Рішення № 69385194, 22.09.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2017р. Справа № 914/1122/16

Господарський суд Львівської області у складі

Суддя Фартушок Т.Б. при секретарі Сало О.А.

за позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Львівська область, Бродівський район, м. Броди

про стягнення заборгованості з орендної плати та неустойки

ціна позову: 199987,87грн.

Представники:

Позивача: Мартиняк Р.М., представник (довіреність від 01.2017р. б/н);

Відповідача: ОСОБА_3, представник (договір про надання правової допомоги №22/09-17 від 22.09.2017р.)

Суть спору:

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати та неустойки. Ціна позову 199987,87грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.04.2016 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 17.05.2016р. В судових засіданнях 17.05.2016р. та 31.05.2016р. оголошувалась перерва до 31.05.2016р. та 14.06.2016р. відповідно, про що представники Сторін належним чином повідомлялись під розписку.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.06.2016 року провадження у даній справі зупинено у зв'язку із призначенням судової експертизи, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.09.2016 року провадження у даній справі поновлено, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 27.09.2016 року.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.09.2016 року провадження справі зупинено, справу повторно скеровано до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової експертизи, призначеної ухвалою від 14.06.2016 року.

Ухвалою Господарського суду Львівської області по даній справі від 06.02.2017р. провадження у справі поновлено, строк розгляду справи продовжено на 15 днів, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.02.2017р. В судовому засіданні 20.02.2017р. оголошувалась перерва до 11год. 00хв. 22.02.2017р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.02.2017 року призначено судову експертизу та зупинено провадження у справі.

В ухвалі суду по даній справі від 22.02.2017р. за результатами розгляду клопотання Позивача судом зазначено про зміну назви Позивача з Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради на Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та про відсутність підстав на час розгляду даного клопотання вчинення процесуальних дій в порядку ст.25 ГПК України.

Також, 20.02.2017р. за вх.№6813/17 Відповідачем подано клопотання про колегіальний розгляд справи, розгляд якого відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалі Господарського суду Львівської області по даній справі від 22.02.2017р. Суд відмовляє в задоволенні поданого клопотання за безпідставністю, причому зазначаючи, що в силу вимог ст.46 ГПК України призначення справи до колегіального розгляду є правом, а не обов'язком суду.

Ухвалою Господарського суду Львівської області по даній справі від 14.09.2017р. поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 22.09.2017р. В судовому засіданні 22.09.2017р. оголошувалась перерва в межах дня.

Впродовж розгляду справи представникам Сторін по явці оголошено права і обов'язки, визначені ст.ст. 20, 22, 28, 38, 59 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах Господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані чи оголошені Сторонам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень, письмові повідомлення про відкладення розгляду справи та поштові конверти із процесуальними документами суду) зазначено, що права та обов'язки Сторін визначені ст.ст. 20, 22, 28, 38, 59 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача в судове засідання з'явилась, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник Відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечив повністю з причин та підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Надав пояснення по суті спору.

Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі Господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобов'язувалось надати всі докази в обґрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обґрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до вимог ст.4-7 ГПК України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

В судових засіданнях впродовж розгляду справи суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Крім того суд зазначає, що в силу вимог ст.69 ГПК України, в суду відсутні правові підстави для подальшого відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників Сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника Позивача, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.03.2015р. у справі №914/430/15 за позовом Управління комунального власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору оренди, виселення із приміщень та стягнення заборгованості по орендній платі, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.07.2015р. у справі №914/430/15 та постановою Вищого господарського суду України від 30.09.2015р. №914/430/15, встановлено наступне:

« 01 липня 2014 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ларус" (Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Ф-8982-14 (Договір), згідно п.1. якого орендодавець (позивач у справі), на підставі наказу Управління комунальної власності ДЕП ЛМР від 19.03.2014 р. №11-А, на умовах визначених цим договором зобов'язався передати, а орендар (відповідач у справі) прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення, загальною площею 143,8 кв.м., а саме приміщення 1-го поверху, позначені в технічній документації під індексами 22, 24, 28, 29, 30, 31, 32, 33, площею 84,1 кв.м. та приміщення школи під індексами 23, 25, 27, площею 59, 7 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (об'єкт оренди), що знаходиться на балансі ЛКП "Затишне" (балансоутримувач). (а/с 14-16).

Відповідно до п. 2.1. Договору об'єкт оренди використовується орендарем для комерційної діяльності.

02.04.2014 р. між сторонами у справі підписано Акт приймання-передачі, у відповідності з п. 3.3. Договору, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди згідно Договору оренди в задовільному стані. (а.с.17)

Відповідно до п. 4.1. Договору, термін оренди договору визначений на 5 років, з 01 квітня 2014 року до 01 квітня 2019 року включно.

Згідно п. 5.1. Договору розмір орендної плати за об'єкт оренди складає 4 200,00 грн. без ПДВ за перший місяць оренди згідно із запропонованою переможцем конкурсу сумою. Загальна сума річної орендної плати на момент укладення договору без врахування індексу інфляції становить 50 400,00 грн. без ПДВ.

Згідно п. 5.3. Договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається коригуванням орендної плати за попередній місяць щодо індексу інфляції за попередній місяць.

Відповідно до п. 5.6. Договору, орендну плату орендар сплачує не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць через перерахування коштів на рахунок орендодавця.

Згідно п. 5.8. Договору несплата орендної плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди.

Відповідно до п. 7.1.2. Договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.»;

«Згідно п. 10.1. Договору за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно із законодавством України.»;

«Відповідно до Довідки про заборгованість з орендної плати станом на 30.11.2014 р., за період з 01.04.2014 р. по 31.10.2014 р. відповідачем не сплачено в повному обсязі орендну плату за користування об'єктом оренди та допущено заборгованість на суму 38 403,60 грн. (а/с 18).».

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.04.2015р. у справі №914/430/15, яка набрала законної сили, виправлено описки в мотивувальній частині рішення суду від 30.03.2015 р. у справі №914/430/15, а саме: дату Договору: "01.07.2014 р., слід читати: 01.04.2014 р.", назву орендаря: "ТОВ "Ларус", слід читати: ФОП ОСОБА_1.", назву об'єкта оренди: "приміщення школи" слід читати: "приміщення цоколя".

Вказане рішення набрало законної сили в порядку статті 87 ГПК України, та, у відповідності до приписів частини п'ятої статті 124 Конституції України, є обов'язковим до виконання на всій території України.

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд зазначає, що вищезгаданим рішенням Господарського суду Львівської області від 30.03.2015р. у справі №914/430/15, серед іншого, вирішено: 1. Позов задовольнити повністю; 2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Управління комунального власності департаменту економічної політики Львівської міської ради 38403,60грн. - заборгованість з орендної плати; 3. Розірвати договір оренди нежитлових приміщень №Ф-8982 від 01.04.2014року укладений між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1; 4. Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 повернути (виселити) орендовані нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 143,8 кв.м.

На виконання рішення Господарського суду Львівської області від 30.03.2015р. у справі №914/430/15 15.04.2015р. видано накази.

Згідно наданої Позивачем (клопотання від 22.02.2017р. вх.№7175/17) інформації з ВП спецпідрозділ від 20.02.2017р. щодо виконавчого провадження №48468438 (виконавчий документ - наказ Господарського суду Львівської області від 15.04.2015р. №914/430/15), наказ про: Зобов'язати ФОП ОСОБА_1 повернути (виселити) орендовані нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 143,8кв.м виконано; підстава: Акт державного виконавця від 25.11.2015р.

Позивач у справі №914/1122/16 просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача 36507,60грн. заборгованості з орендної плати за Договором за період з 01.11.2014р. по 30.03.2015р. та 163480,27грн. неустойки за час прострочення повернення нежитлового приміщення.

До позовної заяви додано розрахунок заборгованості, згідно якого загальний розмір заборгованості складає 199987,53грн. (як заявлено до стягнення), борг по орендній платі розраховано за період з листопада 2014р. по квітень 2015р., неустойка в розмірі 163480,27грн. розрахована за період з квітня 2015р. по січень 2016р.

Також, 15.06.2016р. за вх.№25413/16 Позивачем подано уточнений розрахунок заборгованості, згідно якого борг по орендній платі розраховано за період по квітень 2015р., а розрахунок неустойки здійснено за період з квітня 2015р. по листопад 2015р.; заборгованість згідно поданого уточненого розрахунку складає 163597,01грн. При цьому суд зазначає, що заяви про збільшення чи зменшення розміру позовних вимог Позивачем не подавалось, а відтак, подана заява є клопотанням про доручення до матеріалів справи документів, про що зазначено в ухвалі Господарського суду Львівської області по даній справі від 27.09.2016р.

22.09.2017р. за вх.№32302/17 Позивачем подано пояснення з приводу розрахунку суми заборгованості, що підлягає до стягнення з Відповідача та є підставою позову, згідно яких, орендна плата нарахована Відповідачеві за спірний період по 10.04.2015р.; Позивач уточнив, що просить стягнути орендну плату за користування спірними приміщеннями по 10.04.2015р. включно.

Відтак, позовними вимогами є стягнення з Відповідача на користь Позивача 36507,60грн. заборгованості з орендної плати за Договором за період з 01.11.2014р. по 10.04.2015р. включно та стягнення 163480,27грн. неустойки за час прострочення повернення нежитлового приміщення за період з 11.04.2015р.

Відповідач проти позову заперечує, зазначаючи, що стан Орендованого майна був незадовільний, та, з посиланням на ч.6 ст.762 ЦК України зазначає, що не міг використовувати Орендоване майно за цільовим призначенням, а відтак, повинен бути звільненим від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до вимог ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.2, ч.3 ст.18, ч.ч.1, 3 ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності; орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі; орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності; строки внесення орендної плати визначаються договором.

Пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», об'єктами оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 ст.286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Приписами ч.1 ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч.2 вказаної статті, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.

Щодо доводів Відповідача та покликання Відповідача у відзиві на Акт Технічного стану пам'ятки Промислового будинку поч.XXст. на АДРЕСА_1 від 04.08.2014р., складеного ЛКП «Археологічно-культурною службою м.Львова» суд зазначає наступне.

Вказаний Акт Технічного стану, яким визнано загальний стан пам'ятки як незадовільний, складено 04.08.2014р., проте Позивач, як встановлено вищенаведеним рішенням Господарського суду Львівської області від 30.03.2015р. у справі №914/430/15, прийняв Орендоване майно 02.04.2014р. на підставі Акту приймання-передачі, у відповідності з п.3.3. Договору, в якому зазначалось, що орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди згідно Договору оренди в задовільному стані.

Відтак, Акт Технічного стану складено більш як за чотири місяці після прийняття Відповідачем Обєкта оренди в задовільному стані.

Крім того, відповідно до п.п.7.1.3, 7.1.4 Договору, саме Орендар (Відповідач) зобов'язаний утримувати Обєкт оренди у повній справності та нести всі необхідні витрати на його експлуатацію, а також своєчасно здійснювати капітальний та поточний ремонт Обєкта оренди. Також, згідно п.7.1.10 Договору, обов'язком Відповідача було застрахувати у встановленому порядку Обєкт оренди на термін оренди.

Також суд зазначає, що за клопотаннями Відповідача ухвалами Господарського суду Львівської області по даній справі від 14.06.2016р. та від 22.02.2017 призначалась судова експертиза.

Ухвалою Господарського суду Львівської області по даній справі від 22.02.2017р. на вирішення експертам було поставлено наступні питання:

1. Чи виникли пошкодження, наявні в приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 які орендували Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 згідно Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 01.04.2014р. №Ф-8982-14, який укладено між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, до укладення Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 01.04.2014р. №Ф-8982-14, який укладено між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та до передачі приміщень за актом приймання-передачі від 02.04.2014р. чи після?;

2. Який технічний стан (ступінь фізичного зношення) приміщень, які орендувались Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 згідно Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 01.04.2014 року №Ф-8982-14, який укладено між ФОП ОСОБА_1 та Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради і розташовані в будівлі за адресою; АДРЕСА_1; в тому числі станом на 01.04.2014р.; за період часу з 02 квітня 2014р. по 25.11.2015р.; з листопада 2014 року по липень 2015 року?;

3. Чи відповідали чинним Державним будівельним нормам України приміщення, які орендувались ФОП ОСОБА_1 згідно Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 01.04.2014 року №Ф-8982-14, який укладено між ФОП ОСОБА_1 та Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради і розташовані в будівлі за адресою; АДРЕСА_1 відповідно до мети їх використання, визначеної Договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 01.04.2014 року №Ф-8982-14, який укладено між ФОП ОСОБА_1 та Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради; в тому числі станом на 01.04.2014р.; за період часу з 02.04.2014р. по 25.11.2015р.; з листопада 2014р. по липень 2015р.?;

4. Чи відповідає стан приміщень, які орендувались ФОП ОСОБА_1 згідно Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 01.04.2014 року №Ф-8982-14, який укладено між ФОП ОСОБА_1 та Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради і розташовані в будівлі за адресою; АДРЕСА_1 можливості його використання відповідно до мети їх використання, визначеної Договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 01.04.2014 року №Ф-8982-14, який укладено між ФОП ОСОБА_1 та Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради; в тому числі станом на 01.04.2014р.; за період часу з 02 квітня 2014р. по 25.11.2015р.; з листопада 2014 року по липень 2015 року?;

5. Чи можливо становити період, з якого приміщення, які орендувались ФОП ОСОБА_1 і розташовані в будівлі за адресою; АДРЕСА_1 не могли використовуватись за цільовим призначенням (якщо можливо, зазначити дату, місяць та рік? Якщо так, то з якого часу (за період з 31.03.2014р. по день огляду) орендовані приміщення не могли використовуватись за цільовим призначенням згідно умов укладеного Договору оренди?;

6. Чи наявні пошкодження в приміщеннях, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 які орендувались ФОП ОСОБА_1 згідно Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 01.04.2014 року №Ф-8982-14, який укладено між ФОП ОСОБА_1 та Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради? Якщо так, то чи могли вони виникнути у наступні періоди часу: до 01.04.2014р.; з 01.04.2014р. по 14.06.2014р.; з листопада 2014р. по липень 2015р.; з 02.04.2014р. по 25.11.2015р.?;

7. Чи можливо було з 01.04.2014 року по 14.06.2014 року та в період часу з листопада 2014 року по липень 2015 року, а також з 02.04.2014р. по 25.11.2015р. використовувати приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 які орендувались ФОП ОСОБА_1 згідно Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 01.04.2014 року №Ф-8982-14, який укладено між ФОП ОСОБА_1 та Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради за їх призначенням в тому технічному стані, в якому вони перебували?

Згідно висновку №1153 судової будівельно-технічної експертизи по господарській справі №914/1122/16, складеного Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз 19.08.2017р., експертом зроблено наступні висновки:

1. Встановити час виникнення пошкоджень у приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 які орендувались ФОП ОСОБА_1 згідно Договору оренди нерухомості майна (будівель, споруд, приміщень) від 01.04.2014р. №Ф-8982-14, який укладено між ФОП ОСОБА_1 та Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, до укладання Договору оренди нерухомості майна (будівель, споруд, приміщень) від 01.04.2014р. №Ф-8982-14; на момент акту №2 приймання-передачі від 02.04.2014 року; станом на період проведення експертизи не надається за можливе оскільки вони знаходяться у задовільному стані, тобто без змін.

2. Технічний стан (ступінь фізичного зношення) приміщень, які орендувались ФОП ОСОБА_1 згідно Договору оренди нерухомості майна (будівель, споруд, приміщень) від 01.04.2014р. №Ф-8982-14, який укладено між ФОП ОСОБА_1 та Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради і розташовані в будівлі за адресою: АДРЕСА_1; знаходився в межах від 21-40%. приймався як задовільний.

В матеріалах справи відсутня інформація щодо технічного стану приміщень за період часу з 02 квітня 2014р. по 25.11.2015р.; з листопада 2014 року по липень 2015 року, а експертним шляхом встановити «ретро» технічний стан приміщень, що адресою: АДРЕСА_1 за вищенаведений період часу не надається можливим.

3. У зв'язку із відсутністю інформації з якою метою (щодо комерційної діяльності) використовувались досліджувані приміщення за адресою: АДРЕСА_1 станом на на 01.04.2014р; за період часу з 02.04.2014р. по 25.11.2015р.; з листопада 2014р. по липень 2015р., а також враховуючи, що під час огляду експертом було встановлено, що приміщення не функціонують, експертним шляхом встановити відповідність (невідповідність) чинним Державним будівельним нормам України приміщень, які орендувались ФОП ОСОБА_1 відповідно до їх мети використання, не надається можливим.

Однак, технічний стан «задовільний» відповідно пунктом 5.3 таблиці №5.1 СОУ ЖКГ 75.11 - 35077234.0015:2009 дозволяє використовувати приміщення за будь-яким призначенням без призупинення функціонування.

4. Приміщення, які орендувались ФОП ОСОБА_1 згідно Договору оренди нерухомості майна (будівель, споруд, приміщень) від 01.04.2014р. №Ф-8982- 14, станом на час проведення дослідження знаходяться у тому ж стані, що визначено Договором оренди нерухомості майна (будівель, споруд, приміщень), тобто у задовільному: за експлуатаційними якостями відповідає категорії технічного стану добрий, але мають місцями часткові відхилення, дефекти або пошкодження, які можуть знизити довговічність або частково порушити вимоги другої групи граничних станів, що в конкретних умовах експлуатації не обмежує використання об'єкта за призначенням.

В матеріалах справи відсутня інформація щодо технічного стану приміщень за період часу з 02 квітня 2014р. по 25.11.2015р.; з листопада 2014 року по липень 2015 року, у зв'язку із цим експертним шляхом встановити можливість (неможливість) експлуатації приміщень за вищенаведений період часу не надається можливим.

5. Приміщення, які орендувались ФОП ОСОБА_1 і розташовані в будівлі за адресою: АДРЕСА_1 могли використовуватись за цільовим призначенням згідно умов укладеного Договору оренди. Станом на час проведення дослідження вони знаходяться у тому ж стані, що і на день укладеного Договору оренди, а саме у задовільному.

6. Відповідно до проведеного огляду, експертом було встановлено таке (див. дод. фототабл. №1):

- у приміщеннях наявні поверхневі тріщини, відшарування, вздуття та відпадання пофарбованих поверхонь стін та стелі;

- часткове руйнування цегляної кладки;

- приміщення під літ. « 25 - кабінет» пофарбований та із оздобленням стін;

- віконні та дверні прорізи дерев'яні, прямокутної форми;

Враховуючи вищенаведене в приміщеннях, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які орендувались ФОП ОСОБА_1 згідно Договору оренди нерухомості майна (будівель, споруд, приміщень) від 01.04.2014р. №Ф-8982-14, наявні пошкодження.

Щодо наявних пошкоджень, чи були вони утворені до укладання договору чи після, експертним шляхом встановити не надається можливим у зв'язку з відсутністю опису в матеріалах справи, які саме пошкодження були до та станом на день укладання договору, а які пошкодження виникли після укладання договору і чи були вони наявні.

7. З будівельної точки зору та із вищенаведених відповідей вбачається, що з 01.04.2014 року по 14.06.2014 року та в період часу з листопада 2014 року по липень 2015 року, а також з 02.04.2014р. по 25.11.2015р. приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 могли використовуватись за їх призначенням в тому технічному стані, в якому вони перебували.

Вищенаведеним повністю спростовуються доводи Відповідача щодо неможливості використання Обєкта оренди за його цільовим призначенням.

Крім того, вищезгаданим рішенням Господарського суду Львівської області від 30.03.2015р. у справі №914/430/15 стягнуто з Відповідача на користь Позивача заборгованість з орендної плати в розмірі 38403,60грн., заявлену до стягнення за період з 01.04.2014р. по 31.10.2014р., чим підтверджено під ставність нарахування та стягнення такої за вказаний період.

Щодо стягнення 36507,60грн. заборгованості з орендної плати суд зазначає наступне.

Як наведено вище в мотивувальній частині рішення, Позивач просить стягнути з Відповідача 36507,60грн. заборгованості з орендної плати за Договором за період з 01.11.2014р. по 10.04.2015р. включно.

Як встановлено вище, рішенням Господарського суду Львівської області від 30.03.2015р. у справі №914/430/15 стягнуто з Відповідача на користь Позивача заборгованість з орендної плати в розмірі 38403,60грн., заявлену до стягнення за період з 01.04.2014р. по 31.10.2014р. Відтак, початок періоду заявленої до стягнення заборгованості з орендної плати (01.11.2014р.) є поза межами початку заявленого до стягнення періоду (01.11.2014р.).

Правомірним є і стягнення заборгованості з орендної плати по 10.04.2015р. включно. Оскільки, як зазначено вище, рішення Господарського суду Львівської області від 30.03.2015р. у справі №914/430/15 (яким вирішено розірвати договір оренди нежитлових приміщень №Ф-8982 від 01.04.2014року укладений між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1) набрало законної сили 07.07.2015р. (постанова Львівського апеляційного господарського суду). При цьому суд зазначає, що за відсутності клопотання, передбаченого п.2 ч.1 ст.83 ГПК України, в суду відсутні правові підстави до виходу за межі позовних вимог та стягнення заборгованості за період після заявленого Позивачем до стягнення 10.04.2015р.

Проте, невірними є розрахунки Позивача заборгованості з орендної плати за період з 01.11.2014р. по 10.04.2015р., оскільки розрахунки Позивачем проведені з порушенням умов п.5.3 Договору оренди, відповідно до яких, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається коригуванням орендної плати за попередній місяць щодо індексу інфляції за попередній місяць. Позивачем ж при розрахунку розміру орендної плати за кожен наступний місяць застосовувався розмір орендної плати за попередній місяць, проте, з коригуванням на індекс інфляції не за попередній місяць, а за поточний місяць. При перевірці правильності проведеного розрахунку за період з 01.11.2014р. з врахуванням індексу інфляції за попередні місяці судом, як вихідна величина сума орендної плати, брався до уваги розмір орендної плати за жовтень 2014р., оскільки такий розмір входить в суму заборгованості, яка встановлена рішенням суду від 30.03.2015р. у справі №914/430/15, що набрало законної сили.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши правильність проведеного розрахунку заявленої до стягнення орендної плати за період з 01.11.2014р. по 10.04.2015р. суд зазначає, що розмір орендної плати, розрахованої згідно умов Договору, за вказаний період складає 34038,36грн.

