Рішення № 69373916, 06.10.2017, Миронівський районний суд Київської області

06.10.2017 Єдиний унікальний № 371/783/17

Миронівський районний суд Київської області

ЄУН 371/ 783 /17

Провадження № 2 /371/ 481 /17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

06 жовтня 2017 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Поліщука А.С.,

з секретарем Федорчук А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду із позовною заявою про розірвання шлюбу, у якій просила розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 20 лютого 2010 року виконкомом Піївської сільської ради Миронівського району Київської області за актовим записом №2.

Від шлюбу мають неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позовні вимоги обґрунтувала тими обставинами, що подружнє життя не склалося через те, що відповідач змінив своє ставлення до позивача, як до його дружини, зловживає спиртними напоями, не працює, затіває сварки. Із відповідачем шлюбних відносин не підтримують, шлюб існує лише формально. Наміру зберігати сім'ю вона не має, а тому просила розірвати укладений шлюб.

В судове засідання позивач не з’явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначила, що позовні вимоги підтримує.

Відповідач у судове засідання не з'явився, клопотання про розгляд справи за його відсутності не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом надсилання повістки про виклик до суду за зареєстрованим місцем проживання, причини неявки до суду не повідомив.

Оскільки в судове засідання повторно не з’явився відповідач, який належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, тому суд на підставі ч. 4 ст. 169 ЦПК України прийшов до висновку про можливість вирішення справи на підставі наявних у ній даних та доказів, постановити заочне рішення.

На підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 20 лютого 2010 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії 1-ОК №092811 виданим 20 лютого 2010 року виконкомом Піївської сільської ради Миронівського району Київській області, актовий запис № 2.

Від шлюбу сторони мають малолітніх дітей: дочку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочку – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про народження серії 1-ОК № 107604 виданим 26 вересня 2008 року виконкомом Піївської сільської ради Миронівського району Київської області, актовий запис №7 та серії 1-ОК №155069 виданим 29 червня 2010 року виконкомом Піївської сільської ради Миронівського району Київської області, актовий запис №5.

Розглядаючи спір про розірвання шлюбу, суд повинен виходити з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього кодексу. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

Згідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові, поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу. Сторони не мають наміру зберігати шлюб, у зв'язку із втратою взаємної любові та поваги, почуття сімейної єдності.

Судом встановлено, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин і звернення позивача до суду є втрата взаємоповаги один до одного. Шлюбні стосунки між сторонами припинено, сторони проживають за одною адресою, але окремо в різних кімнатах, шлюб існує лише формально.

Статтею 104 Сімейного кодексу України передбачені підстави припинення шлюбу. Однією з таких підстав є його розірвання.

Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Частиною 1 ст. 110 Сімейного кодексу України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з позовом, наполягає на розірванні шлюбу.

Беручи до уваги згоду сторін на розірвання шлюбу, розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, суд вважає, що збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

За відсутності спору між подружжям щодо місця проживання дітей після розірвання шлюбу, суд вважає доцільним при ухваленні рішення про розірвання шлюбу зафіксувати спільне рішення батьків щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивач вказала, що після розірвання шлюбу бажає надалі іменуватися прізвищем «Жила».

Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

При зверненні до суду позивач сплатила судовий збір в сумі 640 гривень, що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією № 1 від 27 червня 2017 року.

Вказані витрати не підлягають відшкодуванню з відповідача, оскільки позивач зазначив, що витрати по сплаті судовому збору просить покласти на нього.

На підставі викладеного, ст. ст. 104, 105, 110-114, 160 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 57-60, 64, 169, 174, 179, 208, 209, 212 -215, 218, 223, 228, 292, 294, 296 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Розірвати шлюб між ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище – Гугало) ОСОБА_5, (ІНФОРМАЦІЯ_3) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4), зареєстрований 20 лютого 2010 року виконкомом Піївської сільської ради Миронівського району Київській області, за актовим записом №2.

3.Визначити місце проживання дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір’ю ОСОБА_1.

4.Після розірвання шлюбу змінити позивачу прізвище на «Жила».

5.Стягнути із ОСОБА_2, на користь ОСОБА_1, 640 гривень понесених нею судових витрат.

6.Шлюб припиняється у день набрання цим рішенням законної сили.

7.Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

8.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя підпис ОСОБА_6

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя А.С. Поліщук