Ухвала суду № 69383455, 07.10.2017, Розівський районний суд Запорізької області

РОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________

Справа № 327/268/17

Провадження № 1-кс/327/93/2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2017 року смт. Розівка

Слідчий суддя Розівського районного суду Запорізької області Антіпова Т.А.,

при секретарі судового засідання Літвіновій Т.А.,

за участю:

прокурора Куйбишевського відділу Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1,

майора поліції СВ Розівського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2,

підозрюваного ОСОБА_3,

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Розівського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_2 (далі слідчий) про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.309 Кримінального кодексу України (далі - КК України), внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017081270000119 від 15 серпня 2017 року:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого на утримані двох неповнолітніх дітей, не працюючого, який перебуває на обліку в Розівському районному центрі зайнятості та отримує допомогу по безробіттю, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого 18.12.2008 року Рубіжанським міським судом Луганської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, 70 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 06.01.2012 року умовно-достроково на не відбутий строк 1 рік 5 місяців 23 дні; 04.01.2017 року Розівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробувальним строком на 2 роки.

В С Т А Н О В И В :

05 жовтня 2017 року старший слідчий СВ Розівського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області майор поліції ОСОБА_2, за погодженням прокурора Куйбишевського відділу Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1, звернувся до слідчого судді з вищевказаним клопотанням, в якому зазначав наступне.

На початку серпня 2017 року, точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, в денний час, ОСОБА_3, маючи злочинний умисел, направлений на повторне незаконне придбання, зберігання, виготовлення, перевезення наркотичних засобів без мети збуту, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на рейсовому автобусі Розівка - Маріуполь приїхав в м. Маріуполь, Донецької області, де на центральному ринку у незнайомого йому чоловіка придбав 8 кг. насіння маку, та з метою подальшого зберігання та виготовлення з нього наркотичного засобу (опіуму) та його вживання без мети збуту, достовірно знаючи, що до складу насіння маку входить наркотичний засіб макова солома, привіз його на територію домоволодіння, де мешкав за адресою: вул. Механізаторів, буд. 32, смт. Розівка, Розівського району, Запорізької області, де в подальшому шляхом виварювання насіння маку у розчиннику виготовив наркотичний засіб для власного вживання.

Так, 05.09.2017 року в період часу з 14 год. 00 хв. до 15 год. 40 хв. в ході проведення працівниками Розівського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області санкціонованого обшуку території домоволодіння, розташованого за адресою: Запорізька область, Розівський район, смт. Розівка, вул. Механізаторів, буд. 32, в якому мешкає ОСОБА_3, під навісом літньої кухні була виявлена та вилучена згідно висновку експерта № 16-277 від 19.09.2017 року суха подрібнена речовина зелено-коричневого кольору рослинного походження, відділена від насіння, яка знаходилась в поліетиленовому пакеті з зображенням квітки троянди на боковій поверхні, а саме: в двох прозорих пакетах, і фрагменті марлі, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом «маковою соломою» масою: 4,22 г., 16,24 г. та 6,04 г. (в перерахунку на суху речовину). Там же, під навісом літньої кухні була виявлена подрібнена речовина зеленувато коричневого кольору рослинного походження, відділена від насіння в поліетиленовому пакеті жовтого кольору з надписом «KARAWAN» на боковій поверхні, яка є особливо небезпечним засобом «маковою соломою» масою 18,12 г. (в перерахуванні на суху речовину). В господарській будівлі вищевказаного домоволодіння було виявлено суху подрібнену речовину зеленувато коричневого кольору рослинного походження, відділена від насіння в десяти поліетиленових пакетах чорного кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом «маковою соломою» масою: 56,86 г., 49,83 г., 50,25 г., 42,76 г., 34,53 г., 29,58 г., 25,84 г., 25,42 г., 15,44 г. та 8,17 г. (в перерахунку на суху речовину). Загальна маса особливо небезпечного наркотичного засобу «макової соломи», вилученої під час проведення обшуку у ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, в смт. Розівка по вул. Механізаторів, буд. 32 склала 383, 3 г.

15.08.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017081270000119, були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

22.09.2017 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

Окрім цього, 26.09.2017 року до Розівського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області надійшла письмова заява від гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка мешкає за адресою: Запорізька області, Розівський район, смт. Розівка, вул. Шевченко, буд. 68 про те, що 25.09.2017 року близько о 22 год. 00 хв. її чоловік ОСОБА_3, з яким вона разом не мешкає, прийшов до неї додому та вдарив кілька разів руками та ногами по різним частинам тулуба, порізав ліву руку, спричинивши фізичну біль та тілесні ушкодження. Заявниця доставлена в хірургічне відділення місцевої лікарні. Попередній діагноз різані рани 4-5 пальців лівої кісті з пошкодженням сухожиль згибачів 5 пальця. Забій грудної клітини справа. Забій правого плеча, множинні забої та садна лицьової області.

Відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, відповідно до вимог ч. 1, 4 ст. 214 КПК України, старшим слідчим СВ Розівського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017081270000141 від 27.09.2017 року.

Підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, ОСОБА_3 ще не предявлена.

04.10.2017 року кримінальні провадження №12017081270000119 від 15.08.2017 року та № 12017081270000141 від 27.09.2017 року об`єднані в одне провадження під загальним номером №12017081270000119.

Обґрунтовуючи необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий вказував, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення середньої тяжкості, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до пяти років, а тому усвідомлюючи ступінь тяжкості злочину та невідворотності покарання за його вчинення, перебуваючи на волі, останній буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може виїхати на непідконтрольну Україні територію так званої ДНР, враховуючи зокрема, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, яке вчинено ним в період випробувального терміну, встановленого вироком Розівського районного суду Запорізької області від 04.01.2017 року, та відносно останнього розпочато кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, підозра за яке ще не предявлена. Отже, слідчий зазначав, що ОСОБА_3 може незаконно впливати на свідків та потерпілу в цьому кримінальному провадженні, оскільки систематично вживає наркотичні засоби, під впливом яких стає агресивним та неконтрольованим, та скоїти інше кримінальне правопорушення, тобто наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому вважав, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. З огляду на зазначене, слідчий просив застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання та його мотиви підтримали повністю, просили його задовольнити та обрати підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на обґрунтованість предявленої останньому підозри, наявність, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків та неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного обранням іншого більш мякого запобіжного заходу.

Підозрюваний ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував факт умисного, незаконного придбання, перевезення, виготовлення та зберігання ним без мети збуту наркотичних засобів, підтвердив, що раніше був засуджений за вчинення злочину, передбаченого ст. 307 КК України, а також відповідно до вироку Розівського районного суду Запорізької області від 04.01.2017 року засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України із звільненням від відбування призначеного покарання з випробувальним строком на 2 роки. Просив суд вирішити дане клопотання на свій розсуд, але по-можливості застосовувати до нього більш мякий запобіжний захід. Щодо нанесення тілесних ушкоджень своїй дружині ОСОБА_4 зазначив, що дійсно між ним та ОСОБА_4 25.09.2017 року виникла сварка, під час якої, перебуваючи у стані агресії внаслідок вживання алкогольних напоїв, він спричинив своїй дружині тілесні ушкодження. З приводу цього виказав великий жаль, та запевняв, що в майбутньому такого ніколи більш не станеться.

Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Так, з матеріалів, доданих до клопотання, зокрема, з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017081270000119 від 15 серпня 2017 року встановлено, що 15 серпня 2017 року до Розівського ВП Бердянського ВП ГУНП України в Запорізькій області надійшли матеріали о/у СКП Розівського ВП про те, що чоловік на імя ОСОБА_3 за місцем свого проживання, а саме за адресою: смт. Розівка, вул. Механізаторів, 32, незаконно зберігає без мети збуту наркотичну речовину «Макову соломку».

Вказаний злочин кваліфіковано за ч.1 ст.309 КК України, який в подальшому було перекваліфіковано на ч. 2 ст. 309 КК України, та про підозру у його вчиненні 22 вересня 2017 року повідомлено ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Окрім цього, з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017081270000141 від 27 вересня 2017 року встановлено, що 26 вересня 2017 року до Розівського ВП Бердянського ВП ГУНП України в Запорізькій області надійшла письмова заява від гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка мешкає за адресою: Запорізька область, Розівський район, смт. Розівка, вул. Шевченка, буд. 68 про те, що 25 вересня 2017 року близько о 22 годині 00 хвилин її чоловік ОСОБА_3 вдарив кілька разів руками та ногами по різним частинам тулуба, порізав ліву руку, спричинивши фізичний біль та тілесні ушкодження; заявниця доставлена в хірургічне відділення місцевої лікарні з попереднім діагнозом: забій грудної клітини та різана рана лівої долоні.

Вказаний злочин кваліфіковано за ч.1 ст.125 КК України, проте про підозру у його вчиненні ще нікому не повідомлено.

За змістом ст.ст.131-132 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан його здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

Згідно з ч.1 та п.5 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, та не може бути застосований, окрім, як, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до вимог ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, за який передбачено покарання лише у виді позбавлення волі на строк від двох до пяти років.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_3 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, містяться у їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування та долучених до клопотання.

Так, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, встановлено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, що підтверджується: протоколом обшуку від 05.09.2017 року домоволодіння за адресою: Запорізька область, Розівський район, смт. Розівка, вул. Механізаторів, буд. 32, в якому проживає підозрюваний, в ході якого виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб макову солому; висновком експерта № 16-277 від 19.09.2017 року за результатами судової хімічної експертизи із домоволодіння по вул. Механізаторів, буд. 32 в смт. Розівка Розівського району Запорізької області, якою встановлено, що загальна маса виявленого та вилученого особливо небезпечного наркотичного засобу макової соломи, склала 383,3 г.; протоколами допиту свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які пояснили, що їм достовірно відомо про факт вживання підозрюваним наркотичних засобів, а також, що вони бачили в одному з приміщень домоволодіння ОСОБА_3 пластикові пляшки з рідиною сіро-зеленого кольору, розкидані по кімнаті порожні та декілька повних шприців з рідиною сіро - коричневого кольору, подрібнену коноплю, яка зберігалась в приміщенні літньої кухні в поліетиленовому пакеті; медичним освідуванням ОСОБА_3 від 05.09.2017 року, згідно якого у останнього виявлений факт вживання опіатів, тощо.

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_3 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити нове кримінальне правопорушення, що підтверджується наявними в матеріалах клопотання доказами.

Так, ОСОБА_3, усвідомлюючи ступінь тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення і наступного покарання у вигляді від 2 до 5 років реального позбавлення волі, у тому числи, враховуючи приписи ч. 2 ст. 75 КК України та ч. 3 ст. 78 КК України, які виключають повторне прийняття судом рішення про звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, в разі якщо судом буде визнано останнього винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, а також з урахуванням територіальної наближеності населеного пункту смт. Розівка Розівського району Запорізької області, де мешкає ОСОБА_3 до непідконтрольної Україні території і наявних відомостей про наміри підозрюваного виїхати до так званої ДНР, може умисно ухилятися від явки в органи досудового слідства, слідчого судді або переховуватись від органів досудового розслідування, та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі.

Так, згідно з протоколом додаткового допиту потерпілої ОСОБА_4 від 05.10.2017 року, остання надала показання щодо можливості її чоловіка ОСОБА_3, з метою уникнення покарання у вигляді позбавлення волі, виїхати на непідконтрольну Україні територію так званої ДНР, за своїм колишнім місцем проживання. Окрім цього, потерпіла зазначала про надходження з боку її чоловіка ОСОБА_3 на її адресу погроз в усній формі щодо спричинення їй тілесних ушкоджень в разі її звернення до правоохоронних органів за фактом її побиття, яке мало місце 25.09.2017 року.

Слідчий суддя зазначає, що підстав для неврахування таких відомостей під час розгляду даного клопотання, немає, оскільки потерпіла ОСОБА_4 під час свого допиту була попереджена слідчим СВ Розівського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384 КК України (завідомо неправдиве показання).

Окрім цього, як вбачається з вироку Розівського районного суду Запорізької області від 04.01.2017 року ОСОБА_3О, засуджений за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробувальним строком на 2 роки. Тобто ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, який вчинений ним в період випробувального строку.

В разі подальшого перебування на волі ОСОБА_3 може продовжувати вчиняти злочинні дії, адже згідно матеріалів досудового розслідування, останній підозрюється у вчиненні триваючого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, а також, наявності в провадженні органу досудового розслідування ще одного кримінального провадження, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, яке постановою начальника Куйбишевського відділу Бердянської місцевої прокуратури ОСОБА_1 від 04.10.2017 року обєднано в одне провадження з вищезазначеним, що свідчить про велику ймовірність вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення або ж продовження кримінального правопорушення, в якому останній підозрюється.

Окрім цього, вивченням даних про підозрюваного, встановленими під час досудового розслідування та дослідженими слідчим суддею при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою встановлено, що ОСОБА_3 одружений, має двох неповнолітніх дітей, проте разом з дружиною ОСОБА_4 не мешкає, оскільки остання покинула підозрюваного внаслідок вживання ним наркотичних засобів та скоєння нового кримінального правопорушення, що не заперечував й сам підозрюваний. Окрім цього, підозрюваний ніде не працює, з 22.06.2017 року перебуває на обліку в Розівському районному центрі зайнятості та отримує допомогу по безробіттю в розмірі 2000,00 грн., перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіатів, наркологічна залежність, раніше судимий за вчинення умисних кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185, 307, 309 КК України, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Приймаючи до уваги обґрунтовані ризики та той факт, що ОСОБА_3 має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, що не дасть можливості здійснення дієвого контролю за його поведінкою та виконання ним покладених судом обов'язків у разі застосування більш м'яких запобіжних заходів таких, як особисте зобов'язання, особиста порука, чи то домашній арешт вбачається, що застосування більш м'яких запобіжних заходів ані ж тримання під вартою з урахуванням характеристики підозрюваного, поведінкові та психічні порушення внаслідок вживання опіатів, під впливом яких останній проявляє ознаки агресії, є недоцільним, у зв'язку з неефективністю таких запобіжних заходів.

Враховуючи те, що прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а також зважаючи на те, що існують беззаперечні підстави вважати, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, тому слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 309 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, вчинений без застосування насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ураховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, зважаючи на дані про особу підозрюваного, враховуючи обставини справи, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному, як альтернативу, розмір застави - 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 16000,00 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131-132,176-178,183-184,193-194,196-197,202,205,395 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого СВ Розівського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3, рахувати з часу взяття його під варту, тобто з 07.10.2017 року.

Встановити строк дії ухвали про тримання під вартою до 06.12.2017 року включно.

Встановити розмір застави ОСОБА_3 у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 16000 (шістнадцять тисяч) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: № 37319085001205, відкритий в ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу застава ОСОБА_3 (в призначенні платежу необхідно вказувати: П.І.Б. сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, обовязки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України:

- прибувати на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися з смт. Розівка Розівського району Запорізької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, або спілкуватися з нею тільки в присутності посадової особи органу досудового розслідування або суду;

- пройти курс лікування від наркотичної залежності.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити на строк до двох місяців з моменту звільнення з-під варти.

Уповноваженій службовій особі місця увязнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти.

Розяснити підозрюваному ОСОБА_3 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обовязки, що покладаються у звязку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному ОСОБА_3 негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області протягом пяти днів з моменту її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя: Т.А.Антіпова