Щодо стягнення 163480,27грн. неустойки за час прострочення повернення нежитлового приміщення суд зазначає наступне.

Позивачем заявлено до стягнення 163480,27грн. неустойки за час прострочення повернення нежитлового приміщення за період з 11.04.2015р. по січень 2016р.

Проте, як описано вище, рішення Господарського суду Львівської області від 30.03.2015р. у справі №914/430/15 (яким вирішено розірвати договір оренди нежитлових приміщень №Ф-8982 від 01.04.2014року укладений між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1) набрало законної сили 07.07.2015р. (постанова Львівського апеляційного господарського суду).

Згідно п.9.1 Договору оренди, повернення Орендодавцю Обєкта оренди здійснюється після закінчення після закінчення терміну дії цього Договору або дострокового його припинення чи розірвання. Відповідно до п.9.3 Договору, Обєкт оренди повинен бути переданий Орендарем та прийнятий Орендодавцем протягом п'ятнадцяти днів з часу настання однієї з подій, вказаних у п.9.1 цього Договору.

З врахуванням вищенаведеного суд зазначає, що початком періоду, з якого наявні правові підстави до стягнення з Відповідача на користь Позивача за час прострочення повернення нежитлового приміщення є 23.07.2015р.

Крім того, як зазначено вище в мотивувальній частині рішення, наказ Господарського суду Львівської області від 15.04.2015р. №914/430/15 в частині зобов'язання Відповідача повернути (виселити) орендовані нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 143,8кв.м виконано виконано 25.11.2015р., про що складено Акт державного виконавця (інформація з ВП спецпідрозділ від 20.02.2017р. щодо виконавчого провадження №48468438 (виконавчий документ - наказ Господарського суду Львівської області від 15.04.2015р. №914/430/15)).

Відтак, правомірним є стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення за період по 24.11.2015р.

При перевірці правильності проведеного Позивачем розрахунку розміру неустойки за період з 23.07.2015р. по 24.11.2015р. судом взято до уваги вищенаведені висновки щодо порушення Позивачем при розрахунку вимог п.5.3 Договору.

З врахуванням вищенаведеного, перевіривши правильність проведеного розрахунку заявленої до стягнення неустойки за період з 23.07.2015р. по 24.11.2015р. суд зазначає, що розмір неустойки за вказаний період складає 64496,76грн.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача 36507,60грн. заборгованості з орендної плати підлягають до задоволення в розмірі 34038,36грн.; в решті позовних вимог в цій частині слід відмовити; позовні вимоги про стягнення 163480,27грн. неустойки за час прострочення повернення нежитлового приміщення підлягають до задоволення в розмірі 64496,76грн.; в решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Відповідно до вимог ст.4-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

22.09.2017 року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 27.09.2017р.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі в частині стягнення судового збору слід покласти на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог та стягнути з Відповідача на користь Позивача 1478,03грн. судового збору.

Також суд зазначає, що на підставі ухвал Господарського суду Львівської області згідно виставлених експертами рахунків Відповідачем оплачено за проведення експертизи 5199,60грн. Беручи до уваги те, що експертиза призначалась за клопотанням Відповідача; враховуючи питання, що ставились експертам; беручи до уваги висновок №1153 судової будівельно-технічної експертизи по господарській справі №914/1122/16, складений 19.08.2017р., керуючись ст.49 ГПК України, суд приходить до висновку про необхідність залишення 5199,60грн. судових витрат по сплаті експертизи за Відповідачем.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-3, 4-5, 4-7, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 75, 82-85, 87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.173, 174, 193, 286, 291 Господарського кодексу України, ст.ст.3, 6, 11, 15, 16, 509, 510, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 629, 759, 762,785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 18, 19, 26, 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (адреса: 80600, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, Львівська область, м.Львів, пл.Галицька, буд.15; ідентифікаційний код 25558625) 34038,36грн. заборгованості з орендної плати, 64496,76грн. неустойки та 1478,03грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т. Б.