
Справа № 214/5231/17
2-а/214/258/17
П О С Т А Н О В А
Іменем України
06 жовтня 2017 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Криворізької міської ради, про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом 13.09.2017 року, уточнивши вимоги, просив суд: визнати протиправними дії посадових осіб Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Криворізької міської ради щодо відмови у наданні йому одноразової матеріальної допомоги в розмірі 1 000 грн., передбаченої рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 23.12.2016 року №551 «Про надання матеріальної допомоги з нагоди Дня вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС»; стягнути з відповідача на його користь суму одноразової матеріальної допомоги в розмірі 1 000 грн. як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, передбаченої рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 23.12.2016 року № 551 «Про надання матеріальної допомоги з нагоди дня вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС».
В обґрунтування пред’явлених вимог вказав, що він є інвалідом ІІІ групи та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС із наданням статусу особи, яка постраждала внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС та віднесенням до І категорії. З березня 1990 року йому призначено відповідну пенсію. Згідно з рішеннями виконавчого комітету Криворізької міської ради «Про надання матеріальної допомоги з нагоди дня вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС» від 23.12.2016 року № 551, «Про затвердження програми соціального захисту окремих категорій мешканців на 2016 рік» від 24.12.2015 року № 38, з метою соціальної підтримки громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, право на отримання одноразової матеріальної допомоги в розмірі 1 000 грн. мали учасники ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, віднесені до І, ІІ, ІІІ категорій. З відповідною заявою на отримання вказаної допомоги за 2016 рік він звернувся до УПСЗН виконавчого комітету Криворізької ради, однак отримав відмову за № 357-ІІ від 18.08.2017 року у зв’язку з відсутністю у нього права на отримання такої допомоги. Вважаючи, що такою позицією посадових осіб відповідача порушено його права, він вимушений звернутися до суду.
04.10.2017 року через канцелярію суду надійшли письмові заперечення УПСЗН виконавчого комітету Криворізької міської ради проти позову ОСОБА_2,в яких представник відповідача просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити, посилаючись на його необґрунтованість (а.с.28-30). В обґрунтування заперечень вказав, що дійсно, 23.12.2016 року виконавчим комітетом Криворізької міської ради «Про надання матеріальної допомоги з нагоди дня вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС» було прийнято рішення за №551 про надання одноразової матеріальної допомоги учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І, ІІ, ІІІ категорій на підставі списків таких осіб, наданих УПСЗН виконкомів районних у м. Кривому Розі рад. Оскільки в списки, надані УПСЗН виконкому Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради ОСОБА_2 включений не був, виплата йому одноразової матеріальної допомоги відповідачем не здійснювалась. Таким чином, представник УПСЗН виконавчого комітету Криворізької міської ради вважав, що вказаний орган соціального захисту населення жодних протиправних дій не вчиняв, у зв’язку з чим підстави для задоволення позову ОСОБА_2 відсутні.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.183-2 КАС України, суд розглядає справу в порядку скороченого провадження без судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши письмові матеріали справи, заперечення відповідача, встановивши обставини справи і перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1, 2 ст.6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією України та законами України.
Наявними по справі доказами встановлено, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до І категорії осіб, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи та має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується посвідченням серії А №158638с від 16.04.2014 року, перереєстрованим у встановленому законом порядку (а.с.4-зворот).
Дійсність статусу ОСОБА_2 як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській AЕC І категорії, що перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради також встановлено постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 року № 214/1546/17, що в розумінні ч.1 ст.72 КАС України не підлягає окремому доказуванню.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується на принципах: пріоритету життя та здоров'я людей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, повної відповідальності держави за створення безпечних і нешкідливих умов праці; соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; використання економічних методів поліпшення життя шляхом проведення політики пільгового оподаткування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та їх об'єднань; забезпечення координації діяльності державних органів, установ, організацій та об'єднань громадян, що вирішують різні проблеми соціального захисту постраждалого населення, а також співробітництва і проведення консультацій між державними органами і постраждалими (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з соціального захисту на місцевому та державному рівнях.
Згідно зі ст.19 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», надання компенсацій та пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи здійснюється відповідно до встановлених категорій.
Указом Президента України № 945/2006 від 10.11.2006 року офіційно введено День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який в Україні відзначається щороку 14 грудня.
