Ухвала суду № 69369040, 04.10.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1543/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Єгорова С. М.

УХВАЛА

04.10.2017 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Єгорової С.М.

суддів: Дуковського О.Л., Дьомич Л.М.

із секретарем: Савченко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дата ОСОБА_2» на ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 червня 2017 року про визнання мирової угоди у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог – Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Дата ОСОБА_2» про поділ спільного майна подружжя, -

УСТАНОВИЛА:

В лютому 2016 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог – ТОВ «Дата ОСОБА_2», про поділ спільного майна подружжя шляхом визнання за нею права власності на 1/2 частину земельної ділянки, розташованої в садовому товаристві «Дніпро-2», вул. Садова, 29, земельна ділянка 1-10, смт. Власівка, м. Світловодська, Кіровоградської області, площею 0,7200 га., кадастровий номер: 3510945300:50:024:0038, цільове призначення для будівництва та обслуговування учбово-спортивної бази, та на ? частину комплексу будівель загальною площею 1170,3 м., що знаходиться за адресою: садове товариство «Дніпро-2», вул. Садова, 29, земельна ділянка 1-10, смт. Власівка, м. Світловодська, Кіровоградської області.

У червні 2017 року представник позивача подала до суду спільну заяву сторін про визнання та затвердження мирової угоди між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, за умовами якої:

1. Сторони визнають, що земельна ділянка є спільно набутою в шлюбі, спільною сумісною власністю;

2. Відповідач та Позивач, які діють свідомо, добровільно, за взаємною згодою і попередньою домовленістю, розуміючи значення своїх дій та їх правові наслідки, домовились, що з моменту визнання мирової угоди судом із закриттям провадження у справі визначили наступний порядок поділу спільної сумісної власності: а) В особисту приватну власність Позивача переходить: земельна ділянка площею 600 кв.м. (0,06 га.), що виділяється літерами "A, B, C, D", в складі земельної ділянки, кадастровий номер: 3510945300:50:024:0038, яка розташована за адресою: смт. Власівка, м. Світловодськ, садове товариство «Дніпро-2», вул. Садова, 29, площею 0,7200 га.; 1/2 частина комплексу будівель, загальною площею 1170,3 кв.м., який знаходиться за адресою: садове товариство «Дніпро-2», вулиця Садова, 29, ділянка 1-10 смт. Власівка, м. Світловодськ Кіровоградської області.

б) В особисту приватну власність Відповідача переходить: земельна ділянка площею 600 кв.м. (0,06 га.), що виділяється літерами "C, D, E, F", в складі земельної ділянки, кадастровий номер: 3510945300:50:024:0038, яка розташована за адресою: смт. Власівка, м. Світловодськ, садове товариство «Дніпро-2», вул. Садова, 29, площею 0,7200 га.; 1/2 частина комплексу будівель, загальною площею 1170,3 кв.м., який знаходиться за адресою: садове товариство «Дніпро-2», вулиця Садова, 29, ділянка 1-10 смт. Власівка, м. Світловодськ, Кіровоградської області.

3. В разі необхідності проведення реєстрації/перереєстрації (оформлення/переоформлення) майна, вказаного в даній мировій угоді, з метою передачі права власності на майно, згідно умов даної мирової угоди, сторони зобов'язуються всіляко сприяти один одному в проведенні зазначених процедур;

4. Сторони зобов'язуються сумлінно виконувати умови, передбачені цією мировою угодою;

5. Після підписання цієї угоди майнові претензії сторін щодо вище вказаного майна вважаються врегульованими; подальше їх відчуження не потребує згоди подружжя;

6. В разі добровільного невиконання сторонами умов даної мирової угоди, управомочена сторона залишає за собою право звернення з позовом до суду про спонукання до виконання мирової угоди;

7. В зв’язку із укладенням цієї Мирової угоди Позивач відмовляється від своїх позовних вимог, викладених нею у поданій до суду позовній заяві (а.с.187-189 том 2).

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 червня 2017 року визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на наступних умовах: 1. Визнати, що спірне майно є спільно набутою в шлюбі, спільною сумісною власністю; 2. Відповідач та Позивач, які діють свідомо, добровільно, за взаємною згодою і попередньою домовленістю, розуміючи значення своїх дій та їх правові наслідки, домовились, що з моменту визнання мирової угоди судом із закриттям провадження у справі визначили наступний порядок поділу спільної сумісної власності: в особисту приватну власність Позивача переходить: земельна ділянка площею 600 кв.м. (0,06 га.), що розташована в складі земельної ділянки, кадастровий номер: 3510945300:50:024:0038, яка розташована за адресою: смт. Власівка, м. Світловодськ, садове товариство «Дніпро-2», вул. Садова, 29, площею 0,7200 га.; 1/2 частина комплексу будівель, загальною площею 1170,3 кв.м., який знаходиться за адресою: садове товариство «Дніпро-2», вулиця Садова, 29, ділянка 1-10 смт. Власівка, м. Світловодськ, Кіровоградської області. В особисту приватну власність Відповідача переходить: земельна ділянка площею 600 кв.м. (0,06 га.), що розташована в складі земельної ділянки, кадастровий номер: 3510945300:50:024:0038, яка розташована за адресою: смт. Власівка, м. Світловодськ, садове товариство «Дніпро-2», вул. Садова, 29, площею 0,7200 га.; 1/2 частина комплексу будівель, загальною площею 1170,3 кв.м., який знаходиться за адресою: садове товариство «Дніпро-2», вулиця Садова, 29, ділянка 1-10 смт. Власівка, м. Світловодськ, Кіровоградської області. 3. В разі необхідності проведення реєстрації/перереєстрації (оформлення/переоформлення) майна, вказаного в даній мировій угоді, з метою передачі права власності на майно, згідно умов даної мирової угоди, сторони зобов'язуються всіляко сприяти один одному в проведенні зазначених процедур; 4. Сторони зобов'язуються сумлінно виконувати умови, передбачені цією мировою угодою; 5. Після підписання цієї угоди майнові претензії сторін щодо вищевказаного майна вважаються врегульованими; подальше їх відчуження не потребує згоди подружжя; 6. В разі добровільного невиконання сторонами умов даної мирової угоди, управомочена сторона залишає за собою право звернення з позовом до суду про спонукання до виконання мирової угоди; 7. В зв’язку із укладенням цієї Мирової угоди Позивач відмовляється від своїх позовних вимог, викладених нею у поданій до суду позовній заяві. Провадження в справі закрито.

В апеляційній скарзі ТОВ «Дата ОСОБА_2» ставиться питання про скасування ухвали з підстав порушення судом норм матеріального та порушення норм процесуального права та ухвалення рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначено, що між ВАТ «Банк Кіпру», який змінив назву на ПАТ «НЕОС БАНК» та ТОВ «Монолітбудкомплект» 29.06.2010 року було укладено кредитний договір №14-299/2010, в забезпечення виконання зобов’язань за цим договором між ВАТ «Банк Кіпру» та ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір, згідно якого останній передав в іпотеку земельну ділянку, що розташована в садовому товаристві «Дніпро-2», вул. Садова, 29, земельна ділянка 1-10, смт. Власівка, м. Світловодська, Кіровоградської області, площею 0,7200 га., кадастровий номер: 3510945300:50:024:0038, цільове призначення для будівництва та обслуговування учбово-спортивної бази, та Комплекс будівель загальною площею 1170,3 м., що знаходиться за адресою: садове товариство «Дніпро-2», вул. Садова, 29, земельна ділянка 1-10, смт. Власівка, м. Світловодська, Кіровоградської області. В подальшому між ПАТ «НЕОС БАНК» та ТОВ «Дата ОСОБА_2» був укладений договір факторингу №1 від 08.12.2014 року, згідно умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №14-299/2010 від 29.06.2010 року, а також укладено договір відступлення прав за іпотечними договорами, відповідно до умов якого перейшли права іпотекодержателя за договором іпотеки на забезпечення кредитного договору №14-299/2010 від 29.06.2010 року. Вважає, що в позові слід відмовити, оскільки земельна ділянка, що розташована за адресою: смт. Власівка, м. Світловодськ, садове товариство «Дніпро-2», вул. Садова, 29, набута ОСОБА_4 на підставі договору дарування, а тому не може бути спільною власністю подружжя, а право власності на Комплекс будівель загальною площею 1170,3 м набуто на підставі рішення постійно діючого ЦР третейського суду при асоціації «Арбітраж» від 23.01.2009 року справа №02/156-2009. Судом не було надано належної оцінки документам, на підставі яких виникло право власності на оспорюване майно, також не було застосовано позовну давність, строк якої сплив 22.11.2014 року, тому що позивач ще з 22.11.2011 року після розірвання шлюбу мала змогу скористатися своїм правом на поділ майна подружжя.

Сторони, третя особа у даній справі про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином відповідно до вимог ст.ст. 74,75,76 ЦПК України (а.с.26,33-36 т.3).

Згідно ч. 1 ст. 303-1 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом п’ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду.

Частиною 2 статті 305 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду не відповідає наведеним вимогам закону.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 3 статті 31 ЦПК України визначено, що сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу.

Відповідно до ст. 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову.

Тобто мирова угода - це досягнута між сторонами в ході судового розгляду й під контролем суду, заснована на взаємних поступках угода, яка по-новому визначає їх суб'єктивні права й обов'язки та є двостороннім волевиявленням сторін. Метою такої угоди є врегулювання спору між самими сторонами, а її умови можуть стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета спору. Не може визнаватися судом мирова угода, яка порушує права, свободи й охоронювані законом інтереси інших осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву. Якщо мирову угоду або повідомлення про неї викладено в адресованій суду письмовій заяві сторін, ця заява приєднується до справи. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення.

У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що мирова угода стосується лише прав та обов'язків сторін, не виходить за межі предмету позовних вимог кожного з них, не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека – вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

З матеріалів справи вбачається, що 29 червня 2010 року між ВАТ «Банк Кіпру», правонаступником якого є ПАТ «НЕОС БАНК», та ТОВ «Монолітбудкомплект», в особі директора ОСОБА_4, укладено кредитний договір №14-299/2010, згідно умов якого Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію в сумі 5000000 грн. на поповнення облікових коштів для ведення статутної діяльності в межах залишку кредитної лінії строком з 29 червня 2010 року по 27 червня 2014 року зі сплатою 23,5 % річних (а.с.54-57 том 1).

В забезпечення виконання зобов’язань ТОВ «Монолітбудкомплект» за кредитним договором №14-299/2010 від 29 червня 2010 року та додаткових угод до нього між ВАТ «Банк Кіпру» та ОСОБА_4 29 червня 2010 року укладено іпотечний договір, згідно якого в іпотеку передано наступне нерухоме майно: - земельна ділянка, що розташована в садовому товаристві «Дніпро-2», вул. Садова, 29, земельна ділянка 1-10, смт. Власівка, м. Світловодська, Кіровоградської області, площею 0,7200 га., кадастровий номер: 3510945300:50:024:0038, цільове призначення для будівництва та обслуговування учбово-спортивної бази, що належить останньому на праві власності згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серія КР№039128 зареєстрований 26 жовтня 2009 року за №010938300814 (а.с.95 том 2); - Комплекс будівель загальною площею 1170,3 м., який знаходиться за адресою: садове товариство «Дніпро-2», вул. Садова, 29, земельна ділянка 1-10, смт. Власівка, м. Світловодська, Кіровоградської області (а.с.58-62 том 1).

Відповідно до договору факторингу №1 від 08 грудня 2014 року ВАТ «Банк Кіпру», правонаступником якого є ПАТ «НЕОС БАНК», відступило ТОВ «Дата ОСОБА_2» право вимоги до кожного з боржників, в тому числі й за кредитним договором №14-299/2010 від 29 червня 2010 року до ТОВ «Монолітбудкомплект» (а.с.63-73 том 1).

Крім того, 08 грудня 2014 року між ВАТ «Банк Кіпру», правонаступником якого є ПАТ «НЕОС БАНК», уклало з ТОВ «Дата ОСОБА_2» договір про передачу прав за іпотечними договорами, в тому числі й іпотечним договором від 29 червня 2010 року ОСОБА_4 (а.с.74-77 том 1).

Згідно статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року № 11 спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Зазначені норми права припускають існування факту права спільної сумісної власності подружжя щодо кожної речі, набутої у шлюбі, незалежно від тієї обставини, хто є набувачем за договором, забудовником будівлі, та на чиє ім’я було зареєстровано право власності на таку річ.

Звичайно, поширення цього правового режиму на кожну набуту у шлюбі річ (презумпція права спільної сумісної власності) існує доти, доки у суді не доведено інше кимось із подружжя.

Відповідно до частини 1 статті 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно частини 1 статті 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

При вирішенні питання про поділ спільного майна подружжя важливим є врахування положень про майно, що є особистою приватною власністю подружжя.

Як відзначає Пленум Верховного Суду України у п. 23 постанови від 21.12.2007 р. № 11 вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

Відповідно до статті 57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;

2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;

4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";

5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя.

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги.

Право власності на земельну ділянку розташовану в садовому товаристві «Дніпро-2», вул. Садова, 29, земельна ділянка 1-10, смт. Власівка, м. Світловодська, Кіровоградської області, площею 0,7200 га., кадастровий номер: 3510945300:50:024:0038, цільове призначення для будівництва та обслуговування учбово-спортивної бази, набуте ОСОБА_4 на підставі Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 листопада 2008 року №2-2089/2008, Договору дарування від 19 грудня 2008 року №6154 та Рішення сесії Власівської селищної ради від 09 жовтня 2009 року №570, що підтверджується копіями іпотечного договору, договору дарування земельної ділянки, та рішення суду (а.с.58, 109-110, 130-132 т.1).

Крім того, право власності на Комплекс будівель загальною площею 1170,3 м., який знаходиться за адресою: садове товариство «Дніпро-2», вул. Садова, 29, земельна ділянка 1-10, смт. Власівка, м. Світловодська, Кіровоградської області, набуте ОСОБА_4 на підставі рішення постійно діючого ЦР третейського суду при асоціації «Арбітраж» м. Світловодськ справа № 02/156-2009 від 23 січня 2009 року (а.с.11-114 т. 1), та згідно копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 06.02.2009 року реєстраційний №26357339 являється приватною власністю останнього (а.с.135 т. 1).

Ці питання залишись поза увагою суду першої інстанції, який належним чином не з'ясував при розгляді справи, обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх доводів і заперечень, формально підійшов до розгляду заяви сторін про затвердження мирової угоди та дійшов передчасного висновку, що визнання судом вказаної мирової угоди, на зазначених сторонами умовах, стосується лише їх прав та обов’язків і не порушує прав та інтересів інших осіб, в тому числі третьої особи у справі: ТОВ «Дата ОСОБА_2», щодо спірного нерухомого майна, яке передане в іпотеку.

Оскільки оскаржувану ухвалу постановлено судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідно до положень ст. 311 ЦПК України, апеляційна скарга ТОВ «Дата ОСОБА_2» підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 311, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дата ОСОБА_2»задовольнити частково.

Ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 червня 2017 року скасувати, справу повернути для продовження розгляду до того ж суду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя:

Судді: