Вирок № 69364533, 06.10.2017, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/532/17

Провадження № 1-кп/581/59/17

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2017 року Липоводолинський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Кузьмінського О.В.,

за участю секретаря Мазур О.А. ,

прокурора Бондаренка Д.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Валюха Ю.В.,

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12017200210000135 від 10 червня 2017 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження та мешкання: АДРЕСА_1, не працюючого, не одруженого, на утриманні діти відсутні, з середньою освітою, громадянина України, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, інваліда 3-ої групи, раніше судимого

15 серпня 2012 року Липоводолинським районним судом Сумської області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;

23 серпня 2013 року Лебединським районним судом Сумської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки два місці без конфіскації майна та покарання у виді штрафу 600 грн., яке підлягає виконанню самостійно, звільненого умовно-достроково на підставі ухвали Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 30 березня 2016 року на строк 1 рік 2 місяці 7 днів,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

10 червня 2017 року близько 3 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебував поблизу кафе-бару «Еліт» в сел. Липова Долина, де попередньо вживав алкогольні напої з ОСОБА_3 Перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, він направився до стоянки, що знаходиться навпроти магазину «Світ Продуктів» в сел. Липова Долина по вул. Горького, 3, де знаходився автомобіль марки ВАЗ 21099, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, темночервоного кольору, 1995 року виготовлення, що перебував у користуванні ОСОБА_3 При цьому автомобіль був незачинений з ключем в замку запалювання. Реалізовуючи до кінця умисел на незаконне заволодіння автомобілем марки ВАЗ 21099, при цьому не маючи на нього ні дійсного, ні уявного права, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, повторно, адже має не зняту в установленому порядку судимість за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_1 підійшов до автомобіля, відкрив водійські двері автомобіля, які із середині зачинені не були та за допомогою ключа, який перебував у замку запалювання, завів двигун автомобіля і таким чином привів у рух транспортний засіб та поїхав у напрямку виїзду з сел. Липова Долина в бік м. Гадяч Полтавської області. В подальшому викраденим автомобілем ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, а саме їздив впродовж години по сел. Липова Долина.

Відповідно до висновку експерта № 19/119/9-4/213е від 15 червня 2017 року, ринкова вартість легкового автомобіля марки ВАЗ 21099, червоного кольору, 1995 року виготовлення, з урахуванням зносу станом на 10 червня 2017 року на час скоєння злочину може складати 54 тис. 890 грн.

Крім того, ОСОБА_1, не зупинившись на вчиненому 10 червня 2017 року близько 4 год. ранку до автомобіля марки ВАЗ 21099, яким незаконно заволодів, взяв на АДРЕСА_2 пасажира ОСОБА_4, та рухаючись на автомобілі по вул. Оболонська в сел. Липова Долина в напрямку вул. Роменська поряд з господарством АДРЕСА_3, знехтувавши безпекою дорожнього руху, не врахувавши дорожню обстановку, що склалася, не обравши безпечної швидкості руху керованого ним транспортного засобу, порушуючи вимоги п. 12.1. Правил дорожнього руху України, згідно якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, необережно, допустив виїзд за межі проїзної частини, а саме в лівий кювет, допустивши зіткнення з деревом.

Внаслідок порушення ОСОБА_1 п. 12.1. Правил дорожнього руху пасажир ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження: перелом рукоятки грудини та 3-5 ребер справа без особливого зміщення відломків, які згідно висновку експерта № 247 від 29 червня 2017 року кваліфікуються як середньої тяжкості по тривалості розладу здоров'я.

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №177 від 19 липня 2017 року допущене водієм ОСОБА_1 порушення вимог пункту 12.1. Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв'язку з подією та наслідками, що настали.

У зв'язку з цим суд вважає за необхідне виключити із обвинувачення порушення ОСОБА_1 пунктів 12.4, 2.9.а, 2.3.б, оскільки відсутній причинний зв'язок між порушенням цих пунктів та спричиненням потерпілому ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Допитаний обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав та пояснив, що 9 червня 2017 року разом з ОСОБА_3 та іншими знайомими відпочивали в кафе-барі «Еліт» в сел. Липова Долина, де вживали спиртні напої. Близько 3 години ночі 10 червня 2017 року він вийшов з бару та пішов в напрямку автомобіля, належного ОСОБА_3, оскільки той обіцяв підвезти його додому в с. Беєве Липоводолинського району. Поблизу автомобіля перебував і ОСОБА_4 Почекавши ОСОБА_3 приблизно 30 хв., він сів до автомобіля, який був незачинений, завів автомобіль, при цьому ключ перебував в замку запалювання, та поїхав в напрямку м. Гадяч Полтавської області з метою знайти ОСОБА_3, знаючи, що він живе в тому напрямку, та думав, що той пішов пішки додому. Не знайшовши ОСОБА_3, поїхав на автозаправну станцію, але там не заправлявся та повернувся назад до магазину «Світ Продуктів». Там перебував ОСОБА_4, якому ОСОБА_3 нібито також обіцяв відвезти додому в с. Панасівка Липоводолинського району. ОСОБА_4 сів до салону автомобілю та вони поїхали по вул. Оболонська в сел. Липова Долина, де не впоравшись з керуванням на повороті, він з'їхав у кювет і більше нічого не пам'ятає.

Крім зізнавальних показань обвинуваченого ОСОБА_1, його вина у вчиненні кримінальних правопорушень також доводиться:

- показаннями потерпілого ОСОБА_3, який показав, що ввечері 9 червня 2017 року відпочивав в кафе-барі «Еліт» в сел. Липова Долина разом з ОСОБА_1 та іншими. Вживали спиртні напої. Автомобіль марки ВАЗ 21099, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, темночервоного кольору, 1995 року виготовлення, що перебував у його користуванні, залишив біля магазину «Світ продуктів» по АДРЕСА_2. Перед закриттям бару пішов додому пішки. Дозволу ОСОБА_1 брати автомобіль не надавав. Повернувшись через деякий час на те місце, де залишив автомобіль, його там не виявив, однак бачив, як автомобіль від'їжджав, але наздогнати його не вдалось. Хто був за кермом автомобіля не бачив;

- показаннями потерпілого ОСОБА_4, який показав, що 9 червня 2017 року відпочивав в кафе-барі «Еліт» в сел. Липова Долина разом з ОСОБА_1, ОСОБА_3 та іншими. Через значну кількість вжитого алкоголю не чітко пам'ятає обставини того, що відбулося. Хотів поїхати додому, хтось обіцяв його відвезти. Пригадав як їхав на автомобілі разом із ОСОБА_1, потім прийшов до тями вже в лікарні. На лікарняному у зв'язку з ушкодженнями перебував протягом 1 місяця;

- протоколом огляду від 10 червня 2017 року;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 10 червня 2017 року з доданою до нього схемою;

- висновком судово-медичної експертизи №247 від 29 червня 2017 року, згідно якої ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому рукоятки грудини та ребер з 3-го по 5-те справа, які кваліфікуються як середньої тяжкості по тривалості розладу здоров'я, можуть відповідати щодо заподіяння 10 червня 2017 року;

- висновком судової автотехнічної експертизи №177 від 19 липня 2017 року, згідно якої в діях водія автомобіля ВАЗ 21099 вбачається невідповідність вимогам п. 12.1, 12.4, 2.9.а, 2.3.б Правил дорожнього руху України, з яких невідповідність вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху України знаходиться в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 11 червня 2017 року;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 17 червня 2017 року.

Оскільки в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав вину у скоєних ним злочинах, суд визнав недоцільним проведення повного дослідження доказів та обставин провадження, які ніким не оспорюються, та з'ясувавши думку учасників судового провадження щодо розуміння змісту цієї процесуальної дії, пересвідчившись у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши наслідки таких процесуальних дій, керуючись вимогами ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежив дослідження доказів у даному провадженні допитом обвинуваченого, допитом потерпілих, даних, що характеризують особу обвинуваченого та документів.

Таким чином, факт скоєння обвинуваченим кримінальних правопорушень доведений повністю, а тому його злочинні дії суд кваліфікує:

за ч. 2 ст. 289 КК України як повторне незаконне заволодіння транспортним засобом,

за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При призначенні обвинуваченому виду і міри покарання суд враховує наявність обставин, що пом'якшує покарання (щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину), наявність обставини, що обтяжує покарання (вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння), ступінь тяжкості вчинених злочинів, які є тяжким та невеликої тяжкості відповідно, дані про особу ОСОБА_1, який раніше неодноразово судимий, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, не одружений, не працює, є сиротою, інвалідом 3-ї групи, посвідчення водія не отримував, згідно наданої характеристики за місцем проживання характеризується посередньо, завдану кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду, що складає 54 тис. 890 грн., обвинувачений не відшкодував, також не вживав заходів щодо відновлення суттєво пошкодженого транспортного засобу, ним не відшкодована вартість лікування потерпілого, висновок органу пробації, згідно якого виправлення обвинуваченого без позбавлення волі може становити небезпеку для суспільства, і приходить до висновку про необхідність призначення покарання за ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції статті без конфіскації майна, а за ч. 1 ст. 286 КК України у виді арешту в межах санкції статті без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На думку суду, саме такі покарання є необхідними та достатніми для виправлення обвинуваченого й попередження вчинення ним нових злочинів, а призначення менш суворих покарань не забезпечить досягнення вказаних завдань.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно йому слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі без конфіскації майна та без позбавлення права керувати транспортними засобами.

З урахуванням особи винного та інших зазначених обставин, суд вважає неможливим застосувати до обвинуваченого положення ст. 69, 75 КК України.

Клопотання захисника Валюха Ю.В. про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України Закону України «Про амністію у 2016 році» та звільнити його від відбування покарання за вищевказаний злочин не підлягає задоволенню на підставі п. б ст. 9 вказаного Закону, оскільки амністія не застосовується до осіб, які раніше звільнялися з місць позбавлення волі умовно-достроково і знову вчинили умисний тяжкий злочин.

Цивільний позов, заявлений прокурором Липоводолинського відділу Роменської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Фінансового управління Липоводолинської районної державної адміністрації про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину у сумі 2153 грн. 80 коп., визнаний обвинуваченим, підлягає задоволенню.

Інші цивільні позови не пред'являлись.

Застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави в сумі 64000 грн. необхідно продовжити до набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати за проведення експертиз.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 100, 174, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 286 КК України, призначивши покарання:

за ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 2 (два) місяці без конфіскації майна,

за ч. 1 ст. 286 КК України у виді арешту на строк 4 (чотири) місяці без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 2 (два) місяці без конфіскації майна та без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Початок строку відбування покарання обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Речові докази - автомобіль марки ВАЗ 21099, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 1995 року виготовлення, темночервоного кольору, що знаходиться на майданчику Липоводолинського ВП ГУНП в Сумській області, повернути законному володільцю ОСОБА_3

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави в сумі 64000 грн. продовжити до набрання вироком законної сили.

Грошову заставу в сумі 64000 (шістдесят чотири тисячі) грн., яка 16 червня 2017 року була внесена на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Сумській області за ОСОБА_1, після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю - ОСОБА_6.

Цивільний позов прокурора Липоводолинського відділу Роменської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Фінансового управління Липоводолинської районної державної адміністрації задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Фінансового управління Липоводолинської районної державної адміністрації (р/р 31415544700238, МФО 837013 ГУДКСУ у Сумській області, код 37654293, код доходів 24060300) грошові кошти в розмірі 2153 грн. 84 коп. за лікування потерпілого від злочину.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати у розмірі 1780 грн. 56 коп., що складаються з витрат на залучення експерта для проведення судової автотехнічної експертизи в сумі 989,60 грн. та судової автотоварознавчої експертизи в сумі 790,96 грн.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На виконання вимог ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору, обвинуваченому та потерпілим.

Суддя О. В. Кузьмінський