Постанова № 69385567, 05.10.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2017 року Справа № 803/1211/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Волинського обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі Луцька ОДПІ, позивач) звернулася з адміністративним позовом до Волинського обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» (далі Волинське ОДП ДАК «Хліб України», відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 104173,46 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований субєктом господарювання, взятий на облік як платник податків та зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (далі ПК України). За відповідачем рахується податковий борг у загальному розмірі 104173,46 грн., а саме: по податку на додану вартість у розмірі 101774,87 грн., по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 2398,59 грн., який відповідач в добровільному порядку не сплатив. Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Від представника позивача 05.10.2017 року за вх. №10129/17 надійшло до суду письмове клопотання, в якому останній просить розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, заперечення на позов не надав, хоча повістка була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місця реєстрації, проте поштове відправлення повернулося 02.10.2017 року на адресу суду із відміткою відділення поштового звязку за закінченням терміну зберігання, тобто зазначена повістка про виклик до суду не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин, а тому відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) слід вважати, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Як передбачено ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому суд приходить до висновку, що судовий розгляд даної справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та Законами України.

Пунктом 15.1 ст. 15 ПК України встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Судом встановлено, що Волинське ОДП ДАК «Хліб України» зареєстроване як юридична особа 29.07.1998 року, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Пунктом 16.1 ст. 16, п.36.1 ст. 36, п.38.1 ст. 38 ПК України передбачено, що платники податків зобовязані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обовязком визнається обовязок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обовязку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобовязань у встановлений податковим законодавством строк.

З матеріалів справи слідує, що за відповідачем рахується податковий борг у загальному розмірі 104173,46 грн., а саме: по податку на додану вартість у розмірі 101774,87 грн., по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 2398,59 грн.

Заборгованість по податку на додану вартість виникла внаслідок несплати відповідачем узгоджених грошових зобовязань, нарахованих самостійно платником податку згідно податкових декларацій з податку на додану вартість від 20.04.2016 року № НОМЕР_1 на суму 3827,00 грн., від 20.05.2016 року № НОМЕР_2 на суму 6815,00 грн., від 27.06.2016 року № НОМЕР_3 на суму 7922,00 грн., від 25.07.2016 року № НОМЕР_4 на суму 5816,00 грн., від 21.08.2016 року № НОМЕР_5 на суму 2268,00 грн., від 17.12.2016 року № НОМЕР_6 на суму 2817,00 грн., від 18.01.2017 року № НОМЕР_7 на суму 11658,00 грн., від 16.02.2017 року № НОМЕР_8 на суму 1400,00 грн., від 17.03.2017 року № НОМЕР_9 на суму 8378,00 грн., від 18.04.2017 року № НОМЕР_10 на суму 5858,00 грн., від 18.05.2017 року № НОМЕР_11 на суму 6337,00 грн., від 20.06.2017 року № НОМЕР_12 на суму 5610,00 грн., від 19.07.2017 року № НОМЕР_13 на суму 6784,00 грн., а також визначених контролюючим органом штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення від 29.11.2016 року № НОМЕР_14 на суму 1020,00 грн.

Внаслідок несвоєчасної сплати податкових зобов`язань контролюючим органом нарахована пеня у розмірі 25264,87 грн.

Таким чином, загальна сума непогашеного податкового боргу з податку на додану вартість становить 101774,87 грн., що підтверджується розрахунком податкового боргу, довідкою про наявність боргу по платежах до бюджету та зворотнім боком облікової картки платника податків

Заборгованість по земельному податку з юридичних осіб виникла внаслідок несплати відповідачем узгоджених грошових зобовязань, нарахованих самостійно платником податку згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік від 20.02.2017 року № НОМЕР_15 за період з лютого по липень 2017 року включно на загальну суму 2119,32 грн. (по 353,22 грн. щомісячно). Крім того, сума вказаного боргу збільшилась в результаті самостійного нарахування платником грошового зобовязання згідно уточнюючої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік від 20.02.2017 року № НОМЕР_15 в загальній сумі 302,05 грн. та штрафних санкцій у розмірі 36,50 грн. Станом на 20.02.2017 року за відповідачем рахувалась переплата у розмірі 59,28 грн.

Таким чином, загальна сума непогашеного податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб становить 2398,59 грн., що підтверджується розрахунком податкового боргу, довідкою про наявність боргу по платежах до бюджету та зворотнім боком облікової картки платника податків

Позивачем вживалися заходи з метою погашення податкового боргу, що були передбачені статтею 59 ПК України, а саме: відповідачу була направлена податкова вимога №119-15 від 28.01.2014 року. Вказаний захід не спричинив погашення платником податків податкового боргу.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1. статті 14 ПК України грошове зобовязання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобовязання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у звязку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із пунктами 95.1, 95.3 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Оскільки за відповідачем рахується податковий борг, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, на час розгляду справи доказів про сплату вказаної заборгованості в добровільному порядку відповідачем суду не надано, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги Луцької ОДПІ про стягнення податкового боргу у розмірі 104173,46 грн. підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 41, 71, 128, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі ст. ст. 14, 16, 31, 38, 57, 59, 95 Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з банківських рахунків Волинського обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» (43021, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Івана Франка, будинок 53, код ЄДРПОУ 00957933) на користь держави податковий борг у розмірі 104173,46 грн. (сто чотири тисячі сто сімдесят три грн. 46 коп.)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

ГоловуючийС.Ф. Костюкевич