Ухвала суду № 69360318, 04.10.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/9937/17 Головуючий у 1 інстанції: Васильченко О.В.

Провадження № 22-ц/796/10570/2017 Доповідач: Шебуєва В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва

в складі: головуючого-судді Шебуєвої В.А.,

суддів Оніщука М.І., Українець Л.Д.,

секретар Майданець К.В.,

розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 07 серпня 2017 року про визнання неподаною та повернення позовної заяви заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 07 серпня 2017 року визнано неподаною та повернуто позовну заяву заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії.

В апеляційній скарзі заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просить скасувати вказану ухвалу суду, а питання відкриття провадження у справі передати на новий розгляд суду першої інстанції. Посилається на порушення норм процесуального права. Зазначає, що позовна заява прокурора відповідає вимогам, ст. ст. 119, 120 ЦПК України, суд безпідставно залишив її без руху, а в подальшому визнав її неподаною та повернув.

В апеляційній інстанції представник прокуратури міста Києва, представник Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 липня 2017 року заступник прокурора міста Києва звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії.

Просив зобов'язати ОСОБА_1 за власний рахунок провести відповідно до вимог містобудівної документації перебудову збудованих на земельних ділянках з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 об'єктів нерухомого майна, збудованих із перевищенням встановленої поверховості, шляхом їх приведення до поверховості, передбаченої для садибної забудови (не більше 4 поверхів).

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 31 липня 2017 року позовну заяву заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишено без руху з наданням позивачу п'ятиденного строку з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.

Залишаючи позовну заяву заступника прокурора міста Києва без руху, суд виходив з того, що до позовної заяви не додано належних та допустимих доказів, які б свідчили про належне повідомлення Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) щодо звернення до суду відповідно до вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Долучений до справи лист Прокуратури міста Києва від 21 липня 2017 року, який адресований Департаменту, містить лише штамп прокуратури про відправлення адресату і не містить відомостей про його отримання. Платіжні доручення про сплату судового збору не містять відомостей про те, що судовий збір сплачено за подання позову в інтересах Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (КМДА). Зміст позовних вимог потребує уточнення, оскільки не містить чіткого посилання на норму, назву містобудівної документації у відповідності до якої необхідно вчинити певні дії з нерухомим майном.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 07 серпня 2017 року позовну заяву заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) визнано неподаною та повернуто, оскільки позивачем не було усунуто недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі від 31 липня 2017 року.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню.

Відповідно до положень ст. 119 ЦПК України позовна заява подається в письмовій формі та повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.

У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Статтею 119 ЦПК України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» не передбачено надання прокурором при зверненні до суду з позовною заявою доказів вручення суб'єкту владних повноважень, в інтересах якого він виступає, повідомлення про звернення до суду.

Частиною 7 ст. 119 ЦПК України визначено лише, що у разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення

В позовній заяві до ОСОБА_1 заступник прокурора міста Києва навів підстави для звернення до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Як вбачається з матеріалів справи, в платіжних дорученнях про оплату судового збору від 21 липня 2017 року №965 та №966, доданих до позовної заяви в графі «призначення платежу» вказано, що це судовий збір за позовом прокуратури м. Києва до ОСОБА_1 Платником судового збору є прокуратура м. Києва. Відсутінсть у платіжних дорученнях інформації про те, що позов подано саме в інтересах Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), не є підставою для залишення позову без руху.

Також в ухвалі від 31 липня 2017 року суд вказав на необхідність уточнення позовних вимог, оскільки позовна заява не містить чіткого посилання на норму, назву містобудівної документації у відповідності до якої необхідно вчинити певні дії з нерухомим майном.

Разом з тим, відповідно до положень ст. 11 ЦПК України право визначати предмет та зміст позовних вимог належить виключно позивачу. Правові підстави для звернення до суду з відповідними вимогами можуть бути з'ясовані судом на подальших стадіях процесу.

Враховуючи викладене, суд безпідставно залишив позовну заяву заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) без руху, а в подальшому її повернув.

Ухвала Подільського районного суду м. Києва від 07 серпня 2017 року постановлена з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з передачею питання відкриття провадження в справі за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на новий розгляд суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити.

Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 07 серпня 2017 року скасувати, питання відкриття провадження в справі за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії передати на новий розгляд суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді