Ухвала суду № 69352920, 25.09.2017, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

__________

У Х В А Л А

Іменем України

25 вересня 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області у складі:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

з участю секретаря судового засідання Мельник С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу прокурора Журавського М.В. на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 13 вересня 2017 року про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою,

з участю прокурора Журавського М.В.,

потерпілого ОСОБА_5,

підозрюваного ОСОБА_4,

захисника-адвоката ОСОБА_6,

в с т а н о в и л а :

Цією ухвалою клопотання старшого слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_7, яке погоджене із прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Рівненської області ОСОБА_8, про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 задоволено.

Судом продовжено ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 15 листопада 2017 року.

Одночасно визначено розмір застави у межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 84 200 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Рівненській області 37315038010559, банк отримувача Держказначейська служба України м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26259988.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покладено на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати на виклики до слідчого, прокурора та суду,

- не відлучатися із населеного пункту, де він проживає,

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено до 15 листопада 2017 року.

Роз'яснено підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Як вбачається з цього рішення, слідчим суддею вказано, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016180010007624 продовжено до 15 листопада 2017 року, а також те, що наданими слідчим та прокурором доказами доведено обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених ст.177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), а застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вищевказаним ризикам буде недостатнім, суд дійшов висновку, що строк тримання під вартою ОСОБА_4 слід продовжити в межах строку досудового розслідування, тобто до 15 листопада 2017 року з одночасним визначенням розміру застави у межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 84200 грн. та покладенням на нього обовязків, передбачених ч.5 ст.194 КК України.

В апеляційній скарзі прокурор Журавський М.В. зазначив, що оскаржувану ухвалу слідчого судді вважає незаконною та необгрунтованою в частині призначення застави у звязку із невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та просив дану ухвалу скасувати і постановити нову, згідно якої продовжити ОСОБА_4, підозрюваному у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.2, 3 ст.186 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 15 листопада 2017 року без визначення застави.

На обґрунтування цих вимог прокурор зазначив, що в ході досудового розслідування не виявлено предмету злочинних дій, зокрема грошових коштів, належних потерпілому ОСОБА_5 та бурштину-сирцю вагою 7 кг, належного потерпілому ОСОБА_9 Також сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_4 причетний до переховування вказаних речей, що становить ризик подальшого вчинення ним дій, передбачених п.2 ч.1 ст.177 КПК - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення. Застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з визначенням розміру застави, може негативним чином вплинути на можливість припинення дій з переховування вказаних речей та їх виявлення в подальшому.

Окрім того встановлені факти незаконного впливу на потерпілих та свідків у

кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК). Цей ризик підтверджується показаннями потерпілих у кримінальному провадженні - ОСОБА_9 та ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_10

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні двох злочинів - за ч.ч.2, 3 ст.186 КК України.

Заявлені раніше ризики, передбачені ст.177 КПК, на даний час не зменшились.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора Журавського М.В., який підтримав апеляційну скаргу та просив продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у виді триманні під вартою строком до 15 листопада 2017 року без визначення застави, думку підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника-адвоката ОСОБА_6, потерпілого ОСОБА_5 про залишення ухвали слідчого судді без зміни, перевіривши матеріали клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.

Згідно п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захисти прав людини та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу та особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм застосуванням більш мяких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин кримінального правопорушення та особистості підозрюваного і його поведінки.

Згідно ч.1 ст.194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до положень ст.177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно п.1 ч.4 ст.183 КПК слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя під час розгляду зазначеного клопотання, правильно визначивши підстави та терміни продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для визначення застави.

Зокрема, суд при прийнятті вказаного рішення не врахував належним чином всі фактичні обставини, які стосуються ОСОБА_4, як в частині ступеня суспільної небезпеки злочинів, у вчиненні яких його повідомлено про підозру, так і в частині фактичних обставин, передбачених ст.ст.177, 178 КПК.

Так, у ході досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного із насильством, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому, тобто злочині, передбаченому ч.3 ст.186 КК України. Таким чином зі змісту цієї підозри слідує, що у даному випадку йдеться про два злочини, вчинених із застосуванням насильства, чого при постановленні оскарженого рішення враховано не було.

Також слідчим суддею не було взято до уваги показання свідка ОСОБА_11 щодо спілкування ОСОБА_12 з підозрюваним ОСОБА_4 поблизу розважального закладу «Шайба» в м.Здолбунові після 23 год. 12 серпня 2017 року, тобто під час дії ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 08 серпня 2017 року, якою щодо ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту і йому заборонено залишати цілодобово житло в АДРЕСА_1. У зв?язку з надходженням на адресу потерпілого ОСОБА_5 та його родини погроз зі сторони обвинуваченого, потерпілий повідомив, що під цим тиском змушений написати заяву про закриття провадження.

Відтак, враховуючи обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 двох насильницьких корисливих злочинів групою осіб, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років, то на думку колегії суддів, в силу положення п.1 ч.4 ст.183 КПК, відсутні підстави для визначення розміру застави у цьому кримінальному провадженні.

За таких обставин та у відповідності до приписів, які містить ч.3 ст.407 КПК, ухвалу слідчого судді слід скасувати та постановити нову ухвалу, якою продовжити щодо підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення альтернативного запобіжного заходу, тобто застави.

Керуючись ст.ст.405, 407, 422 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу прокурора Журавського М.В. задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 13 вересня 2017 року скасувати.

Клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_7, яке погоджене із прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового

розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Рівненської областіОСОБА_8, про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.3 ст.186 КК України задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 15 листопада 2017 року.

ОСОБА_4 взяти під варту із залу суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С у д д і:

С.В.ОСОБА_13 ОСОБА_14ОСОБА_3