Ухвала суду № 69368031, 05.10.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №171/2234/14-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/1365/К/17 суддя Чумак Т.А.

Категорія № 32 (І ) Доповідач - Бондар Я.М.

УХВАЛА

Іменем України

05 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді: Бондар Я.М.,

суддів: Барильської А.П., Зубакової В.П.,

секретар: Кислиця І.В.

за участю: представника відповідача Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - Тарапатова Дениса Сергійовича,

представника позивача - ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2014 року ОСОБА_3, ОСОБА_5,ОСОБА_6 звернулись до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» ( надалі - ПАТ «Ощадбанк») про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 при виконанні своїх посадових обов'язків працівника сектору інкасації коштів та перевезення валютних цінностей АТ «Ощадбанк» від вогнепальних поранень загинув чоловік та батько позивачів- ОСОБА_8

За фактом загибелі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 порушено кримінальне провадження № 1201300410001461. Вироком Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 21 жовтня 2015 року визнано винним та засуджено ОСОБА_9, який був членом бригади інкасаторів АТ «Ощадбанк». На час вчинення злочину знаходився у трудових відносинах з відповідачем, нещасний випадок був визнаний таким, що пов'язаний з виробництвом.

На підставі ст.ст.1172, 1168 ЦК України позивачі просили суд стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди, завданої загибеллю чоловіка та батька при виконанні трудових обов'язків на користь кожного по 243600 грн.

Ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2017 року позовні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за їх заявою залишено без розгляду.

Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2017 позовні вимоги ОСОБА_3задоволено. Стягнуто з ПАТ «Ощадбанк»на користь ОСОБА_3у відшкодування моральної шкоди 100000 гривень, у відшкодування витрат зі сплати судового збору 1000 грн.

В апеляційній скарзі представник відповідача ПАТ «Ощадбанк»ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Зокрема зазначає, що суд не взяв до увагу що ст.1172 ЦК України передбачає відповідальність підприємства лише, якщо працівник завдав шкоду безпосередньо пов'язану із виконанням своїх трудових обов'язків. Проте ОСОБА_9 вчинив злочин, з корисливих мотивів та не пов'язаний із виконанням трудових обов'язків, тому підприємство не несе відповідальності за його злочинні дії.

Судом не застосовано положення ст.1167 ЦК України, яка передбачає відшкодування моральної шкоди винною особою, а саме ОСОБА_9

Судом не вмотивовано якими діями банку позивачці завдано моральної шкоди. Не взято до уваги, що підприємством виплачено сім'ї загиблого ОСОБА_8 матеріальну допомогу у зв'язку із втратою годувальника у розмірі 120000грн.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду -залишенню без зміні, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та видно з матеріалів справи, що позивач ОСОБА_3 перебувала у шлюбі із ОСОБА_8 з 24 січня 1987 року ( а.с.13)

ІНФОРМАЦІЯ_1 на автодорозі Н-23 «Кіровоград-Запоріжжя» працівники сектору інкасації коштів та перевезення валютних цінностей, філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» ОСОБА_7 та ОСОБА_8 загинули під час виконання посадових обов'язків внаслідок вогнепальних поранень, що призвели до смерті.

Вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 21.10.2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області, ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні злочинів за ст.115 ч.2 п.п. 1.6.8, ст.ст.187 ч.4, 263 ч.1, 262 ч.3 КК України .

Згідно Акту № 2 від 16.09.2013 року форми Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, встановлено, що ОСОБА_8, працюючи інкасатором-водієм з перевезення валютних цінностей та коштів філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 при виконанні своїх посадових обов'язків внаслідок протиправних дій (навмисне вбивство) іншого працівника ОСОБА_9

Пунктом 10 даного Акту визначено винних осіб, що допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, зокрема ОСОБА_9 - інкасатор відділу інкасації коштів та перевезення валютних цінностей філії АТ «Ощадбанк», який скоїв злочинні протиправні дії ( за фактом яких порушене кримінальне провадження за ознаками ст..115 КК Україн), та порушив вимоги п.2 абз.13 «Інструкції з техніки безпеки при поводженні із службовою (табельною) вогнепальною зброєю для працівників Ощадбанку України», затвердженої 09.01.2001 р. заступником Голови Правління Ощадбанку України: «категорично забороняється носити зброю поза кобурою або виймати її з кобури при відсутності крайньої необхідності та безумовних законних підстав щодо її застосування чи використання»; порушив вимоги п.3.13 «Інструкції з охорони праці працівників відомчої служби перевезення валютних цінностей та інкасації», затвердженої 05.01.2001 р. заступником Голови Правління Ощадбанку України: «Інкасаторам категорично забороняється - виймати без крайньої необхідності (без достатніх підстав до застосування чи використання) вогнепальну зброю з кобури, направляти її на людей, досилати патрон у патронник, розбирати, змащувати, протирати зброю під час роботи та у не відведених для цього місцях».( а.с.14-23).

Відповідно до Акта форми Н-5 від 16.09.2013 р. проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_1 о 10 год. 24 хв., встановлено, нещасний випадок з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнається таким, що пов'язаний з виробництвом. Отже, згідно висновку комісії на підставі підпункту 16 пункту 15 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. № 1232, нещасний випадок з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнається таким, що пов'язаний з виробництвом. ( а.с.24-37).

Частиною четвертою статті 61 ЦПК України передбачено, що вирок у кримінальному провадженні, який набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог ОСОБА_3,та вірно встановив, що відповідно до ст.ст. 1167, 1168, 1172 ЦК України, позивач, як жінка має право на відшкодування моральної шкоди у зв'язку зі загибеллю чоловіка під час виконання ним посадових обов'язків на підприємстві відповідача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду щодо наявності правових підстав для стягнення моральної шкоди з ПАТ «Ощадбанк» на якому потерпілий також погоджується із визначеним судом розміром моральної шкоди, з огляду на наступне.

За правилами ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім'єю.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку з між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків (ч. 1 ст. 1172 ЦК України).

Право на звернення до суду про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи виникає у зв'язку з настанням певних подій: каліцтво, ушкодження здоров'я або смерть фізичної особи.

Отже, право члена сім'ї померлого на відшкодування моральної шкоди у зв'язку зі смертю особи, виникає з настанням юридичного факту смерті під час виконання посадових обов'язків.

Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги представника відповідача стосовно не доведеності факту заподіяння відповідачем ПАТ «Ощадбанк»моральної шкоди позивачу, такими, що не ґрунтується на законі.

Статтею 153 КЗпП України, передбачено обов'язок власника або уповноваженого ним органу створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Пунктом 10 Акту № 2 від 16.09.2013 року про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, встановлено, що співробітниками відповідача ПАТ «Ощадбанк», зокрема ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_12 порушено вимоги законодавства про охорону праці, що стало причиною нещасного випадку, який стався із ОСОБА_8 ( а.с.20,21).

Відповідно до ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Враховуючи встановлені родинні зв'язки позивача та загиблого, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вимоги позивача, про відшкодування моральної шкоди підприємством - ґрунтуються на законі та відповідають вимогам ч.2 ст. 1168 ЦК України. Таким чином, підлягає стягненню моральна шкода з підприємства на користь позивача.

Доводи апеляційної скарги відповідача про не розповсюдження на спірні правовідносини положення ст.1172 ЦК України та обов'язку відповідача, як роботодавця відшкодувати шкоду, завдану їх працівником ОСОБА_9, колегія суддів вважає не обґрунтованими.

ОСОБА_9, працював інкасатором ПАТ «Ощадбанк», скоїв злочин у період безпосереднього виконання посадових обов'язків із використанням службової зброї, порушивши вимоги п.2 абз.13 «Інструкції з техніки безпеки при поводженні із службовою (табельною) вогнепальною зброєю для працівників Ощадбанку України», порушивши вимоги п.3.13 «Інструкції з охорони праці працівників відомчої служби перевезення валютних цінностей та інкасації», згідно якої «Інкасаторам категорично забороняється - виймати без крайньої необхідності (без достатніх підстав до застосування чи використання) вогнепальну зброю з кобури, направляти її на людей, досилати патрон у патронник, розбирати, змащувати, протирати зброю під час роботи та у не відведених для цього місцях». Тому, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про застосування до спірних правовідносин положення ст.1172 ЦК України.

Доводи представника відповідача в апеляційній скарзі щодо відсутності обов'язку підприємства відшкодовувати моральну шкоду матері померлого, суперечать положенням Рішення Конституційного Суду України від 08.10.2008р. 20-рп/2008 (справа про страхові виплати), в якому передбачено право громадян на відшкодовування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначається судом відповідно до наданих доказів та фактичних обставин справи.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги відповідача стосовно не врахування судом добровільної виплати, що здійснило підприємство у зв'язку із загибеллю чоловіка позивача. Згідно постанови правління ПАТ «Ощадбанк» від 18 липня 2013 року прийнято рішення про виплату матеріальної допомоги сім'ям загиблих інкасаторів - водіїв у розмірі 120000 грн. на кожну сім'ю. Проте, у постанові не зазначено, що ці виплати є компенсацією моральної шкоди членам сім'ї загиблого працівника під час виконання ним своїх обов'язків.

Колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом з урахуванням роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.

На думку колегії суддів, розмір моральної шкоди визначено судом першої інстанції виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, судом враховано конкретні обставини по справі, моральні страждання позивача, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках, яка втратила турботу та підтримку близької людини, наслідки, що наступили, та їх невідворотність.

У зв'язку з чим доводи апеляційного скарги про необґрунтованість розміру моральної шкоди колегія суддів вважає безпідставними.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» відхилити.

Рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2017 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: