Рішення № 69384576, 25.09.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2017 р. Справа № 911/2276/17

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю Шляхове ремонтно-будівельне управління №65

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства Агробудмеханізація

про стягнення 320 824,24грн

Суддя С.І.Чонгова

Представники:

від позивача ОСОБА_2 (довіреність №270317 від 27.03.2017);

від відповідача ОСОБА_3 (довіреність №65 від 13.02.2017).

СУТЬ СПОРУ: Товариства з додатковою відповідальністю Шляхове ремонтно-будівельне управління №65 (далі ТДВ ШРБУ №65) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 акціонерного товариства Агробудмеханізація (далі ПрАТ Агробудмеханізація) про стягнення 320 824,24грн у т.ч.:

-200 000,00грн основна заборгованість;

-102 079,18грн збитки від інфляції за період квітень 2015 по червень 2017;

-18 745,06грн відсотки за період з 13.03.2015 по 17.07.2017.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те що, відповідачем порушено зобовязання за договором №1706/14/129/04-2014 на виконання робіт від 17.06.2014, в частині оплати за виконанні роботи у встановлений договором строк.

Відповідач у справі ПрАТ Агробудмеханізація у своєму відзиві просить суд у задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі вказуючи на те, що відповідач належним чином виконав покладені на нього обовязки за договором і у повному обсязі оплатив вартість виконаних робіт, а саме 2 411 865,88грн.

Позивачем подано клопотання про припинення провадження по справі в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 200 000,00грн на підставі ст. 1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, у звязку зі сплатою відповідачем основного боргу після порушення провадження у даній справі, а саме 28.07.2017 в сумі 100 000,00грн та 09.08.2017 в сумі 100 000,00грн.

Дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

17.06.2014 між сторонами у справі ПрАТ Агробудмеханізація (далі замовник) та ТДВ ШРБУ №65 (далі виконавець) укладено договір № 1706/14/129/04-2014 на виконання робіт (далі - договір).

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобовязань, а саме майново-господарських зобовязань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

Відповідно до п. 1.1 договору, виконавець зобовязався виконати роботи за завданням замовника, а замовник зобовязався прийняти й оплатити виконані роботи. Ха даним договором виконавець зобовязався виконати роботи по влаштуванню асфальтобетонного покриття площею 7 900,00 кв.м. на обєкті «Будівництво торгового центру по вул. Володимира Великого, 58, в м. Львові».

Строк виконання робіт, відповідно до п. 2.1 договору, встановлено протягом одного місяця за умови належного фінансування робіт. Виконавець приступає до робіт лише після авансового платежу, відповідно до п. 3.2 договору.

Згідно п. 3.1 договору, вартість робіт за даним договором складає 2 333 696,00грн в т.ч. ПДВ -388 949,33грн. Договірна ціна динамічна та може бути уточнена в міру виконання робіт або здійснення фактичних витрат на виконання робіт виконавцем.

Відповідно до п. 3.2 договору, замовник зобовязується оплачувати роботи на умовах повного авансування. Авансовий платіж може бути розділений на частини в такому порядку: перша частина, що становить 500 000,00грн сплачується протягом 3 днів з моменту укладення договору; друга частина, що становить 500 000,00грн сплачується після початку виконання робіт; третя частина, що становить 500 000,00грн, сплачується після виконання робіт виконавцем з двошарового покриття.

За результатами виконаних робіт виконавець складає акти виконаних робіт, які надсилаються замовнику. У випадку незгоди останнього із обсягом і вартістю робіт, вказаних в такому акті, замовник письмово повідомляє про це виконавця впродовж 5 днів з моменту складання такого акту. У випадку не підписання надісланого замовнику акту виконаних робіт за відсутності згаданого вище повідомлення вважається, що фактичний обсяг виконаних робіт та їх вартість є тотожним, зо заявлялися виконавцем в акті (п. 3.9 договору).

Згідно п. 3.10 договору, у випадку виконання робіт в повному обсязі, відповідно до умов вказаного договору, замовник здійснює розрахунок за проведені роботи після підписання акту виконаних робіт КБ-2 в та довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 не пізніше 10 днів з дати підписання.

Строк вказаного договору починає спливати з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами зобовязань за договором (п.6.5 договору).

Як встановлено судом, позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи на суму 2 411 865,88грн, а саме за актом виконаних робіт за серпень 2014 на суму 713 129,40грн та за актом виконаних робіт за 02.03.2015 на суму 1 698 736,48грн, що не заперечується сторонами у справі.

Проте, звертаючись до суду з даним позовом позивач стверджував, про те, що за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 200 000,00грн.

Як вказано представниками позивач та відповідача вказана сума заборгованості була сплачена відповідачем, після порушення провадження у даній справі,а саме 28.07.2017 в розмірі 100 000,00грн та 09.08.2017 в розмірі 100 000,00грн.

Враховуючи, що провадження за даним позовом було порушено 28.07.2017, та зважаючи на вимоги п.1-1 ч. 1 ст.80 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору, суд дійшов висновку щодо припинення провадження в частині стягнення суми заборгованості в розмірі 200 000,00грн.

Предметом розгляду у даній справі є застосування до відповідача відповідальності встановленої чинним законодавством України, за прострочення розрахунків.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до ст. 844 ЦК України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Так, між сторонами узгоджено договірну ціну на суму 2 333 696,00грн, проте в п. 3.1 договору визначено, що така договірна ціна є динамічною та може бути уточнена в міру виконання робіт та здійснення фактичних витрат.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, про те, що така договірна ціна є приблизною.

Як визначено ч. 4 ст. 844 ЦК України, якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи.

Проте, сторонами під час розгляду справи не надано суду відмови замовника в погоджені зміни ціни договору, так само як і заперечень до актів виконаних робіт.

Згідно ч.1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

У відповідності до ст. 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

В заперечення вимог про нарахування на відповідача 3% річних та втрат від інфляції, відповідач посилається на те, що позивачем всупереч п. 3.10 на надано замовнику довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, та за вказаних обставин у відповідача не настав строк оплати таких робіт, що унеможливлює нарахування на нього сум інфляційних втрат та 3% річних.

В заперечення вказаних доводів відповідача, позивач зазначає, що така форма на теперішній час не передбачена законодавством, а також на те, що договором не передбачено, яка саме сторона має складати такий документ.

Суд приймає до уваги вказані посилання позивача, оскільки договором не визначено обовязку підрядника щодо складання довідки про вартість виконаних робіт, крім того, відповідачем прийнято без зауважень виконані роботи на підставі актів приймання виконаних робіт.

У відповідності до ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 18 745,06грн 3% річних за період з 13.03.2015 по 17.07.2017 та 102 079,18грн втрат від інфляції за період з квітня 2015 по червень 2017.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає їх арифметично вірними, а вимоги позивача про стягнення з відповідача 18 745,06грн 3% річних та 102 079,18грн втрат від інфляції обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у звязку з оплатою позову судовим збором, підлягають частковому відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, а саме у розмірі 1812,36грн.

Щодо іншої частини суми судового збору, суд зазначає, що позивач має право звернутись до суду з заявою про повернення такої суми судового збору у звязку з припиненням провадження в частині стягнення 200 000,00грн основного боргу, в порядку встановленому ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Припинити провадження в частині стягнення 200 000,00грн основного боргу.

2.Позов задовольнити.

3.Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства Агробудмеханізаціяна користь Товариства з додатковою відповідальністю Шляхове ремонтно-будівельне управління №65 102 079,18грн інфляційних втрат, 18 745,06грн 3% річних, 1812,36грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 05.10.2017.

Суддя С.І. Чонгова