Постанова № 69385093, 03.10.2017, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2017 справа № 17/5014/810/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , секретар судового засідання за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від ДДВС: ОСОБА_4 ОСОБА_5, за довіреністю не з’явився ОСОБА_6, за довіреністю розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ на ухвалу Господарського суду Луганської області від22.08.2017 у справі№ 17/5014/810/2012 (суддя Масловський С.В.)за позовомДержавного підприємства “ Регіональні електричні мережі ” в особі Луганської філії доДержавного підприємства "Луганськвугілля", м. Київ про за участюстягнення 73 828 799,75 грн. Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ

В С Т А Н О В И В:

11.07.2017р. Державне підприємство «Регіональні електричні мережі» в особі Луганської філії звернулося до господарського суду Луганської області зі скаргою №01/733 від 07.07.2017 р. на дії державного виконавця, в якому воно просило:

- визнати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 від 16.06.2017 про повернення виконавчого документа за виконавчим провадженням №33925678 недійсною,

- зобов’язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 згідно з ч.1 ст.41 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-УШ від 02.06.2017, винести постанову про відновлення виконавчого провадження № 3395678,

- зобов’язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 виконати вимоги ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» № 2021-УШ від 13.04.2017 в частині зупинення виконавчого провадження № 33925678.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 22.08.2017р. скаргу Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Луганської філії № 01/733 від 07.07.2017р. на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з виконання наказу господарського суду Луганської області від 11.06.2012р. у справі № 17/5014/810/2012 задоволено частково.

Визнано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 16.06.2017р. про повернення виконавчого документа за виконавчим провадженням №33925678 недійсною. В іншій частині вимог скарги відмовлено.

Ухвала обґрунтовано доведеністю вимог, в частині їх задоволення.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження та з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу по справі скасувати в частині визнання недійсною постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 від 16.06.2017р. про повернення виконавчого документа стягувачу по виконавчому провадженню № 33925678 та прийняти постанову, якою у задоволені скарги відмовити у повному обсязі.

Вважає, що ухвала прийнята без врахування усіх обставин справи. Зокрема посилається, що оскільки в Законі України «Про виконавче провадження» не було внесено відповідні зміни, то підстави для зупинення виконавчого провадження відсутні. Крім того, наполягає, що державним виконавцем було вчинено усі необхідні дії, у зв’язку з чим підстави для визнання постанови про повернення виконавчого документу стягувачу відсутні.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 18.09.2017р. у справі №17/5014/810/2012 відновлено пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги та порушено апеляційне провадження по справі № 17/5014/810/2012.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 02.10.2017р. за № 1787 у зв’язку з перебуванням судді Мартюхіної Н.О. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 17/5014/810/2012. Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 02.10.2017р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий по справі суддя Склярук О.І., судді Сгара Е.В., Дучал Н.М.

В судовому засіданні представник заявника апеляційної скарги підтримав вимоги, викладені у апеляційній скарзі. Просив ухвалу по справі скасувати в частині задоволення скарги, та у задоволені скарги на дії державного виконавця відмовити у повному обсязі.

Представник позивача по справі проти задоволення скарги заперечував, просив ухвалу по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Інші учасники судового процесу у судові засідання не з’явилися. Про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду явка сторін не визнавалася обов’язковою.

Враховуючий скорочений термін розгляду апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду (15 днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження), встановлений ст.102 ГПК України, судова колегія вважає за можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю інших представників сторін.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних карг на рішення місцевого господарського суду.

Дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, вислухав пояснення представників сторін, які з’явилися в судове засідання, судова колегія зазначає наступне.

Рішенням господарського суду Луганської області від 24.05.2012 у справі №17/5014/810/2012 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства «Луганськвугілля» на користь Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Луганської філії заборгованість за активну електроенергію у сумі 589393 грн. 92 коп., пеню у сумі 1195690 грн. 20 коп., № 5 річних у сумі 233 009 грн. 34 коп., інфляційні нарахування у сумі 44313 грн. 66 коп., а також витрати зі сплати судового збору у сумі 64380 грн. 00 коп. В решті позовних вимог провадження у справі припинено.

На виконання зазначеного вище рішення, 11.06.2012р. господарським судом Луганської області видано наказ № 17/5014/810/2012.

20.08.2012 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_8 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 17/5014/810/2012 виданого 11.06.2012р. господарським судом Луганської області.

25.04.2013р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_9 зупинено виконавче провадження ВП № 33925678.

11.09.2013р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_9 винесена постанова про поновлення виконавчого провадження ВП № 33925678.

17.09.2013р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_9 зупинено виконавче провадження ВП №33925678.

11.10.2013р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_9 поновлено виконавче провадження ВП №33925678.

14.10.2013р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_9 винесена постанова про зупинення виконавчого провадження ВП № 33925678. на підставі п.3.4. ст.3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» та ч.5 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

15.01.2014р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_9 винесена постанова про поновлення виконавчого провадження ВП № 33925678.

19.09.2014р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_9 прийнято постанову про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 17/5014/810/2012 виданого 11.06.2012р. господарським судом Луганської області (ВП 33925678).

Підставою для зупинення стало прийняття постанови КМ України «Про затвердження переліку об’єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках та критеріїв визначення способу їх приватизації у 2012-2014 роках». Згідно із наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 13.12.2012 № 1004 до переліку об’єктів включено державне підприємство «Луганськвугілля». Відповідно до п.17 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов’язковому зупиненню у разі прийняття рішення про приватизацію вугледобувних підприємств відповідно до Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств» протягом трьох років з моменту завершення приватизації.

07.09.2015р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 прийнята постанова про поновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 17/5014/810/2012 від 11.06.2012 господарського суду Луганської області (ВП №33925678).

Листом № 33925678 від 16.06.2017р. відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України направив Державному підприємству «Регіональні електричні мережі» постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 16.06.2017р.

11.07.2017р. Державне підприємство Регіональні електричні мережі в особі Луганської філії звернулося до господарського суду Луганської області зі скаргою №01/733 від 07.07.2017р. на дії державного виконавця, в якому воно просить:

- визнати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 від 16.06.2017 про повернення виконавчого документа за виконавчим провадженням №33925678 недійсною,

- зобов’язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 згідно з ч.1 ст.41 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-УШ від 02.06.2017, винести постанову про відновлення виконавчого провадження № 3395678,

- зобов’язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 виконати вимоги ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» № 2021-УШ від 13.04.2017 в частині зупинення виконавчого провадження № 33925678.

Як зазначалося вище, ухвалою господарського суду Луганської області від 22.08.2017р. скаргу Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Луганської філії №01/733 від 07.07.2017 р. на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з виконання наказу господарського суду Луганської області від 11.06.2012р. у справі №17/5014/810/2012 задоволено частково.

Визнано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 16.06.2017р. про повернення виконавчого документа за виконавчим провадженням №33925678 недійсною. В іншій частині вимог скарги відмовлено.

Ухвала обґрунтовано доведеністю вимог, в частині їх задоволення.

Судова колегія відповідно до приписів ст.101 ГПК України, повторно розглядаючи справу зазначає наступне.

Згідно зі ст.121-2 ГПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Згідно ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов’язковим до виконання

Відповідно до ст.115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.06.2004р. у справі «Півень проти України» зазначив, що право на судовий розгляд, гарантоване ст.6 Конвенції, також захищає виконання остаточних та обов’язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди однієї із сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для повернення виконавчого документа стало посилання державного виконавця на п.9 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п.9 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо, зокрема, законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Обґрунтовуючи своє рішення про повернення виконавчого документа, державний виконавець у постанові зазначає про відсутність у боржника по справі майна, на яке можливо звернути стягнення, оскільки боржник по справі є державним підприємством і все його майно забезпечує ведення виробничої діяльності, та зазначає про здійснення ним усіх заходів щодо розшуку такого майна, які виявилися безрезультатними.

Судова колегія бере до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, яка викладена у п.9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.01.2016 № 01-06/131/16 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із застосуванням господарськими судами Закону України «Про виконавче провадження», а саме: у разі прийняття рішення про повернення виконавчого документа державному виконавцю необхідно провести обстеження майна боржника за місцем його знаходження на предмет використання цього майна у виробничий діяльності та складання за результатами такого обстеження акту. Про те, такий акт в матеріалах справи відсутній.

Таким чином, державна виконавча служба не довела, щодо наявності обставин, визначених у п.9 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

За таких обставин, вимоги позивача (заявника скарги на дії державного виконавця) про визнання постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з виконання наказу Господарського суду Луганської області від 16.06.2012 про повернення виконавчого документа за виконавчим провадженням № 33925678 недійсною є такими, що підлягають задоволенню.

Як вбачається з тексту ухвали господарського суду Луганської області, відмовляючи у задоволенні другої та третьої вимоги скарги на дії ВДВС, суд прийшов до висновку, що оскільки постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувача визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення, згідно приписів ч.1 ст.41 Закону України «Про виконавче провадження»

Про те, скаржник у своїй скарзі просив як зобов’язати державного виконавця поновити виконавче провадження, так і зобов’язати виконати вимоги ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» від 13.04.2017р. №2021-УШ в частині зупинення виконавчого провадження № 33925678.

Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» встановлено, що тимчасово до 1 січня 2019р. підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, які підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», знімаються арешти та заборони відчуження майна у таких виконавчих провадженнях, крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв’язку з трудовими відносинами, відшкодуванням матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншими ушкодженнями здоров’я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Згідно пояснень представника заявника апеляційної скарги, які було надано в судовому засіданні, виконати вимоги ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» від 13.04.2017р. № 2021-УШ в частині зупинення виконавчого провадження № 33925678 не є можливим, оскільки відповідні зміни у ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» до цього часу не внесені, що унеможливлює здійснити таку дію.

Судова колегія зазначає, що відповідно до приписів ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) – сукупність дій визначених у цьому закону органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Таким чином, державний виконавець повинен у своїй діяльності керуватися не тільки Законом України «Про виконавче провадження», а і іншими законами, в даному випадку, Законом України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» від 13.04.2017р. № 2021-УШ.

З огляду на пояснення державного виконавця, судова колегія вважає, що відмова у задоволенні другої та третьої вимог скаржника призведене до не поновлення прав позивача у цій справі, оскільки відповідний обов’язок щодо зупинення виконавчого провадження саме на підставі, визначених у ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» від 13.04.2017р. № 2021-УШ в Законі України «Про виконавче провадження» відсутній.

Тому, посилання місцевого господарського суду, що оскільки ст.41 Закону України «Про виконавче провадження» містить імперативну норму, яка регламентує дії державного виконавця та встановлює спеціальні строки для вчинення державним виконавцем відповідних дій у разі визнання судом недійсною постанови державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу, як на підставу про відмову у задоволенні вимог скаржника щодо зобов’язання головного державного виконавця згідно із ч.1 ст.41 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. № 1404-УШ винести постанову про відновлення виконавчого провадження № 33925678 та зобов’язання головного державного виконавця виконати вимоги ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» від 13.04.2017р. № 2021-УШ в частині зупинення виконавчого провадження № 33925678, в даному випадку, не є переконливими.

Враховуючи вище викладене, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Про те, ухвала господарського суду Луганської області від 22.08.2017р. у справі №17/5014/810/2012 підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні вимог скарги щодо зобов’язання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 згідно із ч.1 ст.41 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. № 1404-УШ винести постанову про відновлення виконавчого провадження № 33925678 та зобов’язання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 виконати вимоги ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств від 13.04.2017р. № 2021-УШ в частині зупинення виконавчого провадження №33925678.

В цій частині прийняти нове рішення про задоволення вимог скарги на дії державного виконавця.

Судові витрати покласти на заявник апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 101, 102, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Луганської області від 22.08.2017р. у справі №17/5014/810/2012 – залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Луганської області від 22.08.2017р. у справі №17/5014/810/2012 – скасувати в частині відмови у задоволенні вимог скарги щодо зобов’язання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 згідно із ч.1 ст.41 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. № 1404-УШ винести постанову про відновлення виконавчого провадження № 33925678 та зобов’язання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 виконати вимоги ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств від 13.04.2017р. № 2021-УШ в частині зупинення виконавчого провадження №33925678.

В цій частині прийняти нове рішення про задоволення вимог скарги на дії державного виконавця.

Зобов’язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 згідно із ч.1 ст.41 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. № 1404-УШ винести постанову про відновлення виконавчого провадження № 33925678.

Зобов’язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 виконати вимоги ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств від 13.04.2017р. № 2021-УШ в частині зупинення виконавчого провадження № 33925678.

В іншій частині ухвалу господарського суду Луганської області від 22.08.2017р. у справі № 17/5014/810/2012 – залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів з моменту її прийняття.

Головуючий О.І. Склярук

Судді: Н.М. Дучал

ОСОБА_3

Надруковано: 6 прим.

1. позивачу

1. відповідачу

1. ДДВС

1. у справу

1.ДАГС

1. ГСЛО