Постанова № 69385094, 26.09.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2017 р. Справа№ 910/9057/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

при секретарі судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Мануілова Я.І.,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2017р. у справі №910/9057/17 (суддя Якименко М.М.)

за позовом ДРГН Лімітед (DRGN Limited)

до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

про стягнення 464403,77 грн,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 25.07.2017р.) про стягнення заборгованості з виплати дивідендів за 2014 рік у сумі 464403,77 грн, з яких 368549,28 грн - основна сума заборгованості, 18356,78 грн - 3% річних, 77497,71 грн - інфляційне збільшення суми боргу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.08.2017р. у справі №910/9057/17 позовні вимоги задоволено повністю.

Рішення обґрунтоване тим, що Відповідачем порушено зобов'язання щодо виплати Позивачу дивідендів у сумі 368549,28 грн за 2014 рік, в зв'язку з чим у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість з їх оплати. Також місцевий суд дійшов висновку, що у зв'язку з порушенням Відповідачем грошового зобов'язання до стягнення з останнього підлягає 3% річних та втрати від інфляції.

Не погодившись із вказаним рішенням Відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий суд, задовольняючи вимоги Позивача у повному обсязі, не врахував те, що з нарахованих дивідендів Позивача має бути утриманий податок на репатріацію у розмірі 5% від всієї суми дивідендів, чим порушив ст.141 Податкового кодексу України, ст.10 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи від 08.11.2012р.

Також Відповідач зазначає, що Позивач не реалізував своє право на отримання дивідендів, оскільки не звернувся до Відповідача у строк, визначений рішеннями загальних зборів Відповідача від 22.07.2015р., а саме з 03.08.2015р. по 03.10.2015р.

Відповідач звертає увагу на те, що за вказаних обставин розмір 3% річних та інфляційних втрат розрахований неправильно. Разом з тим, Відповідач стверджує, що до даних правовідносин не може бути застосовано ст.625 Цивільного кодексу України, оскільки положення вказаної норми не поширюються на корпоративні відносини.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2017р. прийнято апеляційну скаргу Відповідача до провадження та призначено розгляд скарги на 26.09.2017р.

22.09.2017р. Позивач подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника та подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення Відповідача, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:

22.03.2011р. рішенням загальних зборів ВАТ «Укрнафта», оформленим протоколом №21, затверджений статут Відповідача.

Відповідно до п.1.1 статуту ВАТ "Укрнафта" засновано на підставі наказу Державного комітету України по нафті і газу від 23.02.1994р. №57 шляхом перетворення ДП "Виробниче об'єднання "Укрнафта" у ВАТ відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.1993р. №210/93.

Згідно з п.1.3 статуту відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 22.03.2011р. змінено тип та назву товариства з ВАТ "Укрнафта" на Відповідача.

Відповідно до п.3.3 статуту кожною простою акцією Відповідача її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи право на отримання дивідендів.

Відповідно до п.5.1, 5.2 статуту статутний капітал Відповідача становить 13557127,50 грн, який поділено на 54228510 простих іменних акцій номінальною вартістю 25 копійок.

Відповідно до п. 6.20 статуту дивіденди виплачуються за підсумками календарного року виключно грошовими коштами. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку. Рішення про виплату дивідендів приймається загальними зборами, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п.6.23 статуту Відповідач повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати.

Відповідно до виписки про стан рахунку у цінних паперах станом на 03.08.2015р., що видана СП ТОВ «Драгон Капітал» Позивач є акціонером Відповідача з кількістю 15804 простих іменних акцій.

22.07.2015р. відбулися загальні збори акціонерів Відповідача, оформлені протоколом №23 від 22.07.2015р., на яких прийнято рішення про виплату дивідендів за 2014р.

Відповідно до п.9 протоколу затверджено порядок розподілу прибутку Відповідача, а саме: направити на виплату дивідендів акціонерам 100% або максимально наближений до 100%, але не менший ніж 99,9% розмір чистого прибутку Відповідача за 2014 рік за даними річної фінансової звітності, підтвердженої аудиторським висновком. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 23,32 грн. Вирішено, виплату дивідендів здійснити у строк з 03 серпня 2015р. по 03 жовтня 2015р. Перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до ч.5 ст.30 Закону України «Про акціонерні товариства».

Листом вих.№2 від 12.05.2016р. Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про сплату дивідендів за 2014 рік в сумі 368549,28 грн, 3% річних в сумі 6724,76 грн та інфляційних втрат в сумі 23964,21 грн. Також Позивач зазначив, що з огляду Конвенцію між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, яка ратифікована Верховною Радою України 04.07.2013р. та набрала чинності для України 07.08.2013р., податок, що утримується Відповідачем не повинен перевищувати 5% від суми дивідендів.

Листом №13.2-32/143 від 21.06.2016р. Відповідач повідомив, що виконання рішення загальних зборів від 22.07.2015р. унеможливив ряд об'єктивних причин, зокрема, дефіцит обігових коштів, податкове навантаження та падіння цін на нафту.

Листом вих.№1/24.02 від 24.02.2017р. Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про сплату дивідендів за 2014 рік в розмірі 368549,28 грн.

Листом вих.№08.2-28/72 від 28.03.2017р. Відповідач у відповідь на лист вих.№1/24.02 від 24.02.2017р. повідомив Позивача, що перебуває у скрутному фінансовому становищі та не має змоги виплатити дивіденди.

Позивач є резидентом Республіки Кіпр, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію, виданим у м. Нікосія 11.05.2000р., свідоцтвом від 10.01.2014р. щодо реєстрації місцезнаходження Позивача та сертифікатом від 10.01.2014р. щодо керівництва Позивача.

31.07.2017р. рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/9059/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017р. встановлено, що оскільки за весь час перебування акціонером Відповідача Позивач інвестував більше 100000 євро в гривневому еквіваленті, є підстави для оподаткування належних Позивачу дивідендів за ставкою 5% від загальної суми дивідендів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.116 Цивільного кодексу України та ст.10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право, зокрема, брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

Відповідно до ч.5 ст.30 Закону України «Про акціонерні товариства» для виплати дивідендів товариство в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, перераховує дивіденди Центральному депозитарію цінних паперів на рахунок, відкритий у Розрахунковому центрі з обслуговування договорів на фінансових ринках для зарахування на рахунки депозитарних установ та депозитаріїв-кореспондентів для їх подальшого переказу депозитарними установами на рахунки депонентів або сплати депонентам іншим способом, передбаченим договором, а також для їх подальшого переказу депозитаріями-кореспондентами особам, які мають права на отримання доходів та інших виплат відповідно до законодавства іншої країни.

Оподаткування доходів резидентів Республіки Кіпр регулюється положеннями Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи від 08.11.2012р., яка була ратифікована Україною 04.07.2013р., набрала чинності 07.08.2013р., положення якої застосовуються з 01.01.2014р.

Згідно з ст.10 Конвенції дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави, резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі. Однак такі дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник дивідендів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати: а) 5% від загальної суми дивідендів, якщо фактичний власник володіє не менш ніж 20% капіталу компанії, що сплачує дивіденди, або інвестував в придбання акцій чи інших прав компанії еквіваленті не менше 100000 євро; b) 15% від загальної суми дивідендів у всіх інших випадках.

Відповідно до п.103.1., 103.2., 103.4. ст.103 Податкового кодексу України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно вимог пункту 103.4 цієї статті.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або нотаріально засвідченої копії, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Відповідно до п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є, зокрема, дивіденди, які сплачуються резидентом. Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Як вбачається з протоколу загальних зборів Відповідача №23 від 22.07.2015р., 22.07.2015р. відбулися загальні збори акціонерів Відповідача, на яких прийнято рішення про виплату акціонерам Відповідача дивідендів за 2014р. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 23,32 грн. Виплату дивідендів вирішено здійснити у строк з 03.08.2015р. по 03.10.2015р.

Як підтверджується матеріалами справи, Позивач є акціонером Відповідача з кількістю 15804 простих іменних акцій, розмір дивідендів за якими за 2014 рік складає 368549,28 грн.

Проте, Відповідач рішення загальних зборів від 22.07.2015р. щодо виплати Позивачу дивідендів за 2014 рік не виконав, що стало підставою для звернення Позивача до суду з даним позовом.

Місцевий суд, задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, виходив з того, що Відповідачем порушено зобов'язання щодо виплати Позивачу дивідендів у сумі 368549,28 грн. за 2014 рік.

Разом із тим, апеляційний суд вважає, що місцевий суд дійшов невірного висновку щодо розміру дивідендів, які Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу з огляду на таке.

Як підтверджується матеріалами справи, Позивач є резидентом Республіки Кіпр. Відповідно до ст.141 Податкового кодексу України доходи, отримані Позивачем із джерелом їх походження з України, зокрема, дивіденди, які сплачуються Відповідачем, підлягають оподаткуванню в порядку і за ставками, визначеними цією статтею, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Оподаткування доходів резидентів Республіки Кіпр регулюється положеннями Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи від 08.11.2012р., відповідно до ст.10 якої податок, що стягується з нерезидента не повинен перевищувати: а) 5% від загальної суми дивідендів, якщо фактичний власник володіє не менш ніж 20% капіталу компанії, що сплачує дивіденди, або інвестував в придбання акцій чи інших прав компанії еквіваленті не менше 100000 євро; b) 15% від загальної суми дивідендів у всіх інших випадках.

При цьому, рішенням Господарського суду міста Києва від 31.07.2017р. у справі №910/9059/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017р. встановлено, що за весь час перебування акціонером Відповідача Позивач інвестував більше 100000 євро в гривневому еквіваленті.

Таким чином, для оподаткування належних Позивачу дивідендів застосовується ставка 5% від загальної суми дивідендів. Утримання та сплату до бюджету нарахованого податку відповідно до вказаних норм податкового законодавства здійснює Відповідач. Вказане також підтримано Відповідачем у апеляційній скарзі та Позивачем у листі до Відповідача за вих. №2 від 12.05.2016р.

За вказаних обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню дивіденди в сумі 350121,82 грн з вирахуванням 5% утриманого податку, який Відповідач має сплатити до державного бюджету.

Апеляційний суд не приймає доводи Відповідача, що Позивач не реалізував своє право на отримання дивідендів, оскільки не звернувся до Відповідача у строк, визначений рішення загальних зборів Відповідача від 22.07.2015р., а саме з 03.08.2015р. по 03.10.2015р. з огляду на таке.

Відповідно до п.6.23 статуту Відповідач повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати.

Дослідивши протокол загальних зборів Відповідача від 22.07.2015р. та повідомлення про порядок та строки виплати дивідендів за акціями Відповідача, апеляційний суд зазначає, що вказаними документами не передбачено як умову на отримання дивідендів попереднє звернення Позивача до Відповідача з вимогою про сплату частки прибутку. Крім того, таку умову не передбачено і нормами чинного законодавства. При цьому, у протоколі від 22.07.2015р. Відповідач зазначив, що з 03.08.2015р. по 03.10.2015р. здійснюється саме виплата дивідендів, а не звернення Позивача з вимогою про таку виплату.

Апеляційний суд також не приймає доводи Відповідача стосовно того, що необхідність попереднього звернення Позивача викликана неможливістю встановлення розміру дивідендів, який підлягав сплаті, оскільки Відповідач не позбавлений можливості самостійно звернутися до реєстратора в порядку ст.22 Закону України «Про депозитарну систему України» за інформацією про кількість акцій, що належать Позивачу.

Крім того, Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача у період з 04.10.2015р. по 31.05.2017р. 3% річних у сумі 18356,78 грн та інфляційні втрати у сумі 77497,71 грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За вказаних обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що з Відповідача на користь Позивача підлягає до стягнення 3% річних у сумі 17410,17 грн та інфляційні втрати у сумі 73622,82 грн у зв'язку із неналежним виконанням Відповідачем грошового зобов'язання зі сплати Позивачу дивідендів у сумі 350121,82 грн.

Апеляційний суд не приймає доводи Відповідача, що до даних правовідносин не може бути застосовано ст.625 Цивільного кодексу України, оскільки положення вказаної норми не поширюються на корпоративні відносини з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.524 та 533 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.

Згідно із ст.30 Закону України "Про акціонерні товариства" товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами. Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.

Таким чином, правовідношення, в якому акціонерне товариство зобов'язане здійснити виплату дивідендів, є грошовим зобов'язанням. Дана правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 01.03.2017р. у справі №910/14873/16.

Грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством. Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.06.2016р. у справі №910/22034/15).

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга Відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду відповідній зміні.

Керуючись ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2017р. у справі №910/9057/17 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2017р. у справі №910/9057/17 змінити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, б. 3-5; код ЄДРПОУ 00135390) на користь ДРГН Лімітед (DRGN Limited) (Агіу Павлу, 15, Ледра Хауз, Агіос Андреас, 1105, Нікосія, Кіпр (Agiou Pavlou, 15, LEDRA HOUSE, Agios Andreas, 1105, Nicosia, Cyprus), реєстраційний номер НЕ111306) основний борг в сумі 350121 (триста п'ятдесят тисяч сто двадцять одна) грн 82 коп., 3% річних в сумі 17410 (сімнадцять тисяч чотириста десять) грн 17 коп., інфляційні втрати в сумі 73622 (сімдесят три тисячі шістсот двадцять дві) грн 82 коп. та судовий збір в сумі 6617 (шість тисяч шістсот сімнадцять) грн 33 коп.

В іншій частині у позові відмовити.

3. Стягнути з ДРГН Лімітед (DRGN Limited) (Агіу Павлу, 15, Ледра Хауз, Агіос Андреас, 1105, Нікосія, Кіпр (Agiou Pavlou, 15, LEDRA HOUSE, Agios Andreas, 1105, Nicosia, Cyprus), реєстраційний номер НЕ111306) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, б. 3-5; код ЄДРПОУ 00135390) судовий збір за розгляд апеляційної скарги в сумі 383 (триста вісімдесят три) грн 90 коп.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко