Рішення № 6936774, 26.11.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2009 р. Справа № 17/129

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М. при секретарі судового засідання Нижник О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Закритого акціонерного товариства "Український мобільний зв"язок", м.Київ, вул. Лейпцизька, 15 в особі Івано-Франківської філії ЗАТ "УМЗ", вул.С.Стрільців, 23, м.Івано-Франківськ, 76000

до відповідача ЗАТ "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод", вул.Долинська, 88А, м.Калуш, Івано-Франківська область, 77300

про стягнення 1609 грн. 37 коп.

За участю представників:

Від позивача: Леник Л.П. - представник, (довіреність № 0021/9)

Від відповідача: не з"явився,

встановив: заявлено позов про стягнення 1609 грн. 37 коп., в т.ч. 694 грн. 60 коп. основного боргу, 904 грн. 32 коп. договірної санкції, 10 грн. 55 коп. пені.

Представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про причини своєї неявки суд не повідомив.

На день розгляду справи в судове засідання 26.11.09 письмових заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.

З огляду на те, що ухвалою суду від 10.11.09 розгляд справи відкладався в зв'язку з неявкою представника відповідача, та враховуючи, що ухвалами суду від 27.10.09, 10.11.09 явка сторін не визнавалась обов'язковою, відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами без участі представника відповідача, якого належним чином повідомлено про час і місце засідання суду.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд прийшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

21.12.2005року між ЗАТ "Український мобільний зв"язок" (UMC) в особі Івано-Франківської філії ЗАТ "Український мобільний зв"язок" та ЗАТ "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод" (абонент), укладено договір № 2623870 про надання послуг мобільного зв'язку, додаткову угоду №3609672 від 19.12.07.

Предметом укладеного договору відповідно до пункту 1.1 є надання UMС послуг мобільного зв’язку в межах України.

Згідно умов зазначеного вище договору UMС зобов’язувався надавати послуги Абоненту згідно з цим договором, Умовами (Правилами) користування мережами мобільного зв’язку та тарифами UMС, а Абонент зобов’язувався своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги, авансові внески та щомісячну абонентську плату по всіх телефонах, зареєстрованих на його особистому рахунку (плата за утримання номера в мережі сплачується і в тому разі, коли надання послуг призупинено за неоплату попередніх рахунків або за заявою абонента) (відповідно пунктів 2.2.1 та 2.4.2 укладеного договору).

Розділом 3 укладеного договору передбачений порядок здійснення розрахунків між сторонами. Так, згідно п.3.1 розрахунки за надані послуги мобільного зв’язку здійснюються згідно з тарифами UMС; розрахунковий період становить один календарний місяць; кожному Абоненту надається один особистий рахунок, на підставі чого здійснюються розрахунки за надані послуги за всіма наявними в абонента телефонами.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що рахунки за надані послуги, авансові внески абонент сплачує готівкою, перерахуванням на поточний рахунок UMС або кредитною карткою в національній валюті України; за наявності авансу рахунки повинні бути сплаченими в строк до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за розрахунковим, але в будь-якому разі до моменту фактичного використання авансу.

Також, згідно пункту 3.5.договору кількість та вартість послуг, наданих Абоненту за розрахунковий період, визначається відповідно до показників належних UMС технічних засобів виміру тривалості, кількості та вартості наданих послуг.

Позивач належним чином виконав прийняті зобов’язання згідно договору та додаткової угод, надав послуги зв'язку відповідачу.

Згідно з частинами 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Також згідно частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов’язання, а саме зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач прийняті на себе зобов’язання згідно укладеного договору та додаткової угоди належним чином не виконав, допустив борг за період з 01.11.08 по 01.02.09 в сумі 694 грн. 60 коп. за послуги зв'язку.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 694 грн. 60 коп. підлягають задоволенню.

Статтею ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно пункту 4.3 договору за несвоєчасну оплату рахунків абонент сплачує пеню в розмірі 1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, якщо діючим законодавством України не передбачено іншого розміру пені.

Згідно частини 2 статті 36 Закону України „Про телекомунікації” передбачено, що у разі затримки плати за надані оператором телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Сума пені, нарахована позивачем, що підлягає стягненню становить 10 грн. 20 коп.

Вимогу позивача про стягнення 904 грн. 32 коп. договірної санкції, суд задовольняє частково, враховуючи наступне.

Сторони в п.1.3 додаткової угоди передбачили забезпечення виконання зобов'язання абонента перед оператором у вигляді сплати договірної санкції на підставі ст. 546 ЦК України в розмірі 1,92 грн. за кожен день в зв'язку з несплатою абонентом наданих йому послуг зв'язку. Також, сторони на підставі ст.259 ЦК України строк позовної давності до вимог про стягнення договірної санкції встановили у три роки.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Проте, відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Посилання позивача на те, що в додатковій угоді сторони встановили спеціальну позовну давність до вимог про стягнення договірної санкції - три роки, не відноситься до обмеження строку нарахування штрафних санкцій, який передбачений ч.6 ст.232 ГК України. Оскільки, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а обмеження, щодо періоду нарахування встановлюється ч.6 ст.232 ГК України і вказаний шестимісячний строк не є строком позовної давності.

За таких обставин підлягає стягненню договірна санкція з врахуванням положень п.6 ст. 232 ГК України в розмірі 349 грн. 44 коп. В решті позовних вимог в частині стягнення договірної санкції відмовити.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідача 694 грн. 60 коп. боргу, 10 грн. 55 коп. пені, 349 грн. 44 коп. договірної санкції. В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 526,625, 901, 903 Цивільного кодексу України , ст.ст.20,193,216,230,231 Господарського кодексу України 49,83, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ЗАТ "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод", вул.Долинська, 88А, м.Калуш, Івано-Франківська область (ідентифікаційний код 33163373) на користь Закритого акціонерного товариства "Український мобільний зв"язок", м.Київ, вул. Лейпцизька, 15 в особі Івано-Франківської філії ЗАТ "УМЗ", вул.С.Стрільців, 23, м.Івано-Франківськ, (ідентифікаційний код 14333937) 694 грн. 60 коп. боргу, 10 грн. 55 коп. пені, 349 грн. 44 коп. договірної санкції, 66 грн. 84 коп. витрат по сплаті державного мита, 154 грн. 65 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

                                                   рішення підписане 04.12.09

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______