Постанова № 69358092, 02.10.2017, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/4036/17

Провадження №2-а/333/211/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2017 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого – судді Круглікової А.В.,

за участю секретаря Тарасенка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Запоріжжя, адміністративну справу №333/4036/17 за адміністративним позовом: ОСОБА_1 до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд визнати протиправними дії Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Запоріжжя щодо відмови у призначенні пенсії за віком з урахуванням положень ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», зобов’язати Шевченківське об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Запоріжжя перерахувати і виплачувати позивачу призначену йому пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 12.05.2017 року, з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», тобто з застосуванням показника середньої зарплати працівників, зайнятих в галузі економіки України, за три останні роки, що передують року звернення з заявою про призначенням пенсії за віком, та зобов’язати виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що з 04.12.2006 року йому було призначено пенсію за вислугу років відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ (далі – Закон №1788-ХІІ) з урахуванням вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі – Закон №1058-IV), нарахування якої було припинено у зв’язку із працевлаштуванням на посаду, яка дає право на призначення такої пенсії. Надалі 15.05.2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про переведення з пенсії за вислугою років на пенсію за віком. Відповідачем було призначено пенсію за віком, але при цьому врахований заробіток за період страхового стажу, зазначеного у ч.1 ст. 40 Закону №1058-IV, тобто із застосуванням показника середньої заробітної плати, який був врахований під час призначення попередньої пенсії за вислугу років. З такими діями відповідача позивач не погоджується, вважає що вони порушують його права у зв’язку із чим був змушений звернутись до суду з адміністративним позовом.

Позивач та представник відповідача, будучи належним чином повідомленими судом про час і місце розгляду справи, в судове засідання, призначене на 02.10.2017 року не з’явились. Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в якій він просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі представника Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Запоріжжя, в якій він просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Додатково від представника відповідача надійшли письмові заперечення, в яких він посилався на те, що позивачу вже було призначено пенсію, розраховану згідно норм Закону №1058-IV, а отже підстави для застосування нового показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України, за три останні роки, що передують року звернення з заявою про призначенням пенсії відсутні.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами письмові докази та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Причому забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Згідно з ч.1 і 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 04.12.2006 року було призначено пенсію за вислугу років відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ (далі – Закон №1788-ХІІ) з урахуванням вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі – Закон №1058-IV), нарахування якої було припинено у зв’язку із працевлаштуванням на посаду, яка дає право на призначення такої пенсії. Після досягнення пенсійного віку, необхідного для призначення пенсії за віком згідно з вимогами Закону №1058-ІV, ОСОБА_1 звернувся до відповідача з відповідною заявою. На підставі заяви позивача відповідачем з 15.05.2017 року було призначено йому пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну особу по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону №1058-IV враховується для обчислення пенсії за 2005 рік, а саме – 735,57 грн.

Проте з такими діями відповідача суд не може погодитись з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з ст. 9 Закону № 1058-ІV, зокрема, за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються наступні пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно з ч.1 ст.10 Закону № 1058-ІV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до ч.2 ст.40 Закону №1058-ІV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Приписами п.3 ст. 45 Закону №1058-ІV, встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону №1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Як свідчать встановлені обставини справи, з 04.12.2006 року позивачу була призначена пенсія за вислугою років згідно з Закону №1788-ХІІ, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернувся до відповідача вперше з відповідною заявою від 15.05.2017 року.

Суд звертає увагу, що Законом України «Про пенсійне забезпечення» передбачено інші підстави та порядок призначення пенсії за вислугою років та яка не є видом пенсії за віком.

Отже, виходячи з зазначеного, в даному випадку пенсія за віком призначається позивачу вперше, у зв'язку з чим при її призначенні має застосуватись показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за її призначенням.

Також суд бере до уваги, що в прохальній частині адміністративно позову позивач просить перерахувати і виплачувати призначену йому пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 12.05.2017 року. Однак матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про переведення з пенсії за вислугою років на пенсію за віком - 15.05.2017 року. У зв’язку з чим, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 14, 70, 71, 94, 158-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Запоріжжя щодо відмови у призначенні пенсії за віком з урахуванням положень ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Зобов’язати Шевченківське об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Запоріжжя перерахувати і виплачувати позивачу призначену пенсію за віком ОСОБА_1 (паспорт серія СА 876331, ІПН НОМЕР_1) відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 15.05.2017 року, з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», тобто з застосуванням показника середньої зарплати працівників, зайнятих в галузі економіки України, за три останні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком, та зобов’язати виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.

Стягнути з Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Запоріжжя за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати пов’язані зі сплатою судового збору у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена сторонами до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня її проголошення, з одночасним надсиланням її копії до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя А.В. Круглікова