Постанова № 69364937, 28.09.2017, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/12153/17

Пров. №2-а/766/1984/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2017

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючий суддя Гаврилов Д.В.,

секретар Кована В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області про зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся з позовом, в якому просив зобов'язати відповідача перерахувати йому пенсію за віком з 12.04.2013 року із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2010-2012 роки, відповідно до ст. 40 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачувати її в подальшому у розмірі обрахованому із застосуванням цієї статті.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач з 25.10.1997 року отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". 12.04.2013 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду у м. Херсоні із заявою про призначення йому пенсії за віком, відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Позивачу була призначена та нарахована пенсія за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік з посиланням на норми п. 3 ст. 45 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Позивач, вважаючи незаконним з боку відповідача застосування вказаної норми при обрахунку йому пенсії, у травні 2017 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії із застосуванням норми ст. 40 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відповідачем було відмовлено позивачу у здійсненні такого перерахунку. Позивач вважає таке рішення відповідача незаконним та таким, що порушує його права.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, проти їх задоволення заперечувала, надала суду свої письмові заперечення проти позову.

Заслухавши учасників процесу, з'ясувавши обставини справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з урахуванням наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на обліку в Управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з 25.10.1997 року та отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року.

З 12.04.2013 року позивач за своїм вибором отримує пенсію за віком, відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року.

15.05.2017 року позивач звернувся до Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду Херсонської області із заявою про перерахунок пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за три роки, що передували року його зверненню за призначенням пенсії, тобто за 2010-2012 роки, відповідно до ст. 40 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

У відповіді Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду Херсонської області на вказану заяву зазначено про відсутність підстав для обчислення розміру пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, оскільки пенсія за вислугу років була призначена позивачу відповідно до ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", тому при розрахунку пенсії за віком відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосований показник середньої заробітної плати (доходу) за 2007 рік.

Статтею 1 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон № 2262-ХІІ) встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали інвалідами за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Відповідно до статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону № 1058-ІV та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно зі статтею 7 Закону № 2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

У частині першій статті 9 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058-ІV) передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов’язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв’язку з втратою годувальника.

Частиною третьою статті 45 цього Закону встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV, однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.

Так, позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону

№ 2262-ХІІ, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV він звернувся вперше. За таких обставин посилання відповідача у справі на необхідність застосування ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV є безпідставним.

Отже, враховуючи те, що пенсію за віком позивачу призначено в 2013 році, у нього виникло право на призначення пенсії із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за три роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2010-2012 роки.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 31.03.2015 року у справі № 21-612а14.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Згідно ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 113 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб, стосовно здійснення пенсійних виплат. Саме на державу покладається відповідальність за належне функціонування підприємств, установ та організацій, які відповідним чином в цій державі зареєстровані, ліквідовані або реорганізовані.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими. Разом з тим, позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону № 1058-ІV перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Оскільки із заявою про здійснення перерахунку пенсії позивач звернувся 17.05.2017 року, і розмір пенсії має збільшитись в результаті перерахунку, то перерахунок пенсії має бути здійснено з першого числа наступного місяця за місяцем, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, тобто з 01.06.2017 року.

При цьому суд вважає безпідставними доводи представника відповідача відносно того, що провадження у справі підлягає закриттю, у зв’язку з тим, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2013 року у справі №668/7954//13а позивачу було відмовлено в призначенні пенсії з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за три роки. Предмети і підстави позовів у вказаних справах різні. Крім того, Верховним Судом України висловлена право позиція, за якою позивач має право на відповідний перерахунок пенсії.

Відповідно положень ст. 94 КАС України оскільки ЗУ «Про судовий збір» відповідача звільнено від сплати судового збору суд присуджує всі понесені позивачем витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 6, 11, 17, 18, 69, 70, 71, 94,158-163, 167 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Херсонське об'єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 01 червня 2017 року із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за три роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2010-2012 роки, відповідно до ст. 40 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачувати її в подальшому у розмірі обрахованому із застосуванням цієї статті.

Відмовити в задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 640 грн.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії даної постанови.