Ухвала суду № 69366367, 05.10.2017, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/4217/17

Провадження № 2/210/2016/17

У Х В А Л А

іменем України

"05" жовтня 2017 р. м. Кривий Ріг

Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_2, розглянувши позовну заяву ОСОБА_3 до Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Муравейник-4» про зобовязання Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Муравейник-4» відобразити у бухгалтерському обліку відсутність заборгованості ОСОБА_3 перед ОСББ «Муравейник-4», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу із позовною заявою до Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Муравейник-4» про зобовязання Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Муравейник-4» відобразити у бухгалтерському обліку відсутність заборгованості ОСОБА_3 перед ОСББ «Муравейник-4».

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Проте, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими позивач звертається до суду для захисту, а також дотримання позивачем вимог, передбачених ст.ст. 119 ЦПК України.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без дотримання вимог статті 119 ЦПК України.

Відповідно до частини 5 статті 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Однак в порушення вимог закону позивачем не долучено до матеріалів спраив квитанції про сплату судового збору та з позовної заяви не вбачається, що позивач просить відстрочити сплату судового збору.

Частиною 1статті 82 Цивільного процесуального кодексу України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» встановлено, що відповідно достатті 8 Закону України «Про судовий збір»тастатті 82 ЦПКєдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зістаттею 10 ЦПКповинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Устатті 129 Конституції Україниоднією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З урахуванням вимогстатті 11 ЦПК, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться устатті 8 Закону України «Про судовий збір», з власної ініціативи. Так як на стадії вирішення питання про відкриття провадження норма щодо покладення судових витрат на боржника не застосовується, а відомостей про майновий стан позивач не надав, підстави для відстрочення сплати судового збору з подальшим стягненням його з відповідача відсутні.

У відповідності ізстаттею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Креуз проти Польщі» (CASE OF KREUZ v. POLAND) (Заява N 28249/95) від 19.06.2001 року, суд констатував, що він ніколи не виключав можливостітого, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладенняфінансових обмежень на доступ особи до суду. Проте у цьому ж рішенні суд також наголошує, що положенняпункту 1 статті 6 про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Відповідно Суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є самепособітаким,що суперечитьпункту1статті6 Конвенції (п. 60).

Також, зокрема, у п.п. 50, 52 рішення Європейського суду з прав людини «Станков проти Болгарії» («STANKOV v. BULGARIA») від 12.07.2007 (заява №68490/01), вказано про те, що цілі, які переслідуються при стягненні судових витрат, зокрема судового збору слід вважати прийнятними враховуючи загалом питання відправлення правосуддя, зокрема, що стосується фінансування судової системи, крім цього, такі діють стримуючим фактором для легковажних претензій, однак такі не повинні бути надмірним тягарем, тобто значне фінансове навантаження може виступати як фактор, що обмежує доступ до правосуддя, право на суд.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обовязковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі якщо документ, що підтверджує сплату судового збору не буде поданий у строк, встановлений судомвизнання заяви неподаною та її повернення позивачеві.

Окрім цього, у позовній заяві не зазначено доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, а саме доказів наявності заборгованості у позивача, звернення до відповідача з метою надання розяснень про наявну заборгованість та можливості мирного врегулювання спору, у разі якщо у сторони виникли певні труднощі у отриманні вказаних доказів то до суду не надано клопотання про забезпечення витребування доказів та підтвердження звернення позивача з метою отримання самостійно вказаних доказів (п. 6, ч. 2ст. 119 ЦПК України);

Відповідно до статті 121 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 119-120 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.121 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Муравейник-4» про зобовязання Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Муравейник-4» відобразити у бухгалтерському обліку відсутність заборгованості ОСОБА_3 перед ОСББ «Муравейник-4»- залишити без руху.

Повідомитипозивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в строк, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання позивачем ухвали.

Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення відмічених вище недоліків заява вважатиметься не поданою та буде повернено.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: С. В. Ступак