Рішення № 69368062, 05.10.2017, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№340/368/17

Провадження № 2/340/215/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2017 року Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Бучинського А.Б.,

при секретарі судових засідань ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Верховина Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Ільцівської сільської ради Верховинського району Івано Франківської області, треті особи: Сектор державних реєстраторів Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, ОСОБА_4, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

в с т а н о в и в :

позивач звернулася до суду із позовом до відповідача, третіх осіб, просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом право власності на садибний (індивідуальний) житловий будинок №128, що знаходиться с. Ільці, прис. Флесівка Верховинського району Івано-Франківської області, та складається з: житлового будинку, позначеного на плані під літерою "А", загальною площею 49,1 м.кв., що складається з приміщень: веранди під №1-І площею 2,9 м.кв., житлової кімнати під №1-1 площею 19,7 м.кв., коридору під №1-2 площею 9,4 м.кв., кладової під №1-3 площею 6,2 м.кв., кухні під №1-4 площею 10,9 м.кв., разом з господарськими будівлями: стайні, позначеної на плані під літерою "Б", навісу, позначеного на плані під літерою "В", криниці, позначеної на плані під "№1", вартістю 89622 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що являється спадкоємцем за заповітом після смерті баби ОСОБА_6, яка померла 24.07.2016. Після смерті бабусі, у встановлений законом строк вона звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак їй було видано свідоцтва про право на спадщину лише на частину майна – дві земельні ділянки, а в частині оформлення спадкових прав на житловий будинок з господарськими спорудами, розташований в с. Ільці було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів на зазначене нерухоме майно.

Однак переконана, що на момент смерті вказаний будинок перебував у власності її баби, оскільки будинок було побудовано у 1950 році відповідно до чинного на той час законодавства та не являвся самочинним будівництвом. Крім цього, на той час державна реєстрація права власності на будинки у сільській місцевості не проводилася, і чинним законодавством такого обов’язку у власників не вимагалося. Тому переконана, що спірний будинок входив в об’єм спадкового майна після смерті ОСОБА_6, а оскільки вона являється спадкоємцем за заповітом, і інші спадкоємці своїх майнових прав на спадкове майно не заявили та претензій до неї не мають, просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги з аналогічних підстав, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала, суду пояснила, що дійсно спірний житловий будинок належав покійній ОСОБА_6, яка згідно погосподарської книги с. Ільці була зареєстрована та проживала в ньому до дня смерті. Будинок розташований на земельній ділянці, що перебувала у власності спадкодавця. Оскільки позивач у встановлені строки звернулася із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса, і таку в частині прийняла, а тому не заперечує щодо задоволення позову.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечив щодо задоволення позовних вимог. Зазначив, що також є спадкоємцем за заповітом, після смерті матері ОСОБА_6, у встановлений законом термін прийняв спадщину та на даний час належним чином оформив право власності на спадкове майно. Жодних майнових претензій до ОСОБА_5 не має.

Третя особа - Сектор державної реєстрації Верховинської РДА ОСОБА_7 області явку свого представника в судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи, подала заяву про розгляд справи у його відсутності, відносно позову не заперечила. А тому суд вважає за можливе розглянути справу у відстуності третьої особи.

Заслухавши пояснення сторін, третьої особи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються, суд позов задовольняє з таких підстав.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частинами 1 та 2 ст.1220 ЦК України визначено, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як вбачається із свідоцтва про смерть (а.с.8), ОСОБА_6 померла 24.07.2016 року, про що вчинено актовий запис від 26.07.2016 №10.

Згідно з заповітом від 11.11.2005 заповіт, посвідченого державним нотаріусом Верховинської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_8 (а.с.9), ОСОБА_6 заповіла ОСОБА_5належний їй житловий будинок з господарськми будівлями та частину земельної ділянки, площею 0,2966 га, що знаходяться в с. Ільці, присілок Флесівка Верховинського району Івано-Франківської області, а також все інше належне їй майно. Також ОСОБА_4 заповіла частину земельної ділянки площею 0,07 га.

Як встановлено судом, позивач у встановленому законом порядку звернулася до приватного нотаріуса Верховинського районного нотаріального округу ОСОБА_9 із заявою про прийняття спадщини за заповітом від 11.11.2005, після смерті ОСОБА_6

Частково спадщину після смерті ОСОБА_6 позивачем прийнято, про що свідчать свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11.05.2017 року (а.с.10,11), видані приватним нотаріусом Верховинського районного нотаріального округу ОСОБА_9, на: земельну ділянку, кадастровий номер 2620884101:01:002:0844, площею 0,2783 га, розташовану за адресою: с. Ільці, присілок Флесівка Верховинського району Івано-Франківської області та земельну ділянку, кадастровий номер 2620884101:01:002:0846, площею 0,0883 га, розташовану за адресою: с. Ільці, присілок Флесівка Верховинського району Івано-Франківської області, що належали на час смерті спадкодавцю ОСОБА_6

В той же час, постановою від 11.05.2017 (а.с.18), у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, що знаходиться в с. Ільці, присілок Флесівка Верховинського району Івано-Франківської області, позивачу було відмовлено через відсутність підтверджуючих документів про право власності спадкодавця на зазначене нерухоме майно.

Дійсно, як встановлено судом на даний час право власності на житловий будинок №128, що знаходиться в с. Ільці, присілок Флесівка Верховинського району Івано-Франківської області, ні за ким, в тому числі і за ОСОБА_6, не зареєстровано і свідоцтво про право власності на будинок не видавалося.

В той же час, як вбачається із довідок, виданих Виконавчим комітетом Ільцівської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області за вих.№№ 2-18/1/72 та 2-18/1/73 від 30.08.2017 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 24.07.2016 дійсно проживала та до дня смерті була зареєстрована в житловому будинку №128 за адресою: с. Ільці, присілок Флесівка Верховинського району Івано-Франківської області. Будинок побудований у 1950 році (погосподарська книга №2, особовий рахунок №128).

Згідно представленого технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок №128 (а.с.12-17) вбачається, що він знаходиться с. Ільці, прис. Флесівка Верховинського району Івано-Франківської області, та складається з: житлового будинку позначеного на плані під літерою "А", загальною площею 49,1 м.кв., що складається з приміщень: веранди під №1-І площею 2,9 м.кв., житлової кімнати під №1-1 площею 19,7 м.кв., коридору під №1-2 площею 9,4 м.кв., кладової під №1-3 площею 6,2 м.кв., кухні під №1-4 площею 10,9 м.кв., та господарських будівель: стайні, позначеної на плані під літерою "Б", навісу, позначеного на плані під літерою "В", криниці, позначеної на плані під "№1". Будівлі були споруджені у 1950 році та завершені будівництвом.

Відповідно до п.1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності в Україні до моменту набрання чинності ЦК України з 01.01.2004 року регулювалися положеннями ЦК України 1963 року та Законом України "Про власність", який введено в дію з 15.04.1991 року.

Відповідно до положень ст.12 цього Закону було визначено, що громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

Об'єктами права індивідуальної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення (ст. 13 Закону).

За таких обставин суд вважає, що спірний будинок був належним чином набутий у власність покійною ОСОБА_6 і на момент її смерті входив в об’єм спадкового майна.

При цьому суд переконаний, що відсутність правовстановлюючих документів, а зокрема державної реєстрації права власності на будинок не може бути перешкодою для прийняття спадщини позивачем, так як на момент набуття спадкодавцем у власність нерухомого майна діяло законодавство, відповідно до якого виникнення права власності не залежало від державної реєстрації прав на нерухоме майно. А відповідно до ч.4 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав. Крім цього, у інший спосіб позивач позбавлена можливості захисти своє майнове право на прийняття спадщини, оскільки внаслідок смерті власника майна адміністративна процедура здійснення оформлення правовстановлюючих документів на житловий будинок є унеможливлена.

За таких обставин суд приходить до переконання, що набувши на законних підставах у власність житловий будинок з господарськими спорудами в с. Ільці, присілок Флесівка Верховинського району Івано-Франківської області володіла правами власника цього майна до моменту смерті, і таке майно увійшло в об’єм спадщини, що підлягає спадкуванню позивачем, як спадкоємцем за заповітом.

А з врахуванням того, що позивач, будучи спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_6, звернулася своєчасно із заявою про прийняття спадщини, і в частині таку прийняла, а в іншій частині не може оформити спадкові права з причин, що не залежать від її волі, слід позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_5, персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_6, яка померла 24 липня 2016 року, право власності на: житловий будинок №128, позначений на плані під літерою "А", загальною площею 49,1 м.кв., що складається з приміщень: веранди під №1-І площею 2,9 м.кв., житлової кімнати під №1-1 площею 19,7 м.кв., коридору під №1-2 площею 9,4 м.кв., кладової під №1-3 площею 6,2 м.кв., кухні під №1-4 площею 10,9 м.кв., разом з господарськими будівлями: стайню, позначену на плані під літерою "Б", навіс, позначений на плані під літерою "В", криницю, позначену на плані під "№1", що знаходиться в селі Ільці, присілок Флесівка Верховинського району Івано-Франківської області.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Івано-Франківської області через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення, протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: А.Б. Бучинський