там знаходився предмет схожий на квадрокоптер. ОСОБА_8 забрав пакет із собою, також там знаходився пульт керування. На наступний день, ОСОБА_8 хотів продати через свого знайомого квадрокоптер і передав йому фотографію знайденого предмета. Однак вищевказаний знайомий повідомив ОСОБА_8, що квадрокоптер йому не потрібен та купувати він його не буде. 27.10.2016р. у зв'язку з непотрібністю квадрокоптера та відсутністю бажання його продавати ОСОБА_8 вирішив його добровільно принести та здати до Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області. 27.10.2016р. в присутності двох понятих ОСОБА_8 був переданий знайдений квадрокоптер, пульт керування, та додатки до нього до Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області. Крім того ОСОБА_8 зазначив, що своїй колезі ОСОБА_3 повідомив, що вказаний квадрокоптер передасть за належністю, на що вона не заперечувала.

В додаткових пояснень, наданих ОСОБА_8 від 31.10.2016р., останній пояснив, що 15.09.2016р. було повідомлено про знахідку квадрокоптера із пультом керування та запчастин до нього командира роти №6 батальйону №4 Управління патрульної поліції в м.Дніпрі ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_11.

При цьому, ході службового розслідування було допитано командира роти №6 батальйону №4 Управління патрульної поліції в м. Дніпрі ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_11, який пояснив, що 15.09.2016р. під час патрулювання у складі екіпажу «Атлет-0651» на службовий планшет екіпажу «Атлет-0608» отримано виклик близько 03:00год. проте, що невідомий шляхом розбиття скла в авто «Субару» заволодів квадрокоптером та втік у невідомому напрямку. По приїзду екіпажу «Атлет 0608» інформація підтвердилась і викликано СОГ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області. Проте, що екіпажу «Атлет-0609», в якому знаходились поліцейські ОСОБА_8 та ОСОБА_3 було відомо про цю подію, а тим паче, що вони знайшли квадрокоптер, стало відомо лише тоді, як по вказаним поліцейським почалось проводитись службове розслідування.

Аналогічні пояснення ОСОБА_11 надав і в судовому засіданні, який був допитаний у якості свідка.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно з п.п. 1,2,3 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: 1) здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; 2) виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; 3) вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

З огляду на означене, суд погоджується з висновками службового розслідування, що позивач разом з старшим сержантом поліції ОСОБА_8 після знахідки викраденої речи не вжила заходів реагування передбачених чинним законодавством України та не повідомила свого безпосереднього керівника про знахідку, чим самими діяла не в межах своїх повноважень та не у спосіб передбачений законами України, що стало наслідком перешкоджання швидкому встановленню осіб причетних до вчинення злочину та усіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Також висновки про порушення позивачем вимог п.п.1,2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1,2,6 ч.1 та ч.2 ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, ст.19 Конституції України, п.п.1, 3, 7 розділу ІІ Правил етичної поведінки працівників апарату МВС України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, затверджених наказом МВС України від 28.04.2016р. №326 є обґрунтованими та не спростовні позивачем ані доказами, ані поясненнями свідків: ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13

Щодо обраного відповідачем дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, суд зазначає наступне.

Так, з матеріалів справи слідує, що позивач на час винесення оскаржуваних наказів мав діюче дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення вимог ч.2 ст.7 Дисциплінарного статуту орачів внутрішніх справ України, п.п. 1,2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію».

Також до матеріалів службового розслідування було долучено службову характеристику ОСОБА_3, в якій зазначалося, що остання за час служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції зарекомендувала себе посередньо. До виконання обовязків ставиться безвідповідально. Відсутня мотивація до роботи. Нормативні акти, що регламентують діяльність Національної поліції, знає вибірково. В оперативній обстановці не орієнтується. Повагою та авторитетом у колективі не користується. Поводить себе відсторонено. При вирішенні службових питань не проявляє ініціативу, принциповість та наполегливість. Підвищенням рівня своїх знань не займається. Вказівки та накази командира не виконує, на критику не реагує, не робить відповідні висновки. За час несення служби ОСОБА_3 основну частину проходження служби провела на лікарняному чи у відпустці. За характером спокійна, врівноважена. В спілкуванні з громадянами та товаришами по службі коректа, ввічлива. Під час стресових ситуацій, конфліктів, не може вчасно зорієнтуватися та оперативно прийняти вірне рішення. Систематично порушує службову дисципліну. Під час виконання своїх службових обов'язків існували не поодинокі випадки несвоєчасної доповіді або взагалі відсутність доповіді командиру роти та вищестоящому керівництву про обставини посадовій інструкції. Державною мовою володіє вільно. В побуті поводиться гідно. Постійно наголошує про відсутність бажання проходити в подальшому службу в патрульній поліції, оскільки бачить доцільним для себе роботу з документами.

Відповідно до ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Згідно з ст.147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті. Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.

Статтею 148 КЗпП України встановлено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Статтею 12 Статуту встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно ч.7 ст.13 Статуту такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів

внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.

Відповідно до ч.10 ст.14 Статуту передбачено, що при визначені виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, визначення нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обовязків, рівень кваліфікації тощо.

Згідно ч.12 ст.14 Статуту у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

З урахуванням вищевказаних норм, відповідачем було всебічно досліджено матеріали службового розслідування, надано оцінку скоєному позивачем дисциплінарному порушенню, враховано що у останнього є діюче дисциплінарне стягнення та посередню характеристику ОСОБА_3, як працівника, а також той факт що остання не визнає своєї вини у вчиненому дисциплінарному проступку та взагалі не вважає, що протиправні дії вчинені нею є порушенням службової дисципліни, виніс оскаржувані накази, якими до позивача застосував дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, що на думку суду є обґрунтованим, з урахуванням наявних доказів в матеріалах справи.

Також, суд зазначає, що наказ про звільнення позивача від 26.01.2017р. №122 містить необхідні реквізити, в тому числі посилання на норми закону, які були порушені ОСОБА_3, що і стало підставою для звільнення останньої.

Отже, наведеним спростовується доводи позивача про необґрунтованість цього наказу та відсутності в ньому підстав для її звільнення.

При цьому, більш детальний опис обставин за яких ОСОБА_3 вчинено дисциплінарний проступок наведено у висновку службового розслідування, посилання на який є в вищевказаному наказі.

З урахуванням означеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 22 вересня 2017 року

Суддя ОСОБА_1