Рішення № 69353439, 05.10.2017, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1308/17

Справа №754/12394/16-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

05 жовтня 2017 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Шевчука О.П.

при секретарі - Базік А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку в спільному майні, стягнення вартості частки у спільному майні, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення порядку користування квартирою та вселення

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом про стягнення з ОСОБА_2 компенсації вартості 3/89 частин квартири АДРЕСА_1 в розмірі 27 952 грн. 68 коп. та судових витрат.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 12.03.2015 року за ОСОБА_2 визнано в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 право власності на 3/8 частин вищезазначеної квартири.

Відповідач у зазначеному житловому приміщенні не проживає, витрати по утриманню квартири не несе.

Відповідно Звіту про оцінку майна, вартість квартири складає 149 080 грн. 95 коп., відповідно вартість 3/8 її частин становить 27 952 грн. 68 коп.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з нього на користь ОСОБА_2 компенсацію вартості 3/8 частин квартири в розмірі 27 952 грн. 68 коп.

В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив суд припинити право власності ОСОБА_2 на 3/8 частин квартири АДРЕСА_1 та стягнути на його користь з позивача вартість зазначеної частки квартири в розмірі 27 952 грн. 79 коп. (а.с. 56 - 57).

Не погоджуючись з зазначеними вимогами позивача представник відповідача заявив зустрічний позов про встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 та вселення (а.с. 65 -66).

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, будучи власником частини спірної квартири ключів від неї не має, користуватися житлом не може, ОСОБА_1 його право власності не визнає.

Крім того, представник ОСОБА_2 зазначає, що спірна квартира є двокімнатною, площа кімнат становить 20,1 кв.м. та 10,8 кв.м.

Посилаючись на викладене представник відповідача просить суд виділити в користування ОСОБА_2 кімнату площею 10,8 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1 та вселити його в зазначене житлове приміщення.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні вимоги первісного позову підтримали, проти задоволення зустрічного позову заперечували.

Представники відповідача вимоги зустрічного позову підтримали, первісний позов не визнали.

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін у справі, дослідивши письмові докази суд встановив наступне.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 12.03.2015 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 - визнано за відповідачем право власності на 3/8 частини квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_4 (а.с. 3 - 8).

Право власності ОСОБА_2 на зазначену частку квартири зареєстровано в установленому законом порядку, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 69).

Інша частина спірної квартири належить позивачу в справі ОСОБА_1 відповідно Свідоцтва про право власності на житло від 29.12.1998 року (а.с. 25) та Свідоцтва про право на спадщину за законом , виданого 27.01.2014 року державним нотаріусом П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори.

Факт видачі нотаріусом зазначеного Свідоцтва встановлений рішенням суду від 12.03.2015 року та відповідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України додаткового доказування не потребує (а.с. 3).

Частиною 1 статті 356 ЦК України встановлено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Зазначені обставини свідчать про належність квартири сторонам у справі на праві спільної часткової власності.

ОСОБА_1 просить суд припинити право ОСОБА_2 на 3/8 частин квартири за рахунок сплати позивачу її вартості в розмірі 27 951 грн. 68 коп.

Статтею 365 ЦК України встановлено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Судом встановлено, що відповідачу на праві власності належить 3/8 частин спірної квартири, що є значною частковою, оскільки становить 17,43 кв.м. площі спірної квартири при загальній її площі 46,5 кв.м., спільне користування та володіння квартирою є можливим, задоволення позову призведе до завдання істотної шкоди інтересам співвласника.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку в спільній частковій власності.

Щодо вимог зустрічного позову про встановлення порядку користування квартирою між співвласниками та вселення судом встановлено наступне.

Відповідно статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен з співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

В ході розгляду справи судом встановлено, що спірна квартира складається з двох кімнат площею 10,8 та 20, 1 кв.м. (а.с. 29).

Частка відповідача у спільній частковій власності сторін у справі дорівнює 17,43 кв.м. від загальної площі квартири або 11, 58 кв.м. жилої площі (жила площа квартири становить 30,9 кв.м. поділити на 8 та помножити на 3 становить 11,58 кв.м.).

Зазначена обставина надає підстави для висновку про те, що ОСОБА_2 може бути виділена в користування кімната площею 10,8 кв.м., що неістотно менше ідеальної частини власності, що йому належить та не порушуватиме прав співвласників квартири, зокрема права позивача.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення вимог зустрічного позову в частині вселення ОСОБА_2 до квартири оскільки останнім не надано суду доказів його звернення до позивача з вимогами про вселення в спірну квартиру та чинення ОСОБА_1 йому перешкод у користуванні житловим приміщенням.

Задовольняючи позов частково суд відповідно вимог ст. 88 ЦПК України стягує з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 640 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,60,88, 213-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_2 про припинення права власності та виплату компенсації вартості частини у спільній частковій власності - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування квартирою та вселення задовольнити частково.

Встановити порядок користування квартирою № АДРЕСА_1 за якого в користування ОСОБА_2 виділити кімнату площею10, 8 кв.м., ОСОБА_1 - кімнату площею 20,1 кв.м.

Місця загального користування - ванну кімнату, кухню, вбиральню, коридор залишити в спільному користуванні співвласників.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в частині вимог про вселення - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 640 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя