Ухвала суду № 69357031, 04.10.2017, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/889/17

Провадження № 2-п/333/51/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.10.2017 р. м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боровікової А.І., при секретарі Носаченко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі заяву представника відповідача ОСОБА_1 Оборони України про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 Оборони України про стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Комунарським районним судом м. Запоріжжя 10.04.2017 р. ухвалено заочне рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 Оборони України про стягнення моральної шкоди, за яким стягнуто з ОСОБА_1 оборони України на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. та судовий збір у розмірі 689 грн.

14.07.2017 р. представник відповідача ОСОБА_1 Оборони України звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення по справі, посилаючись на те, що позивач не отримав своєчасно судової повістки про виклик до судового засідання, призначеного на 21.03.2017 року, а в судове засідання, призначене на 10.04.2017 року представник ОСОБА_1 оборони України не мав можливості прибути у звязку з великим навантаженням представників Південно-Східного територіального юридичного відділу та призначенням інших судових засіданнях в цей день в різних судах.

Далі представник відповідача вказав, що позивач проходив службу в військовій прокуратурі Запорізького гарнізону. Під час служби він і отримав травму, що, на його думку, призвела до інвалідності. Відповідно до статті 7 Закону України «Про прокуратуру»: Систему прокуратури України становлять: Генеральна прокуратура України; регіональні прокуратури; місцеві прокуратури; військові прокуратури; Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про Збройні Сили України» Структура Збройних Сил України: ОСОБА_1 оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, зєднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.

Тобто, зазначає відповідач, військова прокуратура не входить до складу ОСОБА_1 оборони України, а входить до загальної системи прокуратури. Керівництво діяльністю військових прокуратур ОСОБА_1 оборони України також не здійснюється.

Позивачем не доведений факт дії або бездіяльності ОСОБА_1 оборони України щодо спричинення моральної інколи.

Судом не з'ясовано, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Судом не досліджувалось питання вивчення обставин отримання захворювання (інвалідності) позивачем, а позивачем не надано доказів того, що захворювання (інвалідність) настала не з його вини. Суд не врахував, що відповідно до позовних вимог документальних доказів моральних страждань позивач не надав. З наданих, документів не вбачається, що звичний спосіб життя позивача змінився. Позивач як працював раніше так і продовжує працювати.

Суд помилково зробив висновок, що позивач має право на моральну шкоду відповідно до ст. 17 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» так як позивач не є військовослужбовцем.

В даному випадку позивачем не доведений та судом не встановлено факт протиправних лій або бездіяльності, а також вини ОСОБА_1 оборони України щодо спричинення моральної шкоди. ОСОБА_1 оборони України не погоджується з висновком суду щодо обов'язку держави відшкодувати позивачу завдану моральну шкоду покладається на ОСОБА_1 оборони України як на уповноважений орган державного управління.

Відповідач просив суд скасувати вищезазначене заочне рішення по справі та призначити справу до судового розгляду у загальному порядку.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заяву про перегляд заочного рішення з підстав, викладених в останній, просив суд її задовольнити.

Позивач в судовому засіданні заперечував проти скасування заочного рішення, посилаючись на відповідність останнього вимогам діючого законодавства, а також, на недоведеність відповідачем щодо пропуску останнім процесуального строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення, просив суд відмовити в задоволенні заяви.

Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява представника відповідача ОСОБА_1 Оборони України про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився у судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається мають істотне значення для вирішення справи.

Дослідивши заяву відповідача, заочне рішення, ухвалене судом по даній справі, суд приходить до висновку, що заява відповідача про перегляд заочного рішення не містить посилання на докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, а обставини, на які посилається відповідач у заяві про перегляд заочного рішення, суд вважає такими, які не є підставою для скасування заочного рішення згідно вимог ст. 232 ЦПК України.

На підстав викладеного, суд приходить до висновку, що заявником не надано доказів, які мають суттєве значення для вирішення справи, у звязку з чим заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 231, 232 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 Оборони України про перегляд заочного рішення відмовити.

Розяснити заявнику, що заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ст. 296 ЦПК України.

Суддя А.І. Боровікова