
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
03 жовтня 2017 р. Справа № 802/1503/17-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Воробйової Інни Анатоліївни,
за участю:
секретаря судового засідання: Фурмана В.В.
представника відповідача: ОСОБА_1
у відсутність позивача:
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_2
до: Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Калинівський районний суд Вінницької області
про: визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 (далі – ОСОБА_2, позивач) до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області (далі - ТУ ДСА України у Вінницькій області, територіальне управління, відповідач ) з адміністративним позовом, у якому просить:
- визнати протиправною відмову у виплаті вихідної допомоги у зв’язку із виходом у відставку в розмірі 3-х місячних суддівських винагород за останньою посадою у розмірі 86275,02 грн.;
- зобов'язати нарахувати і виплатити вихідну допомогу у зв’язку із відставкою в розмірі 3-х місячних суддівських винагород за останньою посадою у розмірі 86275,02 грн.;
На обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_2 працював на посаді судді Піщанського районного суду Вінницької області з 26.03.1979 р. по 21.06.1987 р. та у Калинівському районному суді Вінницької області з 22.06.1987 року по 07.10.2016 р.
02 серпня 2017 року у зв’язку із звільненням із зазначеної вище посади, позивач звернувся з заявою до ТУ ДСА у Вінницькій області про виплату вихідної допомоги у відповідності до положень частини першої статті 143 Закону України “Про судоустрій та статус судів”, яка діяла на момент його звільнення. Однак, на зазначений лист отримав відповідь в якій зазначено, що правових підстав для виплати такої допомоги немає, оскільки на момент його звільнення Законом України “Про судоустрій та статус суддів” не передбачено право суддів, звільнених з посад у зв’язку із виходом у відставку, на отримання вихідної допомоги.
Не погоджуючись з отриманою відмовою та вважаючи, що має право на вихідну допомогу позивач звернувся з цим позовом до суду.
В ході підготовчого провадження 06.09.2017 р. прийнято рішення про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Калинівський районний суд Вінницької області.
Позивач в судове засідання не з’явився, подавши заяву (вх.№20825 від 02.10.2017 р.) про розгляд справи у його відсутність.
Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову з підстав викладених у письмових запереченнях. Зокрема зазначив, що станом на день звільнення ОСОБА_2 з посади судді згідно з діючим законодавством підстави для нарахування та виплати вихідної допомоги були відсутні.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.
ОСОБА_2 з 26 березня 1979 р. призначений на посаду судді Піщанського районного суду Вінницької області та з 22.06.1987 р. призначений на посаду судді Калинівського районного суду Вінницької області.
22 вересня 2016 року Верховною Радою України прийнято Постанову № 1600-VIII, якою, у зв’язку з поданням заяви про відставку, крім інших, звільнено з посади судді Попика Юрія Павловича.
Згідно наказу Калинівського районного суду Вінницької області №97-с від 07.10.2016р. ОСОБА_2 відраховано із штату суддів з 07.10.2016 р.
02.08.2017 р. позивач звернувся із заявою до ТУ ДСА у Вінницькій області про виплату вихідної допомоги у відповідності до положень частини першої статті 143 Закону України “Про судоустрій та статус суддів”, яка діяла на момент його звільнення.
За наслідком розгляду даного листа, отримав відповідь за вих. №04-33/2054 від 15.08.2017 р., в якій зазначено, що відповідно до Закону України “Про судоустрій та статус суддів” (в редакції чинній на момент Вашого звільнення) виплата вихідної допомоги у зв’язку з виходом судді у відставку не передбачена.
Позивач не погоджуючись із такою відмовою та вважаючи, що вихідна допомога має бути виплачена йому у відповідності до положень частини першої статті 143 Закону України “Про судоустрій та статус суддів”, звернувся до суду з цим позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, станом на дату подання заяви про відставку позивачем, визначав Закон України “Про судоустрій і статус суддів” (далі - Закон № 2453-VI).
Відповідно до частини першої статті 111 Закону № 2453-VI, суддя суду загальної юрисдикції може бути звільнений з посади органом, який його обрав або призначив, виключно з підстав, визначених частиною п’ятою статті 126 Конституції України, за поданням Вищої ради юстиції.
