Рішення № 69366031, 18.09.2017, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/4325/17

(2/199/2136/17)

РІШЕННЯ

Іменем України

18.09.2017 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська

в складі: головуючого cудді Якименко Л.Г.

за участю секретаря Борулько М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк», треті особи Приватний нотаріус дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби міста Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_5 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №54141887 від 14.06.2017 року з виконання виконавчого напису №9805, виданого 05.11.2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 279 691,42 грн.

Зазначений виконавчий напис вчинено на стягнення заборгованості за кредитним договором №DNK0AK88360415 ВІД 03.07.2007 року, укладеним між ОСОБА_2 акціонерним товариством ОСОБА_3 «ПриватБанк» та ОСОБА_1.

Позивачка вважає, що виконавчий напис має бути визнаний судом недійсним, оскільки його було вчинено за відсутності документів, що підтверджують безпірність заборгованості за кредитним договором №DNK0AK88360415 від 03.07.2007 року. Разом з тим, рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2014 року звернуто стягнення на предмет застави: автомобіль MITSUBISHI, модель L 200, рік випуску 2007;тип ТЗ: легковий універсал – В, № кузова/шасі: MMBJNKB407D103998, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості у розмірі 155748,18 грн. за кредитним договором № DNK0AK88360415 від 03.07.2007 року. На теперішній час автомобіль у неї вилучений, хоча рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07.02.2014 року автомобіль їй повернуто, однак рішення не виконано.

На підставі зазначеного позивачка просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню, вчинений 05 листопада 2016 року Приватним нотаріусом дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі №9805, виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» 279 691,42 грн., та стягнути з відповідача судові витрати.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 підтримали позовні вимоги у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» ОСОБА_7 у судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Треті особи - Приватний нотаріус дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та представник Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у судове засідання не з’явились, про слухання справи повідомлялись належним чином.

Вислухавши пояснення позивачки та представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 03 липня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство ОСОБА_3 «ПриватБанк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №DNK0AK88360415, за умовами якого кредитор надав позивачці кредит в сумі 163 614,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 14,04% на рік з кінцевим терміном повернення 02.07.2014 року. Вимоги до ОСОБА_1, що випливають із вказаного кредитного договору, були забезпеченні укладеним з ПАТ «А-Банк» договором поруки №167 від 20.10.2010 року та договором застави рухомого майна – автомобіля марки MITSUBISHI, модель L 200, рік випуску 2007;тип ТЗ: легковий універсал – В, №кузова/шасі: MMBJNKB407D103998, реєстраційний номер НОМЕР_1, укладеним 03.07.2007 року з ОСОБА_1.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2014 року було звернуто стягнення на предмет застави: автомобіль MITSUBISHI, модель L 200, рік випуску 2007;тип ТЗ: легковий універсал – В, №кузова/шасі: MMBJNKB407D103998, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості у сумі 155748,18 грн. за кредитним договором №DNK0AK88360415 від 03.07.2007 року.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07.02.2014 року. залишений без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 17.06.2014 року, вирішено повернути автомобіль ОСОБА_1, однак рішення не виконано.

05 листопада 2016 року Приватним нотаріусом дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі №9805, вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» 279 691 гривню 42 копійки, з яких: залишок заборгованості за кредитом - 7 347 гривень 23 копійки, залишок заборгованості за відсотками – 123 495 гривень 17 копійок, комісія - 5 029 гривень 20 копійок, пеня 142 119 гривень 82 копійки та витрати, пов'язані з вчиненням нотаріального напису, – 1 700,00 гривень.

14 червня 2017 року державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_5 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №54141887 від 14.06.2017 року з виконання виконавчого напису № 9805, виданого 05.11.2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 279 691,42 грн.

Згідно ч.1 ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Відповідно до вимог ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. За положеннями ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Такі ж положення містяться і у п.284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затв. наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004) та у яких, зокрема, зазначається, що заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України. За п.1 «б» Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису про звернення стягнення на заставлене майно за нотаріально посвідченими угодами подаються документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання. Відповідно до положень, передбачених ст.68 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставами для бухгалтерського обліку є первинні документи, які фіксують факти здійснення всіх банківських операцій, та які мають містити відповідний зміст та підписи компетентних посадових осіб.

Як вбачається зі змісту постанови про відкриття виконавчого провадження, її винесено на виконання виконавчого напису №9805, виданого 05.11.2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4. В свою чергу відповідно до положень ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчий напис за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, згідно з передбаченим та затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Так документами, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції - є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, а з сумою стягнення позивач не згоден, що свідчить про наявність між сторонами спору, пов'язаного з розміром нарахованої заборгованості за кредитним договором.

Згідно із ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", що набрав чинності з 1 січня 2004 року, визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених із метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Прикінцевими і перехідними положеннями згаданого Закону передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

ОСОБА_8 України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є спеціальним законом із питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України "Про заставу" та ст. 590 ЦК України застосовуються лише в частині, що йому не суперечить.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (у редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису нотаріуса) звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Статтею 26 цього Закону визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, відповідно до яких обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом; продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Таким чином діючим законодавством, зокрема Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», не передбачено звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса, до того ж рішенням апеляційного суду вже було звернуто стягнення на майно позивачки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №DNK0AK88360415 від 03.07.2007 року.

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що між сторонами тривалий час існує спір з приводу виконання умов договору, суми боргу, а заставний автомобіль відповідачем вилучено у позивачки та не повернутий. Враховуючи викладене та те, що сума, зазначена у виконавчому написі не є безспірною, документи, на підставі яких нотаріус вчинив виконавчий напис суду не надано, тому суд вважає визнати таким, що не підлягає виконанню, вчинений 05 листопада 2016 року Приватним нотаріусом дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі №9805, виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» 279 691 (двісті сімдесят дев'ять тисяч шістсот дев'яносто одну) гривню 42 копійки, з яких: залишок заборгованості за кредитом - 7 347 гривень 23 копійки, залишок заборгованості за відсотками – 123 495 гривень 17 копійок, комісія - 5 029 гривень 20 копійок, пеня 142 119 гривень 82 копійки та витрати, пов'язані з вчиненням нотаріального напису – 1 700,00 гривень.

З урахуванням результату розгляду справи, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України слід стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» 640 гривень 00 копійок судового збору на користь держави.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 212, 214-215, 222 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Визнати таким, що не підлягає виконанню, вчинений 05 листопада 2016 року Приватним нотаріусом дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі №9805, виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» 279 691 (двісті сімдесят дев'ять тисяч шістсот дев'яносто одну) гривню 42 копійки, з яких: залишок заборгованості за кредитом - 7 347 гривень 23 копійки, залишок заборгованості за відсотками – 123 495 гривень 17 копійок, комісія - 5 029 гривень 20 копійок, пеня 142 119 гривень 82 копійки та витрати, пов'язані з вчиненням нотаріального напису – 1 700,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» 640 гривень 00 копійок судового збору на користь держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається з дня отримання копії рішення.

Суддя: