Рішення № 69376450, 06.10.2017, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/1660/17

номер провадження 2/695/1062/17

02 жовтня 2017 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Таратіна В.О.,

при секретарі Курченко В.М.,

за участю

представників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення витрат повязаних з реальним розподілом будинковолодіння та проведення будівельних робіт,-

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення витрат повязаних з реальним розподілом будинковолодіння та проведення будівельних робіт.

Свою заяву позивач пояснює тим, що з відповідачем, вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з 10 вересня 2004 року. Під час шлюбу вони проживали сумісно і разом вели спільне господарство до січня 2014 року. 07.03.2014 року шлюб між нами розірвано відповідно до рішення Золотоніського міськрайонного суду.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09.11.2015 року її позов та зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено частково, проведено розподіл житлового будинку, земельної ділянки, автомобілів, та предметів домашнього вжитку.

Розподіл будинковолодіння між сторонами проведено згідно варіанту № 4 додатку № б визначений у висновку експертів Черкаського відділення КНДІСЕ за результатами проведення комплексної судової будівельно технічної та земельно - технічної експертизи від 24.09.2014 року № 1072/14-23, 1391/14-23, 1392/13-23,1393/14-23. Стягнуто з відповідача на її користь компенсацію в розмірі 11078,00 грн. за різницю у фактичних ідеальних частках домоволодіння. Проведено розподіл іншого майна.

ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09.11.2015 року.

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 23.12.2015 року апеляційна скарга ОСОБА_4 задоволена частково, рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09.11.2016 року було змінено, та ухвалено нове рішення яким проведено розподіл земельної ділянки між сторонами згідно варіанту № 4 додатку № 12 визначений у висновку експертів Черкаського відділення КНДІСЕ за результатами проведення комплексної судової будівельно - технічної та земельно - технічної експертизи від 24.09.2014 року №1391/14-23, 1392/13-23, 1393/14-23. Судове рішення в частині стягнення грошової компенсації в розмірі 11078,00 грн. за різницю у фактичних ідеальних частках домоволодіння, набрало законної сили 23.12.2015 року.

Відповідач ОСОБА_4 подав касаційну скаргу на рішення апеляційного суду Черкаської області від 23.12.2015 року. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 12.10.2016 року скасовано рішення апеляційного суду Черкаської області в частині залишення без змін рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09.11.2015 року про розподіл господарських будівель та споруд, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 07.12.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09.11.2015 року задоволено частково, рішення скасовано в частині залишення в спільному користуванні господарських будівель та споруд. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким проведено розподіл господарських будівель та споруд. Виділено ОСОБА_4 у власність сарай Б вартістю 27540 гривень, літня кухня В вартістю 12393 гривни, убиральня вартістю 6214 гривень, погріб вартістю 27105, 0,7 частини огорожі вартістю 9881 гривень, на загальну суму 83133 гривни.

Виділено ОСОБА_3 у власність гараж Г вартістю 71733 гривень, колодязь вартістю 16150 гривень, 0,3 частини огорожі вартістю 4235 гривень, на загальну суму 92118 гривень.

Після вступу судових рішень в законні силу мною було проведено роботи по розподілу будинковолодіння згідно варіанту № 4 додатку № 6 визначений у висновку експертів Черкаського відділення КНДІСЕ за результатами проведення комплексної судової будівельно - технічної та земельно - технічної експертизи від 24.09.2014 року №1072/14-23, 1391/14-23, 1392/13-23, 1393/14-23. Витрати по переобладнанню будинковолодіння за домовленістю сторін було вирішено провести за спільні кошти. Відповідач ОСОБА_4 зобов'язувався компенсувати 1/4 частину витрат понесених нею на проведення будівельно-монтажних робіт, але при її зверненні в останній час від такої компенсації відмовився.

Судовими рішеннями та висновками експертизи вирішення питання про розподіл витрат на компенсацію вартості будівельно-монтажних робіт не вирішувалося.

Так, оскільки більшість комунікацій будинковолодіння перебували на стороні будівлі відповідача ОСОБА_4, нею було проведено газифікацію(25499,00грн.), електрифікацію(6993,00грн.) власної частини будинковолодіння, влаштування розділяючого паркану(10700,00грн.), влаштування розділяючої стіни будинковолодіння(6303,00грн). А всього витрачено на загальну суму - 49495,50 грн.

Отже відповідач ОСОБА_4 повинен їй відшкодувати 1/2 частину понесених нею витрат на проведення будівельно-монтажних робіт пов'язаних з розподілом будинковолодіння, що складає - 24747, 75 грн. Окрім цього, оскільки рішення Золотоніського міськрайонного суду від 09.11.2015 року в частині стягнення грошової компенсації в розмірі 11078,00 грн. за різницю у фактичних ідеальних частках домоволодіння, набрало законної сили 23.12.2015 року, відповідач ОСОБА_4 повинен був сплатити одразу після набрання рішенням законної сили, але свого обов'язку не виконав.

Відповідач ОСОБА_4 свій обов'язок по виконанню рішення суду виконав лише 30.01.2017 року через Укрпошту, який нею отримано 01.02.2017 року.

Отже, відповідач ОСОБА_4 повинен відшкодувати збитки за неналежне виконання зобов'язань відповідно до вимог ст.ст. 625, 549 ЦК України, а саме: Інфляційні втрати - 1506,32 гривень; 3% річних -368,76 гривень; пеня - 1807,08 гривень. А всього, на загальну суму - 3682,16 гривень.

В судовому засіданні позивач та її представник наполягали на задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач та його представник в судовому засіданні просили суд відмовити в задоволенні даного позову мотивуючи тим, що роботи по облаштування будинку, що за адресою м. Золотоноша, вул. Струнківська, 105, Черкаської області були проведені позивачкою після поділу майна між співвласниками та здійснювались нею для облаштування власної частини житла. Крім того відповідно до ст.. 625 ЦК України зобов'язальні правовідносини, поширюються на порушення грошового зобов'язання, яке існували між сторонами до ухвалення рішення суду. Також слід зазначити, що відшкодування шкоди - це відповідальність, а не боргове (грошове) зобов'язання, на шкоду не повинні нараховуватись проценти за користування чужими грошовими коштами, що теж є відповідальністю. Отже, нарахування процентів на суму шкоди є фактично подвійною мірою відповідальності.

Таким чином, дія частини другої статті 625 ЦКпро обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, не поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із завданням шкоди. Цей інформаційний лист погоджено суддями судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Суд, вислухавши думку учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до рішення Золотоніського міськрайонного суду від 09.11.2015 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про реальний розподіл домоволодіння та розподіл майна подружжя визнання права власності на рухоме майно, зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3Г, про реальний розподіл майна подружжя задоволено частково.

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 23.12.2015 року рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09.11.2016 року було змінено, та ухвалено нове рішення яким проведено розподіл земельної ділянки між сторонами згідно варіанту № 4 додатку № 12 визначений у висновку експертів Черкаського відділення КНДІСЕ за результатами проведення комплексної судової будівельно - технічної та земельно - технічної експертизи від 24.09.2014 року №1391/14-23, 1392/13-23, 1393/14-23. Судове рішення в частині стягнення грошової компенсації в розмірі 11078,00 грн. за різницю у фактичних ідеальних частках домоволодіння, набрало законної сили 23.12.2015 року.

Відповідно до довідки від 12.07.2017 року за № 10221 виданої Золотоніським міськрайонним ВДВС ГТУЮ у Черкаській області, вбачається, що виконавчих документів про стягнення боргу з ОСОБА_4 з 2016 рік по 12.07.2017 року в Золотоніському ВДВС ГТУЮ у Черкаській області на виконанні не перебуває.

Відповідно до довідки за № 30 від 26.05.2016 року виданої Золотоніським УЕГГ, вбачається, що абонент ОСОБА_4, що мешкає в м. Золотоноша, вул. Струнківська, 105, за використання природного газу боргу станом на 01.05.2016 року не має.

Відповідно до повідомлення ПП ОСОБА_6, вбачається, що монтажні роботи з реконструкції системи газопостачання за адресою АДРЕСА_1 проводились, до моменту початкових робіт постачання газу було припинено Золотоніським УЕГГ по заяві власника, на вводі в будинок шляхом пломбування. Внутрішні мережі газопостачання були демонтовані власником квартири ОСОБА_3

Отже як вбачається з матеріалів справи (а.с. 19-53) позивачем ОСОБА_4, було проведено газифікацію, електрифікацію власної частини будинковолодіння, влаштування розділяючого паркану, влаштування розділяючої стіни будинковолодіння також за власної ініціативи.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При розгляді справ про передбачену ст. 625 зазначеного Кодексу відповідальність за порушення грошового зобов'язання слід з'ясувати: чи існує зобов'язання між сторонами, чи це зобов'язання є грошовим, чи доведено наявність прострочення у виконанні зобов'язання, чи існують спеціальні норми, що регулюють ці правовідносини та виключають застосування цієї статті.

Передбачена ст. 625 ЦК України норма не застосовується до трудових правовідносин (заборгованості із заробітної плати, відшкодування шкоди працівникові внаслідок трудового каліцтва), сімейних та інших правовідносин, які регулюються спеціальним законодавством.

Правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України від 21 квітня 1999 р. N 606-XIV "Про виконавче провадження", до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільно-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України). Дана правова позиція висвітлена в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 20 січня 2016 р. у справі N 6-2759цс15

Відповідно до Постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 2 березня 2016 р. у справі N 6-2491цс15, вбачається, що статтею 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання, її дія поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань. Дія статті поширюється на порушення грошового зобов'язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду. При цьому ч. 5 ст. 11 зазначеного Кодексу, в якій ідеться про те, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду, не дає підстав для застосування положень ст. 625 ЦК України у разі наявності між сторонами деліктних, а не зобов'язальних правовідносин. З рішення суду зобов'язальні правовідносини не виникають, оскільки вони виникають з актів цивільного законодавства, про що й зазначено в ст. 11 ЦК України, адже рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить у них ясність та визначеність.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16січня2013р. №10-74/0/4-13 розяснено - судам слід мати на увазі, що грошові зобовязання, відповідальність за які встановлена ст. 625 ЦК, передбачають насамперед договірні правовідносини.

Водночас під час розгляду справ цієї категорії у судів викликає труднощі питання щодо застосування відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК, до недоговірних зобовязань, зокрема деліктних.

Враховуючи зазначену неоднакову судову практику під час вирішення питання застосування положень ст. 625 ЦК до правовідносин, які виникають у звязку із заподіянням шкоди, слід зважати на таке.

Статтею 625 ЦК регулюються зобовязальні правовідносини, тобто її дія поширюється на порушення грошового зобовязання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду. При цьому ч. 5 ст.11 ЦК, в якій ідеться про те, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки можуть виникати з рішення суду, не дає підстав для застосування положень ст. 625 ЦК у разі наявності між сторонами деліктних, а не договірних зобовязань. Крім того, з рішення суду зобовязальні правовідносини не виникають, так як вони виникають з актів цивільного законодавства, про що й зазначено в ст. 11 ЦК, адже рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить у них ясність та визначеність.

Відповідно до ч.2 ст. 367 ЦК України у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно до ст. 372 ЦК України у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України суд ,-

ВИРІШИВ

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя Таратін В.О.

Повний текст рішення суду виготовлено о 8.30 год. 6.10.2017 р.

Суддя Таратін В.О.