Рішення № 6938534, 10.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/15 10.11.09

За позовом Громадської організації “Обєднання Оберіг”

до 1. Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації;

2. Дніпровської районної у місті Києві ради

про спонукання до укладення договору оренди

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача не з'явився

Від відповідачів 1) Дещенко О.М.; 2) не зявився

Рішення винесено відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Громадської організації “Обєднання Оберіг” до Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації та Дніпровської районної у місті Києві ради про визнання права на оренду нежитлових приміщень загальною площею 336,3 кв.м., які розташовані на першому поверху літ. "А" в будинку № 18 по проспекту Гагаріна в місті Києві та позначені на поетажному плані за № 56, за громадською організацією "Об'єднання Оберіг" (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. III Інтернаціональна, буд. 105 кв. 11; ідентифікаційний код 35024203).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2008р. порушено провадження у справі.

Разом з позовною заявою (додано до позову) до суду позивачем було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходи по забезпеченню позову шляхом заборони Дніпровській районній у місті Києві державній адміністрації, Дніпровській районній у місті Києві раді вчиняти будь-які дії щодо розпорядження нежитловими приміщеннями загальною площею 336,3 кв.м., які розташовані на першому поверху літ. "А" в будинку № 18 по проспекту Гагаріна в місті Києві та позначені на поетажному плані за № 56, до набрання рішенням по даній справі законної сили.

Ухвалою від 29.12.08р. суд задовольнив заяву позивача та вжив заходи забезпечення позову.

Позивачем 09.01.09р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано Заяву про доповнення позовних вимог, відповідно до якої позивач заявляє наступні вимоги:

- визнати право на оренду нежитлових приміщень загальною площею 336,3 кв. м, які розташовані на першому поверху літ. "А" в будинку № 18 по проспекту Гагаріна в місті Києві та позначені на поетажному плані за № 56, за громадською організацією "Об'єднання Оберіг" (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. III Інтернаціональна, буд. 105 кв. 11, ідентифікаційний код 35024203);

- вважати укладеним з дня набрання законної сили рішення суду договір оренди нежитлових приміщень загальною площею 336,3 кв. м, які розташовані на першому поверху літ. "А" в будинку № 18 по проспекту Гагаріна в місті Києві, які позначені на поетажному плані за № 56, на умовах, запропонованих громадською організацією "Об'єднання Оберіг", в редакції, що наведена позивачем в заяві про доповнення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2009 у справі № 2/15 позовну заяву Громадської організації “Оберіг” було залишено без розгляду на підставі пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Громадська організація “Оберіг” звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

Київський апеляційний господарський суд своєю постановою від 01.07.2009 р. задовольнив апеляційну скаргу Громадської організації “Обєднання Оберіг”; скасував ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.05.2009 та матеріали справи повернув до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

Ухвалою від 30.07.09р. суд призначив розгляд справи на 14.09.09р.

Відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, суд дійшов висновку, що рішення по даній справі може вплинути на права або обов'язки Управління оренди та приватизації комунального майна Виконавчого органу Дніпровської районної у місті Києві ради (02100, м. Київ, вул. Будівельників, 34/1) щодо однієї за сторін по справі, а тому вважає за необхідне залучити його до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2.

Представники відповідача-2 в призначене судове засідання не з`явились. Про поважні причини неявки цих представників в судове засідання суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України, господарський суд відклав розгляд справи.

В судовому засіданні, що відбулось 27.10.2009 року представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою уточнення своїх позовних вимог.

Наступне судове засідання було призначено на 10.11.2009р.

Представники позивача та другого відповідача не зявились, ніяких заяв, клопотань до суду не подали та не надіслали.

Перший відповідач позов відхилив, посилаючись на його безпідставність.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

За таких обставин та враховуючи положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді матеріалів справи встановлено, що:

В грудні 2007 року позивач звернувся до Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації із заявою про передачу в оренду нежитлових приміщень загальною площею 350 кв.м за адресою: м. Київ, пр. Гагаріна, 18.

Як вказує позивач, не отримавши відповіді у встановлені строки, громадська організація повторно, 04 березня 2008 року, звернулась до державної адміністрації з проханням розглянути вищевказану заяву, але у встановлені строки відповіді на лист також не отримала.

Згідно п.1.1. Статуту позивача, зареєстрованого Головним управлінням юстиції у Київській області від 25 травня 2007 року, Громадська організація «Оберіг»є неприбутковою місцевою організацією.

Порядок передачі комунального майна в оренду встановлено Законом України «Про оренду державного та комунального майна»та Положенням про порядок надання в оренду нерухомого майна для здійснення діяльності, що не має на меті отримання прибутку, затвердженого рішенням Дніпровської районної в м. Києві ради № 84 від 28.12.2006 р.

Відповідно до п. 1.1. даного Положення надання в оренду нерухомого майна, що належить територіальній громаді Дніпровського району м. Києва для здійснення діяльності, що не має на меті отримання прибутку, здійснюється у спосіб та за процедурою, передбаченою Положенням про порядок надання дозволу на оренду обєктів нерухомого майна комунальної власності територіальної громади Дніпровського району міста Києва, затвердженого рішенням Дніпровської районної в м. Києві ради № 42 від 27.10.2006, з урахуванням особливостей, визначених цим Положенням.

Загальний порядок передачі комунального майна в оренду встановлений Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до п. 3 ст. 9 Закону орган, уповноважений управляти майном, що належить до комунальної власності, розглядає подані матеріали щодо оренди і протягом 15-ти днів після їх надходження повідомляє підприємство про своє рішення надає дозволу щодо укладання договору оренди або відмову. Згідно абзацу 4 п.3 статті 9 Закону у випадку якщо орендодавець не одержав у встановлений термін висновків органу, уповноваженого управляти відповідним майном, укладання договору оренди вважається з цим органом погодженим.

Позивач посилається на те, що на порушення вимог чинного законодавства, держадміністрація відповіді щодо оренди зазначеного нерухомого майна не надала, що і стало причиною виникнення спору.

Отже, як вказує позивач, згідно ч. 8 ст.9 Закону не одержання заінтересованою особою відповіді орендодавця у встановлений законом термін надає її право звернутися до суду з вимогою про спонукання орендодавця укласти договір оренди.

Вимоги позивача задоволенню не підлягають з огляду на наступне:

- 25.06.2007 р. Дніпровською районною у місті Києві радою прийнято рішення № 131 «Про створення виконавчого органу Дніпровської районної у місті Києві ради Управління оренди та приватизації комунального майна»;

- відповідно до даного розпорядження, Голові Дніпровської районної у місті Києві були наданні функції та повноваження щодо управління ком анальною власністю територіальної громади Дніпровського району міста Києва (в т.ч. видавати розпорядження стосовно надання в оренду нерухомого майна); при цьому зазначені функції та повноваження знімаються з Голови Дніпровської райдержадміністрації;

- 10 жовтня 2007 року Дніпровською районною у місті Києві радою прийнято рішення № 170 «Про внесення змін та доповнень до рішення сесії Дніпровської районної у місті Києві ради від 27.10.2006 року № 42 «Про питання оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Дніпровського району м. Києва»за яким заяви стосовно надання в оренду приміщень узагальнюються Управлінням оренди та приватизації та передаються на розгляд відповідної депутатської комісії;

- отже, на момент звернення позивача до Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації з заявою про надання в оренду приміщення, в останньої не було правових підстав для її розгляду на надання відповіді, а тому дана заява була передана за належністю до Управління оренди та приватизації комунального майна Дніпровського району м. Києва, яке в свою чергу і надало позивачу відповідь;

- твердження позивача про те, що відповідач не прийняв рішення про надання в оренду або про відмову про надання в оренду до уваги прийнятті не можуть бути, оскільки у відповідача були відсутні повноваження стосовно надання в оренду нерухомого майна;

- таке рішення не могло бути прийнятим і по тій причині, що «Положенням про порядок надання дозволу на оренду обєктів нерухомого майна комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва, затвердженого рішенням Дніпровської районної у місті Києві ради № 42 від 27.10.2006, передбачено, що одним із етапів процесу надання в оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва є включення нерухомого майна до переліку обєктів комунальної власності, що підлягають наданню в оренду (п.п.1 п. 3.1. розділу 3) та затвердження даного переліку на засіданні Дніпровської районної у місті Києві ради;

- 10 жовтня 2007 року Дніпровською районною у місті Києві радою прийнято рішення № 176 «Про затвердження переліку обєктів нерухомого майна комунальної власності Дніпровського району, що підлягають наданню в оренду»в Додатку до якого не значиться нежитлове приміщення в буд. № 18 по проспекту Гагаріна в м. Києві.

Таким чином на момент звернення позивача, 25.12.2007 р., спірне нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, проспект Гагаріна, 18 не було включено до зазначеного переліку, тому підстав для прийняття рішення про надання його в оренду, або відмови в оренді не було, про що й було надано відповідь позивачу.

Отже, виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.О.Домнічева