Рішення № 69376301, 05.10.2017, Оболонський районний суд міста Києва

05.10.2017 Справа № 756/4956/17

Номер справи 756/4956/17

Номер провадження 2-з/756/198/17

У Х В А Л А

05 жовтня 2017 року суддя Оболонського районного суду міста Києва Яценко Н.О., розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і належить йому на праві власності та заборонити вчиняти будь-які юридичні дії, пов'язані з передачею права власності щодо зазначеного майна. Виходячи з викладеного, заявник вважає, що відчудження відповідачами квартири утруднить можливе рішення суду в даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як визначено у ч. 1, ч. 3 ст.151 ЦПК України , суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст.152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання щодо доцільності забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, суд також враховує правову позицію Верховного Суду України.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз'яснено про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Враховуючи те, що вартість майно, на яке просить заявник накласти арешт значно перевищує розмір заявлених позовних вимог, суд вважає за доцільне задовольнити заяву частково шляхом заборони вчиняти будь-які дії, пов'язані з передачею права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 на праві власності.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

Заяву представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди- задовольнити частково.

Заборони вчиняти будь-які дії, пов'язані з передачею права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 на праві власності.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя