Ухвала суду № 69384532, 02.10.2017, Господарський суд м. Києва

УХВАЛА

За заявою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус»

про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання у справі №910/3444/14

за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віат»

про стягнення 1269293,36 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Касімова Я.А. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва надійшла указана заява, яка була визнана судом такою, що відповідає вимогам ст. 119 ГПК України та прийнята до розгляду.

Відповідач своїх представників у засідання не направив. За приписами ст. 119 ГПК України, неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи та подану заяву, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини та об'єктивно оцінивши наявні у справі докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 119 ГПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

При цьому, за обов'язок доказування у господарському процесі розподілений так, що відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за приписами ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як на підставу пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання Позивач наводить те, що наказ до виконання не пред'являвся, оскільки між ним та Відповідачем тривалий час відбувалося погодження умов щодо укладення мирової угоди та добровільного погашення заборгованості згідно рішення суду, але досягнення згоди так і не відбулося та добровільно рішення суду виконано не було.

Проте всупереч ст. 34 ГПК України Відповідачем до заяви не додано належних доказів на підтвердження проведення з Відповідачем переговорів з погодження умов та укладення мирової угоди, та переговорів щодо добровільного погашення заборгованості за рішенням суду, а односторонні листи Позивача до Відповідача належними доказами не є.

За відсутності документального обґрунтування тверджень заяви у суду відсутні підстави для її задоволення, тому в задоволенні заяви суд відмовляє.

Разом із цим, Позивач не позбавлений права на повторне звернення до суду з такою ж заявою у порядку ст. 119 ГПК України з доданням до заяви документального обґрунтування викладених у ній тверджень. Керуючись ст. 119 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання відмовити.

Суддя Р.Б. Сташків