Рішення № 69352327, 04.10.2017, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/11967/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2017 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області складі:

головуючого судді Харечка С.П.

при секретарі - Левчук Д.О.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта-Банк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі його у власність позивача,-

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі його у власність позивача, в якому просить суд в рахунок погашення заборгованості в сумі 641 680,25 грн., з яких: тіло кредиту - 599 968,87 грн.; відсотки- 41 711,38 грн. за кредитним договором № 1701/0608/45-016 від 27.06.2008 року, звернути стягнення на предмет Іпотеки згідно іпотечного договору № 1701/0608/45-016-Z-1, належний ОСОБА_3, саме: двокімнатна квартира за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 50,0 кв.м., житловою 28.1 кв. м. предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 27.06.2008 року нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстровим номером 3710 та визнати за Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020) право власності на двокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 50,0 кв. м., житловою 28,1 кв. м..

Вимоги позову обґрунтовує тим, що 27 червня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_3, було укладено кредитний договір № 1704/0608/45-016 (далі - Договір), згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 30 000,00 доларів США з розрахунку 11,9 % річних на строк по 27.06.2028 рік. В частині надання кредитних коштів ПАТ «Сведбанк» свої зобов'язання виконав в повному обсязі. Вказує, що 25.05.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, ПАТ «Сведбанк» передає (відступає) AT «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого AT «Дельта Банк» замінює ПАТ «Сведбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобовязаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «Сведбанк» до AT «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до AT «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимагати (замість ПАТ «Сведбанк») від боржників повного, належного та реального виконання обовязків за кредитними та забезпечувальними договорами. Тому, керуючись Договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами AT «Дельта Банк» набув статус Нового кредитора. З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним кредитним договором № 1701/0608/45-016 від 27.06.2008 року іпотекодавець ОСОБА_3 за договором іпотеки № 1701/0608/45-016-Z-1 від 27.06.2008 року передав в іпотеку належне йому нерухоме майно, а саме двокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 50,0 кв. м., житловою 28,1 кв. м.. Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобовязань згідно умов кредитного договору. Однак зобовязання не виконані, у звязку з чим, станом на 28.07.2015 року за відповідачем наявна заборгованість, у звязку з чим банк змушений звернутись до суду з даним позовом.

Представник ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, просила в позові відмовити.

Дослідивши пояснення сторін, письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає, оскільки позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними.

Судом встановлено, що 27 червня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_3, було укладено кредитний договір № 1704/0608/45-016 , згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 30 000,00 доларів США з розрахунку 11,9 % річних на строк по 27.06.2028 рік.

В частині надання кредитних коштів ПАТ «Сведбанк» свої зобов'язання виконав в повному обсязі.

25.05.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, ПАТ «Сведбанк» передає (відступає) AT «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого AT «Дельта Банк» замінює ПАТ «Сведбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобовязаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «Сведбанк» до AT «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до AT «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимагати (замість ПАТ «Сведбанк») від боржників повного, належного та реального виконання обовязків за кредитними та забезпечувальними договорами.

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним кредитним договором № 1701/0608/45-016 від 27.06.2008 року іпотекодавець ОСОБА_3 за договором іпотеки № 1701/0608/45-016-Z-1 від 27.06.2008 року передав в іпотеку належне йому нерухоме майно, а саме двокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 50,0 кв. м., житловою 28,1 кв. м..

Станом на 28.07.2015 року відповідач має непогашену заборгованість по кредитному договору в розмірі 641680,25 гривень

Частиною 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способі захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтереси іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку», п.11 договору іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем основного зобовязання, а також в інших випадках, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За умовами п.12 Іпотечного договору, за вибором іпотекодержателя застосовується один із наведених нижче способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя:

-за рішенням суду;

-у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса;

-згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, яким вважається застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, викладених у п.п.12.3.1 та п. п. 12.3.2 договору іпотеки.

Відповідно до п.12.3.1 шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання у порядку, встановленому ст..37 Закону України «Про іпотеку». Відповідно до ст..37 Закону України «Про іпотеку» в випадку задоволення вимог Іпотекодержателя шляхом використання процедури, передбаченої в підпункті п.12.3 договору, договір про задоволення вимог іпотеко держателя, шляхом здійснення цього застереження, є підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки. Позивач наділений правом обирати лише один із погоджених сторонами іпотечного договору способу звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 28 вересня 2016 року у справі 6-1243цс16, аналізуючи положення статей 33,36,37,39 Закону України «Про іпотеку», вбачається що законодавцем визначено три способи захисту на задоволення вимог кредитора, які забезпечені іпотекою шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий на підставі рішення суду та два позасудових способі захисту.

Враховуючи, що згідно умовами п.12 договору іпотеки, за вибором іпотекодержателя застосовується лише один із наведених нижче у ньому способів звернення стягнення на предмет іпотеки, серед яких сторона іпотечного договору визначили, що спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання здійснюється лише у позасудовому порядку на підставі договору (п.12.3), а відтак позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав.

У статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і у договорі іпотеки зазначено, що за рішенням суду предмет іпотеки підлягає реалізації шляхом проведення процедури прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону. Передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки є позасудовим способом врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки і суд не наділений повноваженнями вирішувати вказане питання таким способом.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 30 березня 2016 року № 6-1851цс16, яка згідно зіст. 360-7 ЦПК Україниє обов'язковою для судів.

Як вбачається з матеріалів справи позивач просить в рахунок виконання основного зобовязання щодо оплати заборгованості у розмір 641 680,25 грн. за договором про надання споживчого кредиту, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором №1701/0608/45-016-Z-1 від 27.06.2008 року з ОСОБА_3, двокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 50,0 кв. м., житловою 28,1 кв. м... шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (ЄДРПОУ 34047020) право власності на вище вказану квартиру.

Таким чином,суд вважає, що в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі його у власність позивача слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60-64, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р I Ш И В:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дельта-Банк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі його у власність позивача відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд з поданням в десятиденний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Харечко С.П.