Рішення № 6936602, 27.11.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

27.11.2009 р. Справа № 19/111

За позовом Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород Оноківці

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, смт. Воловець

про стягнення 247 грн. 08 коп., в тому числі 218 грн. 88 коп. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 22 грн. 02 коп. пені, 3 грн. 50 коп. інфляційних нарахувань та 2 грн. 68 коп. три проценти річних,

Суддя господарського суду Пригара Л.І.

представники :

Позивача Тодавчич Г.І., юрисконсульт юридичного відділу I категорії, довіреність № 5142 від 11.08.2009 року

Відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ: Відкритим акціонерним товариством енергопостачальною компанією „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород Оноківці заявлено позов до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, смт. Воловець про стягнення 247 грн. 08 коп., в тому числі 218 грн. 88 коп. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 22 грн. 02 коп. пені, 3 грн. 50 коп. інфляційних нарахувань та 2 грн. 68 коп. три проценти річних.

Представник позивача просить задоволити позовні вимоги, обґрунтовуючи їх доданими до матеріалів справи документальним доказами, зокрема стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови договору про постачання електричної енергії № 06/04-0149 від 20.02.2008 року, а саме повністю не оплатив за спожиту активну електричну енергію за квітень 2009 року в розмірі 218 грн. 88 коп.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвали суду від 15.10.2009 року та 28.10.2009 року надіслані відповідачу рекомендованим листом з повідомленням; повідомлення судова повістка № 14958318 від 18.10.2009 року та повідомлення судова повістка № 15008925 від 31.10.2009 року), у судові засідання 28 жовтня 2009 року та 27 листопада 2009 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду документи не подав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,

суд встановив:

Постановою Національної комісії з питань регулювання енергетики України „Про затвердження Правил користування електричною енергією” № 28 від 31.07.1996 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 року № 417/1442 (з наступними змінами та доповненнями) визначені взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між постачальниками електричної енергії та споживачами.

Згідно п. 5.1. Правил користування електричною енергією, споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Між Відкритим акціонерним товариством енергопостачальною компанією „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород Оноківці та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, смт. Воловець 20.02.2008 року був укладений договір про постачання електричної енергії № 06/04-0149. Згідно умов договору постачальник (позивач) бере на себе зобовязання продавати електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача (відповідача) з приєднаною потужністю 3 кВт, а споживач (відповідач) зобовязався оплачувати постачальнику (позивачу) вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатків до нього, які є його невідємною частиною.

Згідно підпунктів 2.3.3., 2.3.4. зазначеного договору споживач (відповідач) зобовязався, зокрема, оплачувати постачальнику (позивачу) вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку 7 „Порядок розрахунків” та Додатку 8 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” та здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з Додатком 6 „Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії”.

Пунктом 7 додатку № 7 до договору про постачання електроенергії № 06/04-0149 від 20.02.2008 року передбачено, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати у розмірі 100 % вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий період не пізніше ніж за два робочі дні до початку дати розрахункового періоду, яким є 20 те число попереднього місяця, та повного розрахунку за спожиту електроенергію згідно підписаного споживачем напротязі не більше 5 ти операційних банківських днів, рахуючи від дати отримання рахунку.

Згідно вищевказаного пункту додатку № 7 до договору, постачальником електричної енергії (позивачем) виписано Фізичній особі підприємцю ОСОБА_2 рахунок на оплату поставленої активної електроенергії. Із фактичних обставин і матеріалів справи слідує, що на підставі договору № 06/04-0149 від 20.02.2008 року відповідачем за квітень 2009 року спожито активну електроенергію на загальну суму 218 грн. 88 коп., що підтверджено копією виставленою відповідачу до оплати місячного рахунку. Згідно поданого розрахунку, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобовязання щодо повної та своєчасної оплати електроенергії станом на день розгляду спору утворився борг в розмірі 218 грн. 88 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново господарськими визнаються цивільно правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду справи в суді, обставини спору (права і зобовязання сторін) оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежно виконав взяті на себе зобовязання, не оплатив повну вартість поставленої йому активної електроенергії в розмірі 218 грн. 88 коп. Позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості в розмірі 218 грн. 88 коп. доведені доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України в силу зобовязання кредитор вправі вимагати виконання обовязку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобовязань у відносинах. Підставою виникнення зобовязання є юридичний факт. В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобовязальні відносини між сторонами є надання електричної енергії. Отже, обовязок відповідача оплатити вартість наданої електричної енергії є безспірним.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобовязання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства. Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми 218 грн. 88 коп. заборгованості за спожиту активну електроенергію.

Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача пені у розмірі 22 грн. 02 коп.

Пунктом 4.2.1. договору передбачено, що за прострочення оплати за спожиту електроенергію споживач (відповідач) сплачує постачальнику (позивачу) пеню у розмірі 0,05 % за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Нарахована позивачем пеня, визначена з врахуванням обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ відповідно до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР складає 22 грн. 02 коп., підлягає стягненню з відповідача.

Пунктом 4.2.1. договору передбачено, що за внесення платежів з порушенням термінів, визначених відповідним додатком (Додатком № 7 „Порядок розрахунків”), споживач (відповідач) сплачує постачальнику (позивачу) три проценти річних за користування коштами постачальника (позивача) та відсоток встановленого індексу інфляції за весь час прострочення заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення та трьох процентів

річних від простроченої суми. Сума інфляційних за період прострочки складає 3 грн. 50 коп., три проценти річних 2 грн. 68 коп., підлягають стягненню з відповідача.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і

заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 102 грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 204, 509, 549, 526, ч. 2 ст. 625, ст. 629 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 175, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород Оноківці, вул. Головна, 57 (код ЄДРПОУ 00131529) суму 247 (Двісті сорок сім гривень) грн. 08 коп., в тому числі 218 (Двісті вісімнадцять гривень) грн. 88 коп. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 22 (Двадцять дві гривень) грн. 02 коп. пені, 3 (Три гривень) грн. 50 коп. інфляційних нарахувань та 2 (Дві гривень) грн. 68 коп. три проценти річних, а також суму 102 (Сто дві гривень) грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236 (Двісті тридцять шість гривень) грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Пригара Л.І.