Рішення № 6937855, 04.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/475 04.11.09

За позовом Спільного підприємства фірма «Київ-Донбас» до Київської міської ради

про визнання припиненим договору оренди земельної ділянки

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача Дранчук І.Я. предст.,

Від Відповідача Гулько А.Б. предст.,

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та просить визнати припиненим з 01 березня 2007 року Договір оренди земельної ділянки, укладений 01 серпня 2001 року між Київською міською радою та Спільним підприємством Фірма «Київ-Донбас».

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначив, що він фактично земельною ділянкою не користується, нежитлове приміщення, яке розташоване на ній, відчужене третім особам, а тому в силу положень Цивільного кодексу України та земельного законодавства Договір оренди земельної ділянки від 01 серпня 2001 року є припиненим.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів його необґрунтованості, які викладені у наданих Київською міською радою відзивах, що долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Стаття 9 Земельного кодексу України встановлює, що до повноважень Київської міської рад у галузі земельних відносин на її території належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

01 серпня 2001 року на підставі рішення Київської міської ради від 22 квітня 1999 року за № 211/312 між Київською міською радою та Спільним підприємством Фірма «Київ-Донбас»укладено Договір оренди земельної ділянки (далі Договір), останній зареєстровано Київським міським управлінням земельних ресурсів, про що зроблено запис у книзі записів державної реєстрації договорів за № 91-6-00038 від 29 березня 2002 року.

Згідно з умовами Договору Відповідачем передано, а Позивачем прийнято в оренду на 49 років земельну ділянку, місце розташування якої - м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, розміром 0,2186 га (далі земельна ділянка) для експлуатації та обслуговування розташованого на цій земельній ділянці офісного центру.

Відповідно до Договору № 01-і на надання послуг з утримання та обслуговування нежитлового будинку по вул. Пушкінська, 42/4 і прибудинкової території від 01 січня 2005 року з додатковими угодами до нього (термін дії вказаного договору закінчився 28 лютого 2006 року) і Договору № 02-і на надання послуг з утримання та обслуговування нежитлового будинку по вул. Пушкінська, 42/4 і при будинкової території (термін дії останнього закінчився 01 березня 2007 року) від 01 березня 2006 року, укладених між Акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк»та Спільним підприємством Фірма «Київ-Донбас», Позивач здійснював експлуатацію та обслуговування розташованого на цій земельній ділянці нежитлового будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, до 01 березня 2007 року.

Стаття 1 Закону України передбачає, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Зі змісту Договору оренди земельної ділянки від 01 серпня 2001 року вбачається, остання надавалась Позивачу для експлуатації та обслуговування розташованого на цій земельній ділянці офісного центру.

В ході розгляду справи встановлено, що офісний центр нежилий будинок загальною площею 7748,00 кв.м, розташований в м. Києві по вул. Пушкінський 42/4, літера «А», на підставі Договору купівлі-продажу нежилого будинку від 01.10.2004, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рижою О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 639, проданий третім особам.

Таким чином, Позивачем вказана земельна ділянка станом на час розгляду спору не використовується за призначенням, обумовленим Договором оренди земельної ділянки від 01 серпня 2001 року.

Згідно з ч. 2 ст. 31 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі припиняється, серед вказаних у ч. 1 ст. 31 цього Закону підстав, також в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 2 статті 377 Цивільного кодексу України встановлено, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Таким чином, Позивач земельну ділянку розміром 0.2186 га, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, для здійснення своє діяльності не використовує, будь-якої можливості використовувати останню за цільовим призначенням Позивач не має, оскільки фактично право користування цією земельною ділянкою перейшло до третіх осіб.

Невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень) (ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»).

Відповідно до ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Підставами припинення права користування земельною ділянкою згідно з п. «ґ» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Зі змісту Договору оренди земельної ділянки від 01 серпня 2001 року вбачається, що сторони погодили випадок припинення дії останнього як то з інших підстав, визначених законодавством України (п. 13 Договору).

Згідно зі статтею 667 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Оскільки приміщення - нежилий будинок загальною площею 7748,00 кв.м, розташований в м. Києві по вул. Пушкінський 42/4, літера «А», відчужено на користь третіх осіб, фактично Позивач не користується а ні вказаним приміщенням, а ні земельною ділянко, на якій він розташований, суд доходить до висновку про наявність підстав для припинення Договору оренди земельної ділянки, укладеного 01 серпня 2001 року між Київською міською радою та Спільним підприємством Фірма «Київ-Донбас».

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належними доказами, та такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати припиненим з 01 березня 2007 року Договір оренди земельної ділянки, укладений 01 серпня 2001 року між Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36) та Спільним підприємством Фірма «Київ-Донбас»(01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, код 19025988).

Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36) на користь Спільного підприємства Фірма «Київ-Донбас»(01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, код 19025988) 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36) до Державного бюджету України 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя О.О.Хрипун

Дата підписання рішення:18.11.2009