З метою соціальної підтримки громадян, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС, відповідно до рішення Криворізької міської ради №38 від 24.12.2016 року «Про затвердження Програми соціального захисту окремих категорій мешканців м. Кривого Рогу на 2016 рік» виконавчий комітет Криворізької міської ради прийняв 23.12.2016 року рішення за №551 «Про надання матеріальної допомоги з нагоди Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», за яким вирішено виділити кошти в сумі 2 674 000 грн. для надання матеріальної допомоги до Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС учасникам ліквідації наслідків аварії, віднесеним до категорій 1, 2, 3. Здійснення виплати матеріальної допомоги доручено Управлінню праці та соціального захисту населення виконкому Криворізької міської ради (а.с.20-25).
Згідно додатку до вказаного рішення, у тому числі списку, наданого УПСЗН виконкому Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради (а.с.32-36) виплата матеріальної допомоги здійснювалась особам, включеним до переліку в додатку в розмірі по 1 000 грн. на кожного із виділеного фонду.
Будучи учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 04.08.2017 року ОСОБА_2 звернувся з відповідною заявою до відповідача щодо виплати йому одноразової матеріальної допомоги в розмірі 1 000 грн., передбаченої рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 551 від 23.12.2016 року (а.с.5).
Однак, відповіддю УПЗС виконкому Криворізької міської ради №Ч-357-П від 18.08.2017 року (а.с.5-зворот-6) у виплаті одноразової матеріальної допомоги за 2016 рік ОСОБА_2 відмовлено, оскільки він не є безпосереднім ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС, а тому до списків осіб на виплату такої допомоги не був включений.
Приймаючи рішення про відмову у виплаті одноразової матеріальної допомоги, відповідач виходив з того, що надане ОСОБА_2 посвідчення видане згідно з «Порядком віднесення громадян із числа тих, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї або постраждали за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №674 від 02.12.1992 року.
Не погоджуючись з цим, позивач звернувся до суду, що гарантоване йому ст.70 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка регламентує право на захист прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Однак, суд не може погодитись з наведеними відповідачем підставами для відмови у виплаті одноразової матеріальної допомоги за рішенням виконкому Криворізької міської ради №38 від 24.12.2016 року, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч.1 ст.65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Як передбачено ч.3 ст.65 цього Закону, посвідчення «Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом.
Відповідно до п.п.1,3 Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 20.01.1997 року №51, посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи - документ, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". До посвідчення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, додається вкладка за встановленим зразком.
Так, посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи ОСОБА_2 видано відповідно до Порядку віднесення громадян із числа тих, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї або постраждали за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №674 від 02.12.1992 року (далі за текстом – Порядок, затверджений Постановою КМУ №674 від 02.12.1992 року).
Преамбулою Постанови КМУ №674 від 02.12.1992 року визначено, що громадянам, відносно яких застосовується цей Порядок, видаються посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілого від Чорнобильської катастрофи відповідної категорії за зразками, затвердженими Постановою КМУ від 20.01.1997 року №51.
Видаючи посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серії А, ОСОБА_2 визначено І категорію із віднесенням до категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в розумінні ст.9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка за своїм змістом є загальною та включає, у тому числі, й осіб, які є учасниками ліквідації наслідків аварії.
Як слідує з вкладки № 654781с, яка є невід’ємною частиною посвідчення серії А №158638с та конкретизує його зміст, ОСОБА_2 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а видане йому посвідчення перереєстроване у встановленому законом порядку 16.04.2014 року, що підтверджується відповідним штампом та в розумінні абз.1 п.3 Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 20.01.1997 року № 51 визначає його дійсність.
Системним аналізом положень вказаних нормативних актів та дійсних обставин справи суд приходить до висновку, що незалежно від того, як саме визначено осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (як таких, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи або інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї), вони всі отримують єдине посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи за формою, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року № 51 із деталізацією статусу у відповідній вкладці для осіб, віднесених до категорії І. Наявність такого посвідчення серії А, яке є документом, що підтверджує особливий статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає їм право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства. Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи та не можуть замінювати собою значення посвідчення.
Враховуючи дійсність та доведеність статусу ОСОБА_2 як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, суд приходить до переконання щодо відсутності у відповідача підстав для відмови у виплаті йому одноразової матеріальної допомоги на підставі рішення виконкому Криворізької міської ради № 551 від 23.12.2016 року.
Посилання відповідача про те, що ОСОБА_2 не був включений до списку осіб, наданого УПСЗН виконкому Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради як особа, яка має право на отримання допомоги, суд оцінює критично, оскільки відповідач, будучи суб’єктом, уповноваженим на виплату такої допомоги, формував списки таких осіб та мав право і можливість включити до них і ОСОБА_2 як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, який особисто звернувся до відповідача із відповідною заявою стосовно цього 04.08.2017 року (а.с.5).
Наведені відповідачем мотиви для відмови стосовно того, що ОСОБА_2 не є спеціальним суб’єктом на отримання такої допомоги, на переконання суду, є суб’єктивною оцінкою наданого позивачем посвідчення та не можуть бути достатньою підставою, яка б визначала можливість відмови у виплаті йому вказаної вище допомоги.
Як визначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» № 4909/04 від 10.02.2010 року, «…хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов’язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень …».
Однак, мотивація та докази, наведені у запереченнях відповідача, спростовують обгрунтовану позицію позивача, з якою погоджується суд, зазначивши вказані вище мотиви стосовно цього.
Відповідно до ч.2 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
Враховуючи, що в ході судового розгляду знайшли підтвердження обставини вчинення відповідачем неправомірних дій щодо відмови у виплаті ОСОБА_2 одноразової матеріальної допомоги, тому суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог позову в цій частині.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача зазначеної одноразової матеріальної допомоги, суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Отже, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними ч.3 ст.2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право, а тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Під дискреційним повноваженням суд повинен розуміти таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, що визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення. Суд є правозастосовуючим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Оскільки питання виплати одноразової матеріальної допомоги віднесено до виключної компетенції відповідача УПСЗН виконавчого комітету Криворізької міської ради, що також передбачено в п.3 рішення виконкому Криворізької міської ради №551 від 23.12.2016 року, у зв’язку з чим приходить до висновку про відсутність підстав для їх стягнення в судовому порядку.
Відповідно до п.10.3 Постанови Верховного Суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року №7, у разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов'язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право. Суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.
Натомість, дотримуючись принципів законності, поділу влади, а також компетенції, визначеної Конституцією та законами України, з метою забезпечення повного захисту прав, свобод та інтересів ОСОБА_2, про захист яких він просив суд, керуючись ч.2 ст.11 КАС України суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення пред’явлених ОСОБА_2 вимог в частині виплати йому матеріальної допомоги саме в первісній редакції їх пред’явлення шляхом зобов’язання відповідача виплатити позивачеві одноразову матеріальну допомогу, передбачену рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 23.12.2016 року № 551 «Про надання матеріальної допомоги з нагоди Дня вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС» як учасникові ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії із попереднім включенням його до відповідного переліку осіб, зазначеного в додатку до рішення.
Підстав для конкретизації розміру одноразової матеріальної допомоги саме в сумі 1 000 грн. суд не вбачає, оскільки рішенням органу місцевого самоврядування, на підставі якого здійснюється її виплата, такий розмір не встановлено, а лише вказано на виплату її за рахунок окремо виділених коштів, в той час як визначення такого розміру допомоги здійснювалось на основі адміністративного розсуду суб’єкта владних повноважень.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно ст.94 КАС України, а також враховуючи звільнення обох сторін від сплати судового збору, суд вважає за необхідне витрати по сплаті судового збору компенсувати за рахунок Державного бюджету України.
Крім того, згідно з ч.1 ст.267 КАС України, суд вважає за необхідне встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов’язання відповідача подати в місячний строк з моменту набрання ним законної сили звіт про його виконання.
Керуючись ст.ст.2, 5, 6, 8-13, 17, 18, 69-71, 94, 159-163, 183-2, 186, ч.1 ст.267 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Криворізької міської ради, про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Криворізької міської ради щодо відмови у наданні ОСОБА_2 одноразової матеріальної допомоги, передбаченої рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 23.12.2016 року № 551 «Про надання матеріальної допомоги з нагоди Дня вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС» як учасникові ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Криворізької міської ради здійснити ОСОБА_2 виплату одноразової матеріальної допомоги, передбаченої рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 23.12.2016 року № 551 «Про надання матеріальної допомоги з нагоди дня вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС» як учасникові ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії із попереднім включенням його до відповідного переліку осіб, зазначеного в додатку до рішення.
В задоволенні іншої частини вимог – відмовити.
Судові витрати по справі компенсувати за рахунок Державного бюджету України.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Криворізької міської ради подати в місячний строк з моменту набрання постановою суду законної сили звіт про її виконання.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання її копії через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст.186 КАС України. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.І. Євтушенко
Судове рішення № 69367567, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 06.10.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 214/5231/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: