Рішення № 69384368, 05.10.2017, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2017 р. Справа № 909/694/17 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком",

бульвар Тараса Шевченка, 18, м.Київ,01601;

в особі Івано-Франківської філії ПАТ "Укртелеком",

вул. Академіка Сахарова, 32, м. Івано-Франківськ, 76014;

до відповідача: Управління праці та соціального захисту населення

Косівської райдержадміністрації Івано-Франківської області,

вул. Незалежності, 41, м. Косів, Івано-Франківська область, 78600;

про: стягнення 118 123,62 грн.,

за участю:

від позивача: ОСОБА_1- старший юрисконсульт відділу правового забезпечення, (довіреність № 985 від 12.12.16р.).

від відповідача: представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії ПАТ "Укртелеком" звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Косівської райдержадміністрації Івано-Франківської області, 118 123,62грн.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 21.07.17р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

При цьому, судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої в Римі 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р. (набрала чинності для України 11.09.1997р.), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, зокрема, цивільного характеру. Одночасно, реалізація "права на суд", передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого, згідно із ст.32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах Буланов та Купчик проти України заяви №№ 7714/06, 23654/08 від 09.12.2010р., Чуйкіна проти України № 28924/04 від 13.01.2011р.).

Представник позивача, в судовому засіданні, підтримав позовні вимоги, вказуючи при цьому, на:

- ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" та п.63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.12р. № 295, на підставі яких, Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", надало в період січень - грудень 2016р., телекомунікаційні послуги споживачам - певним категоріям осіб, яким у відповідності до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу" від 22.10.1993р. № 3551-ХІІ, Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" від 23.03.2000р. № 1584-Ш, Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. №796-ХІІ, Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус" від 24.03.2008p. № 203/98-ВР, Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001р. № 2402-ІІІ, встановлено пільги з оплати послуг зв'язку;

- під. "б" п. 4 ч.1 ст. 89, ст.102 Бюджетного кодексу України, п.п.2,3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 04.03.02р. №256, згідно яких, видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України, а головні розпорядники коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення - керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення, здійснюють розрахунки з постачальниками послуг;

- розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг у січні - грудні 2016р., зведений розрахунок заборгованості за січень - грудень 2016р., акти звірки розрахунків за лютий 2016р. - січень 2017р., відповідно до яких, позивачем понесено витрати з надання пільг на послуги зв'язку споживачам на загальну суму 118 123,62грн., які в порушення п.2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 04.03.02р. №256, не відшкодовані відповідачем з державних субвенцій;

- ст.ст.11, 509, 525, 526, 617, 633 Цивільного кодексу України, 178, 193 Господарського кодексу України.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 17.08.17р., 07.09.17р., 22.09.17р. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог, відповідач суду не подав.

За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи той факт, що відповідач відповідно до вимог чинного законодавства, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Законом України "Про телекомунікації" визначено повноваження держави щодо управління та регулювання діяльності у сфері телекомунікацій, а також права, обов'язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами. В силу ч.3 ст.63 цього Закону, телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012р. №295, затверджено Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг. Ці Правила розроблені відповідно до Законів України Про телекомунікації, Про телебачення і радіомовлення, Про радіочастотний ресурс України, Про захист прав споживачів, Про захист персональних даних, інших нормативно-правових актів і встановлюють загальний порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг.

Для певних категорій споживачів, визначених Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу" від 22.10.1993р. № 3551-ХІІ, "Про жертви нацистських переслідувань" від 23.03.2000р. № 1584-Ш, "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. №796-ХІІ, "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус" від 24.03.2008p. № 203/98-ВР, "Про охорону дитинства" від 26.04.2001р. №2402-ІІІ, встановлено пільги з оплати послуг зв'язку.

У відповідності до п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня предявлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Підпунктом "б" п. 4 ч.1 ст. 89, ч.1 ст.102 Бюджетного кодексу України, встановлено, що видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян, здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять до державного бюджету України і проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету щодо надання пільг з послуг зв"язку, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. №256 "Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету".

Згідно п.2 Порядку, фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі.

Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (п.3 Порядку).

У відповідності до п.5 Порядку, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад.

Отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п'ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг та житлових субсидій населенню на оплату, зокрема, послуг зв'язку (п.8 Правил).

Як вбачається з матеріалів справи та доведено перед судом позивачем, ПАТ "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії, у січні - грудні 2016р., надано телекомунікаційні послуги споживачам - особам, визначеним Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус", "Про охорону дитинства", з урахуванням пільг, встановлених цими Законами.

Згідно розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов"язаних з наданням пільг у січні - грудні 2016р. (форма №2 - пільга), затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 04.10.07р. №535 (а.с.13-139), зведеного розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов"язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги за січень -грудень 2016р. (а.с.10-12), позивачем понесено витрати з надання пільг на послуги зв'язку визначеній категорії споживачів в розмірі 118 123,62грн., які в порушення Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. №256, не відшкодовані відповідачем.

Наявність невідшкодованої вартості понесених позивачем витрат, пов"язаних з наданням телекомунікаційних послуг пільговим категоріям населення за січень-грудень 2016р., в розмірі 118 123,62 грн., визначено самим відповідачем у підписаних сторонами актах звірки взаємних розрахунків за лютий 2016р. - січень 2017р. (а.с.143-154).

Станом на 05.10.17р., в матеріалах справи відсутні відомості про оплату відповідачем вищевказаної суми коштів.

Бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень (ч.6 ст.48 Бюджетного кодексу України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

В силу п. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач в судове засідання жодного разу не з"явився, своїми правами, наданим йому ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, будь - яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання зобов"язання не надав, доводи позивача не спростував.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 118 123,62грн. - невідшкодованої вартості понесених витрат, пов"язаних з наданням телекомунікаційних послуг пільговим категоріям населення, правомірна, обґрунтована, документально підтверджена та така, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст.124 Конституції України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненою в Римі 04.11.1950р., ратифікованою Україною 17.07.1997р., ст. ст. 48, 89, 102 Бюджетного кодексу України, ст.63 Закону України "Про телекомунікації" ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Косівської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, вул. Незалежності, 41, м. Косів, Івано-Франківська область, 78600 (ідентифікаційний код 03193442) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", бульвар Тараса Шевченка, б.18, м. Київ, 01601 в особі Івано-Франківської філії ПАТ "Укртелеком", вул. Академіка Сахарова, 32, м. Івано-Франківськ,76014 (ідентифікаційний код 21560766) 118 123,62грн. (сто вісімнадцять тисяч сто двадцять три грн. 62коп.) - заборгованості, 1 771,85грн. (одну тисячу сімсот сімдесят одну грн. 85коп.) - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.10.17р.

Суддя С.Кобецька