Ухвала суду № 69356119, 19.09.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 225/6689/16-к

Номер провадження 11-кп/775/780/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2017 р. колегія суддів Судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді Залізняк Р.М.,

суддів Круподері Д.О. Половінкіна Б.О.

при секретарі Гуляєві М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу обвинуваченого на вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 26 червня 2017 р., яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Ківшарівка Купянського р-ну Харківської області, який зареєстрований та мешкає в с. Ківшарівка, буд. 64/98 Купянського р-ну Харківської області,

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років.

за участю прокурора Наюка Є.О.

захисника ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_1

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку 09.09.2016 р. близько 23:20 год. обвинувачений з метою пришукання знаряддя для вчинення умисного вбивства потерпілого ОСОБА_3 зайшов до кімнати зберігання зброї, що розташована в будівлі Торецького психоневрологічного диспансеру по вул. Гайдара, буд. 43, м. Торецька Донецької області, де взяв пістолет ПМ БА 1418, 1985 р. випуску, у рукоятці якого знаходився знаряджений 6 патронами 9 мм магазин № ВС 5258, після чого зайшов до кімнати відпочинку, достовірно знаючи розташування ліжка потерпілого та його перебування в цей час на ліжку, підійшовши впритул до ліжка, де відпочивав потерпілий, відчуваючи особисту неприязнь до останнього, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою протиправного заподіяння смерті, розуміючи, що від неодноразових пострілів у людину з вогнепальної зброї може настати смерть, бажаючи настання саме таких наслідків у вигляді смерті, підійшов до вищевказаного ліжка та зробив 6 пострілів у напрямку верхньої частини тіла потерпілого, тобто в місця розташування його життєво важливих органів.

В результаті злочинних дій обвинуваченого потерпілому було заподіяно 2 вогнепальні кульові наскрізні поранення мяких тканин грудної клітини ліворуч (підключичної ділянки та ділянки лівої пахвової області); 2 проникаючі вогнепальні кульові поранення живота (одне-сліпе з ушкодженням передньої стінки шлунку, лівого куполу діафрагми, мяких тканин в області кореня лівої легені, зовнішньої стінки грудного відділу аорти, 6 ребра по навколохребтовій лінії; друге-наскрізне з ушкодженням лівого куполу діафрагми, нижньої долі лівої легені, мяких тканин в області 6 міжреберного проміжку; малокрів'я та дистрофічні змінення внутрішніх органів, які стосовно живих осіб носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень.

Причиною смерті потерпілого стала гостра крововтрата, обумовлена наявністю вищезазначених вогнепальних кульових поранень грудної клітки та живота з ушкодженням внутрішніх органів. Настання смерті потерпілого знаходиться у прямому причинному звязку із отриманими ушкодженнями.

Зазначений вище вирок був оскаржений обвинуваченим.

В апеляційній скарзі обвинувачений:

- зазначає, що вирок суду є незаконним, необґрунтованим, невмотивованим судовим рішенням, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, досудове розслідування проведено з істотним порушенням КПК України;

- вказує, що в порушення вимог міжнародного законодавства, ЗУ «Про боротьбу з тероризмом» та інших нормативно правових актів судом першої інстанції проведено судове слідство стосовно нього, як цивільної особи, а не як субєкта, який безпосередньо здійснює боротьбу з тероризмом; досудове розслідування проведено слідчими органами Національної поліції України, а не слідчими органами СБУ або військової прокуратури; кримінальне провадження щодо нього повинно здійснюватись військовими суддями військових судів;

- зазначає, що при розгляді справи в суді було порушено його право мати перекладача, всі судові засідання проводились виключно українською мовою;

- вказує, що ним був заявлений відвід складу суду на тій підставі, що судом поверхово були досліджені показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, суд умисно не звернув уваги на явні протиріччя, що в них містяться;

- вказує, що суд вмотивував його винуватість у вчиненні злочину повідомленням медпрацівника лікарні м. Торецька Донецької області до поліції про наявність у потерпілого вогнепальних кульових поранень грудної клітини та голови, проте у висновку судово медичної експертизи відносно потерпілого не зазначено поранення голови;

- вважає, що висновки суду про кількість пострілів, розташування кульових поранень, місцезнаходження сторін та місцезнаходження куль в тілі потерпілого не відповідають протоколу огляду місця події злочину; судом не було зясовано, в якому положенні знаходився потерпілий;

- зазначає, що пістолет є недопустимим доказом, оскільки під час досудового розслідування він не був визнаний речовим доказом та на нього не накладений арешт слідчим суддею у відповідності з вимогами КПК України;

- вказує, що в протоколах огляду місця події є суперечності щодо кольору спального мішка, що був вилучений під час огляду місця події;

- зазначає, що всі наведені ним в апеляційній скарзі протиріччя між доказами повинні тлумачитись судом на його користь, вирок не може ґрунтуватись на міркуваннях і домислах;

- прохає вирок суду скасувати та виправдати його.

До суду апеляційної інстанції не з`явився представник потерпілого ОСОБА_7, про причини неявки не повідомив, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги обвинуваченого.

Заслухавши суддю доповідача, прокурора, який прохав апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін, думку обвинуваченого та його захисника ОСОБА_8, які підтримали доводи скарги обвинуваченого та прохали її задовольнити, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів прийшла до висновку про залишення апеляційної скарги обвинуваченого без задоволення за таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у відповідності до ст. 31 КПК України кримінальне провадження відносно обвинуваченого в суді першої інстанції було здійснено колегіально судом у складі трьох професійних суддів, оскільки він обвинувачувався у злочині за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше 10 (десяти) років, тому доводи апеляційної скарги обвинуваченого про те, що в порушення вимог міжнародного законодавства, ЗУ «Про боротьбу з тероризмом» та інших нормативно правових актів судом першої інстанції проведено судове слідство стосовно нього, як цивільної особи, а не як субєкта, який безпосередньо здійснює боротьбу з тероризмом, а також що кримінальне провадження щодо нього повинно здійснюватись військовими суддями військових судів не мають під собою підґрунтя, оскільки такі суди в Україні відсутні, а систему судоустрою складають місцеві, апеляційні суди та Верховний Суд України, створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про те, що досудове розслідування проведено слідчими органами Національної поліції України, а не слідчими органами СБУ або військової прокуратури також не є слушними, оскільки не відповідають вимогам ст. 216 КПК України.

При розгляді кримінального провадження по суті судом першої інстанції ( далі суд) були всебічно, повно та обєктивно зясовані та досліджені всі обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачені ст. 91 КПК України.

Подія кримінального правопорушення та винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України у повному обсязі підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Висновки суду про винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України підтверджені доказами, зібраними у відповідності із вимогами закону та дослідженими у судовому засіданні. Всі висновки суду у вироку мотивовані з належною повнотою, наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Висновки суду викладені в мотивувальній та резолютивній частині вироку узгоджені між собою та не містять протиріч.

Докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження та досліджені безпосередньо у судовому засіданні, проаналізовані та оцінені судом першої інстанції з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності.

Судом був наданий ретельний аналіз показанням обвинуваченого, які були надані ним в судовому засіданні, у співвідношенні з усіма зібраними доказами по справі.

Так обвинувачений в судовому засіданні не визнав себе винуватим у вчиненні вбивства потерпілого та показав, що раніше потерпілий був відомий йому через знайомих, саме він займався питанням організації військової служби обвинуваченого, між ними відбувались конфлікти з питань проходження військової служби. В день події між ним та потерпілим, який перебував у стані алкогольного спяніння, відбувся конфлікт, потерпілий погрожував йому та іншим військовослужбовцям битою, яку приніс із собою, за що обвинувачений зробив йому зауваження.

Крім того потерпілий також погрожував його родині, брав його особисті речі, викрав його щоденник, користувався його телефоном. Він не памятає, при яких обставинах потерпілий отримав вогнепальні поранення, посилаючись на пробіл у памяті, памятає, що ввечері між ним та потерпілим відбувся конфлікт, під час якого той вдарив його битою, заподіявши йому подряпину та пошкодивши родиму пляму. Також він памятає, як живого потерпілого виносили до карети швидкої допомоги. Він перебував в тяжкому емоційному стані під час затримання, проведення слідчого експерименту з його участю, йому прикро через те, що потерпілого вбили за незрозумілих обставин, він не бажав поганого потерпілому.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав правильну оцінку показанням обвинуваченого про його непричетність до вбивства потерпілого, розцінивши їх, як неправдиві, та як бажання уникнути кримінальної відповідальності за вчинене.

Судом першої інстанції ретельно були перевірені зібрані у кримінальному провадженні докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у умисному вбивстві потерпілого та кожному доказу по справі надана оцінка як окремо так і в сукупності.

Як встановлено з витягу ЄРДР від 10.09.2016 року о 01:00 год. до Торецького ВП Бахмутського ВП ГУ НП у Донецькій області надійшло телефонне повідомлення від мед брата лікарні м. Торецька Донецької області, що при наданні медичної допомоги потерпілий помер від множинних вогнепальних поранень грудної клітини та чола, яке було внесене до ЄРДР з правовою кваліфікацією за ч.1 ст. 115 КК України та розпочато досудове розслідування

(а.к.п. 59-60, т. 1).

На місці події, яким є приміщення в будівлі психоневрологічного диспансеру в м. Торецьк Донецької області в коридорі на металевому столі біля телевізору виявлений пістолет ПМ без патронів в його магазині та стволі; в кімнаті для відпочинку, в якій розміщені ліжка виявлені шість гільз зеленого кольору 9 мм; на подушці 4 вхідних та вихідних отвори; в матраці в місці пошкодження виявлено 1 кулю з металу жовтого кольору; в стіні ближче до центру ліжка 4 отвори діаметром до 1 см.; спальний мішок синьо-чорного кольору з блискавкою, у верхній частині якого виявлено 4 отвори до 1 см та плями бурого кольору; в місці отвору в стіні під ліжком 1 кулю в оболонці жовтого кольору.

(а.к.п 61 62)

Як вбачається з огляду місця події від 10.09.2016 року суд - медекспертом був проведений та зафіксований огляд трупа потерпілого, а саме виявлені чисельні пошкодження: рани в ключичній області, зліва на рівні другого міжребер`я по середньо ключичній поверхні, в області лівого підреберя, проникаючі у черевну порожнину, у заднього краю лівої лопатки, по лопаточній лінії зліва, від якої на 9 см праворуч під шкірою стороннє тіло

(а.к.п 73 78 т. 1).

Згідно висновку судово медичної експертизи № 104 від 19.06.2016 р. при дослідженні трупа були виявлені два вогнепальні кульові наскрізні поранення мяких тканин грудної клітини ліворуч, два проникаючих вогнепальних кульових поранення живота, кров у лівій плевральній порожнині (1900 мл.), у черевній порожнині (100 мл.), малок рів`я та дистрофічні змінення внутрішніх органів. Причина смерті потерпілого гостра крововтрата, зумовлена наявністю вогнепальних кульових поранень грудної клітини та живота з ушкодженням внутрішніх органів. Настання смерті потерпілого знаходиться у прямому причинному звязку із виявленими ушкодженнями. У крові потерпілого етиловий спирт не знайдений, у сечі 0,49% етилового спирту

(а.к.п. 98 102, т. 1).

Матеріали кримінального правопорушення свідчать про те, що його очевидцями були свідки ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_5

Перевірка та оцінка показань вказаних вище свідків, зроблені судом першої інстанції у вироку переконують апеляційний суд в тому, що саме обвинувачений вчинив умисне вбивство потерпілого при фактичних обставинах, викладених у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Так згідно показаннь свідка ОСОБА_4, яка є військовослужбовцем, приблизно о 18 год. 30 хв. між обвинуваченим та потерпілим розпочалася сварка через цивільних дівчат, вона зрозуміла, вони були закохані в одну дівчину, між ними виникла бійка, їх розняли. В цей момент в приміщенні знаходились вона, потерпілий, обвинувачений, свідок ОСОБА_6 та військовослужбовець з позивним «Док». Потерпілий скаржився їй, що обвинувачений його підставляє. В подальшому обвинувачений та потерпілий вийшли на вулицю, зясовували стосунки, повернувшись, заспокоїлися. Близько 23 год. 30 хв., коли всі вже спали, вона прокинулася через постріли, яких було приблизно 5-6 та що лунали в темряві. Після чого вона побачила, як обвинувачений увімкнув світло, в руках у нього був пістолет. На її питання: «На що ти стріляєш у кімнаті?», обвинувачений посміхнувся та вийшов. Вона підбігла до потерпілого, який був весь в крові, просив допомоги. Після чого вона вибігла до кімнати офіцерів, покликала лікаря, викликала швидку допомогу, при цьому бачила обвинуваченого, який перебував біля кухні та пив чай. Обвинувачений поводив себе спокійно, тілесних ушкоджень на ньому вона не бачила. Їй відомо, що зброя знаходилась в кімнаті зберігання зброї, але могла й залишатись при військовослужбовцях. Ключі від кімнати зберігання зброї знаходились у обвинуваченого. Потерпілого забрала швидка допомога лише через 1,5 години, він ще був живий. Відразу після того, як вона почула постріли, вона побачила, що обвинувачений ввімкнув світло в кімнаті, тримав пістолет в руці, в якій точно вона не памятає, після чого обвинувачений посміхнувся та вийшов з кімнати. Крім того вона підтвердила, що зазначені події відбувались послідовно, через короткий проміжок часу.

Згідно показаннь свідка ОСОБА_9, який є військовослужбовцем, на початку вересня 2016 р. він був присутній при сварці між обвинуваченим та потерпілим, які сварилися спочатку в кімнаті, де проживали, потім вийшли на вулицю. Конфлікт виник через те, що обвинувачений розповів щось дуже важливе для потерпілого, який хотів, щоб присутні їх розсудили. Обвинувачений почув цю розмову через вікно, у звязку з чим між ним та потерпілим виникла бійка, після якої у обвинуваченого на груді була кров чи подряпина. Коли ввечері всі лягли відпочивати, в приміщенні було 5 осіб, в тому числі відпочивав і потерпілий. Він особисто вийшов до кухні, де почув декілька пострілів, після чого вибіг на вулицю, оскільки припустив, що стріляють саме там. Потім він зрозумів, що стріляли всередині приміщення, забіг назад, побачив обвинуваченого, який йшов по коридору йому назустріч, при цьому обвинувачений був спокійний. Хтось сказав, що обвинувачений застрелив потерпілого. Він підійшов до обвинуваченого, який вже сидів в коридорі та пив чай, він запитав, навіщо обвинувачений це зробив, на що отримав відповідь, що так було треба та продовжував пити чай. Пістолет Макарова лежав в коридорі на столі. Обвинувачений був відповідальний за кімнату зберігання зброї.

Згідно показаннь свідка ОСОБА_6, який є військовослужбовцем, 09.09.2016 р. з 21:00 год. до 21:30 год. була вечірня перевірка особового складу, після закінчення якої до кімнати відпочинку зайшли він особисто, свідки ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_4, обвинувачений та потерпілий. Між обвинуваченим та потерпілим почалася розмова, в ході якої вони зясовували відносини через дівчину потерпілого, оскільки обвинувачений втручався в їх стосунки. Після цього потерпілий відвіз офіцерів до штабу, повернувшись, продовжив зясовувати відносини з обвинуваченим, спочатку вони сварилися в кімнаті, потім на вулиці, пізніше всі заспокоїлися та лягли спати. Через деякий час він особистоо прокинувся через постріли, що лунали в кімнаті, побачив спалахи від порохових газів. В кімнаті було темно і хтось скрикнув. Обвинувачений лівою рукою увімкнув світло, в правій руці у нього був пістолет Макарова. Обвинувачений стояв впритул біля ніг у ліжка потерпілого, потім посміхнувся та вийшов з кімнати. Він особисто бачив, що саме обвинувачений вистрілив всі патрони, потім увімкнув світло, він особисто бачив при цьому саме обвинуваченого. Він також бачив, що на ліжку полусидів у спальному мішку потерпілий, ззаду в нього на спині була рана. Він особисто побіг за обвинуваченим та побачив, що пістолет, яким стріляв обвинувачений, вже лежав на тумбочці біля телевізору, яка знаходилась в коридорі. Обвинувачений сидів біля баку і пив чай. На його особисте питання, навіщо обвинувачений це зробив, той відповів, що так було треба. Потім обвинуваченого взяв під охорону нічний патруль до приїзду поліції. Потерпілого забрала карета швидкої допомоги.

Надані показання свідком ОСОБА_6 у судовому засіданні повністю узгоджуються з показаннями, наданими ним при проведенні слідчого експерименту за його участю.

Так згідно протоколу слідчого експерименту від 15.10.2016 р. з фототаблицею за участю свідка ОСОБА_6, він показав на місці обставини події 09.09.2016 р., він вказав на ліжко справа від входу в кімнату, на якому перебував потерпілий, зазначивши, що прокинувся від звуків пострілів в кімнаті та побачив, що в ногах у ліжка потерпілого стоїть особа та здійснює в нього постріли. Коли ввімкнулося світло, він побачив, що це стріляв обвинувачений, в руці якого знаходився пістолет ПМ. Він також вказав, що після цього обвинувачений вийшов в коридор, поклав пістолет на стіл, на якому стояв телевізор.

(а.к.п. 136 138 т. 1)

Згідно показань свідка ОСОБА_5 09.09.2016 р. близько 21:00 год. було шикування, після чого всі розійшлись та приблизно 21:30 год. він слухав музику у навушниках в сусідній кімнаті, яку від кімнати відпочинку відділяє скляна шафа. Через деякий час він почув розмову на підвищених тонах обвинуваченого та потерпілого, які сварились спочатку у кімнаті, потім їх рознімали на вулиці. Після цього він заснув, прокинувся приблизно о 23 год. 30 хв. від 5-6 пострілів, які лунали з сусідньої кімнати, при цьому він присів на ліжку, побачив спалахи та пороховий дим, які йшли з сусідньої кімнати, по силуету він побачив, що стріляв обвинувачений. Він особисто пішов на місце події та побачив, що в проході кімнати стояв обвинувачений, світло вже горіло, потім обвинувачений повернувся і вийшов з кімнати. Він особисто побачив потерпілого, який сповзав з ліжка, був у спальному мішку, полусидячи з телефоном. Він особисто побачив також, що в ліжку було декілька отворів від куль та вважає, що потерпілий намагався увернутися від куль. Він також побачив, що у потерпілого була пошкоджена грудна клітина, в ній було 3 вхідних та 3 вихідних отвори. Він, як медик, зрозумів, що у потерпілого почався пневмоторакс внаслідок ушкодження одного з легенів та почав надавати потерпілому медичну допомогу. У свідомості потерпілий був приблизно 15 хвилин, він помер в кареті швидкої допомоги по дорозі до лікарні. Карета швидкої допомоги приїхала приблизно через півтори години. У потерпілого було 3 поранення в області грудної клітини, 1 поранення в області живота, куля зупинилася в області хребта. При огляді кімнати кулі були витягнуті з матрацу та стін, до цього пошкоджень в стінах не було. Він особисто бачив в кімнаті речі обвинуваченого, а саме сумку, Біблію, засоби гігієни, одежу.

Надані показання свідком ОСОБА_5 у судовому засіданні повністю узгоджуються з показаннями, наданими ним при проведенні слідчого експерименту за його участю.

Так згідно даних, що містяться у протоколі, складеному в результаті проведення слідчого експерименту від 15.10.2016 р. з фототаблицею за участю свідка ОСОБА_5, він показав на місці обставини 09.09.2016, за яких він прокинувся від звуків пострілів у суміжній кімнаті, бачив спалах, а після того, як увімкнулося світло, побачив обвинуваченого, який стояв при вході в кімнату. Свідок, зайшовши до зазначеної кімнати, на ліжку справа від входу побачив пораненого потерпілого ОСОБА_3, якому надавав медичну допомогу.

(а.к.п. 133 135 т. 1)

Таким чином доводи апеляційної скарги обвинуваченого про те, що судом поверхово були досліджені показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, та суд умисно не звернув уваги на явні протиріччя, що в них містяться, на думку колегії суддів, є неспроможними, оскільки як під час досудового розслідування так і в суді, вказані свідки надали послідовні та переконливі показання, які узгоджуються як між собою, так і з усією сукупностю доказів, зібраних по справі, перевірених та оцінених судом, в них відсутні будь які протиріччя, жодних відомостей або фактів, які б вказували на недостовірність їх показань, суду надано не було.

Доводи обвинуваченого про те, що суд вмотивував його винуватість у вчиненні злочину повідомленням медпрацівника лікарні м. Торецька Донецької області до поліції про наявність у потерпілого вогнепальних кульових поранень грудної клітини та голови, проте у висновку судово медичної експертизи відносно потерпілого не зазначено поранення голови також не є слушними оскільки встановлення причин смерті, характеру та тяжкості тілесних ушкоджень потребує спеціальних знань та відповідно до кримінального процесуального закону України відносяться до компетенції експерта.

З тих же підстав колегія суддів не може взяти до уваги й доводи обвинуваченого про протиріччя між показаннями свідка ОСОБА_5 про наявні у потерпілого поранення та висновком судово медичної експертизи № 104 від 19.09.2016 року стосовно потерпілого.

Доводи обвинуваченого про те, що висновки суду про кількість пострілів, розташування кульових поранень, місцезнаходження сторін та місцезнаходження куль в тілі потерпілого не відповідають протоколу огляду місця події злочину, та судом не було зясовано, в якому положенні знаходився потерпілий, на думку колегії суддів є надуманими, оскільки у вироку наведена у повному обсязі вся сукупність доказів, які підтверджують факт здійснення обвинуваченим в потерпілого шести пострілів з пістолету Макарова та точне місцерозташування при цьому обвинуваченого та потерпілого, а також точне розташування наявних кульових поранень та місцезнаходження куль на тілі потерпілого.

Доводи про те, що пістолет ПМ є недопустимим доказом на підставі того, що під час досудового розслідування він не був визнаний речовим доказом та на нього не накладено арешт слідчим суддею у відповідності з вимогами КПК України не містять під собою підгрунтя, оскільки пістолет був вилучений під час проведення огляду місця події 10.09.2016 року, та згідно з постановою слідчого від 11.11.2016 р. визнано речовим доказом.

(а.к.п. 164 165 т. 1)

Судом першої інстанції зроблено правильний висновок про те, що відсутність звернення слідчого до суду з клопотанням про арешт вилученого пістолету не є підставою для визнання цього доказу недопустимим, оскільки з огляду на ст. 236 КПК України предмети, що вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження.

Доводи про те, що в протоколах огляду місця події є суперечності щодо кольору спального мішка, що був вилучений під час огляду місця події, також не є слушними, оскільки вказані кольори є схожими між собою, тому ці суперечності є не суттєвими для правильного вирішення кримінального провадження.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про те, що при розгляді справи в суді було порушено його право мати перекладача, всі судові засідання проводились виключно українською мовою, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідно до Конституції України та ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» мовою судочинства в Україні є українська мова, обвинувачений народився в УССР в с. Ківшарівка Купянського р-ну Харківської області, навчався та закінчив загальноосвітню школу, де викладалась українська мова, понад 30 років мешкає в Україні та є громадянином України, тому колегія суддів приходить до висновку про те, що він розуміє українську мовою та ця мова є для нього рідною, тому з огляду на ст. 68 КПК України була відсутня необхідність залучення перекладача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вирок суду є законним, обґрунтованим, вмотивованим судовим рішенням, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, в ньому відсутні протиріччя та домисли, тому доводи апеляційної скарги в цій частині також є необґрунтованими.

Таким чином суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним по справі доказам, зробив обґрунтований висновок про винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та правильно кваліфікував дії обвинуваченого.

Суд першої інстанції у вироку належним чином обґрунтував дії обвинуваченого за ч. 1ст. 115 КК України шляхом зіставлення ознак фактично вчиненого ним діяння та ознак відповідно злочину, передбаченого вказаною вище статтею кримінального закону України, та обґрунтував фактичними обставинами висновки про ї відповідність.

Умисел обвинуваченого був спрямований на позбавлення життя потерпілого та призвів до смерті останнього, який помер від гострої крововтрати, обумовленої наявністю вогнепальних кульових поранень грудної клітки та живота з ушкодженням внутрішніх органів. Зазначені тілесні ушкодження були заподіяні діями обвинуваченого, який усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав їх небезпечні наслідки та бажав їх настання.

Між діями обвинуваченого та настанням наслідків кримінального правопорушення є прямий причинний звязок.

При вирішенні питання про умисел обвинуваченого суд першої інстанції врахував поведінку обвинуваченого та потерпілого, до, під час події та після неї, їх стосунки, спосіб вчинення злочину, знаряддя злочину, кількість пострілів, локалізацію поранень, причини припинення злочинних дій обвинуваченого, а саме те, що після здійснення ним прицільних, чисельних пострілів з пістолету ПМ у потерпілого, він одразу ж покинув злочину, залишивши напризволяще потерпілого, подальша доля якого йому була байдужа.

Вбивство потерпілого обвинуваченим було вчинено з мотиву неприязних відносин.

Що стосується покарання призначеного обвинуваченому, то на думку колегії суддів, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України належним чином врахував ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, який відноситься до особливо тяжкого злочину проти життя та здоровя особи, фактичні обставини вчинення злочину, спосіб, знаряддя злочину, поведінку обвинуваченого до, під час та після події, наслідки вчиненого, його особу, обставини, що помякшують та обтяжують покарання, та призначив обвинуваченому покарання необхідне, достатнє та справедливе покарання.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення, колегією суддів не встановлено.

На підставі викладено, керуючись ст. ст. 405, 407, 418 КПК Україні, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 26 червня 2017 р. на вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 26 червня 2017 р. , яким ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років залишити без задоволення.

Вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 26 червня 2017 р., яким ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді: