Постанова № 6937992, 10.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2009р.м.Київ№ 32/144-А

За позовом Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції

До1) Акціонерного товариства «Банк Велес»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетерів»

Простягнення заборгованості по непогашених векселях.

Суддя Хрипун О.О.

секретар с.з. Ковальчук О.В.

Представники: Від позивачаКоваленко О.В. - гол. держ. под. інспектор, Яременко З.І. - гол. держ. под. інспектор,

Від відповідачів 1) Селенко А. О. - предст.,

2) Корнєв Є.Л. - предст., ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Іванківська міжрайонна державна податкова інспекція (далі - позивач) звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з Акціонерного товариства «Банк Велес»(далі - відповідач-1) заборгованість по непогашеному простому векселю № 3229602475, дата складання - 26.12.2005 на суму 510 000,00 грн., дата погашення - 24.03.2006.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2007 відкрито провадження у справі № 32/144-А та залучено до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Тетерів».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2007 провадження у справі № 32/144-А було зупинено до остаточного вирішення спору у справі № 127/18-06.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2009 провадження у справі № 32/144-А поновлено.

Позивач заявою від 18.08.2009 змінив позовні вимоги та просить суд стягнути з Акціонерного товариства «Банк Велес»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетерів»заборгованість по непогашеному векселю на загальну суму 505 420,20 грн., а саме - простому векселю № 3229602475, дата складання - 26.12.2005 на суму 505 420,20 грн., дата погашення - 24.03.2006.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2009 виключено Товариство з обмеженою відповідальністю «Тетерів»зі складу третіх осіб та залучено до участі у справі другим відповідачем.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Тетерів»надало до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції простий вексель № 3229602475, дата складання - 26.12.2005 на суму 510 000,00 грн., дата погашення - 24.03.2006.

Законом України від 06.07.1999 № 826-XIV «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі»вирішено Приєднатися від імені України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі – Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції.

Згідно зі ст. 30 Уніфікованого закону під авальом розуміється вексельне поручительство, за яким особа (аваліст) бере на себе відповідальність перед власником векселя за виконання векселедавцем зобов'язань оплатити цей вексель. Норма ст. 32 Уніфікованого закону встановлює, що аваліст відповідає так само, як і особа, зобов'язання якої він забезпечив, а ст. 47 вказаного закону встановлює солідарну відповідальність аваліста та векселедавця перед векселедержателем.

Станом на день розгляду спору зобов'язання за векселями відповідачем-2 не сплачені. Відповідач-1 проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на те, що позивачем не додержаний порядок, передбачений Уніфікованим законом, Порядком випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового неденатурованого і є забезпеченням виконання зобов'язання із сплати акцизного збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 № 498 «Питання випуску, обігу та погашення податкових векселів (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового не денатурованого», щодо звернення до банку –аваліста з опротестованим податковим векселем, а тому позивач втратив право на стягнення з відповідача-1 заборгованості по непогашеному векселю, проте має право регресу до акцептанта (відповідач-2).

Відповідач-2 проти задоволення позовних вимог заперечував, посилався на судові рішення у справах № 391/18-06 та № 127/18-06 та зазначив, що він до 01.01.2006 не був платником акцизного збору, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості по акцизному збору є такими, що не підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ліцензії Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів серії АА 126308 від 14.12.2001 (термін дії з 14.12.2001 по 14.12.2006) Товариство з обмеженою відповідальністю «Тетерів»було виробником алкогольних напоїв та платником акцизного збору згідно зі ст. 2 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби».

Згідно з п. 20 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»до отримання суб'єктом підприємницької діяльності з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), такий платник акцизного збору зобов'язаний надати органу державної податкової служби України за своїм місцезнаходженням податковий вексель, авальований банком (податкову розписку), який є забезпеченням виконання зобов'язання цього платника у термін до 90 календарних днів, починаючи від дня видачі векселя (податкової розписки), сплатити суму акцизного збору, розраховану за ставками для цієї продукції.

На виконання п. 20 ст. 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»Товариство з обмеженою відповідальністю «Тетерів»(далі –відповідач-2) надало Іванківській міжрайонній державній податковій інспекції (далі - позивач) простий вексель № 3229602475, дата складання - 26.12.2005 на суму 510 000,00 грн., дата погашення - 24.03.2006, який був взятий останньою на облік, що підтверджується відтиском печатки контролюючого органу на векселі.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тетерів» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції про повернення безпідставно отриманого майна, зокрема податкового векселя № 3229602475, дата складання - 26.12.2005 на суму 510 000,00 грн., дата погашення - 24.03.2006, оскільки вказаний податковий вексель був наданий помилково, так як товариство відповідно до норм Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»не є платником акцизного збору, а тому зазначений вексель не підлягає погашенню.

