Постанова № 69385372, 03.10.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2017 р. Справа№ 910/10716/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Коротун О.М.

Гончарова С.А.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 03.10.2017

розглядаючи апеляційну скаргу Державного підприємства "Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.07.2017

у справі №910/10716/17 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Державного підприємства "Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал Телекомбуд"

про зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2017 у справі №910/10716/17 позовну заяву повернуто без розгляду на підставі п. 3 ст. 63 ГПК України.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.07.2017 у справі №910/10716/17 та передати справу на розгляд місцевому господарському суду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам процесуального права, зокрема, ст. 63 ГПК України, постановлена без всебічного, повного та об'єктивного дослідження матеріалів справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2017 апеляційну скаргу у даній справі було прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., судді - Коротун О.М., Гончаров С.А., розгляд справи призначено на 03.10.2017.

Представники позивача приймали участь в судовому засіданні, надавали пояснення, підтримали доводи апеляційної скарги та просили апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу скасувати та передати справу на розгляд до місцевого господарського суду.

Представники відповідача в судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 ГПК України, не скористались. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання про розгляд апеляційної скарги, приймаючи до уваги те, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка представників сторін без поважних причин у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, а також враховуючи строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, передбачені ст. 102 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу та справу без участі представників відповідача.

Відповідно до статті 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду.

Згідно з нормами статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали позовної заяви та перевіривши матеріали апеляційної скарги, заслухавши пояснення і доводи представників апелянта, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2017 у справі №910/10716/17 позовну заяву повернуто без розгляду на підставі п. 3 ст. 63 ГПК України.

При прийнятті оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивач не дотримався принципів господарського процесу та порушив норми п. 4 ч. 2 ст. 54 ГПК України. Позивачем не сформульовані чітко та конкретно, не визначено, які саме вимоги повинні бути розглянуті судом (зокрема щодо якого договору та умови редакції позивача).

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Пунктом 4 ст. 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

У ст. 63 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік підстав коли суддя має право повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

З оскаржуваної ухвали вбачається, що фактично підставою повернення позовної заяви без розгляду стала відсутність дати та номеру на проекті договору, який було додано в якості доказу підтвердження викладених обставин в позовній заяві та те, що позивачем не було чітко визначено в якій саме редакції викласти умови цього договору.

Проте, в позовній заяві позивач просить врегулювати розбіжності, які виникли між сторонами під час укладання договору та про відшкодування ДП «ДержавтотрансНДІпроект» витрат на утримання приміщень, які знаходяться у власності ТОВ «Арсенал Телекомбуд», приміщень спільного користування та при будинкової території та визначити умови цього договору в редакції, запропонованій позивачем.

В якості додатків до позовної заяви, позивач надав, зокрема, копії:

- договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 23.08.2006, укладеного між ТОВ «Максимус Констракшн» та ТОВ «Арсенал Телекомбуд»;

- договору про відшкодування ДП «ДержавтотрансНДІпроект» витрат на утримання приміщень, які знаходяться у власності ТОВ «Арсенал Телекомбуд», приміщень спільного користування та при будинкової території від 01.01.2003 № 02-К;

- проекту договору про відшкодування ДП «ДержавтотрансНДІпроект» витрат на утримання приміщень, які знаходяться у власності ТОВ «Арсенал Телекомбуд», приміщень спільного користування та при будинкової території в редакції позивача;

- договору про відшкодування ДП «ДержавтотрансНДІпроект» витрат на утримання приміщень, які знаходяться у власності ТОВ «Арсенал Телекомбуд», що підписаний сторонами;

- протоколу розбіжностей до проекту договору про відшкодування та ДП «ДержавтотрансНДІпроект» витрат на утримання приміщень, які знаходяться у власності ТОВ «Арсенал Телекомбуд»;

- інші докази.

В пункті 3.3. та чч. 5, 6 п. 3.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що суд не вправі повернути позовну заяву на підставі пункту 3 частини 1 статті 63 ГПК з мотиву неподання документів, що є доказами, або подання не засвідчених належним чином копій документів, оскільки позивач може їх подавати до закінчення розгляду справи. Підставою для повернення позовної заяви є також відсутність викладу обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, та незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини. Господарський суд повертає позовну заяву, що не містить обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми, або такий розрахунок не додано до заяви. Якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 ГПК. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач у позовній заяві чітко вказав у якій редакції визначити умови договору, з посиланням на докази, що підтверджують викладені обставини, а самі докази додав до позовної заяви, що підтверджується переліком додатків до позовної заяви.

Стосовно відсутності номеру та дати договору, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, господарський кодекс не зобов'язує сторін надавати проект господарського договору із зазначенням номеру та дати.

Більш того, в статті 65 ГПК України визначено дії судді по підготовці справи до розгляду, зокрема, зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження; вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

Тобто, суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою може витребувати додаткові докази від позивача чи відповідача.

Згідно статей 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, з урахуванням наведених вище норм процесуального права та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку (на стадії прийняття позовної заяви) про відсутність змісту позовної заяви та доказів, що підтверджують викладені обставини в позовній заяві, оскільки позивачем було чітко визначено вимоги позовної заяви та надані докази, належність яких в порядку ст. 34, 43 ГПК суд міг встановити лише після детального дослідження кожного з них під час розгляду справи по суті.

Разом з цим, у разі якщо поданих доказів було б недостатньо для встановлення обставин справи, місцевий господарський суд не був позбавлений права під час розгляду справи по суті зобов'язати сторін надати необхідні докази в розумінні ст.ст. 33, 34, 43, 99 ГПК у даній справі, однак, неподання окремих доказів у справі не може бути підставою для повернення позовної заяви без розгляду в порядку ст. 63 ГПК.

Відтак, доводи суду першої інстанції про повернення позовної заяви на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України, є помилковими та такими, що не ґрунтуються на зазначених вище нормах права.

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. У той же час такі обмеження та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі "Мельник проти України", № 23436/03, пп. 22 - 23, від 28.03.2006).

Отже, ухвала Господарського суду міста Києва від 03.07.2017 у справі №910/10716/17 винесена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до ч. 2 ст. 104 ГПК України є підставою для скасування ухвали господарського суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 7 ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

За таких обставин Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевим господарським судом не було належним чином обґрунтовано підстави для повернення позовної заяви і оскаржувана ухвала Господарського суду міста Києва від 03.07.2017 у справі №910/10716/17 не відповідає чинному законодавству, винесена з порушенням норм процесуального права, тому апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, ухвала - скасуванню, а справа - передачі на розгляд місцевого господарського суду.

Розподіл судового збору, пов'язаного із розглядом відповідної апеляційної скарги здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду справи в порядку ст. 49 ГПК.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 57, 63, 99, 101, 103, ч. 2 ст. 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну Державного підприємства "Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.07.2017 у справі №910/10716/17 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.07.2017 у справі №910/10716/17 - скасувати.

3. Позовну заяву та додані до неї документи Державного підприємства "Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут" передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

4. Матеріали справи №910/10716/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у встановленому чинним законодавством порядку.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Коротун

С.А. Гончаров