Ухвала суду № 69376121, 05.10.2017, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/16245/15-к

Провадження №: 1-кп/752/71/17

У Х В А Л А

05.10.2017 року м. Київ

колегія суддів Голосіївського районного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Рудика І.В.,

суддів Первушиної О.С., Бойка О.В.,

при секретарі Трегубової А.В,

за участі прокурора Прокоф'євої Н.О.

представника потерпілих ОСОБА_1,

захисників Гриньковського С.П, Надіч Н.Д.,

обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6

в ході проведення в приміщенні суду в м. Києві судового засідання в кримінальному провадженні внесеному за № 42014100010000197 відносно ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, обвинуваченого за ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, обвинуваченої за ч. 4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває вищевказане кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5

У судовому засіданні прокурор звернулась із письмовим клопотанням про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою, яке обґрунтовано тим, що обвинувачений не виконує покладені на нього обов'язки, порушує умови перебування під домашнім арештом, а саме не з'явився 22.06.2017 року на оголошення повного тексту ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 19.06.2017 року, був відсутній 01.08.2017 року за місцем фактичного проживання, не здав прокурору або суду усі наявні у нього документи які надають право виїзду за кордон України та здійснює тиск на потерпілих по справі, а саме ОСОБА_8 та ОСОБА_9, від яких до прокуратури м. Києва надійшли заяви, про те, що обвинувачений ОСОБА_7 погрожував їм по телефону та самостійно лишає місце проживання для відвідування правохоронних органів.

Представник потерпілих ОСОБА_1 підтримав думку прокурора, одночасно зазначив, що ОСОБА_7 здійснював тиск на потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про, що останні повідомили прокурора та надали пояснення. Крім того зазначив, що ОСОБА_7 також може здійснювати тиск на свідків у цьому кримінальному проваджені та перешкоджати встановленні істини по справі.

Захисники заперечили стосовно задоволення клопотання прокурора про зміну міри запобіжного заходу, зазначили, що документи які містяться у клопотанні прокурора про зміну міри запобіжного заходу є сфальсифікованими та необґрунтованим. Крім того, вказали що ці документи є неналежними та недопустимими. Одночасно зазначили, що паспорт у обвинуваченого ОСОБА_7 було вилучено у під час обшуку 16.06.2015 року, а паспорт для виїзду за кордон був переданий прокурору Прокоф'євій Н.О. Крім того, захисники звернули увагу колегії, що прокурором не було доведено про наявність жодних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Обвинувачені підтримали думку захисників, ОСОБА_7 просив відмовити у задоволенні клопотання про зміну йому заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки жодним чином не порушував обов'язків покладених на нього, крім того зазначив, що не здійснював ніяких телефонних дзвінків до потерпілих та жодних чином їм не погрожував та погрожувати не збирається. Вважає такі дії прокурора заздалегідь спланованими, за для того, щоб змінити йому запобіжний захід на тримання під вартою.

Колегія суддів, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали провадження, приходить до такого висновку.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема ті, що перелічені цією статтею.

Відповідно до вимог ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього кодексу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Так колегія за результатами розгляду вказаного клопотання прокурора приходить до такого висновку.

Надані прокурором документи на переконання суду не дозволяють категорично стверджувати на даний час факту відсутності ОСОБА_7 за місцем встановленого домашнього арешту.

Колегія не вважає порушенням обов'язків покладених на обвинуваченого факт його не явки 22.06.2017 року на оголошення повного тексту ухвали, оскільки судом на вказану дату учасники запрошувались лише для оголошення повного тексту прийнятого рішення, при цьому явка учасників обов'язковою не визнавалась. Одночасно із встановленою датою оголошення повного тексту рішення судом було встановлено дату наступного судового засідання на яке обвинувачений прибув.

Щодо посилання прокурора на факт погроз обвинуваченим по телефону потерпілим, колегія зазначає таке. Так, відповідно до наданої прокурором інформації, факт вчинення обвинуваченим таких погроз внесено до ЄРДР 10.08.2017 року. Одночасно, відповідно до витягу наданого разом з клопотанням, фабула, за якою внесено заяву - надійшли матеріали по факту надходження погроз ОСОБА_9 та ОСОБА_8 Таким чином, враховуючи, що зазначені факти внесені до ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ст. 386 КК України та проводиться досудове розслідування і на цей час не встановлено осіб, причетних до цього злочину, на цей час є передчасним стверджувати що саме ОСОБА_7 вчинено погрози потерпілим. Крім того, прокурором не надано у розпорядження суду переконливих доказів вчинення погроз по телефону потерпілим саме ОСОБА_7 під час тримання його під вартою у Київському СІЗО.

Так само колегія вважає не доведеним факту особистої подачі обвинуваченим 12.08.2017 року заяви про вчинення злочину до управління поліції. Так, як пояснив обвинувачений він подав вказану заяву через свого захисника Надіч Н.Д., яка, в свою чергу, підтвердила вказану інформацію. Сам факт наявності прізвища ОСОБА_7 на талоні повідомленні не доводить факту особистої подачі заяви та порушення умов домашнього арешту. Більше того, на переконання суду, навіть за умови особистої подачі вказаної заяви обвинуваченим, захист своїх конституційних прав в будь-який передбачений законом спосіб, а тим більше шляхом звернення до правоохоронних органів не може бути визнаний судом порушенням умов перебування під домашнім арештом.

Щодо незданих закордонних паспортів, про що наголошувала прокурор, суд звертає увагу на те, що відповідно до протоколу обшуку від 16.06.2015 року, закордонний паспорт обвинуваченого було вилучено серед інших документів під час проведення обшуку за місцем проживання обвинуваченого. Одночасно другий закордонний паспорт прокуророві був переданий 20.07.2017 року, про що прокурор у судовому засіданні не заперечувала, а тому суд приходить до висновку про відсутність в обвинуваченого на цей час на руках закордонних паспортів.

Більше того, не може свідчити про намір порушення умов перебування під домашнім арештом лист обвинуваченого, яким він просить повернути йому паспорт громадянина України, оскільки це є лише припущенням прокурора та не підтверджено жодним іншим доказом.

Таким чином, суд прийшов до висновку про недостатність доказів для встановлення ризиків саме для зміни запобіжного заходу із цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою.

Разом з тим, вирішуючи дане клопотання, колегія суддів вважає необхідним продовжити дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_7, оскільки саме такий запобіжний захід забезпечує його належну процесуальну поведінку.

Враховуючи викладене, керуючись 177, 178, 181, 193, 201, 369 КПК України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

клопотання прокурора Прокоф'євої Н.О. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою задовольнити частково.

Запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_7 залишити без змін - у вигляді домашнього арешту, продовживши строк дії запобіжного заходу терміном на 60 діб, та обов'язків, визначених ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 19.06.2017 року, тобто до 04.12.2017 року включно.

Роз'яснити обвинуваченому покладені на нього зобов`язання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: __ __ __

Рудик І.В. Первушина О.С. Бойко О.В.