Постанова № 69385172, 20.09.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2017 р. Справа№ 910/16936/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Гончарова С.А.

Тищенко А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Головіна О.І. - дов. № 010-01/6986 від 31.08.2012р.

від відповідача: Гелетій І.І. - дов. №41/3 від 29.08.2017р.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2015р.

у справі №910/16936/14 (головуючий суддя Курдельчук І.Д., судді Спичак О.М., Стасюк С.В. )

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-

імпортний банк України"

до Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ"

про стягнення заборгованості у сумі 4646621,59 грн.

В судовому засіданні 20.09.2017р. відповідно до ст.ст. 85, 99 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" про стягнення 4646621,59 грн. заборгованості за Кредитним договором № 27109К1 від 08.01.2009р.

В ході розгляду справи місцевим господарським судом, позивачем було подано дві заяви про зменшення розміру позовних вимог, остання з яких від 03.11.2015р. прийнята судом до розгляду як остаточна, згідно якої позивач просив стягнути з відповідача 2 725 812,86 грн. - заборгованості за кредитом, 980 552,04 грн. - процентів за користування кредитом, 17 032,36 грн. - комісії за управління кредитом, 192 270,41 грн. - пені за порушення строків погашення кредиту, 64 246,86 грн. - пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом, 412,31 грн. - пені за порушення строків сплати комісії за управління кредитом, 154 326,32 грн. - 3% річних від простроченої суми боргу за кредитом, 53 542,55 грн. - 3% річних від простроченої суми боргу за процентами за користування кредитом, 485,49 грн. - 3% річних від простроченої суми боргу за комісією за управління кредитом, 335 274,98 грн. - інфляційне збільшення суми боргу за кредитом, 120 590,06 грн. - інфляційне збільшення суми боргу за процентами за користування кредитом, 2 075,35 грн. - інфляційне збільшення суми боргу за комісією за управління кредитом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2015р. у справі №910/16936/14 позов задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експертно-імпортний банк України": 2 725 812,86 грн. заборгованості за кредитом; 977 823,66 грн. заборгованості з процентів за користування кредитом; 17 032,36 грн. заборгованості з комісії за управління кредитом; 192 270,41 грн. пені за порушення строків погашення кредиту; 64 246,86 грн. пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом; 412,31 грн. пені за порушення строків сплати комісії за управління кредитом; 154 326,32 грн. 3% річних від простроченої суми боргу за кредитом; 53 542,55 грн. 3% річних від простроченої суми боргу за процентами за користування кредитом; 485,49 грн. 3% річних від простроченої суми боргу за комісією за управління кредитом; 335 274,98 грн. втрат від інфляції за кредитом; 120 590,06 грн. втрат від інфляції за процентами; 2 075,36 грн. втрат від інфляції з комісії за управління кредитом і 73 080,00 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову у позові.

В суді апеляції інстанції розгляд справи відбувався різними колегіями суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2016р., колегією суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Скрипка І.М, Тарасенко К.В., призначено повторну судову економічну експертизу, проведення якої доручено іншим судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Іншою ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2016р. було зупинено апеляційне провадження у даній справі до одержання результатів судової економічної експертизи, призначеної ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2016р.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2016р. скасовано ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2016р. про зупинення провадження у даній справі. Справу №910/16936/14 направлено до Київського апеляційного господарського суду для розгляду по суті апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2015р.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду № 09-52/2101/16 від 07.06.2016р. у зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Пашкіної С.А. на лікарняному, відповідно до підпункту 2.3.50 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/16936/14.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" 07.06.2016р. передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Станік С.Р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2016р. колегією суддів у визначеному складі апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 06.07.2016р.

Оскільки ухвала Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2016р. у справі №910/16936/14 про призначення повторної судової економічної експертизи Вищим господарським судом України не скасована, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2016р. матеріали справи №910/16936/14 направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення повторної судової економічної експертизи, призначеної ухвалою суду від 24.02.2016р.

У зв'язку з надходженням до Київського апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/16936/14 з висновком експертів, відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 30.06.2017р., у зв'язку з перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2017р. колегією суддів у визначеному складі поновлено провадження у справі №910/16936/14, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" призначено до розгляду на 26.07.2017р.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції склад колегії суддів змінювався, відповідно до ст. 77 ГПК України у справі оголошувалась перерва, останній раз на 20.09.2017р.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 20.09.2017р. підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняте нове про відмову у позові.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 20.09.2017р. заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення підлягає зміні, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 08.01.2009р. між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (правонаступником якого є Банк) і Закритим акціонерним товариством "Холдингова компанія "Бліц-Інформ" (правонаступником якого є ПАТ "Блінц-Інформ", позичальник) укладено Договір №27109К1, в який вносилися зміни шляхом укладення договорів про внесення змін (від 31.03.2009 №27109К1-1; від 29.05.2009 № 27109К1-2; від 31.07.2009 № 27109К1-3; від 01.09.2009 № 27109К1-4; від 29.10.2009 № 27109К1-5; від 30.12.2009 №27109К1-6; від 18.02.2010 № 27109К1-7; від 29.04.2010 № 27109К1-8; від 30.06.2010 № 27109К1-9; від 31.08.2010 № 27109К1-10; від 30.11.2010 №27109К1-11; від 31.03.2011 № 27109К1-12; від 28.04.2011 № 27109К1-13; від 31.05.2011 № 27109К1-14; від 07.07.2011 № 27109К1-15; від 07.10.2011 №27109К1-16; від 31.01.2012 № 27109К1-17; від 01.06.2012 № 27109К1-18; від 13.07.2012 № 27109К1-19; від 28.09.2012 № 27109К1-20; від 01.11.2013 №27109К1-21; від 04.02.2014 № 27109К1-22; від 05.03.2014 № 27109К1-23; від 31.03.2014 № 27109К1-24) за умовами якого:

- Банк надає позичальникові кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії на умовах Договору, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі встановлені Договором (пункт 3.1 Договору);

- ліміт кредитної лінії складає 1 059 000 євро на поповнення обігових коштів; строк повернення кредиту до 25.01.2013 (підпункти 3.2.1 та 3.2.3 пункту 3.2 Договору);

- позичальник зобов'язався щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом у валюті кредиту та комісію за управління кредитом у національній валюті у розмірах, передбачених Договором (підпункти 3.2.5, 3.2.6.1 пункту 3.2, підпункт 3.3.1 пункту 3.3, підпункт 3.5.1 пункту 3.5, підпункт 4.1.1 пункту 4.1, підпункту 6.1.1 пункту 6.1 Договору);

- надання кредиту проводиться у безготівковій формі на підставі наданих позичальником платіжних доручень та/або реєстрів платежів, та/або листів позичальника, та/або отриманих від позичальника засобами програмно-технічного комплексу "Клієнт-Банк" електронних заяв на перерахування кредитних коштів у євро відповідно до умов укладених контрактів, у тому числі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника № 26004012720520 у філії ВАТ "Укрексімбанк", м. Київ, Код банку 380333 та/або з метою часткового або повного обміну (конвертації) кредитних коштів у гривню, з метою подальшого перерахування відповідно до умов укладених договорів та/або на підставі реєстру платежів з метою оплати укладених договорів і рахунків-фактур з одночасним утворенням заборгованості за кредитом на позичковому рахунку позичальника, відкритому згідно з пунктом 3.8 Договору (підпункт 3.3.1 пункту 3.3 Договору);

- позичальник зобов'язаний щомісячно сплачувати Банку проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в пункті 3.2 Договору, у валюті кредиту. Проценти нараховуються у валюті кредиту на суму фактичної заборгованості за кредитом, із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року і підлягають сплаті з 1 по останній день кожного місяця відповідно до індивідуального графіка погашення процентів. Протягом цього періоду сплачуються проценти за попередній місяць. Проценти за останній період нарахування підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом (підпункт 3.2.5 пункту 3.2 та підпункт 3.5.1 пункту 3.5 Договору);

- позичальник зобов'язаний щомісячно сплачувати Банку плату за управління кредитом в розмірі, зазначеному у підпункті 3.2.6.1 пункту 3.2 Договору, а саме 0,015% від ліміту кредитної лінії. Плата за управління кредитом нараховується за період нарахування плати за управління кредитом у національній валюті за курсом НБУ на дату нарахування і підлягає сплаті з 1 по останній день кожного місяця. Протягом цього періоду сплачується плата за управління кредитом за попередній місяць. Плата за управління кредитом за останній період нарахування плати за управління кредитом підлягає сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом (підпункт 4.1.1 пункту 4.1 Договору);

- Договір набирає чинності з дня його підписання повноважними представниками позичальника та Банку, проте кредит надається після виконання позичальником підпункту 3.9.1 пункту 3.9 Договору. Договір діє до повного виконання сторонами зобов'язань за Договором (пункт 9.1 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - виконуючим обов'язки керуючого філією Банку ОСОБА_5, яка діяла на підставі довіреності від 07.02.2008 № б/н, та від відповідача - президентом ОСОБА_6, який діяв на підставі статуту, та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено, не визнано недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Слід зазначити, що відповідачем подавався позов про визнання недійсною додаткової угоди від 01.11.2013 № 27109К1-21 до Договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2014 у справі №910/21900/14, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015р., у задоволенні позову про визнання додаткової угоди від 01.11.2013р. № 27109К1-21 до Договору недійсною відмовлено.

Судом встановлено, що позивач у повному обсязі виконав зобов'язання за Договором та надав відповідачу кредит у сумі 1 059 000 євро шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку № 20623014020520 на поточні рахунки контрагентів позичальника за відповідними контрактами на виконання таких платіжних доручень відповідача: від 23.04.2009р. № 1 на суму 35 733,95 євро; від 23.04.2009р. № 2 на суму 213 721,53 євро; від 30.04.2009р. № 3 на суму 544,52 євро; від 31.03.2009р. № 1 на суму 48 912,34 євро; від 31.03.2009р. № 2 на суму 201 087,66 євро; від 27.02.2009р. № 1 на суму 95 916,74 євро; від 27.02.2009р. № 3 на суму 103 856 євро; від 27.02.2009р. № 4 на суму 22 254,76 євро; від 30.01.2009р. № 7 на суму 46 036,62 євро; від 28.01.2009р. № 1 на суму 47 472,60 євро; від 28.01.2009р. № 5 на суму 47 832,86 євро; від 28.01.2009р. № 4 на суму 46 027,34 євро; від 27.02.2009р. № 2 на суму 27 972,50 євро; від 30.01.2009р. № 6 на суму 7 602,90 євро; від 28.01.2009р. № 2 на суму 12 658,60 євро; від 28.01.2009р. № 3 на суму 101 369,08 євро.

Факт надання кредиту визнається відповідачем та підтверджується відмітками Банку на вказаних платіжних дорученнях, випискою з позичкового рахунку за наданим кредитом № 20623014020520 за період з 08.01.2009р. по 30.06.2014р.

Додатковою угодою від 01.11.2013р. № 27109К1-21 до Договору були внесені зміни в частині переведення заборгованості позичальника за Договором, що обліковувалась в іноземній валюті, в гривню за курсом НБУ станом 01.11.2013 та у зв'язку з цим викладено підпункт 3.2.1 пункту Договору в новій редакції, відповідно до якої ліміт кредитної лінії, яку Банк відкриває позичальнику визначено у сумі 2 725 812,86 грн., що утворилась шляхом конвертації заборгованості в сумі 250 000,01 євро в гривню за рахунок валютної позиції Банку за курсом НБУ на дату конвертації.

За доводами позивача, відповідач всупереч взятих на себе зобов'язань за кредитним договором не повернув у встановлений строк кредит та не сплачував проценти за користування кредитом, у зв'язку з чим банк звернувся до позичальника з письмовою вимогою №040-06/598 від 28.01.2013р. здійснити погашення заборгованості за кредитним договором №27109К1 від 08.01.2009р.

Оскільки позичальник не виконав вимогу банку, станом на 30.06.2014р. за розрахунками позивача за ним значиться заборгованість за кредитом - 2 725 812,86 грн., проценти за користування кредитом - 980 779,19 грн., плата за управління кредитом - 17 441,23 грн., пеня за порушення строків погашення кредиту - 712 335,54 грн., пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом - 246 923,81 грн., пеня за порушення строків плати за управління кредитом - 2 385,85 грн., 3% річних від простроченої суми боргу за кредитом - 146 533,34 грн., 3% річних від простроченої суми боргу за процентами за користування кредитом - 50 634,80 грн., 3% річних від простроченої суми боргу за платою за управління кредитом - 485,49 грн., інфляційне збільшення суми боргу за кредитом - 335 274,98 грн., інфляційне збільшення суми боргу за процентами за користування кредитом - 120 590,06 грн., інфляційне збільшення суми боргу за платою за управління кредитом, на підтвердження на підтвердження існування якої позивачем долучено банківські виписки по рахунку відповідача за період з08.01.2009р. по 30.06.2014р.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ст. 1046 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт виконання позивачем своїх договірних зобов'язань та отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (платіжними дорученнями, банківськими виписками).

Відповідач умови Договору належним чином не виконав прострочену заборгованість не погасив.

Крім того, заборгованість Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" з повернення кредиту у сумі 2 725 812,86 грн., підтверджена висновком експертів за результатами проведення судово-економічної експертизи №8368/8369/15-45 від 11.09.2015р. та додаткової комісійної судової-економічної експертизи №11904/16-45/9462/17-45 від 31.05.2017р.

Разом з тим відповідач детальний контррозрахунок не навів.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу за кредитом у сумі 2 725 812,86 грн., комісії за управління кредитом у сумі 17 032,36 грн., пені за порушення строків погашення кредиту в сумі 192 270,41 грн., пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом в сумі 64 246,86, пені за порушення строків сплати комісії за управління кредитом в сумі 412,31 грн., 3% річних від простроченої суми боргу по кредиту в сумі 154 326,32 грн., 3% річних від простроченої суми боргу за процентами за користування кредитом в сумі 53 542,55 грн., 3% річних від простроченої суми боргу за комісію за управління кредитом в сумі 485,49 грн., інфляційні втрати за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 335 274,98 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Однак в апеляційній скарзі апелянт зазначає, що у розрахунку позивача не враховано положення відповідного кредитного договору, яким встановлено порядок погашення платежів у випадку, якщо сплачена позивальником сума недостатня для погашення всіх платежів за кредитним договором, що на думку апелянта призвело до невідповідності нарахованих та заявлених до стягнення сум заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, комісії за управління кредитною лінією та відповідно 3% річних та інфляційного збільшення суми боргу зі сплати процентів за користування кредитом та комісії за управління кредитною лінією умовам даного договору та фактичним обставинам справи.

Колегія суддів вважає вказані доводи апелянта необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: у першу чергу відшкодовується витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання, у другу чергу сплачуються проценти і неустойка, у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Так, договором про внесення змін №27109К1 від 28.09.2012р. до кредитного договору сторони погоди, що нараховані та не сплачені проценти за період з лютого 2009р. по грудень 2012р. підлягають сплаті до 25 січня 2013р.

Додаткової угодою № 27109К1-21 від 01.11.2013р. були внесені зміни до кредитного договору в частині встановлення процентної ставки за користування кредитом на період з 01.11.2013р. по 28.02.2014р. в розмірі 0,1% річних, з 01.03.2014р. проценти за користування кредитом сплачуються виходячи із встановленої банком процентної ставки на рівні діючої рекомендованої процентної ставки, затвердженою Комітетом з управління активами та пасивами АТ «Укрексімбанк» станом на 01.03.2014р., також передбачено, що у разі невиконанням позичальником зобов'язань, передбачених п. 6.1.12 кредитного договору, комісія за управління кредитом підвищується до рівня 0,7% від суми кредитної заборгованості щомісячно, починаючи з першого числа місяця, в якому не виконано таке зобов'язання та до кінця місяця в якому таке зобов'язання буде виконане.

Пунктами 3.5.1 та 4.1.1 кредитного договору, в редакції договору про внесення змін № 27109К1-17 від 31.01.2012р. передбачено, що проценти за користування кредитом та комісія за управління кредитом сплачуються з 1 по останній день кожного місяця, протягом цього періоду сплачуються проценти та комісія за попередній місяць.

У зв'язку з цим п. 6.1 «Обов'язки Позичальника» було доповнено новим пп. 6.1.12, за яким Позичальник зобов'язався сплачувати Банку щомісячно, не пізніше останнього числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за тим, в якому укладена додаткова угода № 27109К1-21 від 01.11.2013р. до Кредитного договору, не менше екв. 1 500 000,00 грн. у наступній послідовності: у рахунок погашення зобов'язань за кредитним договором від №27112V1 від 05.01.2012р.: у рахунок погашення прострочених процентів за всіма кредитними договорами, укладеними між Банком та Позичальником, перелік яких наведений в статті 1 Кредитного договору в терміні «Індивідуальний графік погашення процентів та комісій» (після повного погашення заборгованості за Кредитним договором №27112V1 від 05.01.2012р.)

Так, після укладання додаткової угоди №27109К1-21 від 01.11.2013р. відповідач сплачував щомісячно в строк з першого по останній день кожного місяця проценти за користування кредитом в розмірі 0,1% річних, нарахованих за період з листопада 2013р. по липень 2014р. в загальному розмірі 2 067,06 грн., комісія за управління кредитом в розмірі 0,015% від ліміту кредитної лінії, нарахована з листопада 2013р. по липень 2014р. в загальному розмірі 3 679,83 грн., що підтверджується наданими відповідачем платіжними дорученнями у яких позичальник зазначив період, за який сплачуються відповідні проценти та плата.

Матеріали справи свідчать про те, що кошти в загальній сумі 5 746,89 грн. сплачувались позичальником з призначенням платежу, обраних самим позичальником, в свою чергу, у Банку відсутні правові підстави самостійно змінювати призначення платежів та відповідно зараховувати їх на власний розсуд.

Дії Банку та Позичальника по виконанню Додаткових угод № 27109К1-21 від 01.11.2013р. та № 27109К1-24 від 31.03.2014р. свідчать про те, що сторони Кредитного договору однаково розуміли погоджені ними умови зазначених додаткових угод, а саме: сплачені Позичальником кошти будуть направлятись в рахунок погашення несплачених процентів та комісій, нарахованих до жовтня 2013р., після повного погашення заборгованості за кредитом за Кредитним договором № 27112V1 від 05.01.2012р., а строкові поточні проценти та комісії за Кредитним договором, нараховані починаючи з листопада 2013 року, сплачуються Позичальником в останній день кожного місяця, починаючи з грудня 2013 року.

Відтак, Банком підставно, відповідно до погоджених сторонами умов Кредитного договору було зараховано сплачені Позичальником кошти за період з грудня 2013 року по серпень 2014 року у рахунок погашення кредиту, а також процентів та комісії, нарахованих за період з листопада 2013 року по липень 2014 року.

Правильність вищенаведених доводів встановлена також рішенням Господарського суду м. Києва від 16.12.2014 по справі №910/21900/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 за позовом Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання Додаткової угоди №27109К1-21 від 01.11.2013р. недійсною.

Частиною 3 статті 35 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, обставини, викладені в рішенні Господарського суду м.Києва від 16.12.2014 по справі № 910/21900/14, є такими, що мають преюдиційне значення та відповідно не підлягають повторному доказуванню з огляду на приписи статті 35 ГПК України.

Відтак, судом першої інстанції правомірно стягнуто три проценти річних за прострочену заборгованість за процентами за користування кредитом.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін спору має місце допущене з боку відповідача порушення у його зобов'язанні за кредитним договором, позивач заявив також позовні вимоги про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних збитків за порушення строків погашення кредиту, сплати процентів та сплати комісії за управління кредитом, нарахованих за період прострочення відповідача.

Доводи апелянта про те, що Банком безпідставно нараховано комісію за управління кредитом з урахуванням банківського року рівного 360 днів, а не календарного року рівного 365 днів, суперечать обставинам справи та не відповідають положенням укладеного між сторонами кредитного договору.

Згідно з ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надалі послуги.

Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та міжнародних стандартів фінансової звітності (п. З ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Статтею 41 Закону України «Про Національний банк України» та ч. 1 ст. 68 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що Національний банк встановлює обов'язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності.

Згідно з п. 1.18 глави 1 розділу III Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджених Постановою Правління Національного банку України № 255 від 18.06.2003р., для обрахування процентних доходів і витрат застосовуються такі методи визначення кількості днів:

- метод "факт/факт" - передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці та році:

- метод "факт/360" - передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів;

- метод "30/360" - передбачає, що для розрахунку використовується умовна кількість днів у році - 360. у місяці - 30.

Статтею 1 Кредитного договору сторони визначили поняття «Банківський рік» для цілей цього договору. Так. «Банківський рік» означає рік тривалістю 360 днів.

В свою чергу, п. 9.9.3 Кредитного договору сторони дійшли згоди, що при реалізації цього договору сторони домовились керуватися нормативно-правовими актами Національного банку України та нормативними документами Банку.

Таким чином, як вбачається з вищенаведених приписів нормативно-правових актів України, чинним законодавством України та умовами Кредитного договору чітко передбачено порядок нарахування комісії за управління кредитом з урахуванням банківського року рівного 360 дням.

У зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів зазначає, що доводи апелянта про те, що комісія повинна розраховуватись на підставі календарного року тривалістю 365 днів є помилковими.

Висновком експертів за результатами проведення додаткової комісійної судово-економічної експертизи № 11904/16-45/9462/17-45 від 31.05.2017р., проведення якої було доручено КНДІСЕ, за ініціативою відповідача, встановлено наступне:

- розмір кредитних коштів в іноземній валюті, отриманий відповідачем кредитним договором в розмірі 1 059 000,00 євро;

- заборгованість відповідача за кредитом документально підтверджується в розмірі 2 725 812,26 грн.;

- заборгованість відповідача зі сплати відсотків документально підтверджується в розмірі 980 512,68 грн.

- сума пені, нарахована позивачем за прострочення погашення кредиту за Договором за період з 28.01.2013 по 28.07.2013 розрахунково підтверджується в розмірі 192 270,44 грн.;

- сума пені, нарахована позивачем за прострочення сплати процентів за Договором за період з 28.01.2013 по 28.07.2013 розрахунково підтверджується в розмірі 64 425,51 грн.;

- заборгованість відповідача за комісією за управління кредитом за кредитним договором станом на 30.06.2014 підтверджується в розмірі 17 452,59 грн., в тому числі сума комісії за управління кредитом за червень 2014 року в розмірі 408,87 грн. строк сплати якої станом на 30.06.2014 не настав;

- сума пені, нарахованої позивачем за прострочення сплати комісії за управління кредитом за кредитним договором за період з 01.03.2013 по 29.08.2013 розрахунково підтверджується 412,31грн.;

- сума 3% річних, нарахованих позивачем за несвоєчасне погашення кредиту за кредитним договором станом на 30.06.2014 розрахунково підтверджується в розмірі 54 217,54 грн.;

- сума 3% річних, нарахованих позивачем за несвоєчасну сплату процентів за кредитним договором станом на 30.06.2014 розрахунково підтверджується в розмірі 19 502,80 грн.;

- сума 3% річних, нарахованих позивачем за несвоєчасну сплату комісії з управління кредитом за кредитним договором станом 30.06.2014 розрахунково підтверджується в розмірі 338,78 грн.;

- сума інфляційних втрат, нарахованих позивачем за несвоєчасне погашення кредиту за кредитним договором розрахунково підтверджується в розмірі 335 274,98 грн.;

- сума втрат від інфляції, нарахована позивачем в зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів за кредитним договором розрахунково підтверджується в розмірі 120 226, 53грн.;

- сума інфляційних втрат, нарахованих позивачем за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом за кредитним договором розрахунково підтверджується в розмірі 2 075,35 грн.

Експертний висновок - це письмове викладення експертом відомостей про обставини, що мають значення для справи, встановлені експертом на підставі його спеціальних знань і отриманих у результаті проведеного дослідження матеріалів справи, яке ґрунтується на сформульованому в ухвалі суду про призначення експертизи завданні.

Дослідження висновку експерта - це процесуальна дія, спрямована на одержання з висновку експерта відомостей про факти судом і доведення їх до сприйняття учасників процесу. Суд зобов'язаний особисто сприйняти наданий йому висновок експерта з метою його правильної оцінки при винесенні рішення. Досліджуючи висновок експерта, суд повинен перевірити дотримання прав осіб, які беруть участь у справі, під час призначення та проведення експертизи, а також чи було їм надано можливість ознайомитися з висновком експертизи.

Відповідно до ч. 5 ст. 43 ГПК України висновок експерта є рівноцінним з іншими видами доказів. Висновок експерта не є обов'язковим для суду, оскільки жоден доказ не має заздалегідь установленої сили. Експертний висновок оцінюється судом сукупно з іншими доказами.

Відповідно до п.18 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" у перевірці й оцінці експертного висновку судам слід з'ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, за остаточним розрахунком позивача заборгованість за процентами за користування кредитом, нарахованими за період з 01.03.2009 по 31.10.2013, сума несплачених процентів за користування кредитом станом на 30.06.2014 становить 980 552,04 грн.

За розрахунком експертів розмір заборгованості за процентами за користування кредитом станом на 30.06.2014 становить 980 512,68 грн. тобто на 39,36 грн. менше, ніж заявлено Банком.

У своїх поясненнях позивач зазначив, що зазначена розбіжність в сумі заборгованості за процентами виникла в результаті округлення євроцентів при здійсненні розрахунків.

Згідно остаточного розрахунку позивача трьох процентів річних від простроченої суми боргу за Кредитним договором, станом на 30.06.2014 три проценти річних від простроченої суми боргу за кредитом становлять 154 326,32 грн.; три проценти річних від простроченої суми боргу за процентами за користування кредитом - 53 542,55 грн.; три проценти річних від простроченої суми боргу за комісією за управління кредитом - 485,49 грн.

За розрахунком експертів станом на 30.06.2014 три проценти річних від простроченої суми боргу за кредитом становлять 54 217,54 грн. (на 100 108,78 грн. менше розрахунку Банку): три проценти річних від простроченої суми боргу за процентами за користування кредитом - 19 502,80 грн. (на 34 039, 76 грн. менше розрахунку Банку); три проценти річних від простроченої суми боргу за комісією за управління кредитом - 338,78 грн. (на 146,71 грн. менше розрахунку Банку).

Зазначена розбіжність в сумі заборгованості за комісією виникла в результаті того, що експертами були зменшені суми боргу за кредитом, процентами та комісією, оскільки три проценти річних нараховувались на суму боргу, починаючи з 01.11.2013р.

Відтак, експертами не враховано заборгованість за кредитом, процентами та комісією, яка існувала, починаючи з 28.01.2013 та 01.03.2013 відповідно, та станом на 30.06.2014р. також не була погашеною, тобто висновок експертів не містить розрахунку трьох процентів річних за весь період прострочення сплати платежів за Кредитним договором.

Так, прострочений борг за кредитом та процентами виник 28.01.2013р., а прострочений борг за комісією - 01.03.2013р. Тому три проценти річних від простроченої суми боргу за кредитом та процентами мають нараховуватись за період з 28.01.2013р. по 30.06.2014р., три проценти річних від простроченої суми боргу за комісією мають нараховуватись за період з 01.03.2013р. по 30.06.2014р.

В свою чергу, експертами здійснено розрахунок трьох процентів річних від простроченої суми боргу за кредитом, процентами та комісією за період з 01.11.2013р. по 30.06.2014р.

Виходячи з наданих позивачем пояснень, Банком був здійснений розрахунок трьох процентів річних від простроченої суми боргу на виконання рекомендацій Верховного Суду України, наведених в листі від 01.07.2014р. «Аналіз практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві», якими передбачено, що на відміну від інфляційних збитків, розрахунок трьох процентів річних здійснюється за кожен день прострочення за формулою:

«Сума боргу х 3 % / 365 (кількість днів у році) х кількість днів прострочення».

