Ухвала суду № 69384294, 03.10.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 13/38/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.10.2017 Справа № 908/841/15-г

Суддя господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.

При секретарі судового засідання Хилько Ю.І.

розглянувши матеріали скарги Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 908/841/15-г

за позовом: Державного підприємства Енергоринок (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27)

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго (69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14)

про стягнення 380767901,72 грн.

орган виконання: Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13)

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача (скаржника): ОСОБА_1 довіреність № 40 від 06.02.2017 р.

від органу державної виконавчої служби: ОСОБА_2 довіреність № 905/20.3-03 від 29.12.2016р.

ВСТАНОВЛЕНО:

06.01.2017р. в господарський суд Запорізької області від Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго (відповідача у справі) надійшла скарга (вих. № 008-32/216 від 06.01.2017 р.) на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 908/841/15-г.

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, враховуючи звільнення з посади судді Серкіза В.Г., скаргу по справі № 908/841/15-г передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.

У звязку з надходженням касаційної скарги Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.12.2016р. у справі № 908/841/15-г та ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.10.2016р. у даній справі, а також направленням матеріалів справи до апеляційної інстанції, вирішення питання про прийняття до розгляду до розгляду скарги Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго на дії ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 908/841/15-г було відкладено до повернення матеріалів справи № 908/841/15-г в господарський суд Запорізької області.

Зважаючи на надходження матеріалів справи № 908/841/15-г до господарського суду Запорізької області, суд ухвалою від 17.05.2017р. прийняв скаргу ВАТ Запоріжжяобленерго на дії ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до розгляду та призначив до слухання у судовому засіданні на 30.05.2017р.

Ухвалою від 29.05.2017р., в звязку з надходженням касаційної скарги Департаменту ДВС Міністерства юстиції України на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.12.2016р. по справі № 908/841/15-г та ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.10.2016 р. у даній справі, суд зупинив провадження з розгляду скарги ВАТ Запоріжжяобленерго на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України у справі № 908/841/15-г до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.12.2016р. у справі № 908/841/15-г та до повернення матеріалів справи № 908/841/15-г з вищестоящого суду до господарського суду Запорізької області.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.09.2017р., в звязку з поверненням матеріалів справи № 908/841/15-г до господарського суду Запорізької області, провадження з розгляду скарги ВАТ Запоріжжяобленерго на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 908/841/15-г поновлено з 03.10.2017р., судове засідання призначено на 03.10.2017р.

Обґрунтовуючи скаргу заявник посилається на наступні обставини. 05.04.2016р. відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження ВП № 50684873 з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області № 908/841/15-г від 15.05.2015р. 28.12.2016р. органом виконання прийнято постанову про арешт коштів боржника (відповідача у справі) у межах суми 31914916,27 грн. На думку скаржника, дії ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо арешту коштів ВАТ Запоріжжяобленерго є неправомірними, а постанова про арешт коштів боржника від 28.12.2016р. підлягаю скасуванню, оскільки на момент її винесення порядок виконання судового рішення від 23.04.2015р. у справі № 908/841/15-г був змінений. Так, ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.12.2016р. виконання рішення суду від 23.04.2015р. у справі № 908/841/15-г розстрочено з грудня 2016р. по грудень 2017р., вказана ухвала суду набрала законної сили у день її винесення, внаслідок чого заборгованість боржника, що підлягала примусовому стягненню, на день винесення оскаржуваної постанови (28.12.2016р.) була відсутня. На підставі викладеного, скаржник просить суд: 1. визнати дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо арешту коштів ВАТ Запоріжжяобленерго» в межах суми 31914916,27 грн. в рамках виконавчого провадження П № 50684873 неправомірними; 2). визнати постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 28.12.2016р. про арешт коштів ВАТ «Запоріжжяобленерго» в межах суми 31914916,27 грн. в рамках виконавчого провадження ВП № 50684873 недійсною; 3). зняти арешт з коштів ВАТ «Запоріжжяобленерго», накладений постановою від 28.12.2016р. в межах суми 31914916,27 грн. в рамках виконавчого провадження ВП № 50684873.

Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні підтримав подану скаргу, просив її задовольнити.

ДП Енергоринок (позивач у справі) процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористалось, про дату, час та місце розгляду скарги було повідомлено належним чином.

Представник Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України проти задоволення скарги заперечив, з підстав викладених у відзиві на скаргу і зазначив, що при здійснені виконавчих дій з виконання наказу господарського суду Запорізької області № 908/841/15-г від 15.05.2015р., державний виконавець діяв в межах і у відповідності до вимог ЗУ «Про виконавче провадження», тому в задоволенні скарги необхідно відмовити. Вказує на те, що згідно заяви ДП Енергоринок (стягувача) за вих. № 07/44-12807 від 20.12.2016р. прострочена заборгованість ВАТ Запоріжжяобленерго при виконанні рішення господарського суду Запорізької області від 23.04.2015р. № 908/841/15-г станом на 01.12.2016р. склала 31914916,27 грн. Відповідно, державним виконавцем 28.12.2016р. винесено постанову про арешт коштів боржника, у межах суми простроченої заборгованості. 27.12.2016р. господарським судом Запорізької області винесено ухвалу про розстрочку виконання рішення суду у справі 908/841/15-г, однак у державного виконавця були відсутні підстави для зняття арешту з коштів боржника, оскільки арешт накладався відповідно та з додержанням вимог ЗУ «Про виконавче провадження».

В судовому засіданні представник органу виконання просив у задоволенні скарги відмовити.

Заслухавши представників відповідача (скаржника) та органу виконання, вивчивши представлені матеріали, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.04.2015р. у справі №908/841/15-г позовні вимоги ДП Енергоринок задоволено частково. Стягнуто з ВАТ Запоріжжяобленерго 359505719,06 грн. основного боргу, 13372492,17 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 600000,00 грн. пені, 872873,90 грн. 3 % річних від простроченої суми, 80000,00 грн. 0,1 % штрафу, 73080,00 грн. судового збору, виконання рішення розстрочено згідно графіку: в 2015 році на загальну суму 150253514,08 грн., наступним чином: в травні в розмірі 19440634,26 грн.; з червня по грудень щомісячними платежами в розмірі 18687554,26 грн.; в 2016 році на загальну суму 224250651,05 грн., наступним чином: з січня по грудень щомісячними платежами в розмірі 18687554,26 грн.

На виконання рішення 15.05.2015р. видано відповідний наказ.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.12.2016р. встановлено, що залишок заборгованості ВАТ Запоріжжяобленерго перед ДП Енергоринок за рішенням суду від 23.04.2015р. у справі № 908/841/15-г складає 50602470,46 грн., виконання зазначеного судового рішення зі сплати заборгованості в розмірі 50602470,46 грн. розстрочено згідно наступного графіку: у грудні 2016р. 35950571,96 грн. (13543865,87 грн. за листопад 2014р., 22406706,09 грн. за грудень 2014р.), в період з січня 2017р. по листопад 2017р. щомісяця рівними платежами по 1220991,54 грн. (1097817,69 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 71658,66 грн. 3 % річних, 49009,59 грн. пені, 2505,60 грн. штрафу), у грудні 2017р. 1220991,56 грн. (1097817,58 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 71658,64 грн. 3 % річних, 49009,51 грн. пені, 2505,83 грн. штрафу).

Як свідчать матеріали справи, наказ господарського суду Запорізької області № 841/15-г від 15.05.2015р. перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавче провадження ВП № 50684873.

В ході здійснення виконавчих дій, 28.12.2016р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про арешт коштів боржника у межах суми 31914916,27 грн. В мотивувальній частині постанови зазначено, що суму простроченої заборгованості ВАТ Запоріжжяобленерго за рішенням суду від 23.04.2015р. у справі № 908/841/15-г державним виконавцем визначено на підставі листа ДП Енергоринок від 20.12.2016р. за вих.№ 07/44-12807.

Підставами звернення зі скаргою на дії органу ДВС заявник вказує те, що відповідно до умов встановленого ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.12.2016р. графіку розстрочки, перший платіж в погашення заборгованості за рішенням суду у справі № 908/841/15-г мав бути здійснений відповідачем у грудні 2016р., а тому заходи примусового виконання в разі несплати вказаної заборгованості могли бути розпочаті не раніше 01.01.2017р. На день винесення органом виконання постанови про арешт коштів, заборгованість за рішенням суду у справі № 908/841/15-г, яка б підлягала примусовому стягненню у відповідача була відсутня, а відповідно і відсутні підстави для винесення постанови про арешт коштів.

Розглянувши скаргу, оцінивши представлені в обґрунтування скарги докази, суд приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Процедуру оскарження дій посадових осіб Державної виконавчої служби встановлено ст. 121-2 ГПК України та ст. 74 ЗУ Про виконавче провадження № 1404-VІІІ від 02.06.2016р.

Так, відповідно до ст. 121-2 ГПК України господарський суд розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Законом України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, засади обов'язковості виконання рішень (п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження").

Статтею 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" встановлено, що завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Відповідно до змісту ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження", одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно боржника.

Статтею 48 вказаного Закону встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списання коштів з рахунків) та примусової реалізації.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Отже, за змістом наведених норм вбачається, що арешт майна боржника органом виконання є виконавчою дією, що спрямована на примусове виконання судового рішення, яке не виконане боржником у добровільному порядку, і має накладатися (здійснюватися) лише в розмірі і обсязі, необхідних для примусового виконання за виконавчим документом.

Частиною 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Згідно п. 6 розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу МЮУ від 29.09.2016 № 2832/5), у разі пред'явлення до виконання виконавчого документа, за яким надана розстрочка виконання, виконавче провадження відкривається в частині, за якою сплинув строк сплати.

Як зазначено вище, ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.12.2016р. виконання судового рішення від 23.04.2015р. розстрочено згідно графіку, відповідно до якого перший платіж в погашення заборгованості мав бути здійснений відповідачем у грудні 2016р.

Згідно п. 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення», ухвали господарських судів набирають законної сили в день їх винесення, якщо інше не передбачено законом (зокрема, частинами п'ятою та шостою статті 122-11 ГПК України).

Таким чином, на момент винесення державним виконавцем постанови про арешт коштів боржника 28.12.2016р., була чинною ухвала від 27.12.2016р. про розстрочку виконання судового рішення від 23.04.2015р. у справі № 908/841/15-г, граничним строком оплати першого платежу в сумі 35950571,96 грн. згідно встановленого ухвалою графіку (грудень 2016р.) мала стати дата - 31.12.2016р., тож заходи примусового виконання в разі несплати вказаної заборгованості могли бути розпочаті державним виконавцем лише після спливу зазначеного терміну.

Враховуючи викладене, станом на 28.12.2016р. у державного виконавця не було правових підстав для вчинення виконавчих дій з примусового виконання рішення шляхом винесення постанови про арешт коштів боржника.

Як зазначає у скарзі ВАТ Запоріжжяобленерго, оплату заборгованості в сумі 35950571,96 грн. (платіж грудня 2016р.) відповідачем було здійснено у строки встановлені ухвалою від 27.12.2016р. про розстрочку виконання судового рішення. Погашення заборгованості здійснено ВАТ «Запоріжжяобленерго» шляхом переплати за куповану у грудні 2016 року електроенергію та підтверджується довідкою ВАТ «Запоріжжяобленерго» від 06.01.2017р. № 003-003/1 про розрахунки з ДП «Енергоринок» у грудні 2016р. і довідкою Філії - ЗОУ АТ «Ощадбанк» від 06.01.2017р. № 39-05/4/39.

Відсутність у відповідача перед позивачем станом на 01.01.2017р. заборгованості щодо виконання наказу господарського суду Запорізької області від 15.05.2015р., з урахуванням ухвали господарського суду Запорізької області від 27.12.2016р. у справі № 908/841/15г, також підтверджується копією листа ДП «Енергоринок» за вих.№ 07/44-422 від 12.01.2017р. адресованого органу виконання.

Надані в матеріали справи відповідачем і органом виконання документи та докази свідчать, що відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при винесені оскаржуваної постанови про арешт коштів боржника від 28.12.2016, керувався лише даними, наданими стягувачем - ДП "Енергоринок" у листі від 20.12.2016 № 07/44-12807 про наявність заборгованості ВАТ Запоріжжяобленерго станом на 01.12.2016р., не зясувавши фактичний розмір заборгованості боржника на дату винесення постанови, внаслідок чого було накладено арешт на суму, строк оплати якої згідно ухвали господарського суду Запорізької області № 908/841/15-г від 27.12.2016р. у боржника не настав.

Матеріали справи містять докази звернення відповідача до органу виконання з заявою про скасування безпідставно вжитих заходів примусового виконання рішення від 06.01.2017р. за вих.№ 008-32/219, а також відповідь ВПВР Департаменту ДВС МЮУ на заяву відповідача від 13.01.2017р. за вих.№ 733-0-33-17/20-1, згідно якої питання про зняття арешту з коштів боржника може бути вирішено в судовому порядку. Тож, фактично відділом примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ у знятті арешту відповідачу було відмовлено.

Відповідно до п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Зважаючи на відсутність станом на 28.12.2016р. у ВПВР Департаменту ДВС МЮУ правових підстав для вчинення виконавчих дій з примусового виконання рішення шляхом винесення постанови про арешт коштів боржника, суд вважає дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо арешту коштів ВАТ Запоріжжяобленерго» в межах суми 31914916,27 грн. в рамках виконавчого провадження ВП № 50684873 неправомірними. Постанова про арешт коштів боржника від 28.12.2016р., винесена ВПВР Департаменту ДВС МЮУ у межах виконавчого провадження ВП № 50684873 підлягає визнанню недійсною.

Стосовно вимоги скаржника про зняття арешту з коштів ВАТ «Запоріжжяобленерго», накладеного постановою від 28.12.2016р. в межах суми 31914916,27 грн. в рамках виконавчого провадження ВП № 50684873, слід зазначити наступне.

У відповідності до п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України від 17.10.2012 р. № 9, господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, повязані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобовязати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Втім, враховуючи правомірність та обґрунтованість доводів скаржника, суд вважає за доцільне зобовязати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з коштів ВАТ «Запоріжжяобленерго», накладений постановою від 28.12.2016р. в межах суми 31914916,27 грн. в рамках виконавчого провадження ВП № 50684873.

З огляду на викладене, скарга Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 908/841/15-г задовольняється судом частково.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 908/841/15-г задовольнити частково.

Визнати дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо арешту коштів ВАТ Запоріжжяобленерго» в межах суми 31914916,27 грн. в рамках виконавчого провадження ВП № 50684873 неправомірними.

Визнати постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 28.12.2016р. про арешт коштів ВАТ «Запоріжжяобленерго» в межах суми 31914916,27 грн. в рамках виконавчого провадження ВП № 50684873 недійсною.

Зобовязати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з коштів ВАТ «Запоріжжяобленерго», накладений постановою від 28.12.2016р. в межах суми 31914916,27 грн. в рамках виконавчого провадження ВП № 50684873.

Суддя М.В. Мірошниченко