Постанова № 69379728, 06.10.2017, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

06.10.2017 Справа 3/337/1033/2017

ЄУН 337/3231/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.10.2017 року суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Салтан Лілія Геннадіївна, за участю ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2, розглянувши матеріали, що надійшли ДПП УПП у м. Запоріжжі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого електрогазозварником на ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів», що мешкає: АДРЕСА_1,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

25.08.2017 року о 20-27 год., ОСОБА_1, керував транспортним засобом «KIA CERATO», держномер АР 7127СО, по пр. Інженера Преображенського, буд.5 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР України. Огляд на стан спяніння зі згоди водія проводився на місці зупинки ТЗ за допомогою техприладу «Drager Alkotester» в присутності двох свідків. Результат тесту № 605 позитивний - 2,93 % проміле. З результатом огляду погодився. Від керування транспортним засобом відсторонений.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину визнав в повному обсязі, суду пояснив, що він дійсно вчинив адміністративне правопорушення при зазначених у протоколі обставинах, згоден сплатити штраф, однак просить не позбавляти його права керування транспортним засобом.

Адвокат ОСОБА_2 надав суду клопотання про передачу матеріалів справи про адміністративне правопорушення на розгляд трудовому колективу та просить звільнити ОСОБА_1 від відповідальності та закрити провадження по справі.

Крім того, повного визнання ОСОБА_1 своєї вини , його провина підтверджується наявними в матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення БР № 227873, Актом огляду на стан алкогольного спяніння , та результатами Тесту № 605 технічного приладу «DRAGER Alkotester»відповідно до якого встановлено наявність алкоголю 2,93 % проміле, поясненнями свідків ОСОБА_3Ю, та ОСОБА_4, Актом огляду та тимчасово затримання транспротного засобу, та оглянутим відеозаписом з місця події.

Протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 227873 від 25.08.2017 року містить всі необхідні відомості, передбаченіст.256 КУпАП, та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС №1395 від 07 листопада 2015 року .

Суд, вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно ч. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан спяніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан спяніння в заклади охорони здоровя та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки спяніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані спяніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, зазначений у ст. 266 КУпАП, реалізований Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року.

Відповідно до ст. 251 КУПАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Адміністративні стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Про те покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.

У статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року).

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.

Віповідно дост. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При вирішенні питання про застосування до ОСОБА_1 заходів громадського впливу, суд враховує положенняст. 21 КУпАП, відповідно до якої особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, крім посадової особи, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу та приходить до висновку про доцільність відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 з наступних підстав.

Подане суду клопотання не містить належних та документально підтверджуючих доказів даних та обставин, на які останній покликається: зокрема даних, характеризуючих його особу та підстав для звільнення від адміністративної відповідальності: а саме, відсутні відповідний протокол та рішення зборів трудового колективу з даного приводу, відсутні дані стосовно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної та кримінальної відповідальності, характеристики з місця роботи та проживання, дані стосовно перебування на обліку в закладах ЗОНДУ , тощо.

Крім того, як вбачається з з протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 227873, зазначено, що ОСОБА_1 не працює, правильність внесених даних відносно нього до адмінпротоколу зазначеного його підписом. В надані суду довідці з місця роботи взагалі не зазначений час працевлаштування ОСОБА_1 на ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів».

Враховуючи характер вчиненого адмінправопорушення суд приймає до уваги той факт, що показник результату тесту становить 2,93 проміле алкоголю в крові, що майже в 15 разів перевищує допустиму норму - 0,2 проміле алкоголю в крові.

З огляду на ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особу правопорушника, інші обставини справи, суд вважає, що підстави для звільнення ОСОБА_1 від відповідальності на підставі ст. 21 КУпАП відсутні, та вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне покарання у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП.

Крім того, відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 320 (триста двадцять) грн.

Керуючись: ч. 1 ст. 130, ст. ст. 221, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КпАП України та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік.

У разі несплати на протязі 15 днів з дня отримання копії постанови, на підставі ст. 308 КпАП України, стягнути у примусовому порядку з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу, тобто 20400 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за розгляд справи про адміністративне правопорушення в розмірі 320 грн. (отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, рахунок отримувача: 31215256700001, банк отримувача: Головне управління Державної казначейскої служби України у м.Києві, код банку отримувача: 820019, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи про адміністративне правопорушення на розгляд трудовому колективу відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги або протесту прокурора через Хортицький районний суд м. Запоріжжя на протязі 10 днів з дня її проголошення.

Суддя: Л. Г. Салтан