Відповідно до п. 8.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», який регулює питання застосування відповідальності за порушення грошових зобов'язань, визначених в іноземній валюті, у відносинах між резидентами України, вимоги щодо застосування заходів відповідальності за порушення грошових зобов'язань, визначених в іноземній валюті, мають заявлятися в національній валюті України (гривнях) за офіційним курсом Національного банку України на день заявлення відповідної вимоги (крім випадків, коли стороною зобов'язання, у якому виник спір, одержано відповідну ліцензію Національного банку України).

На виконання наведених приписів, Банком було здійснено розрахунок трьох процентів річних від простроченої суми боргу за кредитом та за процентами за користування кредитом в євро станом на 12.08.2014р. - дату подання позову по даній справі до суду.

Колегія суддів, дослідивши розрахунок, викладений у висновках судових експертів, доводи сторін щодо невідповідності розрахунку позивача розрахунку судових експертів, з урахуванням заявлених позовних вимог, дійшла висновку, що обґрунтованими є вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 980 512,68 грн. - боргу за процентами за користування кредитом (за розрахунком експертів), 154 326,32 грн. - 3% від простроченої суми боргу по кредиту, 53 542,55 грн. - 3% річних від простроченої суми за користування кредитом, 485,49 грн. - 3% від простроченої суми боргу за комісією за управління кредитом (за розрахунком позивача).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом ст. 524, 533 ЦК України грошовим визнається виражене в грошовій одиниці України або грошовому еквіваленті в іноземній валюті зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як визначено ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 230, 231 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до остаточного розрахунку позивача пені за прострочення сплати платежів за Кредитним договором, станом на 30.06.2014 пеня за несвоєчасну сплату кредиту становить 192 270,41 грн., пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом - 64 246,86 грн., пеня за порушення строків сплати комісії за управління кредитом - 412,31 грн.

За розрахунком експертів станом на 30.06.2014р. пеня за несвоєчасну сплату кредиту становить 192 270,44 грн., пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом - 64 452,51 грн. (на 205,65 гри, більше, ніж заявлена Банком), пеня за порушення строків сплати комісії за управління кредитом - 412,31 грн.

Оскільки відповідачем допущено порушення договірних зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами та сплати комісії, суд вважає обґрунтованим притягнення відповідача до відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання у вигляді стягнення пені.

Дослідивши матеріали справи, розрахунок пені, викладений у висновках судових експертів, доводи сторін щодо невідповідності розрахунку позивача, розрахунку судових експертів колегія суддів дійшла висновку, що обґрунтованими є вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 192 270,41 грн. пені за порушення строків погашення кредиту за кредитним договором, 64 246,86 грн. пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом за кредитним договором, 412,31 грн. пені за порушення строків сплати комісії за управління кредитом за кредитним договором (за розрахунком позивача).

Крім того, відповідно до розрахунку індексу інфляції від простроченої суми боргу за Кредитним договором, доданого до остаточної заяви про зменшення розміру позовних вимог, станом на 30.06.2014р. інфляційне збільшення суми боргу за кредитом становить 335 274,98 грн.; інфляційне збільшення суми боргу за процентами за користування кредитом - 120 590,06 грн.; інфляційне збільшення суми боргу за комісією за управління кредитом - 2 075,36 грн.

За розрахунком експертів станом на 30.06.2014р. інфляційне збільшення суми боргу за кредитом становить 335 274,98 грн.; інфляційне збільшення суми боргу за процентами за користування кредитом - 120 226,53 грн. (на 363,53 грн. менше розрахунку Банку): інфляційне збільшення суми боргу за комісією за управління кредитом - 2 075,35 грн.

Дослідивши матеріали справи, розрахунок інфляційних втрат, викладений у висновках судових експертів, та доводи судових експертів та сторін щодо невідповідності розрахунку позивача, розрахунку судових експертів колегія суддів дійшла висновку, що обґрунтованими є вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 335 274,98 грн. - інфляційне збільшення суми боргу за кредитом, 120 226,53 грн. - інфляційне збільшення суми боргу за процентами за користування кредитом, 2075,35 грн. - інфляційне збільшення суми боргу за комісією за управління кредитом.

Також судом встановлено, що відповідно до розрахунку позивача заборгованості за комісією за управління кредитом, нарахованою за період з 01.01.2013р. по 31.10.2013р. доданого до заяви про зменшення розміру позовних вимог від 03.11.2015р. № 040-02/5286, сума несплаченої комісії станом на 30.06.2014р. становить 17 032,36 грн.

За розрахунком експертів розмір заборгованості за комісією за управління кредитом станом на 30.06.2014р. становить 17 042,94 грн. (17 451,81 - 408,87), тобто на 10,58 грн. більше, ніж заявлена Банком заборгованість.

Зазначена розбіжність в сумі заборгованості за комісією виникла в результаті застосування різних курсів НБУ при розрахунку нарахованої комісії за грудень 2009р. та грудень 2010р. та внаслідок округлення євроцентів при здійсненні розрахунків.

Однак, враховуючи, що Банком заявлені позовні вимоги про стягнення комісії за управління кредитом, нарахованої за період з 01.01.2013р. по 31.10.2013р., а розбіжність міститься в розрахунку комісії, нарахованої за грудень 2009р. та грудень 2010р., стосовно якої позовні вимоги не заявлялись, а тому розмір такої комісії не є предметом спору по даній справі та відповідно не підлягає доказуванню.

В свою чергу, розрахунок комісії за управління кредитом, нарахованою Банком за період з 01.01.2013р., в розмірі 17 032,36 грн. в повному обсязі відповідає розрахунку комісії за вказаний період, наведеному експертами в Додатку № 5 до висновку експертів № 11904/16- 45/9462/17-45 від 31.05.2017.

Дослідивши матеріали справи, розрахунок заборгованості за комісією за управління кредитом, викладений у висновках судових експертів, доводи сторін щодо невідповідності розрахунку позивача, розрахунку судових експертів колегія суддів дійшла висновку, що обґрунтованими є вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 17 032,36 грн. комісії за управління кредитом (за розрахунком позивача).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань від 17 грудня 2013 року N 14 (далі - постанова) грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору. Грошове зобов'язання виражається в грошових одиницях України або в грошовому еквіваленті в іноземній валюті.

Згідно п. 1.3 вказаної постанови з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Зокрема, про можливість застосування до кредитних відносин ч. 2 ст. 625 ЦК України зазначено також у постанові Вищого господарського суду України від 23.03.2015 у справі №910/20969/14.

Отже, оскільки відповідно до наведеного вище відповідач прострочив виконання своїх грошових зобов'язань за кредитним договором, то позивач правомірно реалізував своє право на звернення до суду про стягнення з відповідача компенсації за користування належними йому коштами.

Нормами статті 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 104 ГПК України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2015р. з викладених у ній підстав, підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2015р. у справі №910/16936/14 підлягає частковому скасуванню у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 103 ГПК України з викладенням резолютивної частини рішення в редакції постанови Київського апеляційного господарського суду.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-1, 4-2, 4-3, 4-7, 33, 43, 49, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2015р. у справі №910/16936/14 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2015р. у справі №910/16936/14 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

" 1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" (02156, м. Київ, вул. Кіото, 25, ідентифікаційний код 20050164) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, ідентифікаційний код 00032112) 2 725 812 (два мільйона сімсот двадцять п'ять тисяч вісімсот дванадцять) грн. 86 коп. заборгованості за кредитом, 980 512 (дев'ятсот вісімдесят тисяч п'ятсот дванадцять) грн. 68 коп. процентів за користування кредитом, 17 032 (сімнадцять тисяч тридцять дві) грн. 36 коп. комісії за управління кредитом, 154 326(сто п'ятдесят чотири тисячі триста двадцять шість) грн. 32 коп. 3% річних від простроченої суми боргу за кредитом, 53 542 (п'ятдесят три тисячі п'ятсот сорок дві) грн. 55 коп. 3% річних від простроченої суми боргу за процентами за користування кредитом, 485 (чотириста вісімдесят п'ять) грн. 49 коп. 3% річних від простроченої суми боргу за комісією за управління кредитом, 335 274 (триста тридцять п'ять тисяч двісті сімдесят чотири) грн. 98 коп. інфляційного збільшення суми боргу за кредитом, 120 226 (сто двадцять тисяч двісті двадцять шість) грн. 53 коп. інфляційного збільшення суми боргу за процентами за користування кредитом, 2075 (дві тисячі сім десять п'ять) грн. 35 коп. інфляційного збільшення суми боргу за комісією за управління кредитом, 192 270 (сто дев'яносто дві тисячі двісті сімдесят) грн. 41 коп. пені за прострочення погашення кредиту, 64 246 (шістдесят чотири тисяч двісті сорок шість) грн. 86 коп. пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом, 412 (чотириста дванадцять) грн. 31 коп. пені за порушення строків сплати комісії за управління кредитом, а також 72 349,20 грн. судового збору за подання позовної заяви.

3. В іншій частині позову відмовити."

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, ідентифікаційний код 00032112) на користь Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" (02156, м. Київ, вул. Кіото, 25, ідентифікаційний код 20050164) 812,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

5. Матеріали справи №910/16936/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді С.А. Гончаров

А.І. Тищенко