Частина перша статті 120 Закону № 2453-VI зазначає, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею безпосередньо до Вищої ради юстиції, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади (ч.3 ст. 120 Закону № 2453-VI).
Згідно частини четвертої даної норми суддя здійснює свої повноваження до прийняття рішення про його звільнення.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України “Про судоустрій і статус суддів” № 1402-19 (далі – ЗУ № 1402-19).
Відповідно до частини першої статті 143 ЗУ № 1402-19 судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою.
Як зазначалось вище, наказом голови Калинівського районного суду Вінницької області від 07.10.2016 року № 97-С ОСОБА_2, як такого, що звільнений у відставку відраховано зі штату Вінницького Калинівського районного суду Вінницької області з 07.10.2016 року.
Тобто до 07.10.2016 року позивач перебував на посаді судді Калинівського районного суду Вінницької області, отримував заробітну плату та трудову книжку останньому видано лише 07.10.2016 р.
При цьому, як видно, на момент прийняття вказаного наказу, вже діяла норма частини першої статті 143 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-VIII, яка передбачала виплату вихідної допомоги в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою судді, який вийшов у відставку.
Відтак, на думку суду, на ОСОБА_2 поширюється дія норми частини першої статті 143 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-VIII щодо виплати вихідної допомоги в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою.
Також , суд звертає увагу, що 07.10.2016 р. головою Калинівського районного суду Вінницької області видано наказ №103-С про виплату ОСОБА_2 вихідної допомоги в розмірі 3-х місячних суддівських винагород.
За таких обставин, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин положень частини першої статті 143 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" № 1402-19, які передбачали виплату вихідної допомоги при звільнені судді, а тому відмова відповідача є не правомірною та, як наслідок наявні підстави зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити таку (вихідну допомогу).
Разом з тим, при розгляді питання щодо розміру заявленої позивачем до стягнення суми, то суд у даному випадку, вважає за необхідне вказати на наступне.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Так, виплата суддям, які пішли у відставку, вихідної допомоги за своєю суттю є фінансовою допомогою і зазначений дохід відноситься до доходів які не виключаються зі складу загального оподатковуваного доходу згідно з нормами пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України (далі - ПК), оскільки винятки, передбачені цим пунктом, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов'язану з тимчасовою втратою працездатності.
У зв'язку з цим суми щомісячного грошового утримання судді, який має право на відставку, включаються до його загального місячного оподатковуваного доходу, який оподатковується за ставками, встановленими Податковим Кодексом України.
Окрім того, відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
При цьому, податкове законодавство встановлює, що саме податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок (збір) із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку (збору), визначену чинним законодавством. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.
За таких обставин, суд доходить висновку про необхідність здійснення нарахування та виплати вихідної допомоги з відповідним відрахування податків та зборів.
Згідно зі статтею 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено)
Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що мотивація, на яку посилається позивач, дає суду підстави для постановлення висновків, які б спростовували доводи відповідача, а встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак наявні підстави для задоволення позову.
Вирішуючи питання щодо судових витрат у справі, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” позивач звільнений від сплати судового збору. Відтак позивачем при подачі позову до суду судовий збір не сплачувався
А тому, керуючись положеннями статті 94 КАС України судові витрати не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
позов задовольнити.
Визнати потиправною відмову Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області щодо виплати ОСОБА_2 вихідної допомоги у зв’язку з відставкою у розмірі 3-х місячних суддівських винагород у розмірі 86 275,02 (вісімдесят шість тисяч двісті сімдесят п'ять гривень 02 копійки) (з відповідними відрахуваннями).
Зобов’язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 вихідну допомогу зв’язку з відставкою у розмірі 3-х місячних суддівських винагород у розмірі 86 275,02 (вісімдесят шість тисяч двісті сімдесят п'ять гривень 02 копійки) (з відповідними відрахуваннями ).
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна
Судове рішення № 69385560, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 03.10.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 802/1503/17-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: