Рішення № 69384174, 05.10.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.10.2017 Справа № 904/7927/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК ЦЕНТР"

про стягнення штрафу та пені (договір поставки №ЦЗВ-03-04216-01 від 30.12.2016)

Суддя Петренко І.В.

Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1 - довіреність №б/н від 03.03.2017;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва", м.Київ (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК Центр", м.Дніпро (далі по тексту - відповідач) про стягнення 3452,81грн. пені та 461726,01грн. штрафу. Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

30.12.2016 між сторонами укладено договір поставки №ЦЗВ-03-04216-01.

На виконання умов договору поставки позивачем на адресу відповідача направлено рознарядки:

- від 30.12.2016 №ЦЗВ-20/11106 на відвантаження запасних частин до пасажирських вагонів (далі по тексту - продукція) на загальну суму 821716,80грн. з ПДВ;

- від 31.12.2016 №ЦЗВ-20/11132 на відвантаження запасних частин до пасажирських вагонів на загальну суму 2873476,80грн. з ПДВ.

Листом від 31.01.2017 "ЦЗВ-20/453 позивач звернувся до відповідача з проханням призупинити відвантаження продукції у зв'язку з виробничою необхідністю.

Рознарядкою від 07.02.2017 №ЦЗВ-20/572 позивач повідомив відповідача про відновлення дії рознарядок від 30.12.2016 №ЦЗВ-20/11106 та від 31.12.2016 №ЦЗВ-20/11132.

Листом від 24.02.2017 №ЦЗВ-20/860 позивач направив відповідачу відкориговану рознарядку на загальну суму 3695193,60грн.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2017 справу №904/7927/17 передано судді Петренку Ігорю Васильовичу.

За результатами розгляду позовної заяви від 08.08.2017 за вих.№ЦЗВ-20/3145 ухвалою суду від 16.08.2017 порушено провадження по справі та прийнято позовну заяву до розгляду, призначено слухання на 14.09.2017.

Суд розгляд справи відкладав з 14.09.2017 до 05.10.2017.

Щодо повідомлення сторін про час та місце судового засідання.

Господарським судом враховано положення пункту 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 28.08.2017 з відміткою представника позивача про отримання ухвали суду 21.08.2017 та явкою представника в судове засідання.

Відповідач про час та місце розгляду справи, який відбувся 14.09.2017 повідомлений належним чином, що підтверджується ухвалою суду, яка повернулася на адресу господарського суду 23.08.2017 з відміткою пошти "за місцем обслуговування". Про час та місце розгляду справи, який відбувся 14.09.2017 відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується реєстром поштових відправлень суду.

Враховуючи викладене господарський суд констатує, що сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду заяви судом.

В судовому засіданні, яке відбулося 05.10.2017, враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про час та місце його проведення, продовжено розгляд справи по суті. Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити. Відповідач не забезпечив явку свого представника, вимоги суду не виконав.

Абзацом 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. за №18 визначено, що у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

На думку суду неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.

В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи він повідомлений належним чином, а на думку суду, неявка його у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки у справі достатньо матеріалів для розгляду справи по суті.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції .

Враховуючи вимоги статті 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи у судовому засіданні, яке відбулося 05.10.2017 в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, -

ВСТАНОВИВ:

30.12.2016 між позивачем (замовник) та відповідачем (постачальник) укладено договір поставки №ЦЗВ-03-04216-01 (далі по тексту - договір), відповідно до пункту 1.1 умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі.

Загальна сума даного договору на момент його підписання складає - 3211488,00грн., крім того ПДВ 20% - 642297,60грн., що разом становить 3853785,60грн. (пункт 4.3 договору).

Поставка продукції проводиться партіями протягом терміну дії договору, тільки після письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до прийому продукції.

Рознарядка надається постачальнику в оригіналі та з застосуванням факсимільного зв'язку. Після отримання рознарядки по факсу постачальник повинен протягом доби направити замовнику копію отриманої рознарядки з відміткою, що підтверджує її отримання, або іншим чином підтвердити її отримання.

Кожна партія продукції постачається протягом 30-ти календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не вказано у рознарядці. (пункт 5.2 договору).

Термін дії даного договору встановлюється з моменту його підписання до 31.12.2016, а в разі наявності потреби замовника, що підтверджено відповідним повідомленням та рознарядкою направленими на адресу постачальника та в частині оплати - до повного виконання. (пункт 13.7 договору).

На виконання умов договору поставки позивачем на адресу відповідача направлено рознарядки:

- від 30.12.2016 №ЦЗВ-20/11106 на відвантаження запасних частин до пасажирських вагонів (далі по тексту - продукція) на загальну суму 821716,80грн. з ПДВ;

- від 31.12.2016 №ЦЗВ-20/11132 на відвантаження запасних частин до пасажирських вагонів на загальну суму 2873476,80грн. з ПДВ.

Листом від 31.01.2017 "ЦЗВ-20/453 позивач звернувся до відповідача з проханням призупинити відвантаження продукції у зв'язку з виробничою необхідністю.

Рознарядкою від 07.02.2017 №ЦЗВ-20/572 позивач повідомив відповідача про відновлення дії рознарядок від 30.12.2016 №ЦЗВ-20/11106, від 31.12.2016 №ЦЗВ-20/11132.

Листом від 24.02.2017 №ЦЗВ-20/860 позивач направив відповідачу відкориговану рознарядку на загальну суму 3695193,60грн.

Доказом направлення на адресу відповідача рознарядки від 24.02.2017 за вих.№ЦЗВ-20/860 є лист з описом вкладень, фіскальний чек від 23.03.2017 №6467 та список згрупованих поштових відправлень.

Відповідач на виконання умов укладеного між сторонами договору поставив відповідачу:

- 17.05.2017 товар на суму 374633,40грн., що підтверджується видатковою накладною №41 від 17.05.2017 на суму 235594,20грн., рахунком на оплату №59 від 17.05.2017 на суму 235594,20грн.; актом №07 від 17.05.2017 на суму 235594,20грн. приймання-передачі продукції; товарно-транспортною накладною від 17.05.2017 №Р41, товарно-транспортною накладною від 17.05.2017 №Р44, рахунком на оплату №81 від 17.05.2017 на суму 139039,20грн., актом №06 від 17.05.2017 приймання-передачі продукції на суму 139039,20грн.;

- 31.05.2017 товар на суму 123590,40грн., що підтверджується видатковою накладною №84 від 31.05.2017, товарно-транспортною накладною від 31.05.2017 №Р84, рахунком на оплату №108 від 31.05.2017, актом №08 від 31.05.2017 приймання-передачі продукції.

Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином взятих на себе зобов'язань позивач нарахував:

- пеню у розмірі 3452,81грн. за період прострочення з 22.03.2017 по 21.04.2017;

- штраф у розмірі 461726,01грн. у розмірі 15%.

07.07.2017 позивачем на адресу відповідача направлено претензію за вих.№ЦЗВ-20/2722 від 07.07.2017 з вимогою погашення заборгованості за договором.

Доказом направлення вказаної претензії на адресу відповідача є лист з описом вкладень та фіскальний чек №7153 від 07.07.2017.

Відповідачем претензії залишено без відповіді та задоволення.

Враховуючи, що досудовий порядок вирішення спору не дав бажаних результатів позивач звернувся до господарського суду з даною позовною заявою.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Таким чином, договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Частиною першою статтею 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Листом від 24.02.2017 №ЦЗВ-20/860 позивач направив відповідачу відкориговану рознарядку на загальну суму 3695193,60грн.

Доказом направлення на адресу відповідача рознарядки від 24.02.2017 за вих.№ЦЗВ-20/860 є лист з описом вкладень, фіскальний чек від 23.03.2017 №6467 та список згрупованих поштових відправлень.

Витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень підтверджується, що відкориговану рознарядку від 24.02.2017 за вих.№ЦЗВ-20/860 відповідач отримав 29.03.2017.

Кожна партія продукції постачається протягом 30-ти календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не вказано у рознарядці. (пункт 5.2 договору).

Враховуючи положення пункту 5.2 договору строк поставки відповідачем обумовленого договором товару настав 28.04.2017.

Відповідач частково поставив позивачу товар, а саме на суму 498223,80грн.

Станом на 05.10.2017, докази поставки товару на суму 3196968,80грн. відсутні

За приписами частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 10.1 договору визначено, що за порушення термінів постачання постачальник оплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від суми непоставленого в строк продукції на умовах передбачених пунктом 5.2 даного договору, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 15% від суми непоставленої в строк продукції.

Господарський суд перевірив розрахунок пені здійснений позивачем та визнав його неправильним. Господарський суд вважає, що пеня має розраховуватися починаючи з 29.04.2017. Позивач визначив період для розрахунку пені з 22.03.2017 по 21.04.2017. Таким чином, позовна вимога про стягнення пені задоволенню не підлягає.

Господарський суд перевірив розрахунок штрафу здійснений позивачем та визнав його правильним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

В порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 6926,05грн., з урахуванням того, що 99,26% позовних вимог позивача судом задоволено.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, 536, 549, 610, 612, 625, 629, 662, 663, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 199, 231, 232, 265, 266 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 33, 34, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК Центр" (49000, м.Дніпро, вул.Жуковського, буд.7/14; ідентифікаційний код 33806480) на користь публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул.Тверська, буд.5; ідентифікаційний код 40075815) в особі філії "Центр забезпечення виробництва" (03049, м.Київ, пр-т Повітрофлотський, 11/15; ідентифікаційний код 40081347) 461726,01грн. (чотириста шістдесят одна тисяча сімсот двадцять шість грн. 01 коп.) штрафу; 6926,05грн. (шість тисяч дев'ятсот двадцять шість грн. 05 коп.) судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

06.10.2017

Суддя ОСОБА_2