За результатами розгляду вказаної позовної заяви постановою Господарського суду Київської області від 05.07.2006 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного суду від 21.11.2006 у справі № 127/18 - 06 постанову господарського суду Київської області від 05.07.2006 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.03.2009 у справі № 127/18-06 ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.11.2006 та постанову Господарського суду Київської області від 05.07.2006 залишено без змін.

Судом не приймаються посилання відповідача на судові рішення у справі № 391/18-06 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетерів»до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції про зобов’язання останньої передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Тетерів»податкові векселі, оскільки податковий вексель № 3229602475, дата складання - 26.12.2005 на суму 510 000,00 грн., дата погашення - 24.03.2006, не був предметом розгляду даної справи.

Судовим рішення у справі № 127/18-06 встановлено, що посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетерів»на звільнення його від сплати акцизного збору на підставі ст. 7 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»є необґрунтованими, безпідставність надання товариством податковому органу податкових векселів не доведена.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, вказаним судовим рішенням підтверджена правомірність надання позивачу відповідачем-2 та взяття позивачем на облік податкового векселя: простий вексель № 3229602475, дата складання - 26.12.2005 на суму 510 000,00 грн., дата погашення -24.03.2006.

Згідно з абзацом 2 п. 20 ст. 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»при отриманні спирту етилового неденатурованого підприємство векселедавець за участю представника державної податкової служби на акцизному складі складає акт про фактично отриману кількість спирту та розрахунок акцизного збору виходячи із фактично отриманої кількості спирту. Цей акт є коригуванням вже наданого податкового векселя, авальованого банком (податкової розписки), із зазначенням остаточної суми акцизного збору, яка підлягає сплаті.

На виконання вказаної норми за участю представника позивача складено акт про фактичну кількість спирту етилового та розрахунок акцизного збору з урахуванням фактично отриманої відповідачем-2 кількості спирту, згідно якого остаточна сума акцизного збору, яка підлягає сплаті за податковим векселем від 26.12.2005 № 3229602475 на суму акцизного збору 510 000,00 грн., становить 505 420,20 грн. (акт від 26.12.2005).

Згідно з абзацем 4 п. 20 ст. 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»порядок випуску, обігу та погашення передбачених цією статтею податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2005 № 796 затверджено «Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються до отримання з акцизного складу спирта етилового, який використовується для виготовлення окремих видів продукції»(далі –Порядок № 796).

Цей Порядок визначає механізм випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються підприємствами первинного виноробства до отримання з акцизного складу спирту етилового, який використовується ними для виготовлення виноградних, плодових та інших виноматеріалів і сусла.

Відповідно до п. 2 Порядку № 796 податковий вексель, авальований банком (податкова розписка) - простий вексель, авальований банком, що видається на суму акцизного збору підприємствами первинного виноробства до отримання з акцизного складу спирту етилового для виробництва виноградних, плодових та інших виноматеріалів і сусла; векселедавець - підприємство первинного виноробства, яке отримує спирт етиловий з акцизного складу та є виробником виноградних, плодових та інших виноматеріалів і сусла; векселедержатель - орган державної податкової служби за місцем реєстрації векселедавця; аваль - вексельне поручительство, згідно з яким банк бере на себе відповідальність перед векселедержателем за оплату податкового векселя у разі нецільового використання спирту, яке оформляється шляхом проставлення гарантійного напису банку на кожному примірнику податкового векселя.

Як встановлено судом, вищевказаний вексель Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетерів»авальований Акціонерним товариством «Банк Велес», що не заперечується і відповідачем-1.

Відповідно до абзацу 3 п. 20 ст. 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»у разі якщо передбачений цією статтею податковий вексель, авальований банком (податкова розписка), не погашається у визначений термін, векселедержатель здійснює протест такого векселя (податкової розписки) у неплатежі згідно з чинним законодавством та протягом одного робочого дня з дня здійснення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього векселя (податкової розписки), з опротестованим векселем (податковою розпискою). Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня, наступного за днем звернення векселедержателя з опротестованим векселем (податковою розпискою), переказати суму, яка вказана у цьому векселі (податковій розписці), векселедержателю.

Відповідно до п. п. 8-10 Порядку № 796 (в редакції від 21.12.2005) податковий вексель вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання спирту етилового для виробництва продукції, зазначеної у статті 3 Закону.

Підставою для погашення векселедержателем податкового векселя є довідка векселедавця про цільове використання спирту етилового за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби, та звітність про обсяги виробництва.

Погашення податкового векселя проводиться шляхом проставлення на його лицьовому боці відбитка штампа з написом «ПОГАШЕНО», що засвідчується підписом керівника (заступника керівника) та печаткою векселедержателя.

У разі коли останній день строку погашення податкового векселя припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку погашення вважається наступний робочий день.

Обов'язки з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам незалежно від їх взаємовідносин з векселедавцем.

Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами у справі, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тетерів»в будь-який встановлений спосіб не погасило свої зобов’язання на загальну суму 505 420,20 грн. за вказаним векселем.

Згідно з п. п. 11-12 Порядку № 796 у разі коли податковий вексель не погашено у визначений строк, векселедержатель вчиняє протест такого векселя у неплатежі згідно із законодавством та звертається протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту до банку, який здійснив аваль цього векселя, з опротестованим податковим векселем.

Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня, наступного за днем звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем, переказати векселедержателю суму, зазначену в цьому векселі.

За користування податковим векселем не нараховуються відсотки або інші види плати, передбачені законодавством для інших видів векселів.

Статтею 77 Уніфікованого закону передбачено, що до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме - положення щодо: індосаменту; строку платежу; платежу; права регресу у разі неплатежу; платежу у порядку посередництва; копій; змін; позовної давності; неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків.

До простого векселя також застосовуються такі положення: положення щодо забезпечення авалем (статті 30 - 32); у випадку, передбаченому в останньому абзаці статті 31, якщо в авалі не зазначено, за кого він даний, вважається, що він даний за векселедавця простого векселя.

Відповідно до статті 32 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі аваліст відповідає так само, як і та особа, зобов’язання якої він забезпечив.

Згідно з ст. 47 Уніфікованого закону всі трасанти, акцептанти, індосанти і особи, які забезпечують авалем платіж за переказним векселем, є солідарно зобов'язаними перед держателем.

Держатель має право пред'явити позов до кожної з цих осіб окремо і до всіх разом, при цьому необов'язково додержуючись тієї послідовності, в якій вони зобов'язалися.

За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача про те, що векселедавець -Товариство з обмеженою відповідальністю «Тетерів», а також аваліст - Акціонерне товариство «Банк Велес»є солідарно зобов’язаними перед держателем - позивачем, проте при вирішенні даного спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 44 Уніфікованого закону відмова в акцепті або у платежі повинна бути підтверджена засвідченим документом (протест у неакцепті або у неплатежі).

Протест в неакцепті повинен бути здійснений протягом строку, визначеного для пред'явлення для акцепту. Якщо у випадку, передбаченому у першому абзаці статті 24, перше пред'явлення мало місце в останній день строку, то протест ще може бути здійснений наступного дня.

Протест у неплатежі за переказним векселем, який підлягає оплаті на визначену дату або у визначений строк від дати складання чи від пред'явлення, повинен бути здійснений в один із двох робочих днів, які настають за днем, у який вексель підлягає оплаті. Якщо йдеться про вексель зі строком платежу за пред'явленням, то протест повинен бути здійснений у порядку для здійснення протесту у неакцепті, вказаному у попередньому абзаці.

Відповідно до ст. 53 Уніфікованого закону після закінчення строків, встановлених: для пред'явлення переказного векселя зі строком платежу за пред'явленням або у визначений строк від пред'явлення; для здійснення протесту у неакцепті або у неплатежі; для пред'явлення для платежу у разі застереження «обіг без витрат» держатель втрачає свої права регресу проти індосантів, проти трасанта і проти інших зобов'язаних осіб, за винятком акцептанта.

З аналізу вищевказаних норм права вбачається, що обов’язок банка –аваліста сплатити векселедержателю суму, зазначену в податкових векселях, виникає саме в разі звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем.

Позивачем не надано до суду доказів звернення до відповідача-1 з опротестованим векселем, по якому заявлені вимоги.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача-2 заборгованості по непогашеному векселю на загальну суму 505 420,20 грн., оскільки останній вчасно не погасив вексель № 3229602475 та про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача-1 такої суми заборгованості.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетерів» (07200, Київська область, смт. Іванків, вул. Фрунзе, 49, п/р 260073208 у АТ «Банк Велес»міста Києва, МФО 322799, код ЄДРПОУ 30869464, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) до Державного бюджету України заборгованість по непогашеному податковому векселю № 3229602475 від 26.12.2005 на загальну суму 505 420 (п’ятсот п’ять тисяч чотириста двадцять) грн. 20 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

СуддяО.О.Хрипун Дата складення та підписання постанови в повному обсязі: 24.11.2009